П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
07 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/9344/26
Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАФРОСТ" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA100430/2026/000015/1 від 27.03.2026 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАФРОСТ" задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA100430/2026/000015/1 від 27.03.2026 року.
Стягнуто з Київської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАФРОСТ" судовий збір у розмірі 4534,39 грн.
Не погодившись із даним судовим рішенням, Київська митниця подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2026 зазначена апеляційна скарга залишена без руху у зв`язку з неповною сплатою судового збору за подачу апеляційної скарги та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
25 квітня 2025 року до суду надійшло клопотання Київської митниці, в якому апелянт просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження. Апелянт зазначає, що сума митних платежів, яка вказана в графі В та графі 47 митної декларації (за якою товар був випущений у вільний обіг) зі способом платежу під кодом « 55» і є ціною позову. В даному випадку товар позивача був оформлений у вільний обіг за митною декларацією № 26UA10[телефон приховано]U6., в графі В та 47 гарантійний платіж (доплата) становить - 377865,69 грн. Таким чином, сума доплачених внаслідок коригування митної вартості платежів складає 377865,69 грн
Суд звертає увагу апелянта на правовий висновок, сформований в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2020 у справі №1.380.2019.001962, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
Аналогічна правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях.
Отже, при обрахунку судового збору, який має бути сплачено за подання позову про скасування рішень про коригування митної вартості товару, які є вимогами майнового характеру, слід виходити з різниці митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
Враховуючи викладене, сума 1 889 328, 24 грн. (120 011, 67 (дол. США) - 76 959, 87 (дол. США) х 43,885 (курс валюти, зазначений в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів), яка становить різницю митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваному рішенні, є ціною позову, з якої має бути обрахований належний до сплати судовий збір, в тому числі й за подання апеляційної скарги.
Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно частини 3 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 ЗУ «Про державний бюджет на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3328 гривень.
Отже, судовий збір, що підлягав сплаті у суді першої інстанції становить 28 339, 92 грн. (1 889 328, 24 / 100 х 1,5 = 28 339, 92 грн.).
Таким чином, судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду по даній справі складає 34 007, 90 грн. (28 339, 92 х 1,5 х 0,8).
На адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду 28 липня 2026 року надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи з додатками. Зокрема до апеляційного суду надійшла платіжна інструкція № 1301 від 27 липня 2026 року, якою сплачений судовий збір по справі № 420/9344/26 у розмірі 5 441, 30 грн, що є значно меншим в порівнянні з розрахованим вище судовим збором. Однією з процесуальних умов реалізації відкриття апеляціного провадження є сплата апелянтом судового збору у розмірі та способі визначеним законом. Так, для усунення недоліків апеляційної скарги, апелянт має доплатити судовий збір у розмірі 28 566, 60 грн. ( 34 007, 90 грн. - 5 441, 30 грн).
Вирішуючи питання про можливість продовження строку для усунення недоліків суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
02 березня 2022 року Рада суддів України оприлюднила рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану, відповідно до п.6 яких рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
Однак, суд звертає увагу апелянта на те, що, держава має дотримуватися принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.
Виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень у судовому порядку. Будь-які зволікання зі сплатою судового збору у строк, встановлений законодавцем для оскарження судового рішення через несплату судового збору вже саме по собі є порушенням принципу "належного урядування", про який наголошує ЄСПЛ у своїх рішеннях.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги Київської митниці, однак не зловживати своїми правами та не зволікати зі сплатою судового збору у строк встановлений ухвалою суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.121, 169, 296 суддя,
У Х В А Л И Л А :
Продовжити Київській митниці строк для усунення недоліку поданої апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року на 5 днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз`яснити, що у разі неусунення недоліку апеляційної скарги, який зазначений в ухвалі П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2026 року, відповідно до ст.169 КАС України, апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя П`ятого апеляційного
адміністративного суду Г.П. Казанчук