У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без розгляду
04 вересня 2026 року Справа № 580/6123/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення з 09.03.2022 по 20.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки, без врахування зростання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2022- 2023 роки";
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача з 09.03.2022 по 20.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2022-2023 роки" станом на 1 січня кожного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 Постанови Кабінет Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 18.06.2026 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
09.07.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, клопотання про зупинення провадження у справі та клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Вирішуючи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду суд приходить до висновку про його обґрунтованість, з огляду на наступне.
За приписами ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частин 1-3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод та інтересів особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України, у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX (далі - Закон № 2352-IX, набрав чинності з 19.07.2022) частини 1 та 2 ст. 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Тобто, внесенням до ст. 233 КЗпП України змін, законодавець увів процесуальні строки для звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.
Пункт 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України передбачав, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Карантин на всій території України був установлений Постановою Кабінету Міністрів України № 211 та згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 651 карантин припинив дію з 30.06.2023.
Отже, строки для звернення до суду, які передбачені у ст. 233 КЗпП України були продовжені на строк дії карантину. З припиненням дії карантину, закінчується і строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору.
Відповідно, починаючи з 19.07.2022 для звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення недоплачених сум заробітної плати передбачено тримісячний строк (ч. 1 ст. 233 КЗпП України), відлік якого треба починати з 19.07.2022 - дати набрання чинності Законом № 2352-ІХ. Поряд з цим такий тримісячний строк для звернення з таким позовом до адміністративного суду завершився 19.10.2022, проте, на підставі п. 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, був продовжений до 30.06.2023.
Протягом усього цього періоду (з 19.07.2022 до 30.06.2023) особа має право у межах строку звернутися до суду з позовом щодо невиплати йому грошового забезпечення у належному розмірі.
Аналогічний підхід викладений Верховним Судом в постанові від 12.09.2024 у справі № 200/5637/23.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.10.2023 по справі № 990/139/23 сформулювала висновок, що у зв`язку з відміною Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 24 год. 00 хв. 30.06.2023, продовжені строки, визначені ст. 233 КЗпП України, завершились у 00 год. 01 хв. 01.07.2023.
Також, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись». Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Як не заперечується сторонами у справі, позивач проходив військову службу у відповідача з 09.03.2022 по 31.03.2024.
Згідно наданим відповідачем грошовим атестатом, позивач був ознайомлений з належними виплатами при звільненні - 30.03.2024, що підтверджено особистим підписом.
Із позовом до суду, позивач звернувся через свого представника в системі «Електронний суд» 09.06.2026, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Позивачем у клопотаннях про поновлення строку звернення до суду не зазначено, що перешкоджало у строк з 01.04.2024 по 08.06.2026 звернутись до суду за захистом своїх прав. Позивач лише покликався на продовження строку звернення на час дії карантину та обмеженість вчинення таких дій військовослужбовцями під час проходження служби.
Верховний Суд у постанові від 25.06.2026 у справі № 520/25416/25 дійшов висновку, що у разі якщо звернення до суду обґрунтовано положеннями ч. 2 ст. 233 КЗпП України, якою для подання позову встановлено тримісячний строк і чітко унормовано момент початку перебігу такого строку - одержання «письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні», водночас суди перевірили і достеменно встановили момент отримання позивачем грошового атестата, який у межах спірних правовідносин підпадає під визначення такого «письмового повідомлення», то тримісячний строк звернення до суду, установлений цією ж нормою, слід пов`язувати з моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому у спірний період сум, однак в ці три місяці належить включати й період від дня отримання позивачем грошового атестата до вчинення ним будь-яких інших юридично значимих дій, що слугують меті звернення до суду з позовом у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 233 КЗпП України.
В подальшому, аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 13.08.2026 у справі № 360/1751/25, а саме:
« 34. У випадку ж який склався у цій справі, ОСОБА_1 отримав грошовий атестат день звільнення з військової служби, тобто 11 липня 2023 року, тому дата вручення позивачу зазначеного документа є подією, з якою пов`язаний початок перебігу строку звернення до суду.
При цьому визначення моменту вручення грошового атестата як початку перебігу строку у цій справі відповідає вимогам частини другої статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності.»
Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку задовольнити клопотання відповідача та залишити без розгляду позовну заяву.
З огляду на задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, та як наслідок завершення розгляду справи, необхідність у вирішенні клопотання про зупинення провадження у справі відпала, у зв`язку із чим таке клопотання окремому розгляду не підлягає.
Керуючись статтями 2-20, 122, 123, 160-161, 169, 237, 241-246, 256, 295 КАС України, суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання військової частини НОМЕР_1 від 09 липня 2026 року вх.№ 37363/26 задовольнити.
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА