ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
07 вересня 2026 року Справа №160/27053/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., перевірив матеріали позовної заяви адвоката Захарчук Наталі Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
01 вересня 2026 року через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви адвоката Захарчук Наталії Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , яким просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у задоволені рапорту про звільнення з військової служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 з військової служби на підставі рапорту від 01.06.2026 за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).
Розглянув матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
В свою чергу, статтею 44 КАС України визначено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення (ч. 9 ст. 44 КАС України).
Оглядом доданих до позовної заяви документів суд встановив, що в порушення зазначеної норми сторона позивача не надали докази направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача з використання Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля).
Так, надані представником позивача докази направлення на адресу відповідача позову послугами поштової служби Е-пошта не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому не можуть підтвердити виконання позивачем вимог ч. 2 ст. 161 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Стороною позивача до позовної заяви подане клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обгрунтування якого зазначене наступне.
03 липня 2026 року на електронну адресу представника Позивача - адвоката Захарчук Н.В. надійшов електронний лист з адреси ІНФОРМАЦІЯ_2 iз вкладеним файлом, що містив відповідь Військової частини НОМЕР_1 на рапорт ОСОБА_1 вiд 01.06.2026 про звільнення з військової служби.
Водночас на момент надходження зазначеного електронного листа представник Позивача об`єктивно не мала можливості отримати доступ до електронної поштової скрикни I.UA та ознайомитися зi змістом отриманого документа у зв`язку з тривалим технічним збоєм у роботі поштового сервісу.
Неможливість доступу до електронної поштової скрикни підтверджується зверненням представника Позивача до служби технічної підтримки I.UA від 02.07.2026. Доступ до електронної поштової скрикни було відновлено службою технічної підтримки лише 31.07.2026 о 23 год. 40 хв., що підтверджуються відповідним повідомленням служби підтримки.
Таким чином, фактичну можливість отримати доступ до електронної пошти та до електронного листа Військової частини НОМЕР_1 , ознайомитися зi змістом відповіді на рапорт представник Позивача отримала 01.08.2026.
Безпосередньо військовослужбовцю ОСОБА_2 , яким підписано рапорт, відповідь Військовою частиною НОМЕР_3 не направлялася та не вручалася, з її змістом його не ознайомлювали, у зв`язку з чим до отримання представником доступу до електронної поштової скринки Позивач об`єктивно не був обізнаний зi змістом прийнятого за його рапортом рiшення та мотивами вiдмови у звiльненнi з вiйськової служби.
Отже, Позивач вважає, що перебiг мiсячного строку звернення до адмiнiстративного суду необхiдно обчислювати з 01.08.2026 - дня, коли його представник фактично отримала можливість ознайомитися зi змiстом вiдповiдi Вiйськової частини НОМЕР_1 та, вiдповiдно, дiзналася про порушення прав Позивача.
Розглядаючи заявлене стороною позивача клопотання про поновлення с року звернення до суду, суд виходить з наступного.
Статтею 122 КАС України визначені строки звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).
Аналізуючи наведені норми можна дійти висновку, що строк звернення до суду у справах прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Міністерство Оборони України 06.08.2024 наказом № 531 передбачило чіткі строки розгляду рапортів військовослужбовців Збройних Сил України.
Розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється:
1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов`язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров`я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;
2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.
Тобто, рапорт на звільнення з військової служби повинен бути розглянутий у строк не більше ніж 14 днів.
Початок перебігу строку розгляду паперового рапорту розпочинається із часу подання рапорту, а не часу його реєстрації в службі діловодства.
Часом подання паперового рапорту є дата передачі рапорту на погодження безпосередньому командиру (начальнику) військовослужбовця, а у разі відмови в розгляді рапорту безпосереднім командиром (начальником) - дата передачі рапорту прямому командиру (начальнику).
У разі направлення рапорту засобами поштового зв`язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу.
Отже, зазначеним наказом визначені строки розгляду рапорту про звільнення - не більше 14 днів з дати надходження рапорту до поштового відділення.
Суд наголошує, що з наданих стороною позивача документів до позовної заяви не можливо встановити, коли та яким способом військова частина НОМЕР_1 отримала рапорт ОСОБА_1 , для визначення початку відліку строку, з якого сторона позивача мала дізнатися про порушення прав та інтересів позивача.
Щодо доводів сторони позивача про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Під поважними причинами варто розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, і такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.12.2022 у справі № 990/102/22 зазначила, що пропуск строку звернення до суду через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску такого строку.
А у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/32/20 ВП ВС дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку з пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
У постанові КАС ВС від 20 березня 2024 року у справі № 560/14349/23 зазначено, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поняття належність та допустимість доказів визначено статтями 73 та 74 КАС України.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України).
За вимогами ч. 3 ст. 73 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).
Надані на підтвердження обставин неможливості доступу до електронної пошти скріншот екрана переписки зі службою технічної підтримки I.UA не може бути допустимим доказом вказаних обставин щодо дати, коли адвокат Захарчук Н.В. дізналась про порушення прав позивача.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі №916/3027/21 суд чітко узагальнив підходи до оцінки електронних доказів, зокрема роздруківок листування в електронній пошті та месенджерах.
Велика Палата наголосила, що поняття "електронний доказ" є ширшим за поняття "електронний документ". Якщо електронний документ - це лише файл із визначеними реквізитами, зокрема з електронним підписом, то електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. До таких доказів належать і повідомлення з месенджерів, і електронні листи, і додані до них файли.
Однак Велика Палата зауважила: суд може прийняти електронне листування як доказ лише тоді, якщо воно дозволяє ідентифікувати авторів і достовірно встановити зміст повідомлень. Тобто важливо не просто подати скріншот чи роздруківку, а продемонструвати, що це саме той обмін повідомленнями між конкретними сторонами, без змін чи маніпуляцій.
Оглядом наданих скріншотов суд встановив, що адвокат Захарчук Н.В. зверталась до служби технічної підтримки з питання відсутності доступу до електронної пошти: 02.07.2026, 10.07.2026, 12.07.2026.
При цьому ураховуючи позначку статусу заявленого питання, можна припустити, що заявлене 10.07.2026 питання службі з технічної підтримки про роботу електронної пошти має статус - «на витання надано відповідь, обговорення якого завершено».
Отже, надані представником позивача електронний доказ - переписка зі службою технічної підтримки не дає у повній мірі встановити час (з якої по яку дату) фактично не працювала електронні пошта адвоката.
Також судом критично оцінюється наданий представником позивача доказ надіслання на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви в інтересах ОСОБА_1 послугами служби доставки TEKS, оскільки перевіркою відстеження посилки суд встановив, що накладна за номером 7951136 не відправлялась, а до суду в період з 17.08.2026 позов адвоката Захарчук Н.В. в інтересах ОСОБА_1 не надходив.
Суд знов наголошує, що стороною позивача не надано суду належних та допустимих доказів надсилання поштового відправлення позовної заяви службою доставки TEKS (відслідкування поштового відправлення, претензія до служби доставки тощо).
Оцінюючи вищенаведене, суд дійшов висновку відсутності підстав вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду за даним позовом, та як наслідок відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки судом встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 161 КАС України, суд дійшов висновку про залишення позову без руху із встановленням строку усунення недоліків.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтею122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Причини пропуску строку звернення адвоката Захарчук Наталі Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до суду вважати не поважними.
Відмовити адвокату Захарчук Наталі Володимирівні в інтересах ОСОБА_1 в поновленні строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву адвоката Захарчук Наталі Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Запропонувати позивачеві протягом 10 (десяти) календарних днів, з дня отримання ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду з дотриманням вимог ст.ст. 18, 44 КАС України:
- позовну заяву, оформлену відповідно до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України;
- докази направлення та отримання відповідачем рапорту ОСОБА_1 про звільнення;
- заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску такого строку та надання належних та допустимих доказів;
- докази надіслання уточненої позовної заяви на адресу відповідача відповідно до вимог ст.ст. 18, 44 КАС України.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Ірметова