Справа № 279/2228/26
Провадження № 2/279/1887/26
У Х В А Л А
07.09.2026 року
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Недашківська Л.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт", третя особа без самостійних позовних вимог: Коростенський відділ державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління міністерства юстиції України про зняття арешту з майна та скасування запису про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження в Єдиному реєстрі заборони відчуження об`єктів нерухомого майна,
В С Т А Н О В И В :
В провадження суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт", третя особа без самостійних позовних вимог: Коростенський відділ державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління міністерства юстиції України про зняття арешту з майна та скасування запису про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження в Єдиному реєстрі заборони відчуження об`єктів нерухомого майна.
Ухвалою суду від 07.04.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Після відкриття провадження судом встановлено, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач є власником частини квартири АДРЕСА_1 , яка належить їй на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 28.01.2011 року, виданого відділом приватизації державного житлового фонду у м. Києві. Також на праві свідоцтва про право на спадщину за законом №2255, виданого 09.10.20217 року приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Житомирської області Неборачко І.В. позивачу належить двохкімнатна квартира АДРЕСА_2 . На даний час позивач має намір скористатись своїм правом розпорядження даним майном, однак не може цього зробити з тих підстав, що за вищевказаним нерухомим майном наявний арешт. Підставою обтяження є постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія АЕ № 7788835 від 03.12.2009 року, винесена державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Коростенського міськрайонного управління юстиції Зайченко А.В.; реєстраційний номер обтяження 9313342, дата реєстрації обтяження 04.12.2009 року в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
Разом з тим, у прохальній частині позову позивач просить зняти арешт з майна, що належить їй на праві власності, шляхом скасування запису в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: реєстраційний номер обтяження 9313342; тип обтяження: арешт нерухомого майна; об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно, що був внесений до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 04.12.2009 року реєстратором: Житомирська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АЕ № 778835 від 03.12.2009 року, ВДВС Коростенського МРУЮ.
Тобто, предметом розгляду справи є зняття арешту з усього нерухомого майна, належного позивачу.
При цьому, позивач не конкретизує, яке саме нерухоме майно, накладено арешт.
Також позивач не зазначає та не додає доказів, які вказували б, що саме таке обтяження (арешт/заборона відчуження) має місце на об`єкти належного їй нерухомого майна, та додає копію витягу з державного реєстру речових прав за 2009 рік, в якому відсутні відомості про накладення на вказані вище квартири, які належать позивачу на праві власності.
Крім того, позивач, заявляючи вимоги про зняття заборони відчуження нерухомого майна не зазначає правових підстав заявленого способу захисту порушеного права.
Відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», у резолютивній частині рішення у цій категорії справ суду належить зазначати конкретне майно, з якого знімається арешт, його вартість, на користь кого знято арешт і за ким визнається право власності чи кому це майно передається у володіння.
Таким чином, позивачу слід зазначити в позові про перелік усього нерухомого майна, на яке накладено арешт, його місцезнаходження, його вартість та зазначити докази якими підтверджуються вказані обставини.
Крім того, слід зазначити, що порядок зняття арешту з майна регулюється статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна боржника або його частини зазначені в частині четвертій статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини п`ятої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» в усіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Згідно роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, що містяться в постанові № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», питання щодо звільнення майна з під-арешту, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження, існує два способи здійснення такого права: - на рішення та дії державного виконавця стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VІІ ЦПК України, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства (наприклад адміністративного); - особою, яка володіє на підставі закону чи договору майном чи речовим правом на майно, і яка не є стороною виконавчого провадження, подається позов про зняття арешту з майна.
Також, розгляд спорів щодо зняття арешту з майна здійснюється за правилами виключної підсудності.
Так, згідно ч. 2 ст.30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
При цьому, згідно ч. 1 цієї статті позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Отже, з урахуванням формулювання позовних вимог щодо зняття арешту з усього нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , суд позбавлений можливості перевірити правильність звернення позивача саме до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, за територіальною підсудністю, у зв`язку із відсутністю конкретизації нерухомого майна, що належить позивачу, та зазначення його вартості.
Частиною 1 ст.185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків, зазначених вище.
Частиною 3 ст.185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогам ст. 185 ЦПК України.
Вказані недоліки мають бути усунені протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали. У разі усунення у вказаний строк недоліків позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 185 ЦПК України,-
П О С Т А Н О В И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт", третя особа без самостійних позовних вимог: Коростенський відділ державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління міністерства юстиції України про зняття арешту з майна та скасування запису про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження в Єдиному реєстрі заборони відчуження об`єктів нерухомого майна- залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
В разі неусунення до встановленого терміну недоліків, зазначених в ухвалі, позовну заяву вважати неподаною та такою, що підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА
Копія згідно з оригіналом