?
УХВАЛА
02 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 916/2119/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Могил С. К., Рогач Л. І.,
секретар судового засідання - Кондратюк Л. М.,
розглянувши касаційну скаргу Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2026 (колегія суддів: Савицький Я. Ф., Принцевська Н. М., Ярош А. І.) та рішення Господарського суду Одеської області від 09.06.2025 (суддя Літвінов С. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН" до 1) Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області, 2) Херсонської міської ради Херсонської області про визнання укладеною додаткової угоди,
за участю:
представника позивача - Кравченко Р. М.,
представника відповідача-1 - Дяченко Т. О.,
представника відповідача-2 - Табакара В. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН" (далі - ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області (далі - Херсонська міська військова адміністрація), Херсонської міської ради Херсонської області (далі - Херсонська міська рада) про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач після закінчення строку дії договору продовжує користуватися земельною ділянкою та належно виконує свої обов`язки (зокрема щодо оплати орендної плати). При цьому позивач завчасно (більш ніж за 3 місяці до закінчення договору) звернувся до орендодавця з клопотанням про поновлення договору оренди на 5 років, додавши проєкт додаткової угоди та всі необхідні документи. Проте відповідач в порушення вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" не розглянув заяву у встановлений законом місячний строк і не надав жодних заперечень чи відмови у продовженні договору, чим порушив переважне право позивача на продовження орендних правовідносин.
3. Натомість лист-відмова орендодавця від 06.02.2024, надісланий у відповідь на повторне звернення позивача від 09.01.2024, є неправомірним і свідчить про те, що відповідач знехтував обов`язком добросовісно провести переговори.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
4. 26.12.2018 Херсонська міська рада (орендодавець) та ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН" (орендар) уклали договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:2256 загальною площею 0,06 га, цільове призначення - 11.02 "Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості", яка розташована у м. Херсоні, в районі Рожновського кар`єру.
5. Право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.12.2018 за № 29724624.
6. Пунктом 3 договору оренди земельної ділянки від 26.12.2018 передбачено, що на земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна орендаря, які належать йому на підставі свідоцтва про право власності від 31.10.2018.
7. Водночас пунктом 1 цього договору, серед іншого, визначено, що земельна ділянка передається орендарю під реконструкцію комплексної інженерної споруди для виробництва електричної енергії з системою збору та утилізації біогазу.
8. Судом першої інстанції встановлено, що така реконструкція була орендарем проведена, про що видано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.06.2021 № 260217172, з якого вбачається, що 03.06.2021 було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна: комплексна інженерна (когенераційна) споруда для виробництва електричної енергії (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 166[телефон приховано]).
9. Згідно з пунктом 8 договору оренди земельної ділянки від 26.12.2018 він укладений строком на 5 років та діє до 30.11.2023.
10. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
11. Умовами пункту 9 договору оренди земельної ділянки від 26.12.2018 встановлено, що орендна плата за користування земельною ділянкою складає 3 % від нормативної грошової оцінки останньої.
12. Пунктом 35 цього договору передбачено, що дія останнього припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
13. У зв`язку із введенням із 24.02.2022 в Україні воєнного стану, який діє до сьогодні, Указом Президента України від 19.09.2022 № 658/2022 "Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Херсонській області" була утворена Херсонська міська військова адміністрація.
14. Розпорядженням Президента України від 02.03.2023 № 30/2023-рп начальником Херсонської міської військової адміністрації призначено Романа Мрочка.
15. 07.08.2023 листом за вих. № 32 ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН" повідомило Херсонську міську військову адміністрацію про намір поновлення договору оренди земельної ділянки на тих же умовах. До вказаного листа, окрім інших додатків, ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН" долучило проєкт додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 26.12.2018 (у двох примірниках).
16. У відповідь на вказаний лист позивач отримав лист Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 15.09.2023 № 01-01-14/5660, в якому йшлося про те, що за результатами зазначеного звернення ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН", зареєстрованого Виконавчим комітетом Харківської міської ради 08.08.2023 за № 8-6096-18/29, щодо поновлення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:001:2256, виконавчим органом міської ради підготовлений відповідний проєкт розпорядження начальника міської військової адміністрації "Про поновлення договору оренди земельної ділянки", який проходить процедуру погодження структурними підрозділами міської ради (міської військової адміністрації), після чого та після підписання проєкту розпорядження його буде направлено товариству для здійснення реєстрації права оренди в установленому законом порядку.
17. Однак протягом тривалого часу позивач так і не отримав належного йому примірника додаткової угоди № 1 до договору оренди земельної ділянки від 26.12.2018.
18. Листом від 09.01.2024 № 8 ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН" повторно звернулося до Херсонської міської військової адміністрації з викладенням всіх обставин та нормативно-правовим обґрунтуванням свого прохання направити належний орендарю підписаний примірник додаткової угоди № 1 до договору оренди земельної ділянки від 26.12.2018 або повідомити про час та місце його отримання. Цим листом, окрім інших додатків, було також повторно направлено проєкт додаткової угоди № 1 до договору оренди земельної ділянки від 26.12.2018.
19. Проте листом від 06.02.2024 № 8-200-18/29 Виконавчий комітет Херсонської міської ради повідомив позивача, що договір оренди земельної ділянки від 26.12.2018 припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено. Крім цього, Виконавчий комітет Херсонської міської ради вказав на зобов`язання ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН" повернути орендодавцеві земельну ділянку.
20. У свою чергу, листом від 28.02.2024 № 28/02, адресованим начальнику Херсонської міської військової адміністрації, позивач ще раз виклав зазначені обставини, звернув увагу на розташоване на спірній земельній ділянці належне товариству нерухоме майно та просив повторно переглянути вказані обставини і направити належний товариству примірник додаткової угоди № 1 до договору оренди земельної ділянки від 26.12.2018, підписаний зі сторони орендодавця.
21. Відповідь на цей лист на час подачі позову так і не було отримано.
22. Судами встановлено, що будь-які скарги та зауваження до позивача з боку орендодавця у матеріалах справи відсутні. Жодних повідомлень від відповідачів щодо відмови в поновленні договору оренди земельної ділянки або претензій щодо неналежного виконання орендарем умов цього договору у матеріалах справи не міститься.
23. Навпаки, матеріали справи свідчать, що позивач продовжував користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди земельної ділянки від 26.12.2018, сплачував у повному обсязі орендні платежі, що не заперечується відповідачами та підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи, а саме: від 10.01.2019 № 215 на суму 44,61 грн; від 14.02.2019 № 234 на суму 44,61 грн; від 14.02.2019 № 233 на суму 6134,40 грн; від 24.02.2020 № 977 на суму 6200,00 грн; від 03.03.2021 № 1862 на суму 6134,40 грн; від 19.05.2024 № 3502 на суму 1124,64 грн; від 27.02.2023 № 3991 на суму 5820,21 грн.
24. Крім того, судами встановлено, що ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН" забезпечило умови використання земельної ділянки, що визначені пунктом 15 договору оренди земельної ділянки від 26.12.2018, а саме: земельна ділянка використовувалася для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості під реконструкцію комплексної інженерної споруди для виробництва електричної енергії з системою збору та утилізації біогазу, яка була проведена позивачем, а виконавчим органом з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради 13.02.2020 була зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації № ХС141200440622, на підставі чого ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН" зареєструвало право власності на комплексну інженерну (когенераційну) споруду для виробництва електричної енергії (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.06.2021 № 260217172).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
25. 09.06.2025 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково. Визнав додаткову угоду № 1 до договору оренди земельної ділянки від 26.12.2018 укладеною у редакції позивача. Стягнув із Херсонської міської військової адміністрації на користь ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН" витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,4 грн. У частині позовних вимог до Херсонської міської ради - відмовив.
26. 17.06.2026 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову про залишення без змін рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2025.
27. Судові рішення мотивовані тим, що позивачем було дотримано строк звернення до орендодавця щодо поновлення спірного договору оренди землі на новий строк. Однак орендодавець в порушення вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" у визначений законом строк без поважних причин не надав жодних заперечень чи відмови у поновленні договору, а навпаки, листом від 15.09.2023 повідомив про підготовку та погодження відповідного проєкту розпорядження. Оскільки орендар продовжив користування ділянкою після закінчення строку договору і протягом одного місяця не отримав листа-повідомлення орендодавця про відмову, такий договір вважається поновленим на той самий строк (5 років) і на тих самих умовах. Повідомлення про припинення договору, надіслане Виконавчим комітетом Херсонської міської ради лише 06.02.2024, є неправомірним та таким, що суперечить закону.
28. Щодо належності відповідача суди зазначили, що у період дії воєнного стану діяльність Херсонської міської ради тимчасово зупинена, а її повноваження (у тому числі щодо розпорядження землями комунальної власності) здійснює начальник Херсонської міської військової адміністрації. Законодавче обмеження повноважень військових адміністрацій щодо надання землі в оренду на строк понад 1 рік (пункт 26 частини другої статті 15 Закону "Про правовий режим воєнного стану") стосується лише первинного надання ділянок у користування, а не продовження (поновлення) вже існуючих договірних відносин на той самий строк.
29. Апеляційний суд вказав, що факт звільнення з посади посадової особи (Романа Мрочка), зазначеної в тексті запропонованої позивачем додаткової угоди, вже після подання позову не є підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення. Питання щодо редакції відповідної частини угоди в частині конкретного підписанта може вирішуватися на стадії виконання судового рішення.
Короткий зміст касаційної скарги
30. Херсонська міська військова адміністрація звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в позові.
31. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на тому, що оскаржувані судові рішення прийняті без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" у подібних правовідносинах, викладених:
- у постановах від 21.09.2022 у справі № 926/2720/21, від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, згідно з якими якщо орендар у строки, встановлені договором або законом, не звернувся до орендодавця взагалі або звернувся з їх порушенням та / або не надав проєкту договору (додаткової угоди до договору), то суди повинні відмовити у задоволені позовних вимог про визнання договору укладеним незалежно від подальших дій орендодавця, оскільки саме орендарем в цьому випадку не дотримано вимог договору та закону.
Скаржник стверджує, що позивач надсилав лист-повідомлення про поновлення договору та проєкт додаткової угоди не орендодавцю (Херсонській міській раді, яка була стороною договору), а на адресу Херсонської міської військової адміністрації та приватної особи - директора департаменту Херсонської міської ради Оксани Проніної. Отже, позивач не виконав вимог закону в частині направлення відповідних документів до належної на те юридичної особи - Херсонської міської ради.
Скаржник наголошує, що орендар намагався продовжити договір через неналежного суб`єкта (Херсонську міську військову адміністрацію), який не є власником землі і не отримував належного пакета документів, а суди попередніх інстанцій допустили надмірне розширення повноважень військової адміністрації, підмінивши нею діючий орган місцевого самоврядування (Херсонську міську раду);
- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 щодо розмежування поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" і "поновлення договору оренди землі".
За доводами скаржника, суди безпідставно змішали поняття "переважне право на укладення договору на новий строк" (частини перша - п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі") та "поновлення договору оренди" (частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі").
32. Крім того, скаржник стверджує, що апеляційний суд необґрунтовано застосував норми Закону України "Про військово-цивільні адміністрації", зазначивши, що з моменту створення військової адміністрації повноваження міської ради припиняються. Скаржник зазначає, що повноваження Херсонської міської ради, Виконавчого комітету Херсонської міської ради та міського голови тимчасово здійснює начальник Херсонської міської військової адміністрації як уповноважена посадова особа, але сама військова адміністрація як юридична особа не замінює міську раду в цивільних правовідносинах.
Короткий зміст відзивів на касаційну скаргу
33. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ ХЕРСОН" просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, наполягаючи на тому, що суди правильно встановили, що позивач належно виконував умови договору, своєчасно дотримався процедури повідомлення про його поновлення, а обмеження воєнного стану щодо строків надання землі не застосовуються до випадків поновлення вже існуючих договорів. Позивач також зазначає, що у період дії воєнного стану засідання Херсонської міської ради не проводяться, а її повноваження делеговані начальнику Херсонської міської військової адміністрації. Тому залучення двох відповідачів (міської ради як розпорядника та Херсонської міської військової адміністрації як органу, що тимчасово виконує її функції) є правомірним і зумовленим специфікою воєнного стану.
34. ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ХЕРСОН" звертає увагу, що він є власником будівель та споруд, розташованих на спірній земельній ділянці. Відповідно до чинного законодавства та висновків Великої Палати Верховного Суду, власник нерухомості має беззаперечне право на користування земельною ділянкою під нею (принцип єдності юридичної долі землі та нерухомості).
35. Щодо можливості підписання угоди, то позивач вважає, що звільнення попереднього начальника Херсонської міської військової адміністрації (Мрочка Р. М.) не робить рішення суду неможливим для виконання, оскільки новопризначений начальник (Шманько Я. В.) наділений повноваженнями виступати підписантом від імені адміністрації.
36. У відзиві на касаційну скаргу Херсонська міська рада зазначає, що вважає касаційну скаргу Херсонської міської військової адміністрації законною та обґрунтованою, а позовні вимоги ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ ХЕРСОН" такими, що підлягають залишенню без задоволення.
37. Міська рада звертає увагу на те, що орендодавцем та належною стороною за договором оренди земельної ділянки від 26.12.2018 є саме Херсонська міська рада. Позивач порушив порядок поновлення договору, оскільки не звертався до орендодавця у встановлений строк (не пізніше ніж за 60 днів до закінчення дії договору 30.11.2023), натомість надіславши відповідний лист про поновлення до Херсонської міської військової адміністрації. У проєкті додаткової угоди позивач за відсутності правових підстав одноосібно змінив сторону договору, вказавши замість органу місцевого самоврядування (Херсонської міської ради) тимчасовий державний орган (Херсонську міську військову адміністрацію), який не є стороною правочину.
38. Херсонська міська рада з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, зазначається, що оскільки сторони не дійшли згоди щодо істотних умов договору оренди землі, переважне право орендаря припиняється.
Позиція Верховного Суду
39. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
40. Тобто відповідно до положень згаданої норми касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
41. Згідно із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який було сформульовано у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема і пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
42. При цьому з-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
43. Подібність правовідносин суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
44. Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення (див. зокрема, підхід у частині оцінювання спірних правовідносин на предмет подібності, який застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).
45. Проаналізувавши наведені скаржником підстави касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, судова колегія виходить з такого.
46. У касаційній скарзі Херсонська міська військова адміністрація зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм статті 33 Закону України "Про оренду землі", викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, у постанові судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 926/2720/21 - у контексті визначення ними загального та спеціального правил продовження орендних земельних правовідносин, розмежування поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", а також щодо обов`язку орендаря звернутися до орендодавця у встановлені законом та договором строки з проєктом договору (додаткової угоди) про поновлення договору оренди землі.
47. Предметом спору у цій справі є вимоги позивача про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 26.12.2018.
48. Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
49. Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначаються Законом України "Про оренду землі".
50. Статтею 1 цього Закону визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
51. Частиною першою статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
52. Верховний Суд враховує, що з 16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (а відповідні положення пункту 8 цього Закону з урахуванням положень розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону України "Про оренду землі", що регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.
53. Як вбачається з матеріалів справи, на час виникнення спірних правовідносин з укладення договору оренди землі на новий строк та звернення позивача у травні 2024 року з позовом до суду діяла нова редакція Закону України "Про оренду землі". Отже, до спірних правовідносин належить застосовувати приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент звернення із вимогою про визнання укладеним договору.
Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" в сукупності з положеннями розділу ІХ "Перехідні положення" цього Закону міститься у постановах Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 910/1235/22, від 15.05.2024 у справі № 909/694/23, від 06.08.2024 у справі № 912/300/23, від 05.02.2025 у справі № 918/456/24.
54. Таким чином, ураховуючи те, що у даному випадку укладення договору оренди землі на новий строк має здійснюватися на умовах, визначених статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (у новій редакції, чинній з 16.07.2020), а також обставину того, що за правилами нової редакції цього Закону взагалі не допускається можливість поновлення договорів оренди земельних ділянок державної та комунальної власності на той самий строк і на тих самих умовах, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування положень частин п`ятої та шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній до 15.07.2020), викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 та в постанові Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 926/2720/21, оскільки за змістовим, суб`єктним і об`єктним критеріями спірні правовідносини в цій справі та в зазначених справах не є подібними з огляду на істотні відмінності у фактичних обставинах таких спорів, пов`язаних із правами та обов`язками їх сторін, що зумовлює різний зміст спірних правовідносин і виключає застосування вказаних нерелевантних правових позицій під час вирішення цього господарського спору.
55. Разом з цим, як виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.
56. Верховний Суд у постанові від 21.09.2022 у справі № 926/2720/21, на яку також посилається скаржник, додатково зазначив, що якщо орендар у строки встановлені договором або, за відсутності інших строків встановлених договором, у строки встановлені законом не звернувся до орендодавця взагалі або звернувся з їх порушенням та / або не надав проект договору, то суди повинні відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним незалежно від подальших дій орендодавця, оскільки саме орендарем в цьому випадку не дотримано вимоги договору та закону.
57. У контексті наведеного висновку Верховний Суд зазначає, що у справах № 903/1030/19 та № 926/2720/21, на які посилається скаржник, судом були встановлені відмінні від цієї справи фактичні обставини.
58. Так, у справі № 903/1030/19 підставою для відмови у позові стало те, що орендар звернувся до орендодавця з пропуском встановленого строку (вже після закінчення дії договору) та несвоєчасно подав проєкт додаткової угоди. У справі № 926/2720/21 Верховний Суд залишив у силі рішення про задоволення позову орендаря, оскільки встановив факт своєчасного звернення позивача з проєктом додаткової угоди до належного орендодавця (міської ради) та залишення цього звернення без належного реагування.
59. Водночас жодна із зазначених справ не стосувалася специфіки правовідносин в умовах воєнного стану.
60. Натомість у справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що позивач завчасно, з дотриманням визначених строків, звернувся з відповідним листом-повідомленням та проєктом додаткової угоди.
61. При цьому основний спір у цій справі зводиться не до факту бездіяльності орендаря, а до оцінки правомірності його звернення не безпосередньо до міської ради як сторони договору, а саме до військової адміністрації як до суб`єкта, що тимчасово здійснює повноваження міської ради в умовах воєнного стану, що вочевидь свідчить про неподібність фактичних обставин та неоднакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин у справі № 916/2119/24 та у справах №№ 903/1030/19, 926/2720/21.
62. У контексті наведеного відсутні підстави для висновку про подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справах №№ 903/1030/19, 926/2720/21, 906/1314/21, на постанови Верховного Суду в яких посилається скаржник на обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження ухвалених судових рішень.
63. Отже, підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.
64. Поряд з цим Суд зазначає, що з огляду на специфіку спірних правовідносин, у цій справі фактично постає питання щодо застосування приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" у системному взаємозв`язку з нормами Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (зокрема щодо визначення належного суб`єкта, до якого орендар має звертатися з листом-повідомленням та який уповноважений на підписання додаткової угоди про поновлення договору в умовах тимчасового здійснення повноважень міської ради військовою адміністрацією).
65. Проте Херсонська міська військова адміністрація у касаційній скарзі не наводить обґрунтувань необхідності формування відповідного висновку Верховним Судом.
66. Водночас суд касаційної інстанції наголошує, що згідно з імперативними приписами частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
67. Отже, Верховний Суд не наділений повноваженнями виходити за межі доводів касаційної скарги, самостійно визначати (змінювати, доповнювати) підстави касаційного оскарження та формувати висновки щодо тих питань, які скаржником перед судом касаційної інстанції належним чином не порушувалися.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
68. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
69. З огляду на те, що доводи касаційної скарги, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, не підтвердилися, касаційне провадження у цій справі необхідно закрити.
Судові витрати
70. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника та не підлягає поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 234, 235, 296, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційне провадження за касаційною скаргою Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2026 та рішення Господарського суду Одеської області від 09.06.2025 у справі № 916/2119/24, відкрите з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя С. К. Могил
Суддя Л. І. Рогач