СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/12975/26
ун. № 759/20421/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В, розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Святошинського районного суду міста Києва Кравченка Ю.В. у цивільній справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «КРІСТ» (далі - Кооператив) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку,
ВСТАНОВИВ
У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа № 759/20421/26 за позовом Кооперативу до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку.
03 серпня 2026 року суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху з підстав незазначення позивачем відкритого у банку рахунку, небанківському надавачі платіжних послуг та ненаданням документа, що підтверджує наявність такого рахунку.
26 серпня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла заява ОСОБА_1 , подана 23 серпня 2026 року, про відвід головуючого судді Кравченка Ю.В. від розгляду цієї справи.
Заява передана судді 03 вересня 2026 року.
Станом на день подання заяви про відвід провадження у справі не відкрите
Заява обґрунтована тим, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд не надав оцінку аргументам відповідачки щодо предмета позову. Зокрема, суд не відобразив перевірки повідомлення відповідачки про повторне заявлення вимог за період червень-листопад 2025 року, не відобразив перевірки незавершеної справи № 759/7453/26 по частині 6 стаття 251 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України); не забезпечив доступу до 26 доказових додатків попри неодноразові заяви; відреагував лише на недолік позивача.
Наведені обставини у сукупності дають відповідачеві підстави сумніватися у неупередженості та безсторонності судді.
Згідно із ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши заяву про відвід, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до положень ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи
правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).
За змістом ч. 3, 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді (п.5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України).
З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. (частина друга статті 39 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (частина третя статті 40 ЦПК України).
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частина 11 статті 40 ЦПК України).
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Зазначена мета корелюється з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), у якій визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
В аспекті застосування наведених норм, варто зауважити, що жодна норма національного права України не визначає змісту нормативної конструкції «неупередженість (безсторонність) судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості слід керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
У постанові від 19.07.2023 у справі № 990/53/23 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «за усталеною практикою ЄСПЛ, обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції слід встановлювати згідно з:
а) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що наявність упередженості суду (суддів) повинна визначатися окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
б) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можна поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого».
У рішенні ЄСПЛ від 09 листопада 2009 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».
Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».
Отже, для встановлення підстав для відводу слід констатувати наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних складових неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про особисте переконання та поведінку конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН 27 липня 2006 року, № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Як на підставу відводу судді Кравченка Ю.В. відповідачка послалася на те, що суд не відреагував на її доводи щодо безпідставності позову.
Позовна заява Кооперативу до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку надійшла до суду 03 липня 2026 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2026 головуючим суддею визначено Кравченка Юрія Вікторовича. Справа передана судді 27.07.2026.
28 липня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла заява ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без руху.
Заява обґрунтована тим, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 175-177 ЦПК України, оскільки дані про місце проживання та засоби зв`язку відповідачки не відповідають дійсності.
28 липня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла заява ОСОБА_1 , подана 27 липня 2026 року, про забезпечення права на ознайомлення з усіма матеріалами справи та внесення до ЄСІКС усіх додатків до позовної заяви.
Заява обґрунтована тим, що в електронному кабінеті відповідачки відсутні додатки до позовної заяви.
28 липня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла заява ОСОБА_1 , подана 27 липня 2026 року, про відмову у відкритті провадження у справі.
Заява обґрунтована тим, що позов поданий з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства, містить вимоги про стягнення заборгованості, які вже були предметом судового розгляду, що свідчить про зловживання позивачем процесуальними правами.
29 липня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла заява ОСОБА_1 , в якій вона просила перевірити наявність спору між сторонами з тим самим предметом та з тих самих підстав до відкриття провадження у справі.
03 серпня 2026 року суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху з підстав незазначення позивачем відкритого у банку рахунку, небанківському надавачі платіжних послуг та ненаданням документа, що підтверджує наявність такого рахунку.
Наведене дозволяє виснувати, що аргументи відповідачки, на які вона посилається як на підставу для відводу судді Кравченка Ю.В., зводяться до незгоди з прийнятим суддею процесуальним рішенням, що в силу приписів ч. 4 ст. 36 ЦПК України не може бути підставою для його відводу.
Принагідно суд зауважує, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі у справі суд не може надати оцінку достатності або недостатності всіх обставин, наявності або відсутності доказів, обґрунтованості позовних вимог. Зазначені обставини суд установлює в ході судового розгляду справи.
Також суд акцентує, що позовна заява Кооперативу до ОСОБА_1 надійшла через канцелярію суду. До позовної заяви долучена її копія, а також копія додатків до позову. Відтак відповідачка матиме змогу ознайомитись з ними після відкриття провадження у справі, якщо таке провадження буде відкрите.
Інших доводів в обґрунтування заяви про відвід відповідачка не навела.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 36, 39, 40, 258-261, 353 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ
Визнати відвід, заявлений ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Святошинського районного суду міста Києва Кравченка Ю.В. у цивільній справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «КРІСТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку, необґрунтованим.
Цивільну справу № 759/20421/26 за позовом Житлово-будівельного кооперативу «КРІСТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку, передати до канцелярії Святошинського районного суду міста Києва для здійснення автоматизованого розподілу заяви про відвід іншому судді відповідно до ст. 33 ЦПК України
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Кравченко