ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
04 вересня 2026 року Справа №160/26319/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі № 160/26319/26 за позовом адвоката Демченко Валентини Іванівни в інтересах ОСОБА_1 Бюро економічної безпеки України, Територіального управління БЕБ у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Демченко Валентини Іванівни (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач) до Бюро економічної безпеки України (далі - відповідач 1), Територіального управління БЕБ у Полтавській області (далі - відповідач 2), в якому представник позивача просить:
- визнати протиправними дії Територіального управління БЕБ у Полтавській області щодо визначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 05.07.2024 по 26.05.2025 шляхом застосування при визначенні посадового окладу розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн, передбаченої статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а саме: у 2024 році у розмірі 3028 грн, у 2025 році у розмірі 3028 грн;
- зобов`язати Територіальне управління БЕБ у Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 05.07.2024 по 26.05.2025 відповідно до статті 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» та пункту 2 Умов та розмірів оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 №1068, із одночасною виплатою компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України щодо визначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 27.05.2025 по 19.06.2026 із застосуванням при визначенні посадового окладу розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а саме: у 2025 році у розмірі 3028 грн, у 2026 році у розмірі 3328 грн;
- зобов`язати Бюро економічної безпеки України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 27.05.2025 по 19.06.2026 відповідно до статті 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» та пункту 2 Умов та розмірів оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 №1068, із одночасною виплатою компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України щодо визначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні із застосуванням при обчисленні її розміру посадового окладу та інших складових грошового забезпечення, визначених виходячи з розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 у розмірі 3328 грн;
- зобов`язати Бюро економічної безпеки України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та доплату одноразової грошової допомоги при звільненні виходячи з правильно визначеного розміру грошового забезпечення відповідно до статті 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» та пункту 2 Умов та розмірів оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 №1068, із одночасною виплатою компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України щодо визначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток із застосуванням при обчисленні її розміру посадового окладу та інших складових грошового забезпечення, визначених виходячи з розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 у розмірі 3328 грн;
- зобов`язати Бюро економічної безпеки України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та доплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток виходячи з правильно визначеного розміру грошового забезпечення відповідно до статті 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» та пункту 2 Умов та розмірів оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 №1068, із одночасною виплатою компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Територіального управління БЕБ у Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 05.07.2024 по 26.05.2025 відповідно до абзаців четвертого, п`ятого та шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов`язати Територіальне управління БЕБ у Полтавській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 05.07.2024 по 26.05.2025 відповідно до абзаців четвертого, п`ятого та шостого пункту 5 Порядку №1078, із одночасною виплатою компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 27.05.2025 по 19.06.2026 відповідно до абзаців четвертого, п`ятого та шостого пункту 5 Порядку №1078;
- зобов`язати Бюро економічної безпеки України провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 27.05.2025 по 19.06.2026 відповідно до абзаців четвертого, п`ятого та шостого пункту 5 Порядку №1078, із одночасною виплатою компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України щодо формування документів, необхідних для призначення пенсії ОСОБА_1 зокрема грошового атестата та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення і премію, складених із визначенням посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії та інших складових грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102 грн;
- зобов`язати Бюро економічної безпеки України після проведення відповідних перерахунків підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області новий грошовий атестат та нову довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення і премію для визначення розміру пенсії ОСОБА_1 із зазначенням складових грошового забезпечення, обчислених відповідно до статті 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» та пункту 2 Умов та розмірів оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 №1068, з урахуванням результатів перерахунку грошового забезпечення за спірні періоди служби.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року відкрито провадження в справі за позовом адвоката Демченко Валентини Іванівни в інтересах ОСОБА_1 Бюро економічної безпеки України, Територіального управління БЕБ у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
02.09.2026 від Територіального управління БЕБ у Полтавській області до суду надійшло клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування вказаного клопотання відповідачем 2 зазначено, що предметом розгляду у цій справі є законність дій двох абсолютно самостійних юридичних осіб публічного права (відповідача 1 та відповідача 2) щодо нарахування грошового забезпечення за сукупний період тривалістю майже два роки (з 05.07.2024 по 19.06.2026). Судом витребувано значний обсяг первинних бухгалтерських та організаційно-розпорядчих документів, зокрема довідки про грошове забезпечення з розшифровкою всіх складових, картки особових рахунків позивача, а також детальні помісячні розрахунки індексації із зазначенням базових місяців та сум підвищення окладів.
Звірка цих фінансово-економічних розрахунків, аналіз відповідних формул, коефіцієнтів та правових підстав застосування розрахункових величин (2102 грн проти 3028 грн) вимагають безпосередньої активної участі представників сторін, надання ними усних пояснень та відповідей на запитання суду безпосередньо у судовому засіданні.
Крім того, у справі виникла процесуальна дискусія щодо пропуску позивачем процесуальних строків звернення до суду (більше ніж на 1 рік та 2 місяці). Позивачем надано письмові заперечення, в яких піднімаються комплексні питання ретроспективного застосування рішень Конституційного Суду України (зокрема, Рішення від 11.12.2025 р. № 1-р/2025) та правової природи адвокатських запитів як інструментів обчислення строків. Оцінка поважності причин пропуску процесуальних строків є передумовою для вирішення справи по суті і потребує детального обговорення у відкритому підготовчому судовому засіданні за участі представників сторін.
02.09.2026 від представника позивача - Демченко Валентини Іванівни до суду надійшли заперечення на клопотання Територіального управління БЕБ у Полтавській області про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, в яких представник позивача просить відмовити у задоволені вказаного клопотання.
Дослідивши заявлене клопотання відповідача 2, суд зазначає про таке.
Так, в силу приписів статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Загальне провадження призначається для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному порядку (частина 3 статті 12 КАС України).
Дана справа не віднесена до категорії справ передбачених частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України - справ, які мають розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим судом встановлено, що позивачем у даній справі не заявлено вимог про відшкодування шкоди, заподіяної рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, а також не надано будь-якого розрахунку такої шкоди. Натомість предметом спору є вимоги про визнання протиправними дій відповідачів щодо визначення та виплати грошового забезпечення без застосування відповідного розміру прожиткового мінімуму, індексації грошового забезпечення, а також зобов`язання здійснити перерахунок і виплату належних сум.
Отже, норма пункту 2 частини статті 257 КАС України не поширюється на спірні правовідносини та не відповідає характеру заявлених позовних вимог.
Згідно із частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частина 5 цієї статті зазначає, що умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно із пунктом 1 та 2 частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 КАС України; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц та від 21 травня 2018 року у справі № 361/3009/16-ц.
Окремо, суд звертає увагу на те що, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому чисті щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд не встановив обставин, які свідчать про неможливість вирішення справи без проведення судового засідання на підставі зібраних судом доказів, які містяться в матеріалах справи. Такі обставини також не наведені заявником, який заявляє відповідне клопотання.
З огляду на викладене, а також враховуючи численні повітряні тривоги, під час яких судові засідання не проводяться з метою захисту життя та здоров`я працівників суду та учасників справи, суд робить висновок, що клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження не підлягає задоволенню.
Керуючись вимогами статтями 262, 241, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Територіального управління БЕБ у Полтавській області про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження у справі № 160/26319/26 за позовом адвоката Демченко Валентини Іванівни в інтересах ОСОБА_1 Бюро економічної безпеки України, Територіального управління БЕБ у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І.О. Свергун