Справа № 216/5002/26
провадження 2/216/4112/26
РІШЕННЯ
іменем України
ЗАОЧНЕ
07 вересня 2026 року місто Кривий Ріг
Центрально - Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Маланюка О.Я.,
за участі секретаря судового засідання Агурейчевої А.М.,
розглянувши у судовому засіданні у залі суду міста Кривого Рогу цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
В С Т А Н О В И В:
26 червня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання малолітньої дитини - їх спільної доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач із відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу сторони мають дитину: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя не склалося, з січня місяця 2024 року шлюбні відносини фактично припинені, спільне господарство не ведеться, проживають окремо. Дитина проживає разом із матір`ю - позивачем та перебуває на її повному утриманні. Досягнути згоди щодо добровільної сплати відповідачем у встановленому порядку та розмірі аліментів на утримання дитини не вдалося, за наведених обставин позивач і звертається до суду.
Ухвалою суду від 02 липня 2026 року позовна заява залишена без руху.
Ухвалою суду від 16 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Роз`яснено учасникам справи щодо строків подання письмових заяв по суті справи.
Позивач в судове засідання не з`явилася, про час та місце його проведення повідомлялася належним чином, звернулася до суду із заявою про проведення розгляду справи за її відсутності, де позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити, проти проведення розгляду справи у заочному порядку не заперечує.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Правом на подання відзиву не скористався. Заяви про розгляд справи за відсутності чи будь-яких інших клопотань відповідач не подавав.
Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
За таких обставин, з урахуванням положень статей 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, приходить до таких висновків.
Суд встановив, що 24 січня 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, про що Металургійним районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області складений відповідний актовий запис № 18, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 . (а. с. 5)
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , про що 20 березня 2018 року Металургійним районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області складений відповідний актовий запис № 70, що підтверджується копією свідоцтва про народження (повторно) Серії НОМЕР_2 . Батьками дитини є сторони у справі. (а. с. 6)
Згідно копії Акту обстеження квартири у житловому приміщенні по факту проживання від 15.06.2016 року, складеного за підписами мешканців будинку АДРЕСА_1 та майстра дільниці ТОВ «Дивобуд» про те, що у квартирі АДРЕСА_2 проживає ОСОБА_3 , 2018 р. н. та ОСОБА_1 , 1988 р. н. (а. с. 8)
У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частинами першою та другою статті 27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (частина друга статті 182 СК України).
Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі ст.ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.
З урахуванням того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та обов`язку обох батьків по утриманню дитини, виходячи з принципів розумності та справедливості, особу відповідача, який є особою працездатного віку, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги про стягнення аліментів та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітньої доньки у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до вимог ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Тому стягнення аліментів слід розпочати з дня коли позивач звернулася із позовом до суду, з 26 червня 2026 року.
На підставі пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Відтак, з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави у розмірі 1331,20 гривень.
Керуючись ст.ст. 181-183 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 12, 81, 141, 263-265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення аліментів розпочати з 26 червня 2026 року.
Рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору в дохід держави.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому законом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Дніпровського апеляційного суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення суду складений та підписаний 07 вересня 2026 року.
Суддя О.Я.МАЛАНЮК