Судові рішення

Рішення № 139470045 у справі № 531/1232/26 від 04.09.2026

Рішення від 04.09.2026 у цивільній справі № 531/1232/26 (категорія «Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин»). Суд: Карлівський районний суд Полтавської області, суддя Попов М. С.

Справа№ 531/1232/26
СудКарлівський районний суд Полтавської області
СуддяПопов М. С.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСправи у спорах, що виникають із сімейних відносин
Дата ухвалення04.09.2026
Надійшло до реєстру04.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139470045

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

єдиний унікальний номер справи 531/1232/26

номер провадження 2/531/1016/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої - судді Попова М.С.,

за участю секретаря - Клименко Т.М.,

представника позивача - адвоката Світлик Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Карлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , за участі представника позивача адвоката Світлик Яніни Вікторівни, до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: Виконавчого комітету Карлівської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Світлик Я.В., звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить встановити факт самостійного виховання та утримання ним неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Незважаючи на ту обставину, що шлюб між сторонами офіційно не розірвано, з кінця літа 2023 року сторони фактично припинили шлюбні відносини, а у вересні 2023 року ОСОБА_2 виїхала на постійне місце проживання в іншу країну. Златослава тоді розпочала навчання у 3-му класі та залишилася проживати з батьком. Спільне проживання батька та доньки підтверджується витягами з Реєстру територіальної громади, доданими до позовної заяви. З моменту переїзду відповідачки за кордон, ОСОБА_3 не лише постійно проживає з батьком, а й перебуває на повному його утриманні. Лише позивач займається її вихованням, дбає про її добробут і розвиток, фінансово забезпечує. Незважаючи на ту обставину, що батько ніколи не чинив перешкод у спілкуванні матері з донькою, відповідачка такого шансу не використовує жодним чином. Златослава навчається у Карлівському ліцеї імені Ніни Герасименко. Відповідно до довідки від 07 травня 2026 року №152, активну участь у житті та вихованні дитини приймає лише батько. Так, саме позивач виконує обов`язки щодо матеріального забезпечення доньки: дівчинка забезпечена канцелярським приладдям, формою, батько оплачує харчування та фінансує участь доньки у екскурсіях та загальношкільних заходах. Натомість мама не бере участі у вихованні доньки, не контактує зі школою, не відвідує батьківські збори. Відповідно до довідки від 01 травня 2026 року, виданої тренером школи танцю UDF ОСОБА_4 , на заняття ОСОБА_3 приводить і забирає батько, який переймається її успіхами та постійно підтримує дитину. Мати жодного разу навчальний заклад не відвідувала. Інформацією від 04 травня 2026 року, наданою ОСОБА_5 дитячою музичною школою, підтверджується, що ОСОБА_3 навчається у 1 класі музичної школи по класу гітари. Розвитком та створенням умов для навчання дитини займається батько. Лише він залучений у навчальний процес, є наставником та мотивує дитину до занять. Підтримує доньку, надихає її, цікавиться її успіхами, забезпечує систематичний контроль за відвідуванням школи: приводить на уроки і забирає після уроків. Підтримує дитину і бабуся - ОСОБА_6 . Водночас, за весь період навчання дитини у музичній школі її мати жодного разу не виявила зацікавлення здібностями дитини, не відвідувала заклад, не цікавилася успіхами дитини, не була присутня на її концертах чи екзаменах. З 2026 року ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації. Проте, ситуація не змінилася і після його призову на військову службу, мати до України не повернулася, дитину до себе не забрала і намірів робити це не виявила. Актом обстеження умов проживання від 11 травня 2026 року, складеним Службою у справах дітей Карлівської міської ради, підтверджуються, що в період проходження позивачем військової служби, ОСОБА_3 проживає з дідусем ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та бабусею ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Мати з дитиною не проживає, перебуває за кордоном. Наразі, ОСОБА_3 позбавлена батьківського піклування та фактично перебуває під опікою матері і батька позивача, які є пенсіонерами та не можуть дбати про онуку належним чином. За таких обставин, є очевидним, що дитина потребує належної батьківської опіки, але фактично позбавлена її.

Встановлення вказаного факту є необхідним позивачу для захисту та реалізації законних прав та інтересів дитини і прав та обов`язків позивача як батька, а також для уникнення суперечностей при визначенні даного факту зі сторони органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших фізичних та юридичних осіб, а також вирішення інших питань щодо проживання та перебування дитини.

Позивач в судове засідання не з`явився.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідачка до суду не з`явилася. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. ОСОБА_2 відзиву на позов не подала, заяву про розгляд справи без її участі суду не надала.

Тому суд, за згоди сторони позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. ст. 280-281 ЦПК України.

Представники третіх осіб, які про час там місце розгляду справи повідомлялись належним чином, до суду не з`явились. Заперечень проти позовних вимог від третіх осіб не надходило.

Свідок ОСОБА_9 в суді пояснив, що він є класним керівником Златослави. Відповідача свідок не знає і ніколи з нею не спілкувався. Позивача знає, у житті дитини лише він приймає участь. ОСОБА_3 сама повідомляла, що мати виїхала за кордон. Всі витрати по утриманню доньки несе батько.

Свідок ОСОБА_10 в суді пояснив, що він є другом родини позивача, а також хрещеним батьком ОСОБА_3 . Відповідачка перебуває за кордоном вже приблизно 3-3,5 роки. Виїхала вона за особистим рішенням. Дитиною вона не опікується, коштів на її утримання не надсилає. Забезпеченням і вихованням ОСОБА_3 займається лише батько.

Свідок ОСОБА_11 в суді пояснила, що позивач є хрещеним батьком її дитини. З часу виїзду за кордон відповідачки, вона з нею не спілкується. Остання жодного разу не приїздила. Забезпеченням і вихованням ОСОБА_3 займається лише батько. Відповідачка, зі слів останнього, коштів на утримання дитини не надсилає. Після того, як позивача мобілізували, відповідачка відмовилась повертатися, щоб забрати дитину до себе.

Заслухавши сторону позивача, пояснення свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановивши на їх підставі фактичні обставини та характер спірних правовідносин між сторонами спору, визначивши правові норми, що підлягають застосуванню, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 11 жовтня 2014 року, від якого мають доку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10, 11).

Позивач разом з дитиною зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9, 12).

ОСОБА_1 , згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_5 №46/651 від 28 квітня 2026 року, перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації в ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 13).

Згідно довідки від 01 травня 2026 року, виданої тренером школи танцю UDF ОСОБА_4 , на заняття ОСОБА_3 приводить і забирає батько, який переймається її успіхами та постійно підтримує дитину. Мати жодного разу навчальний заклад не відвідувала (а.с. 14).

Відповідно до Інформації від 04 травня 2026 року, наданою ОСОБА_5 дитячою музичною школою, підтверджується, що ОСОБА_3 навчається у 1 класі музичної школи по класу гітари. Розвитком та створенням умов для навчання дитини займається батько. Лише він залучений у навчальний процес, є наставником та мотивує дитину до занять. Підтримує доньку, надихає її, цікавиться її успіхами, забезпечує систематичний контроль за відвідуванням школи: приводить на уроки і забирає після уроків. Підтримує дитину і бабуся - ОСОБА_6 . Водночас, за весь період навчання дитини у музичній школі її мати жодного разу не виявила зацікавлення здібностями дитини та не відвідувала навчальний заклад (а.с. 14 зворотній бік-15).

Згідно довідки від 07 травня 2026 року №152, активну участь у житті та вихованні дитини приймає лише батько. Так, саме позивач виконує обов`язки щодо матеріального забезпечення доньки: дівчинка забезпечена канцелярським приладдям, формою, батько оплачує харчування та фінансує участь доньки у екскурсіях та загальношкільних заходах. Натомість мама не бере участі у вихованні доньки, не контактує зі школою, не відвідує батьківські збори (а.с. 15 зворотній бік).

Згідно акту обстеження умов проживання від 11 травня 2026 року, складеним Службою у справах дітей Карлівської міської ради, підтверджуються, що в період проходження позивачем військової служби, ОСОБА_3 проживає з дідусем ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та бабусею ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Мати з дитиною не проживає, перебуває за кордоном (а.с. 16).

Відповідно до відповіді на запит суду з Державної прикордонної служби №19.5.1/61796-26-Вих. від 12 серпня 2026 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перетнула кордон у пункті пропуску Мамалига 13 вересня 2023 року, напрямок - виїзд. Іншої інформації немає (а.с. 91).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ст. 15 ЦПК України).

Відповідно до ст. 141 СК України, мати та батько мають рівні права та обов`язки по відношенню до дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав по відношенню до дитини.

Права і обов`язки у кожного з батьків не тільки рівні, але і взаємні. Отже, право одного з батьків протистоїть обов`язку іншого не перешкоджати у здійсненні права на виховання дитини і навпаки.

Обоє батьків несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

У відповідності до вимог ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Конвенція про права дитини в п. 3 ст. 9 закріпила принцип, за яким держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

При цьому, згідно зі ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Як визначено ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

При цьому, у відповідності до положень ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЗУ «Про охорону дитинства», дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів, в той час як батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні, та мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Як визначено в ч. ч. 1-3 ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 4 ст. 157 СК України).

Встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини має юридичне значення, та необхідне позивачу для захисту та реалізації законних прав та інтересів дитини і прав та обов`язків позивача як батька, а також для уникнення суперечностей при визначенні даного факту зі сторони органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших фізичних та юридичних осіб, а також вирішення інших питань щодо проживання та перебування дитини.

Відповідачка до суду не з`явилася, не подала відзив на позов, не надала суду належні та допустимі докази на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, чи які б підтверджували її бажання брати участь у житті дочки, займатися її вихованням, піклуватися про неї, підтримувати матеріально.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що факт самостійного виховання позивачем дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджено належними та допустимими доказами та наявні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Відповідно до положення ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 15, 263, 264, 265, 268, 280-281 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , за участі представника позивача адвоката Світлик Яніни Вікторівни, до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: Виконавчого комітету Карлівської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , самостійно виховує та утримує дочку ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1084 (одна тисяча вісімдесят чотири) гривні 11 копійок.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інші учасники справи, а також відповідач, у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 04 вересня 2026 року.

Суддя

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
03.09.2026 Ухвала № 139458676 Карлівський районний суд Полтавської області
03.09.2026 Рішення № 139432895 Карлівський районний суд Полтавської області
10.08.2026 Ухвала № 138851552 Карлівський районний суд Полтавської області
13.07.2026 Ухвала № 138140706 Карлівський районний суд Полтавської області
22.05.2026 Ухвала № 136765832 без тексту Карлівський районний суд Полтавської області