Справа № 758/8235/25
Категорія
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 серпня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Войтенко Т. В.,
за участю секретаря судового засідання - Скитецька І. В.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1
представника третьої особи - ОСОБА_6,
розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Гейт 1280», третя особа ОСОБА_3 , про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
ВСТАНОВИВ:
В червні 2026р. ОСОБА_2 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Гейт 1280», третя особа ОСОБА_3 , про витребування з чужого незаконного володіння 1/2 частини садового (дачного) будинку АДРЕСА_1 загальною площею 737,0 кв.м, житловою площею 139, 6 кв.м та 1/2 частини земельної ділянки АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки - [номер приховано]:91:534:0009).
Вимоги позовної заяви позивач ОСОБА_2 обґрунтував тим, що набув право власності на 1/2 частину зазначеного майна на підставі судового рішення у справі №758/8734/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна.
Так, 04 січня 2024 року рішенням Подільського районного суду міста Києва по справі №758/8734/21 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя задоволено. Встановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 01.01.2004 року по 01.03.2021 року. Визнано садовий (дачний) будинок АДРЕСА_1 загальною площею 737,0 кв.м, житловою площею 139, 6 кв.м. спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину садового (дачного) будинку АДРЕСА_1 загальною площею 737, 0 кв.м, житловою площею 139, 6 кв.м. Визнано за ОСОБА_3 (РНОКППІ: НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частину садового (дачного) будинку АДРЕСА_1 загальною площею 737, 0 кв.м, житловою площею 139,6 кв.м. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частину земельної ділянки АДРЕСА_1 .
Постановою Київського апеляційного суду від 30 травня 2024 року по справі №758/8734/21 апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Подільського районного суду міста Києва від 04 січня 2024 року - без змін.
Позивач зазначає, що зважаючи на накладений арешт на майно, ОСОБА_2 був позбавлений можливості зареєструвати за собою право власності на 1/2 частину садового (дачного) будинку, тому в липні 2024 року після повернення матеріалів справи із суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову. Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 20 вересня 2024 року було скасовано заходи забезпечення позову по справі №758/8734/21.
Однак, незважаючи на дату ухвали про скасування заходів забезпечення позову - 20 вересня 2024 року, в Єдиному реєстрі судових рішень вона з`явилась лише 22 жовтня 2024 року, а отримати ухвалу представнику ОСОБА_2 - адвокату Юровському А.Г. вдалось лише 30 жовтня 2024 року.
В той же час, виходячи із інформації, яка міститься в Інформаційній довідці №404290530 від 18.11.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, було встановлено, що 31 жовтня 2024 року о 15 годині 36 хвилин приватний нотаріус Горохова Н.В. внесла запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №75850799, згідно якого ОСОБА_3 згідно Акту-приймання передачі передала спірне майно до статутного капіталу ТОВ «Голден Гейт 1280».
При цьому, ТОВ «Голден Гейт 1280» згідно даних Єдиного реєстру юридичних осіб створено лише 31 жовтня 2024 року, а засновником є ОСОБА_3 . Керівником підприємства є ОСОБА_4 , яка є матір`ю ОСОБА_3 , а місцезнаходженням юридичної особи зазначено - АДРЕСА_2 , що відповідає зареєстрованому місцю реєстрації ОСОБА_3 .
Посилаючись на те, що ОСОБА_2 не надавав письмової згоди на відчуження та внесення до статутного капіталу ОСОБА_3 будинку та земельної ділянки, які є їх спільною власністю та належить кожному по 1/2 частині, позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просить витребувати належне йому майно (по 1/2 частині будинку та земельної ділянки) з незаконного володіння ТОВ «Голден Гейт 1280».
Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 06 червня 2025 року відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 6 червня 2025р. заяву ОСОБА_2 про забезпечення даного позову задоволено частково, накладено арешт на спірне майно та встановлено заборону здійснювати відносно спірних об`єктів нерухомого майна будь-які реєстраційні дії.
Відзив на позовну заяву від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Гейт» не надходив.
24 листопада 2025р. від третьої особи - ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення. Заперечуючи проти задоволення позову, представник третьої особи зазначила, що позивач звертався до Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Горохової Ніни Вікторівни щодо вчинення нею реєстраційних дій щодо внесення спірного майна до статутного капіталу товариства «Голден Гейтт 1280». Наказом Міністерства юстиції України у задоволенні скарги ОСОБА_2 було відмовлено, адже реєстраційні дії, вчинені приватним нотаріусом, відповідають законодавству у сфері державної реєстрації. Посилаючись на те, що відповідний наказ зроблений на підставі висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії, бездіяльність державного реєстратора, яким констатовано правомірність здійснення державної реєстрації прав на спірні об`єкти нерухомого майна за відповідачем, просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 9 липня 2026р. з Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було витребувано копії документів, що містяться в електронній реєстраційній справі, на підставі яких 31 жовтня 2024р. нерухоме майно - спірні земельна ділянка та житловий будинок були передані до статутного капіталу Товариства «Голден Гейт 1280» та право власності на дане майно було зареєстроване за Товариством.
3 серпня 2026р. на виконання вимог ухвали Подільського районного суду міста Києва від 9 липня 2026р. з Департаменту з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації надійшли копія Акту прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу від 31 жовтня 2024р. ТОВ «Голден Гейт 1280», копія протоколу№ 1 установчих загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Гейт 1280» та копія повного Витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану.
У судовому засіданні 12 серпня 2026р. представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник третьої особи Коваленко Ірини Дмитрівни у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що внесення спірного майна до статутного капіталу товариства здійснювалася згідно вимог законодавства.
Представник відповідача ТОВ «Голден Гейт 1280» у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Зважаючи на відсутність будь-яких клопотань та заяв щодо неможливості розгляду справи, враховуючи ту обставину, що відповідач відзив на позовну заяву не подавав, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що в провадженні Подільського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа №758/8734/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя.
В рамках даної цивільної справи судом вживалися заходи забезпечення позову, а саме ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 6 вересня 2021р. було накладено арешт на спірні житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 , право власності на яку було зареєстровано на ім`я ОСОБА_3 .
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 4 січня 2024р. позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 у справі про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя було задоволено та визнано, серед іншого, за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину будинку та земельної ділянки за вказаною адресою.
Вказане рішення набрало законної сили 30 травня 2024р. за результатами апеляційного перегляду рішення Подільського районного суду міста Києва від 4 січня 2024р..
Як зазначає у позовній заяві позивач, та дана обставина знайшла своє підтвердження в матеріалах справи, перереєструвати право власності на 1/2 частину будинку та земельної ділянки за вказаною адресою ОСОБА_2 відразу після ухвалення судового рішення не зміг, зважаючи на наявний арешт, накладений ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 6 вересня 2021р..
Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 6 вересня 2021р. було скасовано ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 20 вересня 2024р.. Повний текст даної ухвали про скасування заходів забезпечення позову було виготовлено 21 жовтня 2024р. Вказана дата відображена в резолютивній частині ухвали Подільського районного суду міста Києва від 20 вересня 2024р..
Станом на 31 жовтня 2024р. позивач ОСОБА_2 ще не здійснив реєстрацію права власності на 1/2 частину будинку та земельної ділянки на своє ім`я, тоді як ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі Акту приймання-передачі майна передала спірне майно як внесок до статутного капіталу ТОВ «Голден Гейт 1280».
Так, встановлено, що 31 жовтня 2024р. було проведено Установчі збори учасників товариства «Голден Гейт 1280», на якому була присутня засновниця Товариства ОСОБА_3 , за результатами якого вирішила затвердити та сформувати статутний капітал Товариства в розмірі 9 000.000 грн за рахунок майна, яке її особистою власністю - садовий (дачний) будинок АДРЕСА_1 загальною площею 737,0 кв.м, житловою площею 139,6 кв.м та земельну ділянку АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки - [номер приховано]:91:534:0009).
Незважаючи на наявність судового рішення Подільського районного суду міста Києва, яким визнано право власності за ОСОБА_2 на 1/2 частину земельної ділянки та садового будинку, усвідомлюючи те, що вона не являється одноосібною власницею спірного майна, ОСОБА_3 недобросовісно здійснила передачу спірного майна до статутного капіталу Товариства.
Так, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Горохова Н.В. здійснила нотаріальне посвідчення Акту прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Голден Гейт 1280», який підписано з одного боку засновницею ТОВ «Голден Гейт 1280» - ОСОБА_3 , з іншого боку - Директором товариства ОСОБА_4 .
Відповідно до даного Акту, засновник товариства ОСОБА_3 передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Гейт 1280» прийняло як внесок до статутного капіталу товариства: садовий (дачний) будинок АДРЕСА_1 загальною площею 737,0 кв.м, житловою площею 139,6 кв.м та земельну ділянку АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки - [номер приховано]:91:534:0009).
Отже, 31 жовтня 2024р. ОСОБА_3 передала до статутного капіталу Товариства як належну їй частку у спільному майні з позивачем ОСОБА_2 , так і належну йому 1/2 частину спірного майна, яка з незалежних від його волі обставин продовжувала бути зареєстрованою на ім`я ОСОБА_3 .
Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 31 жовтня 2024р. приватним нотаріусом Гороховою Ніною Вікторівною Київського міського нотаріального округу було прийнято рішення про здійснення державної реєстрації права власності на земельну ділянку та садовий будинок за Товариством з обмеженою відповідальністю «Голден Гейт 1280».
31 жовтня 2024р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено записи про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Гейт 1280» на земельну ділянку та садовий будинок. Підставою здійснення реєстрації права власності на спірне майно за Товариством зазначено Акт приймання-передачі від 31 жовтня 2024р., укладений між засновником ТОВ «Голден Гейт 1280» та Товариством.
Позивач вважає, що був протиправно позбавлений права власності на належну йому частину будинку та земельної ділянки, спірне майно вибуло з його власності поза його волею, у зв`язку з чим позивач звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього (частина перша статті 330 ЦК України).
Виникнення права власності у добросовісного набувача відбувається за таких умов: факт відчуження майна; майно відчужене особою, яка не мала на це права; відчужене майно придбав добросовісний набувач; відповідно до статті 388 ЦК, майно, відчужене особою, яка не мала на це право, не може бути витребуване у добросовісного набувача.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).
Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом.
У конкретній справі право власності на спірне майно у Товариства (відповідача по справі) виникло на підставі Акту прийому-передачі спірного майна до статутного капіталу Товариства, засновником якого є ОСОБА_3 .
Акт приймання-передачі майна до складу статутного фонду є правочином, який
підтверджує волевиявлення сторін, має юридичні наслідки - набуття та припинення права
власності на нерухоме майно. В даному випадку внаслідок укладення 31 жовтня 2024 року Акту прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Голден Гейт
1280», останнє набуло право власності на земельну ділянку площею 0,0637 га,
кадастровий номер земельної ділянки - [номер приховано]:91:534:0009 та житловий будинок за
адресою: АДРЕСА_4
загальною площею 681,8 кв.м. Отже, такий двосторонній акт у цих правовідносинах свідчить про погоджену дію шляхом волевиявлення обох сторін цього двостороннього правочину на набуття певних цивільних прав та обов`язків.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 грудня 2024 року по справі №916/379/23 зауважує, що залежно від установлених судами обставин конкретної справи
документ, який сторони справи іменують як «акт приймання-передачі», може як
підтверджувати певні факти та бути документом первинного бухгалтерського обліку, так і
мати ознаки правочину, тобто бути спрямованим на набуття, зміну або припинення
цивільних прав і обов`язків.
Ефективним способом захисту права неволодіючого власника майна до володіючого невласника є звернення з віндикаційним позовом, тобто з позовом про витребування майна (пункт 6.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі №48/340 (провадження №12-143вг19)).
Власник не втрачає право володіння нерухомим майном у зв`язку з державною реєстрацією права власності за іншою особою, якщо остання не набула права власності. Натомість ця особа внаслідок реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає фактичним володільцем останнього, але не набуває право володіння, допоки право власності зберігається за попереднім володільцем. Отже, володіння нерухомим майном, яке посвідчує державна реєстрація права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Тоді як право володіння, якщо воно існує, неправомірним (незаконним) бути не може (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі N? 359/3373/16- (провадження №14-2цс21; пункти 65-67); від 18 січня 2023 року у справі №488/2807/17 (провадження №314-91 цс20; пункт 92)).
Власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної
правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України), незалежно від того, чи
заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його в особи, яка не
мала права відчужувати це майно.
При цьому стаття 400 ЦК України вказує на обов`язок недобросовісного володільця
негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право
відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку, заінтересована особа має
право пред`явити позов про витребування цього майна. Право власника витребувати своє майно у всіх випадках і без будь-яких обмежень при володінні цим майном набувачем без правових підстав, тобто недобросовісним набувачем, передбачено статтею 387 ЦК України.
Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача й є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна (див. пункти 28, 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16 (провадження № 12-122гс18).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 листопада 2022 року в справі № 522/14900/вказано, що «можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (див.: постанова Великої Палати Верховного Суду від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (провадження № 12-35гс21).
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (див.: постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16 (провадження № 12-128гс19).
Відповідно до ч. 4 ст. 388 ЦК України: якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Вирішуючи спір, суд керується тим, що ОСОБА_3 , будучи відповідачкою у справі про поділ майна, не могла не знати ту обставину, що спірне майно юридично не належить їй в повному обсязі.
Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію
речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» установлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права
власності з боку держави. Сама державна реєстрація права власності за певною
особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але
створює спростовувану презумпцію права власності такої особи (Постанова Великої
Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі №911/3594/17 (провадження
№ 12-234rc18)).
Використовуючи ситуацію, за якої ОСОБА_2 не міг перереєструвати право власності на частину майна на своє ім`я через існуючий накладений арешт, ОСОБА_3 використала таку ситуацію у власних інтересах та шляхом підписання Акту прийому-передачі спірного майна до статутного капіталу створеного нею Товариства, вивела спірне майно зі своєї власності у власність Товариства.
Третя особа по справі - ОСОБА_3 без дозволу позивача - ОСОБА_2 незаконно розпорядилася спільною земельною ділянкою площею 0,0637 га, кадастровий номер земельної ділянки - [номер приховано]:91:534:0009 та житловим будинком за адресою: АДРЕСА_4 загальною площею 681,8 кв.м. шляхом внесення її до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Гейт 1280».
Відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Гейт 1280», в особі її засновника ОСОБА_3 та в особі директора ОСОБА_4 - матері ОСОБА_3 , не можна вважати таким, що не могло не знати про відсутність у ОСОБА_3 права власності на увесь об`єкт спірного майна.
Відповідач ТОВ «Голден Гейт 1280» є недобросовісним набувачем, оскільки як
засновник Товариства - ОСОБА_3 , так і директор Товариства - мати ОСОБА_5
знали про наявність перешкод до вчинення правочину - Акту прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Товариства, у тому числі й те, що
ОСОБА_3 не мала права відчужувати це майно, враховуючи наявність судового рішення, яке набрало законної сили, про встановлення спільної сумісної власності та визнання лише 1/2 частини будинку та земельної ділянки її власністю.
Передача спірного майна до статутного капіталу Товариства відбулася безоплатно.
У постанові від 14 листопада 2018 року у справі №183/1617/16 (провадження №14-
208цс18) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що метою віндикаційного позову є
забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження, володіння нерухомістю).
Оскільки спірне майно вибуло з володіння власника ОСОБА_2 поза його волею, а відповідач ТОВ «Голден Гейт 1280» отримав таке майно безоплатно на підставі акту прийому передачі; при цьому, уповноважені особи Товариства діяли недобросовісно, то права позивача підлягають захисту шляхом витребування майна на підставі ч. 4 ст. 388 ЦК України: якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є
рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на
нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна із
чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого
незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов?язує
відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення
до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію
за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за
відповідачем.
Враховуючи висновок суду про необхідність задоволення позовних вимог та витребування з незаконного володіння Товариства на користь ОСОБА_2 спірного майна, порушене право позивача буде відновлене в результаті внесення записів про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на 1/2 будинку та 1/2 земельної ділянки. Такий висновок узгоджується з постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі №6-1203цс15 та відповідає правовим висновкам, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2023 року по справі №362/2707/19.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Гейт 1280» (код ЄДРПОУ 45875395) на користь ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір у розмірі 15140,00 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Гейт 1280», третя особа ОСОБА_3 , про витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.
Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Гейт 1280» (код ЄДРПОУ 45875395) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 )
-1/2 частину садового (дачного) будинку АДРЕСА_1 загальною площею 737,0 кв.м, житловою площею 139,6 кв.м та
- 1/2 частину земельної ділянки АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки - [номер приховано]:91:534:0009).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Гейт 1280» (код ЄДРПОУ 45875395) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 15 140,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Суддя Т.В. Войтенко