ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
07.09.2026 м.Дніпро Справа № 908/746/26
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Суховарова А.В. (доповідач),
суддів: Мартинюка С.В., Фещенко Ю.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальні ініціативи Запоріжжя» на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.08.2026 (суддя Федько О.А.)
у справі №908/746/26
за позовом Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, буд. 5) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальні ініціативи Запоріжжя» (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Запорізька обласна державна адміністрація (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Національний заповідник «Хортиця» (69017, м. Запоріжжя, вул. Старого редуту, 9)
про стягнення грошових коштів
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.08.2026 у справі №908/746/26 задоволено позов Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізької міської ради, а саме:
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальні ініціативи Запоріжжя» на користь Запорізької міської ради дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, за період з 01.02.2018 по 31.12.2025 у розмірі 15 754 835,03 грн.;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальні ініціативи Запоріжжя» на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 189 058,02 грн. та за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 1 331,20 грн.
Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Соціальні ініціативи Запоріжжя» звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, за змістом якої просить суд:
- ухвалити нове рішення, яким відмовити Заступнику керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Запорізької міської ради у задоволенні позовних вимог у справі №908/746/26;
- судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальні ініціативи Запоріжжя» у справі №908/746/26 у повному обсязі покласти на Запорізьку міську раду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Суховарова А.В. (доповідач), судді Мартинюк С.В., Фещенко Ю.В.
За результатом дослідження матеріалів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху з наступних підстав.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Всупереч вимог п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, в матеріалах апеляційної скарги відсутні докази сплати судового збору.
Поряд з цим, за змістом апеляційної скарги заявник просить суд апеляційної інстанції про наступне:
- відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю «Соціальні ініціативи Запоріжжя» на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.08.2026 у справі №908/746/26 до моменту ухвалення Центральним апеляційним господарським судом постанови у справі №908/746/26;
- врахувати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальні ініціативи Запоріжжя» про те, що докази судових витрат, пов`язаних з розглядом справи №908/746/26, будуть надані до Центрального апеляційного господарського суду в строк, передбачений ч.8 ст.129 ГПК України.
В обґрунтування заявлених вимог про відстрочення сплати судового збору, скаржник вказує, що з початку повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України м.Запоріжжя та прилеглі території систематично зазнають ракетних та інших збройних атак, що негативно вплинуло на умови здійснення господарської діяльності, обсяг наданих послуг та фінансові показники діяльності скаржника (розмір чистого збитку на 30.06.2026 складає 1 380 000,00 грн).
За таких обставин, скаржник зазначає, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 283 587,03 грн. є суттєвим фінансовим навантаженням для нього та об`єктивно ускладнює можливість його сплати у строк, встановлений процесуальним законодавством.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відмови у задоволенні вимог скаржника про відстрочення сплати судового збору з таких підстав.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Статтею 4 названого Закону передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" зазначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Зважаючи на суму позовних вимог, яка становить 15 754 835,03 грн., та з огляду на викладені приписи Закону України «Про судовий збір», сума судового збору, яка підлягає сплаті заявником за подання даної апеляційної скарги, становить 226 869, 62 грн. (15 754 835,03 грн. х 150% х 0,8).
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").
Слід відзначити, що статтею 8 Закону України "Про судовий збір" чітко визначені умови та суб`єктний склад осіб, за наявності яких суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони відстрочити сплату судового збору.
Разом з тим, наведені умови, перелік яких є вичерпним при вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору, не поширюються на скаржника.
Велика Палата в постанові від 14.01.2021 у справі №940/2276/18 зазначила, що із системного аналізу змісту норм статті 8 Закону України "Про судовий збір" убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, вказана особа, не є такою, що пов`язана з банкрутством.
Поряд з цим, відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 21.01.2026 у справі №925/1293/19, щодо можливості застосування статті 8 Закону України «Про судовий збір» до юридичних осіб.
Так, у пункті 71 постанови від 21.01.2026 у справі №925/1293/19 Велика Палата Верховного Суду наголосила що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону №3674-VI до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.
У відповідній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на справу «Телтронік-КАТВ» проти Польщі», де ЄСПЛ наголосив на необхідності особливо ретельного контролю за фінансовими обмеженнями доступу до суду, коли такі обмеження не пов`язані з перспективами успіху позову чи його суттю, а також коли відмова у звільненні від сплати судового збору відбувається на стадії прийняття позовної заяви, що унеможливлює будь-який розгляд справи по суті.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою надання розстрочення або відстрочення сплати судового збору, суд повинен встановлювати наявність у такої особи реального доходу, рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану.
Слід зазначити, що звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 01.04.2026 у справі №925/7/24(925/1011/25), від 20.02.2020 у справі № 420/1582/19, від 17.09.2020 у справі № 460/3138/19 тощо).
За викладених обставин, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від сплати судового збору з урахуванням вимог, передбачених законодавством, та з урахуванням майнового стану скаржника, який оцінюється судом на підставі наданих доказів.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, в обґрунтування заявлених вимог про відстрочення сплати судового збору, скаржником надано баланс (фінансова звітність) станом на 30.06.2026.
Дослідивши надані документи, суд апеляційної інстанції встановив, що за рядком 1165 балансу «Гроші та їх еквіваленти» товариство обліковувало кошти на початок звітного періоду в розмірі 126 тис. грн., а станом на 30.06.2026 - 279 тис. грн., тобто обсяг грошових коштів апелянта за звітний період не зменшився, а зріс більш ніж удвічі (на 153 тис. грн., або на 121,4%).
Отже, слід відзначити, що зазначена динаміка не узгоджується з доводами апелянта про критичний та неухильно погіршуваний фінансовий стан, за якого сплата судового збору у розмірі 283 587,03 грн. (226 869,62 грн. з урахуванням коефіцієнта 0,8) є для нього об`єктивно неможливою. Навпаки, зростання залишку грошових коштів протягом аналізованого періоду, свідчить про їх надходження від господарської діяльності, внаслідок чого на кінець звітного періоду сформувався залишок, достатній для оперативного фінансування поточних потреб товариства, зокрема, сплати судового збору.
Суд апеляційної інстанції враховує, що сама по собі наявність від`ємного власного капіталу у розмірі 77 340 тис. грн. (рядок 1495) та збитку в розмірі 1 380 тис. грн. (рядок 2355) не є безумовним свідченням відсутності у товариства коштів або його неплатоспроможності в розумінні ст. 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки збиток є розрахунковим бухгалтерським показником, тоді як рядок 1165 балансу відображає фактичну наявність грошових коштів та їх еквівалентів на звітну дату.
При цьому, апелянтом не надано доказів того, що кошти в сумі 279 тис. грн. на дату подання апеляційної скарги мають цільове призначення, яке виключає можливість їх спрямування на сплату судового збору.
За таких обставин, сама по собі різниця між розміром судового збору (226 869,62 грн. з коефіцієнтом 0,8) та залишком грошових коштів апелянта (279 000,00 грн.) є достатньою, а зростання цього залишку протягом звітного періоду свідчить про наявність у товариства фінансової можливості сплатити судовий збір, а не про її відсутність.
Враховуючи викладене, за результатами оцінки поданих документів суд апеляційної інстанції не встановив, а скаржник не довів, що сплата судового збору у визначеному законом розмірі є для нього непосильним та надмірним тягарем.
За таких обставин, оцінивши надані заявником докази в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ТОВ «Соціальні ініціативи Запоріжжя» про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Згідно з частиною 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.
Відповідно до приписів частини 1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За викладених обставин, ТОВ «Соціальні ініціативи Запоріжжя» не надано доказів сплати судового збору у сумі 226 869, 62 грн., що свідчить про порушення вимог п.2 ч.3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України, та наявність підстав для залишення апеляційної скарги ТОВ «Соціальні ініціативи Запоріжжя» без руху з наданням апелянту строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 174, 176, 234-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальні ініціативи Запоріжжя» про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.08.2026 у справі №908/746/26 відмовити.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальні ініціативи Запоріжжя» на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.08.2026 у справі №908/746/26 - залишити без руху.
3. Апелянту протягом 10 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме:
- надати докази сплати судового збору у розмірі 226 869, 62 грн.
4. Роз`яснити апелянту, що у разі неусунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з апеляційною скаргою.
5. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя А.В. Суховаров
Суддя С.В. Мартинюк
Суддя Ю.В. Фещенко