СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-ві/759/14/26
ун. № 759/20421/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про відмову у задоволенні заяви про відвід судді
09 вересня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва Кравченка Ю.В. від розгляду цивільної справи за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Кріст» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
23.08.2026 (Вх. №68146 від 26.08.2026) до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва Кравченка Ю.В. від розгляду цивільної справи за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Кріст» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території.
Дану заяву ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що головуючим суддею після отримання позовної заяви не перевірено наявність судового рішення, яким вирішено аналогічні позовні вимоги ЖБК «Кріст» до ОСОБА_1 , а отже, не прийнято рішення про відмову у відкритті провадження. Натомість, суддею залишено позовну заяву без руху, що викликає у неї сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2026 для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Єросову І.Ю.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Суддя, вивчивши доводи заявниці ОСОБА_1 , а також наявні у розпорядженні суду матеріали справи, доходить таких висновків.
Згідно з приписами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Неупереджений та об`єктивний розгляд справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя суддею. Проте учасники справи наділені правом спростування цієї «процесуальної теореми» шляхом заявлення відводу судді, тим самим, забезпечуючи його незалежність в кожному окремому провадженні.
У свою чергу, наявність безсторонності суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб`єктивної перевірки, де враховуються особисті переконання та поведінка конкретного судді, тобто, чи суддя виявив будь-які особисті упередження або необ`єктивність в конкретній справі; а також відповідно до об`єктивної перевірки, тобто шляхом з`ясування того, чи сам суд і, серед інших аспектів, його склад, забезпечили достатні гарантії, щоб виключити будь-які законні сумніви щодо неупередженості. На цьому акцентував увагу Європейський суд з прав людини у рішенні від 16 листопада 2023 року (заява № 28232/22).
ЄСПЛ стосовно суб`єктивної перевірки зазначив, що принцип, згідно з яким суд повинен вважатися вільним від упередженості, давно встановлений у прецедентній практиці Суду: особиста неупередженість судді має презюмуватися, доки не буде доведено протилежне. Стосовно типу необхідного доказу, Суд, наприклад, намагався з`ясувати, чи виявляв суддя ворожість або злу волю з особистих причин.
У переважній більшості справ, які порушують питання неупередженості, Суд зосереджувався на об`єктивному критерії. Проте не існує чіткого поділу між суб`єктивною та об`єктивною неупередженістю, оскільки поведінка судді може не лише викликати об`єктивні сумніви з точки зору зовнішнього спостерігача (об`єктивна перевірка), але також може стосуватися питання про його особисте переконання (суб`єктивна перевірка).
Таким чином, у деяких випадках, коли важко зібрати докази, за допомогою яких можна спростувати презумпцію суб`єктивної неупередженості судді, вимога об`єктивної неупередженості забезпечує додаткову важливу гарантію.
Положеннями ст. 36 ЦПК України закріплено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЦПКУ Країни з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Зі змісту заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Кравченка Ю.В. суддею встановлено, що заявниця вбачає у діях головуючого судді Кравченка Ю.В. порушення принципу неупередженості судового розгляду, оскільки за наявності, на її переконання, підстав для відмови у відкритті провадження суддя постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Проаналізувавши доводи заявниці, суддя доходить висновку, що фактично зміст заяви про відвід головуючого судді Кравченка Ю.В. зводиться до незгоди заявниці ОСОБА_1 із прийнятими судом процесуальними рішеннями, вчиненими процесуальними діями, які з огляду на фактичні обставини справи не свідчать про упередженість судді чи необ`єктивність. Суддя зауважує, що питання відмови у відкритті провадження вирішується головуючим суддею до моменту фактичного відкриття провадження, отже, постановлення ухвали про залишення позовної заяви ЖБК «Кріст» без руху не унеможливлює у подальшому прийняття суддею Кравченком Ю.В. рішення про відмову у відкритті провадження у даній справі за наявності правових підстав.
Враховуючи, що зі змісту заяви заявниці ОСОБА_1 та долучених до неї документів не вбачається, що головуючий суддя Кравченко Ю.В. є неупередженим та необ`єктивним при розгляді даного провадження, має особисту зацікавленість у результаті розгляду справи, суддя не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва Кравченка Ю.В. від розгляду заяви цивільної справи за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Кріст» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 258-261, 353 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва Кравченка Ю.В. від розгляду цивільної справи за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Кріст» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Єросова І.Ю.