ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
02.09.2026 Справа № 910/1808/26
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Блажівської О.Є., розглянувши матеріали справи №910/1808/26,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Представництво БАУМ ФАРМ ГМБХ»
до Антимонопольного комітету України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗДРАВОФАРМ"
про визнання недійсним рішення,
за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 02.09.2026,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Представництво БАУМ ФАРМ ГМБХ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 25.03.2026.
Відповідно до службової записки від 27.07.2026, справу №910/1808/26 передано на повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями.
Розпорядженням від 29.07.2026, відповідно до пункту 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/1808/26.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2026, справа була передана для розгляду судді Блажівській О.Є.
30.07.2026 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Представництво БАУМ ФАРМ ГМБХ» надійшли додаткові пояснення у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2026 прийнято справу №910/1808/26 до свого провадження. Справа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 02.09.2026.
24.08.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача від представника позивача «Представництво БАУМ ФАРМ ГМБХ» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2026 заяву Прилуцької Ніни Миколаївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Забезпечено участь представнику позивача Прилуцької Ніни Миколаївни у розгляді справи №910/1808/26 технічних засобів в підсистемі Електронний суд (ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_1 ).
02.09.2026 у підготовче засідання з`явився представник позивача та представник відповідача.
У засіданні 02.09.2026 судом з`ясовувалось щодо клопотання про долучення доказів від 14.07.2026 та клопотання про долучення доказів від 28.07.2026.
Представник позивача надав пояснення щодо поданих клопотань, заявив усне клопотання про поновлення строку на подання клопотань про долучення доказів від 14.07.2026 та від 28.07.2026.
Представник відповідача щодо клопотання про долучення доказів від 14.07.2026 та клопотання про долучення доказів від 28.07.2026 заперечував.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2026 усне клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Представництво БАУМ ФАРМ ГМБХ» про поновлення строку подання на долучення доказів від 02.09.2026 задоволено. Поновлено представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Представництво БАУМ ФАРМ ГМБХ» строк для подання доказів у справі № 910/1808/26, що містяться у клопотанні про долучення доказів від 14.07.2026. Долучено до матеріалів справи № 910/1808/26: копію Договору № 0056-25-0526 від 25 травня 2026 року та звіт від 16 червня 2026 року; копію Висновку експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи для подання до суду в справі №910/1808/26 від 13 липня 2026 року.
Поновлено представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Представництво БАУМ ФАРМ ГМБХ» строк для подання доказів у справі № 910/1808/26, що містяться у клопотанні про долучення доказів від 28.07.2026. Долучено до матеріалів справи №910/1808/26: копію Висновку експерта за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи мовлення від 22 липня 2026 року №2622-Е.
У засіданні 02.09.2026 судом з`ясовувалось щодо заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Представництво БАУМ ФАРМ ГМБХ» про зміну предмету позову від 14.07.2026.
Представник позивача надала пояснення, підтримала заявлене, просила задовольнити заяву про зміну предмету позову від 14.07.2026 та подальший розгляд справи № 910/1808/26 здійснювати з урахуванням зміни предмету позову.
Представник відповідача заперечував щодо заяви про зміну предмету позову від 14.07.2026, надав пояснення.
Заслухавши позиції сторін та дослідивши матеріали справи, заяву про зміну предмету позову, суд зазначає наступне.
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду міста Києва 14.07.2026 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Представництво БАУМ ФАРМ ГМБХ» про зміну предмету позову.
У заяві представник заявника у заяви про зміну предмету позову зазначає, що ТОВ «Представництво БАУМ ФАРМ ГМБХ» звернулося до суду з позовом до Антимонопольного комітету України, у якому просить визнати недійсним та скасувати пункт 4 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України №966-р від 11 грудня 2025 року в справі № 127-26.4/109-25 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Представництво БАУМ ФАРМ ГМБХ» штрафу у розмірі 2 300 000 грн.
В оскаржуваному рішенні висновки Комітету в частині, що стосується встановлення факту вчинення правопорушення ТОВ «Представництво Баум Фарм ГМБХ», фактично побудовані на результатах проведених Комітетом опитувань. Саме на підставі таких опитувань Комітет дійшов висновку, що внаслідок вчинення дій, які полягають у поширенні невизначеному колу осіб неправдивих відомостей, можуть отримати неправомірні переваги в конкуренції перед отримати перед суб`єктами господарювання, зокрема, які виготовляють / реалізують лікарські засоби з діючою речовиною лізоцим. Опитування проводилися на сформованих Комітетом анкетах опитування.
На час звернення до суду із позовною заявою у позивача не було підстав вважати такий доказ недопустимим, відтак товариство погодилося із встановленим відповідачем порушенням.
Проте, в процесі розгляду справи, зокрема отримання відзиву на позовну заяву з доданими до нього матеріалами справи № 127-26.4/109-25 про накладення на ТОВ «Представництво БАУМ ФАРМ ГМБХ» штрафу, у тому числі і копій анкет, на підставі яких проводилося опитування, встановлено, що результати таких опитувань не можуть бути належними та допустимими доказами у справі, що підтверджується висновками долучених до справи Звіту Маркетингового дослідження щодо сприйняття продукту (БАД) «ЛІЗОБАМ для розсмоктування, 20 штук з підсолоджувачем та смаком апельсину» від 16 червня 2026 року, проведеного аналітичною компанією Pro-Consulting; Висновку експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи для подання до суду в справі № 910/1808/26 від 13 липня 2026 року №14/26.
Позивач зазначає, що аналіз наведених Звіту та Висновку свідчать, що результати проведеного Антимонопольним комітетом України опитування не можуть бути належним та допустимим доказом у справі щодо підтвердження отримання позивачем неправомірних переваг в конкуренції перед іншими суб`єктами господарювання.
Оскільки надані Антимонопольним комітетом України докази вчинення ТОВ «Представництво Баум Фарм ГМБХ» правопорушення виявилися неналежними та недопустимими, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення відносно позивача в цілому, у тому числі щодо визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Представництво БАУМ ФАРМ ГМБХ» таким, що вчинило порушення, передбачене статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб на упаковці дієтичної добавки під позначенням «BAUM PHARM» «ЛІЗОБАМ», таблетки для розсмоктування, 20 штук, з підсолоджувачем та смаком апельсину, та на вебсайті за посиланням https://baumpharm/com/ua неправдивих відомостей, а саме: «зменшує подразнення горла», «сприяє відновленню нормальної мікрофлори слизової оболонки ротової порожнини та горла», «сприяє підвищенню захисних сил організму», «сприяє відновленню нормальної мікрофлори слизової оболонки ротової порожнини та горла при порушеннях функціонального стану верхніх дихальних шляхів у період гострих респіраторних захворювань», «зменшує подразнення горла, Має загально зміцнюючі, антисептичні властивості».
Так, з метою належного захисту охоронюваних Законом інтересів ТОВ «Представництво Баум Фарм ГМБХ» та відновлення його порушених прав наявні підстави для зміни предмету позову шляхом доповнення позовних вимог ще однією вимогою.
Заявник просить суд, прийняти до розгляду заяву про зміну предмету позову в справі № 910/1808/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Представництво Баум Фарм ГМБХ» до Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗДРАВОФАРМ", про визнання недійсним рішення шляхом доповнення позовних вимог.
Позовні вимоги у справі № 910/1808/26 читати у наступній редакції:
2.1. Визнати незаконним та скасувати пункт 3 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України №966-р від 11 грудня 2025 року в справі № 127-26.4/109-25, яким визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Представництво БАУМ ФАРМ ГМБХ» вчинило порушення, передбачене статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб на упаковці дієтичної добавки під позначенням «BAUM PHARM» «ЛІЗОБАМ», таблетки для розсмоктування, 20 штук, з підсолоджувачем та смаком апельсину, та на вебсайті за посиланням https://baumpharm/com/ua неправдивих відомостей, а саме: «зменшує подразнення горла», «сприяє відновленню нормальної мікрофлори слизової оболонки ротової порожнини та горла», «сприяє підвищенню захисних сил організму», «сприяє відновленню нормальної мікрофлори слизової оболонки ротової порожнини та горла при порушеннях функціонального стану верхніх дихальних шляхів у період гострих респіраторних захворювань», «зменшує подразнення горла, Має загальнозміцнюючі, антисептичні властивості»;
2.2. Визнати недійсним та скасувати пункт 4 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України №966-р від 11 грудня 2025 року в справі № 127-26.4/109-25 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Представництво БАУМ ФАРМ ГМБХ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 42199138) штрафу у розмірі 2 300 000 (два мільйони триста тисяч) грн.
Представник відповідача у засіданні 02.09.2026 заперечував щодо заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Представництво БАУМ ФАРМ ГМБХ» про зміну предмету позову від 14.07.2026, висловив усну позицію.
Дослідивши матеріали справи, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Представництво БАУМ ФАРМ ГМБХ» про зміну предмету позову від 14.07.2026, додаткові усні пояснення представника позивача, усні заперечення відповідача, суд дійшов висновку про те, що клопотання позивача слід задовольнити, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини третьої статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №922/2575/19.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 22.07.2021 по справі №910/18389/20, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин (аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2025 у справі № 903/968/23)
Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Водночас не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі № 910/18389/20.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.11.2021 у справі № 405/3360/17)
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц, наголосила, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що в разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. Водночас Велика Палата Верховного Суду виснувала, що як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви. Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Аналогічні висновки викладені також у наведені в постанові Верховного Суду від 13.08.2024 у справі № 914/3080/20.
Верховний Суд у постанові від 22 липня 2021 року у справі № 910/18389/20 зазначає про те, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК України.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції"). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії").
Основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (постанова Верховного Суду від 23.10.2023 у справі №910/9714/22).
Поряд з цим, суд враховує, що у силу приписів статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Законодавцем як одну із засад (принципів) господарського судочинства визначено змагальність сторін (пункт 4 частини 3 статті 2 ГПК України), що зумовлює обов`язок суду, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Отже, суд зобов`язаний забезпечити дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав та виконання покладених на них процесуальних обов`язків, оскільки протилежне матиме наслідком порушення гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.
Позивач доповнив позовні вимоги новою вимогою, тобто змінив предмет позову.
Суд додатково зазначає, що представником позивача у заяві про зміну предмету заявлено ще одну позовну вимогу немайнового характеру, а саме: Визнати незаконним та скасувати пункт 3 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України №966-р від 11 грудня 2025 року в справі № 127-26.4/109-25, яким визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Представництво БАУМ ФАРМ ГМБХ» вчинило порушення, передбачене статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб на упаковці дієтичної добавки під позначенням «BAUM PHARM» «ЛІЗОБАМ», таблетки для розсмоктування, 20 штук, з підсолоджувачем та смаком апельсину, та на вебсайті за посиланням https://baumpharm/com/ua неправдивих відомостей, а саме: «зменшує подразнення горла», «сприяє відновленню нормальної мікрофлори слизової оболонки ротової порожнини та горла», «сприяє підвищенню захисних сил організму», «сприяє відновленню нормальної мікрофлори слизової оболонки ротової порожнини та горла при порушеннях функціонального стану верхніх дихальних шляхів у період гострих респіраторних захворювань», «зменшує подразнення горла, Має загальнозміцнюючі, антисептичні властивості». Судовий збір за заявлену позовну вимогу позивачем сплачено у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією №[номер приховано] від 14.07.2026 доданою до заяви про зміну предмету.
Відтак, оскільки заяву про зміну предмету позову Позивачем подано з дотриманням встановленого ГПК України строку, а саме до закінчення підготовчого засідання, оскільки зміна предмету позову необхідна для ефективного захисту прав позивача, при цьому підстави позову залишилися незмінними, господарський суд приймає до розгляду заяву про зміну предмету позову від 14.07.2026 та подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням зміни предмету позову.
Керуючись ст.ст. 42, 46, 48, 177, 182, 183, 185, 234, 233, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
УХВАЛИВ:
1. Прийняти заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Представництво БАУМ ФАРМ ГМБХ» про зміну предмету позову від 14.07.2026 та подальший розгляд справи № 910/1808/26 здійснювати з урахуванням зміни предмету позову.
2. Відкласти підготовче засідання у даній справі 07.10.26 о 14:15 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 19 .
3. Викликати у судове засідання представників учасників справи, яким необхідно при собі мати документи, що підтверджують їх повноваження відповідно до ст.60 Господарського процесуального кодексу України.
4. Запропонувати всім учасникам справи надати суду у строк, який становить десять днів з дня вручення даної ухвали:
- письмові пояснення щодо заяви про зміну предмету спору від 14.07.2026.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, відповідно до приписів статті 255 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 07.09.2026.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА