У х в а л а
27 серпня 2026 року
м. Київ
Справа № 740/1989/25
Провадження № 61-6445ск26
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Український-Аграрний-Союз» (далі - скаржник)
на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 4 грудня 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 8 квітня 2026 року
у справі за позовом скаржника до ОСОБА_1 (далі - відповідачка), Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іржавецька» (далі - ТОВ «АФ «Іржавецька») про визнання недійсними договорів оренди та витребування земельних ділянок із незаконного володіння,
за зустрічним позовом відповідачки до скаржника про розірвання договорів оренди землі та
в с т а н о в и в :
1. 12 травня 2026 року скаржник сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 15120/0/220-26 від 12 травня 2026 року), у якій просив скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову.
2. 17 червня 2026 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив без руху касаційну скаргу та встановив для усунення її недоліків десятиденний строк із дня вручення копії тієї ухвали. Мотивував так:
- скаржник ціну первісного позову не вказав, вартість земельних ділянок не зазначив. Тому точний розмір судового збору має розрахувати самостійно на підставі документів, які можуть підтвердити дійсну вартість земельних ділянок, за формулою: ((вартість земельних ділянок х 1,5 %) + (3 028,00 грн х 2 позовні вимоги немайнового характеру за первісним позовом юридичної особи) + 1 211,20 грн мінімальної ставки судового збору за майновими вимогами фізичної особи за зустрічним позовом)) х 200 % х 0,8 - 12 112,00 грн;
- скаржник має надати суду документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному за законом разом з доказами, які можуть підтвердити дійсну вартість спірних земельних ділянок, а також докази надсилання цих документів іншим учасникам справи, як цього вимагають частини сьома - дев`ята статті 43 ЦПК України (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
3. 2 липня 2026 року скаржник сформував у системі «Електронний суд» заяву про усунення недоліків касаційної скарги (вх. № 21118/0/220-26 від 2 липня 2026 року), до якої додав квитанцію про доплату 4 360,32 грн судового збору. У заяві пояснив, що для розрахунку вартості земельних ділянок взяв за основу розмір орендної плати за користування цими ділянками за три роки.
3.1. Таке виконання ухвали Верховного Суду від 17 червня 2026 року про залишення касаційної скарги без руху не можна вважати належним.
3.2. Верховний Суд в ухвалі від 17 червня 2026 року про залишення касаційної скарги без руху виклав формулу розрахунку судового збору. Для здійснення такого розрахунку скаржник мав надати документ, який підтверджує дійсну вартість спірних земельних ділянок.
3.3. Однак скаржник такого документа не надав. Натомість розмір судового збору визначив, взявши за основу суму розмір орендної плати за користування цими ділянками за три роки. Такий розрахунок не відповідає вимогам ухвали Верховного Суду від 17 червня 2026 року, оскільки не дає можливості встановити дійсну вартість спірних земельних ділянок і перевірити правильність визначення розміру судового збору за подання касаційної скарги.
3.4. Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що за змістом пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про витребування майна саме його вартістю, а не розміром орендної плати за користування ділянками за три роки. Тоді як лише за вимогами про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла закон зобов`язує визначати ціну позову сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки (пункт 8 частини першої статті 176 ЦПК України).
3.5. Отже, скаржник станом на 27 серпня 2026 року не виконав вимоги ухвали від 17 червня 2026 року та не усунув недоліки касаційної скарги, оскільки не надав документи, які підтверджують дійсну вартість спірних земельних ділянок, і відповідно не підтвердив сплату судового збору у встановленому законом розмірі. Верховний Суд також зауважує, що скаржник мав достатньо часу для того, щоб попросити суд продовжити строк на усунення недоліків касаційної скарги та за необхідності замовити оцінку спірних земельних ділянок, отримати відповідний висновок і виконати вимоги ухвали від 17 червня 2026 року. Проте скаржник цього не зробив.
3.6. За змістом частини другої статті 393 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
3.7. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
3.8. Оскільки скаржник не усунув недоліки касаційної скарги його скаргу слід визнати неподаною та повернути. Це не перешкоджає повторному зверненню без зволікань із касаційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 120, 127, 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
п о с т а н о в и в :
повернути касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український-Аграрний-Союз» на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 4 грудня 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 8 квітня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український-Аграрний-Союз» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іржавецька» про визнання недійсними договорів оренди та витребування земельних ділянок із незаконного володіння і за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український-Аграрний-Союз» про розірвання договорів оренди землі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима