ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року Справа №160/23192/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання рішення протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
03.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач) з такими позовними вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18.06.2026 № 047050028078, про відмову в проведенні перерахунку призначеного мені щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно із заявою від 10 червня 2026 року, на підставі довідки-розрахунку від 26.05.2026 № Б-с-511, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з суми суддівської винагороди станом на 01 січня 2026 року, зазначеної в довідки-розрахунку від 26.05.2026 № Б-с-511, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01 січня 2026 року.
Позовні вимоги обґрунтовано таким.
02 липня 2024 року Вища Рада Правосуддя прийняла рішення № 2007/0/15-24, яким ОСОБА_2 звільнено з посади судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області у зв`язку з відставкою.
На підставі наказу Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 11 липня 2024 року № 42-к припинені повноваження ОСОБА_1 як судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 30.07.2024 № 047050028078 позивачці було призначене довічне грошове утримання судді у відставці з 12 липня 2024 року у розмірі 52 905 від заробітку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року у справі № 160/25464/24 (набрало законної сили 21 травня 2025 року) задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 76 % від заробітку, починаючи з 12.07.2024 року та з урахуванням раніше виплачених сум.
10 червня 2026 року позивачка звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки-розрахунок від 26.05.2026 № Б-с-511, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, відповідно до якої суддівська винагорода станом на 01.01.2026, судді, який здійснює повноваження без врахування обмежень встановлених Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік», складає 179 712,00 грн, при цьому прожитковий мінімум для визначення базового посадового окладу судді встановлено на 01 січня 2026 року у розмірі 3328,00 грн.
Вказану заяву за принципом екстериторіальності розглянуто відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України у Одеській області та рішенням від 18.06.2026 №047050028078 відмовлено у здійсненні перерахунку щомісячного довічного Грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , оскільки відсутні підстави для перерахунку пенсії, приймаючі до уваги ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», якою встановлено, що з 1 січня 2026 року, прожитковий мінімум для працездатних осіб, якій застосовується в тому числі для базового розміру посадового окладу судді, встановлено на рівні для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року, і якій складає 2102,00 грн.
За твердженням позивачки оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1.
З огляду на наведене позивачка просила задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 05.08.2026 відкрито провадження в справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зобов`язано відповідача надіслати (надати) суду через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, а також належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .
18.08.2026 відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено таке.
Реалізація нормативних розпоряджень і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених джерел прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду, згідно конкретним напрямам витратної частини бюджету Пенсійного фонду України.
Для окремих категорій громадян законами України можуть встановлюватися умови, норми і порядок їх пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і недержавного пенсійного забезпечення.
З набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16.10.2019 №193-IX та з дня ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 визначено, зокрема, єдиний порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, який врегульований у ст. 142 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII.
При цьому, порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, передбачений у ч. 3 ст. 142 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII, зводиться до виплати довічного грошового утримання у відповідному розмірі, що не є тотожним порядку призначення таких виплат у конкретному розмірі.
Питання перерахунку раніше призначеного щомісячного грошового утримання суддів у відставці прямо врегульовано ч. 4 ст. 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №1402-VIII, де передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Зазначена норма чітка, однозначна, зрозуміла та не вступає в колізію з іншими нормами. Тобто, для виконання вимог ч. 4 ст. 142 Закону №1402 немає ніякої необхідності у додатковому нормативно-правовому акті чи роз`ясненні.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014, Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.
Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Рішенням Конституційного Суду України №2-р/2020 від 18.02.2020 положення п.25 розділу ХІІ Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визнано таким, що не відповідають Конституції України (не є конституційним).
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Згідно п. 3 Рішення Конституційного Суду № 2-р/2020 від 18.02.2020, положення Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII зі змінами, визнані неконституційними та втратили чинність з 18.02.2020. Право на перерахунок довічного грошового утримання суддям у відставці проводиться у разі зміни після 18.02.2020 розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Відповідно до вимог частини 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», базовий розмір посадового окладу судді встановлюється з врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.
Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України затверджений постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25.01.2008 (надалі - Порядок № 3-1). Відповідно до п. 1-4 Розділу IV Порядку № 3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Про наявність правових підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.
Передбачені наведеним вище Порядком № 3-1 підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання Позивача були відсутні станом на дату звернення Позивача з заявою у 2026 році.
Законами про Державний бюджет України на 2022-2025 роки визначено, що у 2022-2025 роках прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді встановлено з 1 січня у розмірі 2102 грн
Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» № 4695 визначено, що у 2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді встановлено на рівні, встановленому для відповідного держоргану станом на 31.12.2025 (з 1 січня у розмірі 2102 грн.). Тобто, зазначений показник не змінився в порівнянні з показником, встановленим Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» - в розмірі 2102 грн.
Отже, безпосередньо законом, на який посилається Позивач, визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді залишається незмінним та становить 2102 гривні. У зв`язку зі зверненнями суддів у відставці щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2021, роз`ясненнями наданими в листі Державної судової адміністрації від 23.02.2021 №11-3409/21 органи Пенсійного фонду повідомлено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого та апеляційного судів у порівнянні з минулим роком не змінився та становить 63060 грн. та 150100 грн.
Відповідно до п. 14 Закону №1402, листів Верховного Суду від 22.01.2024 №321/02/2-24 та від 25.01.2024 №471/02/2-24 з 27.12.2023 підлягає перерахунку щомісячне довічне грошове утримання лише суддів у відставці Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, яким призначено щомісячне довічне грошове утримання відповідно до положень Закону №1402.
Водночас Законом України від 21.11.2023 №3481 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв`язку з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України» доповнено розділ ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402 п. 144, відповідно до якого у разі звільнення у зв`язку з поданням заяви про відставку незалежно від займаної посади суддям Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України гарантується призначення щомісячного довічного грошового утримання у розмірі та в порядку, передбачених цим Законом, виходячи з розміру суддівської винагороди, що обчислюється з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду.
Судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, яким призначено розмір щомісячного довічного грошового утримання відповідно до положень Закону №1402, мають право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у порядку та розмірі, визначених ч. 3 ст. 142 цього Закону, виходячи з розміру суддівської винагороди, що обчислюється з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду. Іншого чинним законодавством не передбачено.
Виходячи з викладеного, змін розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді після 18.02.2020 не проводилось. За вказаних обставин позивач не має право на перерахунок довічного грошового утримання суддям, тому прийнято Головним управлінням за принципом «екстериторіальності» рішення про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці № 047050028078 від 18.06.2026.
Крім того, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється або на підставі списків, згідно яких відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді/довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди/винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку, або за зверненням судді у відставці шляхом подання до пенсійного органу заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці, видану компетентним органом.
Аналогічну правову позицію виклав Третій апеляційний адміністративний суд у своїй постанові по справі № 340/8515/23 від 14 лютого 2024 року та П`ятий апеляційний адміністративний суд в постанові по справі №420/30320/23 від 02.04.2024.
Таким чином, з прийняттям Законів № №1082-ІХ, №1928-ІХ, №2710-ІХ, №3460-ІХ, №4648 зміни зазнав не розмір суддівської винагороди, а розрахункова величина.
На теперішній час наявна аналогічна справа - провадження у справі № 280/4351/26 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, що зупинено ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.07.2026, до набрання чинності рішенням Великої Палати Верховного Суду в справі №520/26972/24.
На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рішенням Вищої ради правосуддя від 02.07.2024 № 2007/0/15-24 звільнена з посади судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до наказу в.о.голови Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 11.07.2024 № 42-К суддю ОСОБА_1 відраховано зі штату Вільногірського міського суду Дніпропетровської області 11 липня 2024 року.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 30.07.2024 № 047050028078 ОСОБА_1 призначено довічне грошове утримання судді у відставці з 12.07.2024 у розмірі 52% суддівської винагороди.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 у справі № 160/25464/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.05.2025, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю, зокрема:
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати для призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до її стажу роботи на посаді судді наступні періоди: навчання у Кемеровському державному університеті (правознавство) - 2 роки 4 місяця 22 дні (з 01.09.1987 року по 15.06.1992 року), стажування на посаді слідчого прокуратури П`ятихатського району, Дніпропетровської області - 4 місяця 24 дні (з 12.07.1993 року по 05.12.1993 року), стажування на посаді помічника прокурора П`ятихатського району, Дніпропетровської області - 3 місяця 18 днів (з 06.12.1993 року по 23.03.1994 року), помічника прокурора П`ятихатського району, Дніпропетровської області - 7 років 10 місяців 1 день (з 24.03.1994 року по 24.01.2002 року), стажисту судді П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області - 9 місяців (з 01.02.2002 року по 31.10.2002 року);
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 76 % від її заробітку, починаючи з 12.07.2024 року та з урахуванням раніше виплачених сум.
30.05.2025 на виконання судового рішення у справі № 160/25464/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Кам`янське ОУПФУ) здійснено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 .
10.06.2026 ОСОБА_1 звернулася до ГУПФУ в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, надавши довідку Територіального управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.05.2026 № Б-с-511.
Згідно із довідкою від 26.05.2026 № Б-с-511, виданою голові Вільногірського міського суду Дніпропетровської області у відставці ОСОБА_1 , на підставі частин 2, 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» посадовий оклад судді становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2026 року, а саме 3328 грн. 00 коп., з регіональним коефіцієнтом у розмірі 1 до базового розміру посадового окладу. Суддівська винагорода на 01.01.2026 судді, який здійснює повноваження без врахування обмежень встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» складає 179 712,00 грн, у тому числі:
1. Посадовий оклад 99 840,00 грн.
2. Доплата за вислугу років (70%) 69 888,00 грн.
3. Доплата за перебування на адміністративній посаді в суді (10%) 9 984,00 грн.
4. Доплата за науковий ступінь - грн.
5. Доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - грн.
6. Щомісячна доплата відповідно до частини шостої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - грн.
Заяву за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.
За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.06.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення від 18.06.2026 № 047050028078 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці відповідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів», обґрунтоване таким.
«..Визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці регулюється статтею 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402- VIII (далі - Закон №1402-VIII).
Відповідно частини 4 статті 142 Закону №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Статтею 135 Закону № 1402-VIII передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді встановлюється з врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.
Відповідно до підпункту 4 пункту 24 Прикінцевих положень Закону № 1402-VIII розмір посадового окладу судді з 1 січня 2020 року становить: а) для судді місцевого суду- 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду- 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Згідно розділу 4 Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-ІХ установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, інших працівників державних органів, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-ІХ передбачено що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102 грн.
Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення № 047050028078 від 18.06.2026 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці згідно довідки-розрахунку від 26.05.2026 №Б-с511 суддівської винагороди на 01.01.2026, яку видано територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області Державної судової адміністрації України, оскільки відсутні підстави для перерахунку пенсії…».
22.06.2026 за вих. № 0400-010215-8/118031 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено ОСОБА_1 про прийняття оскаржуваного рішення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України передбачає, що виключно законами України встановлюються, зокрема, Державний бюджет України.
Закон про Державний бюджет України - закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду (пункт 24 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, а також форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Частиною першою статті 4 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон України № 1402-VIII) встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.
Питання виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці врегульоване статтею 142 Закону України 1402-VIII, частиною четвертою якого встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідно до частини першої статті 135 Закону України 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб 3 328.00 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31.12.2025.
Отже, Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» для визначення базового розміру посадового окладу судді передбачена спеціальна розрахункова величина, розмір якої становить 2 102.00 грн.
Однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.
Визначені Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Конституційний Суд України неодноразово в своїх рішеннях підкреслював, що конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя (рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 01.12.2004 № 19-рп/2004, від 11.10.2005 № 8-рп/2005, від 22.05.2008 № 10-рп/2008, від 03.06.2013 № 3-рп/2013, від 04.12.2018 № 11-р/2018).
30.09.2016 набрали чинності зміни, внесені до Конституції України, згідно із Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким, зокрема, статтю 130 Основного Закону викладено в новій редакції, текст якої зазначено, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Питання визначення розміру суддівської винагороди врегульовано статтею 135 Закону України № 1402-VIII (який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в його преамбулі), є законом про судоустрій в розумінні частини другої статті 130 Конституції України), зокрема, пунктами 1, 2 частини третьої якої визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;.
Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Відповідно до статті 1 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі Закон України № 2017-III) державні соціальні стандарти - встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою, зокрема, визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України (положення статті 2 Закону України № 2017-III).
Згідно з приписами статті 6 Закону України № 2017-III базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров`я та освіти.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень урегульовано Законом України від 15.07.1999 № 966-XIV «Про прожитковий мінімум» (далі - Закон України № 966-XIV).
Відповідно до статті 1 Закону України № 966-XIV прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
Зазначеною нормою Закону України № 966-XIV визначено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.
Статтею 4 Закону України № 966-XIV встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Слід зазначити, що Законом України № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. Вказаним законом судді не віднесені до окремої соціальної чи демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Натомість статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб 3 328.00 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31.12.2025.
Варто зазначити, що зміни до Закону України № 1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також в Закон України № 966-XIV щодо визначення розміру прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.
Водночас Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України № 1402-VIII.
Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.
На такі аспекти при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Держбюджет звертав увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 № 10-рп/2008.
Законом України № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги повинен братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Зазначена конституційна гарантія незалежності суддів не може бути змінена без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, тобто суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Отже, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2026 (3 328.00 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2 102.00 грн), на підставі абзацу 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», є протиправною.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.02.2026 у справі № 200/2309/25.
У постанові від 17.02.2026 у справі № 200/2309/25 судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.11.2025 у справі № 520/32171/24, у якій викладено правовий висновок про те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 102.00 грн відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та, відповідно, що з 01.01.2024 не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а отже відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці як судді у відставці та сформувати такий:
у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання;
для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
У справі № 200/2309/25, як і у справі № 520/1081/26, предмет спору стосується перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме наявності підстав для здійснення такого перерахунку з огляду на зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року.
Суд при ухвалені рішення враховує релевантні правові позиції Верховного Суду, зокрема викладені у постановах від 10.07.2026 у справі № 240/16050/24, від 09.07.2026 у справі № 420/37905/24, від 09.07.2026 у справі № 420/7951/25, від 09.07.2026 у справі № 160/31923/24, від 07.07.2026 у справі № 320/15746/24, від 07.07.2026 у справі № 380/8058/25, від 14.07.2026 у справі № 580/1285/25.
Таким чином, суд вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18.06.2026 № 047050028078 про відмову в проведенні перерахунку призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно із заявою від 10 червня 2026 року, на підставі довідки-розрахунку від 26.05.2026 № Б-с-511, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області; та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , виходячи з суми суддівської винагороди станом на 01 січня 2026 року, зазначеної в довідці-розрахунку від 26.05.2026 № Б-с-511, виданій Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01 січня 2026 року.
Щодо тверджень відповідача стосовно наявності аналогічної справи - провадження у справі № 280/4351/26, що зупинено ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.07.2026, до набрання чинності рішенням Великої Палати Верховного Суду в справі №520/26972/24, суд зауважує, що відповідного клопотання про зупинення провадження у справі № 160/23192/26 відповідачем не заявлено, а для зупинення провадження з власної ініціативи суд не вбачає підстав, оскільки предметом розгляду у справі № 520/26972/24 є наявність чи відсутність протиправної у діях суду щодо щодо нарахування та виплати діючому судді суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по день ухвалення рішення в цій справі (включно), обчисленої виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в сумі 2102,00 грн, в той час як у межах спірних правовідносин у позивача наявна довідка про розмір суддівської винагороди для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, і спір виник з приводу відмови пенсійного органу здійснити такий перерахунок на підставі вже наявної довідки.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що, починаючи з 01.04.2021 на законодавчому рівні закріплено, що органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій, суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.
Питання щодо відповідності визначеної Порядком № 22-1 (у редакції Постанови Правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1) процедури розгляду заяв про призначення/перерахунок пенсії за принципом екстериторіальності нормативно-правовим актам вищої юридичної сили було предметом дослідження Верховного Суду під час в порядку касаційного оскарження судових рішень у справі № 640/1873/22. Так, у постанові від 25.07.2023 суд касаційної інстанції зауважив, що:
«положення абзацу 13 пункту 4.2 та абзацу 2 пункту 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 мають легітимну мету (гарантують централізовану та прозору систему контролю за процесами призначення та перерахунку пенсій, мінімізують корупційні ризики, зумовлені особистими контактами з громадянами, попереджають можливі випадки зволікань у прийнятті рішення, оптимізують навантаження на працівників, розширюють способи звернень до територіальних органів Пенсійного фонду України) та відповідають критерію «якості закону» (зокрема, відповідають принципу передбачуваності (principle of foreseeability) та не передбачають можливість різного тлумачення чи правозастосування).
Тому, колегія суддів вважає безпідставними твердження позивача про невідповідність абзацу 13 пункту 4.2 та абзацу 2 пункту 4.3 Розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 актам вищої юридичної сили, зокрема статті 40 Конституції України та Закону № 393/96-ВР.».
У цьому випадку, як було встановлено судом, опрацювання заяви позивача з питання перерахунку пенсії здійснено за принципом екстериторіальності, що відповідало діючому на той час порядку приймання та розгляду таких заяв органами Пенсійного фонду України. Органом, відповідальним за розгляд по суті вказаної заяви та прийняття рішення за нею, був визначений ГУ ПФ України в м. Києві.
З огляду на це суд вважає правильним висновок апеляційного суду, що належним відповідачем за позовом є саме ГУ ПФ України в м. Києві».
Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 28.11.2024 у справі № 320/10744/21.
Верховний Суд у постановах від 25.07.2023 у справі № 640/1873/22 та від 28.11.2025 у справі № 320/10744/21 підтвердив правомірність застосування принципу екстериторіальності та визначив, що належним відповідачем у таких справах є той орган Пенсійного фонду, який фактично розглянув заяву та ухвалив відповідне рішення.
З огляду на наведене, відповідно до законодавчо закріпленого принципу екстериторіальності, заяви про призначення/перерахунок пенсій опрацьовуються тим територіальним органом Пенсійного фонду, який отримав відповідне звернення, незалежно від місця проживання заявника. У цьому випадку опрацювання заяви позивача та ухвалення рішення про відмову в перерахунку пенсії було здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, і саме цей територіальний орган ПФУ повинен вирішити питання про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці позивачеві на підставі її заяви.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи встановлені обставини, зважаючи на нормативне врегулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на задоволення позовних вимог судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн належать до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місто Одеса, вул. Канатна, 83, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 18.06.2026 № 047050028078 про відмову в проведенні перерахунку призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із заявою від 10 червня 2026 року на підставі довідки-розрахунку від 26.05.2026 № Б-с-511, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з суми суддівської винагороди станом на 01 січня 2026 року, зазначеної в довідці-розрахунку від 26.05.2026 № Б-с-511, виданій Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01 січня 2026 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя А.Г. Секірська