ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
04 вересня 2026 року Справа №209/5424/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Едуард Олегович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
УСТАНОВИВ:
01 вересня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на виконання ухвали Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 11.08.2026 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами:
- визнати протиправною дію працівників Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які виконали примусове переведення мене з наукової пенсії на пенсійне забезпечення по закону України №1058 від 09.07.2003р. «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суттєво (в 1,72 рази) зменшивши мої пенсійні виплати, порушивши в зв`язку з цим статтю 22 Конституцій України, а також статтю 58 Конституції України в зв`язку зі зворотною дією в часі законів України №2148 від 03.10.2017 р. і №1058 від 09.07.2003 р., з допомогою яких були незаконно перераховані і зменшені мої визначальні коефіцієнти, які являються складовою частиною формули для розрахунку пенсії (коефіцієнт зарплати з 3,01441 на 2,69247 і коефіцієнт стажу з 0,9 на 0,58583);
- Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у зв`язку з порушенням статей 22 і 58 Конституції України в процесі примусового переведення позивача з пенсійного обслуговування по закону №848 від 26.11.2015 р. «Про наукову і науково-технічну діяльність» на пенсійне обслуговування по закону №1058 від 09.07.2003 р. повернути позивачу законодавчо встановлені первісні визначальні коефіцієнти (коефіцієнт зарплати 3,01441 і коефіцієнт стажу 0,9) і з їх використанням виконати перерахунок його пенсійних виплат за період з 01.10.2017 року до теперішнього часу. При проведенні перерахунку з 01.10.2017 р. до 01.03.2019 р. згідно ст. 40 Закону України №1058 від 09.07.2003 р. використати в формулі розрахунку пенсії показник середньої зарплати в Україні, з якої сплачені страхові внески, як середнє значення суми середніх зарплат за три роки, що передують року проведення перерахунку, тобто за 2014, 2015 i 2016 роки (3764,4 грн). В подальшому, починаючи з 01.03.2019 р. (термін відновлення індексації після її скасування в 2018 році) і до теперішнього часу, показник середньої зарплати в Україні потрібно щорічно індексувати у відповідності з розрахованими органами державної статистики коефіцієнтами індексації;
- Головному управлінню ПФУ в Дніпропетровській області компенсувати позивачу незаконно утворене обмеження його пенсії в період з 01.10.2017 року до теперішнього часу, яке пов`язане з тим, що індексували і виплачували пенсію з незаконно зменшеними визначальними коефіцієнтами, (порушуючи статті 22 і 58 Конституції України, зменшили коефіцієнт зарплати з 3,01441 на 2,69247 і коефіцієнт стажу з 0.9 на 9,58583), а потрібно індексувати і виплачувати пенсію з визначальними коефіцієнтами, законодавчо встановленими позивачу до його незаконного переведення з одного виду пенсії на інший коефіцієнт зарплати 3,01441 і коефіцієнт стажу 0,9. Різницю між заново розрахованими величинами і фактично виплаченими за період з 01.10.17 р. до теперішнього часу перерахувати на рахунок позивача.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що дана позовна заява подана з порушенням вимог закону.
Так, за приписами частини першої-другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єктів владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до пункту 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач одночасно оскаржує переведення з пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», просить відновити раніше застосовані коефіцієнти заробітної плати і стажу, здійснити перерахунок та індексацію пенсії, а також компенсувати різницю в пенсійних виплатах.
Разом із тим позивачем не зазначено конкретного рішення, дії чи бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що є предметом оскарження, зокрема дати та, за наявності, номера відповідного рішення; не визначено, чи просить позивач відновити виплату пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», чи залишити пенсію, обчислену відповідно до Закону №1058-IV, та здійснити її перерахунок із застосуванням інших показників; не конкретизовано зміст вимоги про «компенсацію незаконно утвореного обмеження пенсії», а саме чи є вона вимогою про стягнення визначеної суми коштів або про зобов`язання здійснити нарахування та виплату різниці в пенсії; не визначено кінцевої дати періоду, за який заявлено вимоги.
Наведені недоліки не дають можливості чітко визначити предмет спору, підстави позову, межі судового розгляду, обраний позивачем спосіб захисту.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 171, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду уточненої позовної заяви, оформленої відповідно до статей 5, 160, 161 КАС України, у якій чітко визначити оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність відповідача, зміст позовних вимог та спосіб захисту порушених прав.
Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Е.О. Юрков