КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ
___________________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 947/14713/26
Провадження № 2-а/947/141/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.09.2026 року
Київський районний суд м. Одеси в складі головуючого судді Петренка В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
07.04.2026 року ОСОБА_1 , звернувся до Київського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №4654 від 05.12.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 №4645 від 05.12.2025 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Зазначає, що вважає вказану вище постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Позивач зазначає, що він знаходиться на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .
28.11.2025 р. діловодом групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 був складений протокол № 4654 про адміністративне правопорушення.
Згідно зі складеним протоколом ОСОБА_1 ймовірно було порушено абз. 1 ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: не мав при собі військово-обліковий документ та не пред`явив його за вимогою уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також ймовірно було порушено абз.8, ч.3 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", ч.2 ст.9 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, підпункт 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервистів, які є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 р. № 1487, а саме: особисто не повідомив персональні дані передбачені пунктом 17-1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» а саме: відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку, чим вірогідно вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУПАП.
Позивач вказує, що 01.12.2025 року ним було направлено заяву про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення з проханням відкласти розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , яке призначено на 05.12.2025 року о 10 годині 00 хвилин, у зв`язку із необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та проханням направити скан-копію наявних матеріалів адміністративної справи на електронну пошту заявника або забезпечити можливість ознайомитись із матеріалами справи.
16.12.2025 року позивачем було направлено заяву до ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання інформації щодо стадії розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення до відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. та направити на електронну пошту.
Відповіді на зазначені заяви від відповідача не надходило, з огляду на що позивачем було скеровано заяву до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо проведення перевірки на предмет вчинення адміністративного правопорушення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо надання інформації про направлення скан-копії наявних матеріалів адміністративної справи.
02.04.2026 року на електронну пошту ОСОБА_1 надійшла відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_1 із постановою № 4654 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до даної постанови вбачається, що "військовозобов`язаний ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу першого частини шостої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме: у період проведення мобілізації (крім цільової), що діяв та продовжує діяти станом на 28.11.2025 не мав при собі військово-обліковий документ та не пред`явив його за вимогою уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_1 старшого солдата ОСОБА_2 . Також військовозобов`язаний ОСОБА_1 порушив абзац восьмий частини третьої статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", частину другу статті 9 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", підпункт 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів. які є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, а саме: особисто не повідомив персональні дані передбачені 17-1 частини першої статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", а саме: відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку."
Як вбачається з протоколу № 4654, котрий містить підпис позивача про отримання другого примірника протоколу, вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 05.12.2025 року о 10 годині 00 хвилин.
Водночас, позивачем було направлено, а відповідачем 04.12.2025 року отримано, заяву про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення на іншу дату.
Проте, ІНФОРМАЦІЯ_4 було проігноровано подану заяву, в якій було зазначено прохання ознайомитися із матеріалами адміністративної справи задля реалізації свого права на захист ОСОБА_1 та здійснено розгляд без належного повідомлення.
Тобто, розгляд справ відбувся за відсутності позивача, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.
Також зазначає, що ним не було фактично отримано постанову № 4654 про притягнення до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим на оскаржуваній постанові відсутній його підпис, що свідчить про його необізнаність щодо розгляду адміністративної справи та відсутність позивача під час розгляду адміністративної справи.
Позивач вказує, що процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
Недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб`єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови та є підставою для її скасування.
Крім цього зазначає, що із протоколу № 4654 та постанови № 4654 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 під час винесення рішення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не прикладає жодних підтверджень вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, на які посилається у постанові, окрім витягу з ЄДРПВР Оберіг.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказами на доведення вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу адміністративну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 14.04.2026 року клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення позивачу строку на оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_5 №4654 від 05.12.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності було задоволено.Поновлено позивачу ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовною заявою.Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.Роз`яснено, що у зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову.
Вказана вище ухвала про відкриття провадження була направлена відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою знаходження та була отримана представником відповідача 24.04.2026 року, що підтверджується повідомленням (накладною) кур`єрської служби, відзив на позовну заяву не надходив.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , пройшов ВЛК 28.11.2025 року та є тимчасово непридатним, що підтверджується витягом з Резерву. Дата уточнення даних - 29.11.2025 року.
Згідно копії протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 28.11.2025 року №4654, складеного діловодом групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_6 старшим солдатом ОСОБА_3 , 28.11.2025 року о 10:23 год. ОСОБА_1 було порушено абз. 1 ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: не мав при собі військово-обліковий документ та не пред`явив його за вимогою уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також було порушено абз.8, ч.3 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", ч.2 ст.9 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, підпункт 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервистів, які є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 р. № 1487, а саме: особисто не повідомив персональні дані передбачені пунктом 17-1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» а саме: відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУПАП.
Вказаний протокол складений за участю ОСОБА_1 , який засвідчив власноручним підписом про повідомлення щодо дати, часу та місця розгляду справи про адміністративне правопорушення на 05.12.2025 року о 10:00 год. та отримав його копію. Також, зазначено, що до протоколу додається: витяг з ЄДРПВР Оберіг.
Судом встановлено, що 01.12.2025 року ОСОБА_1 було направлено на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення з проханням відкласти розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , яке призначено на 05.12.2025 року о 10 годині 00 хвилин, у зв`язку із необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та проханням направити скан-копію наявних матеріалів адміністративної справи на електронну пошту заявника або забезпечити можливість ознайомитись із матеріалами справи, яка була вручена одержувачу - 04.12.2025 року.
05.12.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_4 було винесено постанову №4654, з якої вбачається, що "військовозобов`язаний ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу першого частини шостої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме: у період проведення мобілізації (крім цільової), що діяв та продовжує діяти станом на 28.11.2025 не мав при собі військово-обліковий документ та не пред`явив його за вимогою уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_1 старшого солдата ОСОБА_2 . Також військовозобов`язаний ОСОБА_1 порушив абзац восьмий частини третьої статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", частину другу статті 9 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", підпункт 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів. які є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, а саме: особисто не повідомив персональні дані передбачені 17-1 частини першої статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", а саме: відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку."
Згідно із постановою №4654 від 05.12.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26 травня 2015 року наданого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276 КУпАП органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (ч.2 ст. 6 Основного Закону України).
За ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
У ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Згідно зі ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Нормами п.п. 12-13 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджене Постановою КМУ № 154 від 23.02.2024 (далі - Положення № 154) передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені ст. 235 КУпАП, і накладати адміністративні стягнення та визначати функціональні (посадові) обов`язки підлеглого йому особового складу.
Отже, закон уповноважує керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки (в тому числі і районні) розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210-1 КУпАП та від їх імені ТЦК та СП накладати адміністративні стягнення.
Ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності складу адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Ст. 254 КУпАП (чинної на час притягнення позивача до адміністративної відповідальності) визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
За приписами ч.1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Крім того, за змістом п. 3 ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення та чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Як вбачається із постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_5 №4654 від 05.12.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.
При цьому, у спірній постанові відсутній будь-який запис, щодо відмови позивача від її підписання.
Тобто, справа про адміністративне правопорушення відносно позивача була розглянута за його відсутності та за наявності клопотання останнього про відкладення розгляду справи, яке було одержано відповідачем 04.12.2025 року, чим було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому саме суб`єкт владних повноважень несе тягар надання до суду всіх наявних доказів, і у випадку їх ненадання суд розглядає справу на підставі тих доказів і матеріалів які надані.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, у примітках до статей 210,210-1 КУпАП законодавцем зазначено, що положення статей 210, 210-1цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Як вбачається з ч. 2 ст. 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суду не надано належних доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке на останнього було накладено адміністративне стягнення.
При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Відповідачем не доведено перед судом належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Враховуючи постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
При таких обставинах суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 242, 244, 245, 250, 293, 295 КАС України,
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 №4654 від 05.12.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. - скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В. С. Петренко