Справа № 161/266/26
Провадження № 2/161/2409/26
У Х В А Л А
03 вересня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Олексюка А.В.,
при секретарі - Опальчук А.А.,
за участі представника позивачки - Квятковського Б.М.,
представника відповідача - Ульчака Б.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом адвоката Квятковського Богдана Михайловича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності подружжя, -
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебуває вищевказана справа.
До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшла зустрічна позовна заява представника відповідача - адвоката Ульчака Б.І., сформована в системі «Електронний суд» 22.04.2026 року, в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
У зустрічній позовній заяві представник відповідача просить суд за результатом розгляду справи: визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на: сім десятих частини житлового будинку загальною площею 114,6 кв.м. розташованого по АДРЕСА_1 - котрий на праві власності зареєстрований за ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ); сім десятих частини земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:001:4029, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0505 га, котра на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ); одна друга частини земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:001:4028, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,1045 га, котра на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ). За результатом розгляду справи в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право особистої приватної власності на: одну другу частини земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:04:001:7112 цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,24 га, яка знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький район, село Рованці, котра на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ). Судові витрати стягнути з відповідача за зустрічним позовом
Ціна позову за зустрічними вимогами визначена позивачем за зустрічним позовом у розмірі 3 759 000,00 грн.
Обґрунтовуючи розмір сплаченого судового збору, адвокат Ульчак Б.І. у тексті позову зазначає: «ціна позову визначається у відповідності до суми визначеної у первісному позові - 3 759 000,00 проте судовий збір сплачується у відповідності ч.2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати поділ майна подружжя за умови розірвання шлюбу (3 328 грн * 3) - 20% = 7 987,20 грн». На підтвердження сплати до заяви додано квитанцію на суму 7 987,20 грн.
Дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви та наданий розрахунок, суд вважає, що заява підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Вимога про визнання права власності на частку в спірному майні є вимогою майнового характеру, відтак судовий збір має бути сплачений позивачем відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» за ставками судового збору, встановленими для позову майнового характеру, виходячи з ціни позову, яка визначається вартістю майна, якого стосуються позовні вимоги.
Статтею 175 ЦПК України встановлено вимоги до позовної заяви.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону судовий збір за подання позовної заяви фізичною особою майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповіло до пп. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону судовий збір за подання позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано у 2023 році, що підтверджується матеріалами справи.
Посилання представника відповідача на пільгову ставку судового збору за вимогами про поділ майна подружжя «за умови розірвання шлюбу» (не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму) є безпідставним.
Зазначена норма (пп. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону) застосовується виключно у випадку, якщо вимоги про розірвання шлюбу та поділ майна розглядаються одночасно в одному провадженні.
Оскільки шлюб між сторонами вже розірвано у 2023 році, даний позов є самостійним майновим спором між фізичними особами (колишнім подружжям), а тому порядок сплати судового збору регулюється загальною нормою - пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону «Про судовий збір». Максимальний граничний розмір збору для таких вимог обмежений не більше ніж 5 розмірами прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, максимальний граничний розмір судового збору за подання даного позову становить: 5 ? 3 328,00 грн = 16 640,00 грн.
Крім того, суд зазначає про суперечність викладеного розрахунку, оскільки представник посилається на норму «мінімальної заробітної плати», яка у 2026 році становить 8 000,00 грн, проте фактичний математичний обрахунок здійснює з величини прожиткового мінімуму (3 328,00 грн).
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні позовних заяв в електронній формі через Електронний кабінет застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження розміру ставки судового збору.
З урахуванням понижувального коефіцієнта 0,8, належна до сплати максимальна сума судового збору становить: 16 640,00 грн ? 0,8 = 13 312,00 грн.
Позивачем за зустрічним позовом сплачено 7 987,20 грн, що свідчить про недоплату судового збору.
Різниця, яка підлягає доплати до державного бюджету, становить: 13 312,00 грн - 7 987,20 грн = 5 324,80 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, зустрічну позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу за зустрічним позовом строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 177, 185, 260 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд, -
У Х В А Л И В :
Зустрічну позовну заяву представника відповідача - адвоката Ульчака Богдана Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - залишити без руху.
Надати ОСОБА_2 строк для усунення зазначених недоліків - протягом 10-ти днів з дня отримання копії ухвали.
У випадку не усунення недоліків у зазначений судом строк заява буде вважатись неподаною та повернута позивачам.
Ухвала не оскаржується.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області А.В. Олексюк