ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
м. Чернівці
03 вересня 2026 року Справа № 926/1270/25
За позовом Чернівецької окружної прокуратури (58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. В. Сімовича, 15, код ЄДРПОУ [номер приховано]) в інтересах держави
в особі Чернівецької міської ради (58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, Центральна площа,1, код ЄДРПОУ 36068147)
до фізичної особи-підприємця Мельничука Валентина Вікторовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю в сумі 638 685,99 грн,
Суддя І.В. Марущак
Секретар судового засідання В.В. Максимюк
представники:
від позивача - Смотр Д.М.;
від відповідача - адвокат Поляк М.В.;
прокурор - Кацап-Бацала Ю.М.
СУТЬ СПОРУ: Чернівецька окружна прокуратура, діючи в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Мельничука Валентина Вікторовича про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 638 685,99 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна Мельничук Валентин Вікторович з 06 березня 2018 року по даний час є власником частини нерухомого майна, що розміщене на земельній ділянці площею 0,1509 га по вул. Головна, 34 в м. Чернівці за кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0015.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка за кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0015 є комунальною власністю територіальної громади міста Чернівці.
Мельничук Валентин Вікторович набувши у власність нерухоме майно 06 березня 2018 року на нежитлові приміщення, набув статусу орендаря по договору оренди землі № 10401 від 01 лютого 2017 року, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника - ТДВ «Трембіта». Вказаний договір діяв до 01 лютого 2022 року. Після закінчення Договору орендар не скористався переважним правом на укладення договору на новий строк, у зв`язку з чим строк дії договору закінчився 31 січня 2022 року.
Так, з 01 лютого 2022 року спірна земельна ділянка використовувалась Мельничуком Валентином Вікторовичем без правовстановлюючих документів. У зв`язку із не оформленням відповідачем правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою на правах оренди, що потягнуло за собою фактичне безоплатне її використання, з огляду на факт несплати відповідачем в добровільному порядку суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 638685,99 грн, означене стало підставою для звернення позивачем з відповідним позовом до суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2025 року, справу №926/1270/25 передано на розгляд судді Тинок О.С.
Ухвалою суду від 18 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.05.2025.
16.05.2025 представник відповідача через систему «Електронний суд» подала до суду відзив на позовну заяву (вх. №2085), у якому відповідач проти позову заперечує.
У судовому засіданні 19.05.2025 оголошено перерву до 03.06.2025.
27.05.2025 прокурор подала до суду відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №2224).
Ухвалою суду від 03.06.2025 продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 18.06.2025.
Ухвалою від 18.06.2025 постановлено: закрити підготовче провадження; призначити справу до судового розгляду по суті на 09.07.2025.
Ухвалою суду від 09.07.2025 відкладено розгляд справи по суті на 30.07.2025.
В судовому засіданні 30.07.2025 судом оголошено перерву до 03.09.2026.
Ухвалою від 03.09.2026, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026, судом закрито провадження у справі №926/1270/25 на підставі статті 231 ГПК України.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.05.2026 скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 03.09.2025 у справі № 926/1270/25, а справу № 926/1270/25 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Чернівецької області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2026 справу № 926/1270/25 передано до провадження судді Марущака І.В.
Ухвалою від 11.06.2026 суд прийняв до свого провадження справу № 926/1270/26 та призначив її до розгляду в підготовчому засіданні на 30.06.2026.
Ухвалою від 30.06.2026 відкладено розгляд справи в підготовчому засіданні на 30.07.2026.
30.07.2026 адвокат відповідача через систему «Електронний суд» подала додаткові пояснення у справі, в яких просить поновити відповідачу процесуальний строк на подання доказів та долучити до матеріалів справи копію акту про пожежу від 11 грудня 2018 року; фотографії з місця пожежі за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, буд.34; відеозаписи з місця пожежі за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, буд. 34.
Причини неподання доказів разом із відзивом на позов обґрунтовує тим, що на час подання відзиву сторона відповідача не вбачала за необхідне спростовувати твердження прокурора про користування відповідачем земельною ділянкою для підприємницької діяльності, які не доведені жодними належними та допустимими доказами, внаслідок чого строк на подання доказів пропущено. Однак у зв`язку з поверненням Верховним Судом справи для продовження розгляду, а також враховуючи, що обставини використання нежитлових приміщень для здійснення підприємницької діяльності підлягають встановленню у даній справі, просить поновити відповідачу процесуальний строк на подання доказів до суду.
Ухвалою суду від 30.07.2026 відкладено розгляд справи в підготовчому засіданні на 11.08.2026.
07.08.2026 Чернівецька обласна прокуратура подала через систему «Електронний суд» додаткові пояснення у справі на спростування доводів відповідача.
Ухвалою від 11.08.2026 судом продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи в підготовчому засіданні на 03.09.2026.
Присутні в засіданні представник відповідача просила поновити процесуальний строк на подання доказів та долучити додаткові пояснення із доданими до них доказами від 30.07.2026 до матеріалів справи, прокурор просила долучити додаткові пояснення у справі від 07.08.2026.
Щодо долучення додаткових пояснень прокурора представник відповідача не заперечувала, як і прокурор не заперечувала щодо долучення додаткових пояснень відповідача, однак заперечила щодо поновлення процесуального строку та долучення доказів, посилаючись на те, що дані докази не мають значення для розгляду справи. Представник позивача вирішення вказаних клопотань віднесла на розсуд суду.
Суд ухвалив долучити додаткові пояснення представника відповідача та прокурора до матеріалів справи.
Щодо клопотання представника відповідача про поновлення процесуального строку та долучення доказів.
Відповідно до статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Статтею 113 ГПК України визначено, що, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.
Згідно із частиною 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України, заяви, скарги, документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зміст вищенаведених норм ГПК України свідчить про те, що права сторони на вчинення процесуальних дій (в даному випадку подання письмових доказів у справі) обумовлені наявністю певних обмежень та умов, визначених Господарським процесуальним кодексом України.
Разом з тим, в аспекті зазначеного суд вважає за доцільне звернутись до практики ЄСПЛ, який у своїх рішеннях вказує на те, що при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справі Walchli v. France, заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; ТОВ Фріда проти України, заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016). Зважаючи на викладене, вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій.
Наведена норма процесуального права пов`язує можливість поновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо поновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності з поданням доказів цього.
Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Суд зауважує, що за змістом процесуального закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже в кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
При цьому, відповідно до приписів ГПК України, учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належних їм процесуальних прав, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання відповідних заяв.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу положень статті 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів, є, зокрема, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Рівні можливості щодо здійснення своїх процесуальних прав і обов`язків є ключовим елементом змагальності сторін як одного із принципів господарського судочинства.
Суд зазначає, що представник відповідача не навела поважних причин неподання доказів, доданих до додаткових пояснень від 30.07.2026, до відзиву на позов, які були наявні у відповідача на стадії підготовчого провадження.
За таких обставин суд приходить до висновку, що представником відповідача не надано суду належних та допустимих доказів на обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку, визначеного законом для подання доказів, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про поновлення строку на подання доказів. Наведені до суду обставини неможливості подання доказів у строк, визначений господарським процесуальним законом, не свідчать про істотну неможливість подання таких доказів раніше, зокрема до відзиву на позов під час підготовчого провадження у справі.
У свою чергу суд установив, що завдання підготовчого провадження вирішені, підстав для відкладення чи оголошення перерви у підготовчому засіданні немає, а тому вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.
Керуючись статтями 13, 177, 182, 183, 185, 194, 196, 202, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Закрити підготовче провадження у справі № 926/1270/26.
2. Справу призначити до розгляду по суті у судовому засіданні на 14:30 год 07 жовтня 2026 року. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернівецької області за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 14, зал судових засідань № 3.
3. Явку представників сторін в судове засідання визнати не обов`язковою.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 04 вересня 2026 року.
Суддя І.В. Марущак