Ухвала № 139490268 у справі № 686/24656/26 від 04.09.2026

Справа № 686/24656/26

Провадження № 2/686/11960/26

УХВАЛА

04 вересня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Хараджа Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову її сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на військову службу під час мобілізації на особливий період;

- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на її користь 200 000,00 грн моральної шкоди.

На обґрунтування позову позивачка зазначає, що 03.05.2025 року її син ОСОБА_2 постановою військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформленою довідкою № 2025-0503-1108-4787-0, був визнаний придатним до військової служби.

10.10.2025 року на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1404 ОСОБА_2 було призвано на військову службу під час мобілізації на особливий період та направлено до військової частини НОМЕР_1 .

У подальшому ОСОБА_2 було зараховано до списків військової частини НОМЕР_2 , де він проходив військову службу та виконував бойові завдання.

Позивачка вважає, що під час проведення військово-лікарського огляду її сина не було належним чином встановлено дійсний стан його здоров`я та ступінь придатності до військової служби.

Зокрема, позивачка посилається на наявність у її сина захворювання у вигляді заїкання, а також на відмінності у медичних документах щодо ступеня цього захворювання, наявність гіпертонічної хвороби та залишкових явищ бронхіту.

На думку позивачки, військово-лікарська комісія провела медичний огляд неповно, із порушенням вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, а довідка ВЛК № 2025-0503-1108-4787-0 від 03.05.2025 року не відповідає встановленим вимогам.

Позивачка також зазначає, що 19.01.2026 року її син зник безвісти під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Солодке Гуляйпільської міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області.

У зв`язку із зазначеними обставинами позивачка вважає, що незаконний, на її думку, призов її сина на військову службу спричинив їй моральну шкоду, яку вона оцінює у 200 000,00 грн.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Таким чином, цивільне судочинство застосовується до спорів, які за своєю правовою природою є приватноправовими, якщо законом їх розгляд не віднесено до іншого виду судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії, дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, для визначення юрисдикції спору необхідно встановити не лише суб`єктний склад його учасників, а й характер спірних правовідносин, зміст заявлених вимог та правову природу дій, законність яких оспорюється.

Як убачається зі змісту позовної заяви, предметом спору є правомірність дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_2 на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Тобто позивачка оспорює дії відповідача, вчинені ним у процесі реалізації повноважень у сфері військового обов`язку, військової служби, мобілізації та призову громадян на військову службу.

Такі повноваження не є приватноправовими. Вони виникають із закону та реалізуються територіальним центром комплектування та соціальної підтримки як органом військового управління при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій.

З огляду на це спір щодо законності дій територіального центру комплектування та соціальної підтримки при здійсненні призову громадянина на військову службу під час мобілізації є публічно-правовим спором.

При цьому позивачка фактично просить суд надати оцінку законності процедури проведення військово-лікарського огляду її сина, правомірності оформлення постанови ВЛК, наявності у відповідача передбачених законом підстав для призову ОСОБА_2 на військову службу та дотримання ним встановленої законом процедури призову.

Таким чином, для вирішення заявленої вимоги необхідно перевірити правомірність здійснення відповідачем саме владних управлінських повноважень.

Зазначене свідчить про те, що спір не є спором про захист цивільного права чи цивільного інтересу позивачки, незважаючи на те, що вона пов`язує оскаржувані дії відповідача із заподіянням їй моральної шкоди.

Сам по собі факт заявлення фізичною особою вимоги про відшкодування моральної шкоди не перетворює публічно-правовий спір на цивільно-правовий.

Відповідно до частини п`ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Отже, закон прямо передбачає можливість розгляду адміністративним судом вимоги про відшкодування шкоди, якщо така вимога заявлена разом із вимогою про визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У цій справі вимога про стягнення 200 000,00 грн. моральної шкоди заявлена безпосередньо у зв`язку з вимогою про визнання протиправними дій територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо призову на військову службу.

Тому зазначена вимога про відшкодування моральної шкоди є пов`язаною з основною публічно-правовою вимогою та не є самостійною підставою для розгляду справи в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, заявлені позивачкою вимоги у своїй сукупності підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Такий висновок відповідає правовій природі адміністративного судочинства, завданням якого є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зауважує, що на стадії вирішення питання про відкриття провадження суд не надає оцінки по суті доводам позивачки щодо законності чи незаконності постанови ВЛК, повноти медичного огляду, відповідності стану здоров`я ОСОБА_2 вимогам Розкладу хвороб, правомірності його призову, факту завдання моральної шкоди та наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та такою шкодою.

Вказані питання підлягають вирішенню судом, до юрисдикції якого законом віднесено розгляд цього спору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з частиною п`ятою статті 186 ЦПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому у відкритті провадження у цивільній справі необхідно відмовити.

При цьому позивачці слід роз`яснити, що спір належить до юрисдикції адміністративного суду та вона має право звернутися з відповідним позовом у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 4, 19, 186, 258-261 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 4, 19, 21 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

У відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди - відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 186 Цивільного процесуального кодексу України.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд заявленого спору віднесено до юрисдикції адміністративного суду та вона має право звернутися з відповідним позовом у порядку адміністративного судочинства до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Хмельницького

міськрайонного суду Н.В. Хараджа