справа № 755/4072/26
провадження № 22-ц/824/10364/2026
головуючий у суді І інстанції Галаган В.І.
УХВАЛА
07 вересня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Писаної Т.О., суддів Журби С.О., Приходька К.П., розглянувши заяву Бреуса Сергія Михайловича , що діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід суддів Писаної Т.О., Журби С.О., Приходька К.П. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 квітня 2026 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 08 квітня 2026 року позовні вимоги в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Договором № 04.06.2024-100002746 від 04.06.2024 року у розмірі 13120,00 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору у сумі 2662,40 гривень.
Не погоджуючись із указаним рішенням адвокат Бреус Сергій Михайлович, що діє в інтересах ОСОБА_1 , 09 квітня 2026 року звернувся до суду із апеляційною скаргою з використанням підсистеми «Електронний суд».
Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху та надано час на усунення недоліків апеляційної скарги, а саме сплати судового збору.
17 червня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 про усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Київського апеляційного суду від 08 червня 2026 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 серпня 2026 року було відкрито апеляційне провадження.
17 серпня 2026 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Бреуса Сергія Михайловича надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, у зв`язку із проходженням заявником військової служби.
02 вересня 2026 року було призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
03 вересня 2026 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Бреуса Сергія Михайловича надійшла заява про відвід суддів Писаної Т.О., Журби С.О., Приходька К.П. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 квітня 2026 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заяви про відвід адвокат Бреус Сергій Михайлович зсилається на те, що 17 серпня 2026 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Бреуса Сергія Михайловича надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, у зв`язку із проходженням заявником військової служби, однак дане клопотання судом вирішено не було, а пізніше справа була призначена до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Дана процесуальна дія породжує сумнів у неупередженості та об`єктивності складу суду, оскільки колегія суддів, не вирішивши питання щодо заявленого клопотання про зупинення провадження та не надавши йому будь-якої процесуальної оцінки, продовжила розгляд справи та призначила її до розгляду в письмовому провадженні.
Представник скаржника зазначає, що підставою для відводу є сукупність процесуальних дій та бездіяльності, а саме не вирішення клопотання про зупинення провадження за наявності підтвердженого факту проходження військової служби та прямої висловленої волі апелянта, після чого суд продовжив рух справи та призначив її до розгляду у письмовому провадженні.
Адвокат Бреус Сергій Михайлович також зазначив, що відповідно до частин першої - третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні або раніше до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, та визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ураховуючи викладене, заявник вважає, що наявні передбачені пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України обставини, які об`єктивно викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності кожного із суддів, що входять до складу колегії.
Перевіривши матеріали справи та зазначеної заяви, дослідивши доводи заяви про відвід, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частин другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді (частина восьма статті 40 ЦПК України).
Необхідності вирішувати питання про відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи не встановлено.
Відповідно до частини 1 статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
Відповідно до частини 3 статті 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.
Перевіряючи інші доводи заяви про відвід, колегія апеляційного суду їх також відхиляє з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичом (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine) від 09.11.2006).
Європейський суд з прав людини зазначив, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Булут проти Австрії» (Bulut v. Austria) від 22.02.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine) від 09.11.2006).
ЦПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про неупередженість та необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Не є підставами для відводу судді (суддів) заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом цієї чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень у інших справах.
Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Імперативними положеннями частини 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Аналізуючи заяву Бреуса Сергія Михайловича про відвід через призму наведених критеріїв, колегія суддів зазначає, що доводи апелянта фактично зводяться до його незгоди з попередніми процесуальними діями, що згідно з частиною 4 статті 36 ЦПК України прямо виключено з переліку підстав для відводу.
Інші доводи заяви також не містять жодних об`єктивних відомостей, щодо упередженості колегії суддів.
Таким чином, апелянтом не було надано жодних фактичних даних, які б спростовували презумпцію особистої неупередженості суддів або формували у розсудливої особи обґрунтовані сумніви в їхній об`єктивності. Усі наведені у заяві обставини є лише суб`єктивною інтерпретацією заявником процесуальних рішень суду, спрямованою на висловлення незгоди з порядком здійснення виконання рішення, яке набрало чинності у справі, що не може бути підставою для задоволення заяви про відвід.
Відповідно до ч.2 ст. 215 ЦПК України, з питань, визначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
У матеріалах справи відсутня ухвала щодо вирішення питання про зупинення провадження у справі.
Постановлення ухвали про призначення розгляду справи у порядку письмового провадження також не є доказом відхилення клопотання про зупинення провадження у справі з наведених у клопотанні підстав.
Призначення справи до розгляду у порядку письмового провадження не є перешкодою розгляду клопотань, поданих сторонами у справі.
На час вирішення заяви Бреуса Сергій Михайловича про відвід відсутні підстави вважати, що судді Київського апеляційного суду Писана Т.О., Журба С.О., Приходько К.П. виявляють особисту упередженість та/або мають пряму чи побічну заінтересованість у результаті розгляду справи № 755/4072/26.
Оскільки, заявником не наведено, а судом не встановлено як суб`єктивних, так і об`єктивних ознак упередженості та необ`єктивність суддів Писаної Т.О., Журби С.О., Приходька К.П. або інших підстав, визначених ст. ст. 36, 37 ЦПК України, заявлений Бреусом Сергієм Михайловичем відвід слід визнати необґрунтованим.
Питання про відвід колегії суддів відповідно до вимог частини 3 статті 40 ЦПК України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40,41 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Заявлений Бреусом Сергієм Михайловичем відвід суддів Писаної Т.О., Журби С.О., Приходька К.П. - визнати необґрунтованим.
Заяву Бреуса Сергій Михайловича про відвід суддів Писаної Т.О., Журби С.О., Приходька К.П. передати для вирішення у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба