Справа № 309/2140/25
Провадження № 2-ві/309/1/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 вересня 2026 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області:
у складі: головуючого - судді Лук`янової О.В.
за участю: секретаря судового засідання Калинич Н.С.
розглянувши клопотання відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Сідея Ярослава Ярославовича по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розпискою,-
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Хустського районного суду під головуванням судді Сідея Ярослава Ярославовича перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розпискою.
Відповідач по справі /заявник/ ОСОБА_1 28.08.2026 подала до суду заяву про відвід головуючого у справі судді Сідея Я.Я., оскільки суддя сприяє у тому, щоб було витребувано матеріали кримінального провадження від Хустського РУП ГУНП у Закарпатській області. Суддя ініціює відкладення судового засідання задля того, щоб представник позивача міг усунути недоліки свого клопотання. За наслідком чого суддя у судовому засіданні 27.08.2026 оголосив перерву, хоча мав перейти до розгляду клопотання сторони відповідача - призначення судово-почеркознавчої та технічної експертизи розписки, що викликає обґрунтовані сумніви в неупередженості та об`єктивності судді. Заявник також вважає, що вказана підстава для відводу вказує на особисту зацікавленість судді та недотримання ним принципу безсторонності під час розгляду справи.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2026 вказану заяву про відвід судді розподілено судді Лук`яновій О.В.
На підставі ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує клопотання без повідомлення учасників справи.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України: у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що розгляд даної заяви відбувся на підставі ст.40 ч.8 ЦПК України без виклику сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заява про відвід вмотивована тим, що вказана справа перебуває у провадженні судді Сідея Я.Я. На думку заявника суддя сприяє у тому, щоб було витребувано матеріали кримінального провадження від Хустського РУП ГУНП у Закарпатській області. Суддя ініціює відкладення судового засідання задля того, щоб представник позивача міг усунути недоліки свого клопотання. За наслідком чого суддя у судовому засіданні 27.08.2026 оголосив перерву, хоча мав перейти до розгляду клопотання сторони відповідача - призначення судово-почеркознавчої та технічної експертизи розписки, що викликає обґрунтовані сумніви в неупередженості та об`єктивності судді. Заявник також вважає, що вказана підстава для відводу вказує на особисту зацікавленість судді та недотримання ним принципу безсторонності під час розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді, так як відвід належним чином не вмотивований та є безпідставним з огляду на наступне.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо: є обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»: кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
П.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».
Європейський суд з прав людини в п.66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява №7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті б, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».
На додачу, в п.105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 р. (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності».
Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 р. «об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття». Вказані вище факти щодо поведінки судді під час виконання своїх професійних обов`язків суперечить вимогам ст.129 КУ, ст.6 Конвенції про права людини.
Ч.1-3 ст.36 ЦПК України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.
Отже, відповідно до ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Ч.2 ст.36 ЦПК України передбачає, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст.37 цього Кодексу.
Згідно із ч.4 ст.36 ЦПК України: незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, ст.36 ЦПК України містить в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
В рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема у п.66, зазначено, що згідно з усталеною практикою Євросуду наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»), У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).
Посилання заявника у заяві про відвід головуючого судді Сідея Я.Я. на те, що під час розгляду даної справи суддею ініційовано відкладення розгляду справи, самі по собі не можуть свідчить про упередженість судді Сідея Я.Я.
Припущення заявника на те, що «вказана підстава для відводу вказує на особисту зацікавленість судді та недотримання ним принципу безсторонності під час розгляду справи», на думку суду, не є підставою для відводу судді та не свідчить про упередженість судді.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Таких доказів під час розгляду заяви про відвід судді Сідея Я.Я. суду надано не було.
Суд вважає необхідним наголосити, що виконуючи завдання цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ним обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи інакше розгляд справи може перейти в безладний рух, що не сприятиме виконанню завдань цивільного судочинства.
Таким чином, виконання головуючим вимог ч.2 ст.214 ЦПК України у жодному випадку не може свідчити про упереджене ставлення головуючого до відповідача.
Отже, розглядом заяви про відвід судді не встановлено і заявником /відповідачем/ не надано належних доказів на підтвердження обставин, що викликають обґрунтований сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, які б були підставою для відводу судді Сідея Я.Я., зазначені в заяві твердження не є аргументованими достатніми доводами, та не можуть бути підставою для відводу судді
За викладених обставин заявлена заявником підстава в обґрунтування відводу не викликає сумніву в неупередженому, об`єктивному ставленні головуючого судді щодо відповідача та не передбачена статтею 36, 37 ЦПК України для задоволення відводу.
Інших підстав, передбачених ст.36,37 ЦПК України для відводу судді, судом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.33, 36, 40, 41 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Сідея Ярослава Ярославовича по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розпискою, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Хустського
районного суду: Лук`янова О.В.