Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/1515/26
Номер провадження 2/711/1485/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі головуючого-судді Демчика Р.В., секретаря судового засідання Кобилки Є.О., за участі представника позивачів Антонюк І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Антонюк Ірина Андріївна до ОСОБА_3 про поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, -
встановив:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Антонюк І.А. звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3 про поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.03.2026 року відкрите загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.05.2026 року, яка постановлена без оголошення перерви та занесена до протоколу судового засідання закрите підготовче провадження у справі, справи призначена до розгляду по суті.
В судовому засіданні 18.08.2026 року представник позивачів заявила клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, посилаючись на те, що при вирішенні спору про поділ нерухомого майна потрібні спеціальні знання спеціаліста в галузі будівництва.
Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 183 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
За приписами ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані, зокрема, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Відповідно до статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю треба розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Співставляючи стадії процесу доказування та стадії судового процесу, суд враховує, що згідно із статтею 189 ЦПК завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до норм статті 197 ЦПК підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, зокрема: з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
У главі 3 розділу ІІІ ЦПК закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу "диспозитивності цивільного судочинства" у підготовчому засіданні. Він полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, подавши відповідні докази, надавши пояснення чи заперечення саме під час підготовчого провадження. Це зумовить чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслить коло питань, що підлягають розв`язанню на стадії судового розгляду та дозволить процесуально зекономити час розгляду справи. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі №910/17567/19, від 09.11.2021 у справі №913/20/21.
Стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя та завданням господарського судочинства. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 03.04.2019 №913/317/18, від 03.10.2019 у справі №902/271/18.
Суд враховує, що провадженні у справі відкрито 05.03.2026 року відкрите загальне позовне провадження у справі, а підготовче провадження закрите 12.05.2026 року.
Тобто з моменту відкриття провадження у справі та закриття підготовчого судового засідання, представник позивачів, яка є професійним адвокатом, не заявляла суду клопотання про призначення експертизи.
При цьому представник позивачів мала можливість реалізувати своє право на подання клопотання до суду шляхом надсилання документів засобами поштового зв`язку, на офіційну електронну адресу суду через особистий кабінет у системі «Електронний суд» або будь-якими іншими дистанційними засобами зв`язку.
Згідно приписів ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом,якщо визнає причини його пропуску поважними,крім випадків,коли цим Кодексом встановлено не можливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
При цьому, представник відповідачів не зверталася до суду із клопотанням про поновлення процесуального строку для подачі до суду клопотання про призначення експертизи, а лише в судовому засіданні 18.08.2026 року повідомила суд про те, що клопотання не було подане своєчасно у зв`язку з тим, що вона сподівалася що в судовому засіданні буде присутній відповідач, який проходить службу в ЗСУ, а проведення експертизи у його відсутності є неможливим.
Суд враховує позицію, яку ВП ВС висловила у справі №990/102/22 від 08.12.2022 року, згідно якої поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
ВП ВС зазначає, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що зазначені представником відповідачів причини пропуску строку для звернення до суду з клопотанням про призначення експертизи не є поважними, а тому клопотання представника позивачів Антонюк І.А. про призначення у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Антонюк І.А. до ОСОБА_3 про поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст.12,13,126,127,178,191,197,212,ч.2ст.258,ст.ст.260,261,353,354 ЦПК України, суд,-
постановив:
Клопотання представника позивачів Антонюк І.А. про призначення у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Антонюк Ірина Андріївна до ОСОБА_3 про поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи - залишити без розгляду.
Ухвала є остаточною та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути подані разом з апеляційною скаргою на рішення суду.
Повне судове рішення складене 24.08.2026 року
Головуючий: Р. В. Демчик