П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/15377/26
Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г.В. Дата і місце ухвалення: 28.07.2026р., м. Одеса
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук`янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Пересипської окружної прокуратури міста Одеси на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом Пересипської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Одеської міської ради, Одеська міська військова адміністрація, третя особа Департамент екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А :
Пересипська окружна прокуратура міста Одеси, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської міської ради, Одеської міської військової адміністрації, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691) та Одеської міської військової адміністрації (код ЄДРПОУ 45947087) щодо невжиття заходів щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Платан західний», розташованої за адресою: м. Одеса, сквер ім. Старостіна;
- зобов`язати Одеську міську раду (код ЄДРПОУ: 26597691) та Одеську міську військову адміністрацію (код ЄДРПОУ 45947087) забезпечити відповідно до вимог законодавства України встановлення в натурі (на місцевості) меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Платан західний», розташованої за адресою: м. Одеса, сквер ім. Старостіна, загальною площею 0,02 га. шляхом організації проведення робіт з розроблення та затвердження у встановленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Платан західний», розташованої за адресою: м. Одеса, сквер ім. Старостіна, загальною площею 0,02 га. та внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі території ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Платан західний» і пов`язані з її статусом обмеження у використанні земель.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року суд відкрив провадження в адміністративній справі, залучив Департамент екології та природних ресурсів Одеської обласної військової (державної) адміністрації до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, ухвалив розгляд справи № 420/15377/26 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 23.06.2026 року.
03.06.2026 року до суду від представника Одеської міської ради надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху.
10.06.2026 року до суду від представника Одеської міської військової адміністрації надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху.
Залишаючи позов без руху суд звернув увагу, що і Одеська міська військова адміністрація, і Одеська міська рада є діючими юридичними особами публічного права, однак кожна з яких має власну визначену законом компетенцію. З огляду на вищенаведене, Одеська міська рада та Одеська міська військова адміністрація будучи окремими суб`єктами владних повноважень, з різними функціями та компетенцією не можуть бути зобов`язані вчинити однакові дії щодо ботанічної пам`ятки природи місцевого значення «Платан західний», загальною площею 0,02 га, розташованої за адресою: м. Одеса, сквер ім. Старостіна. Таким чином, позивачу належить уточнити позовну заяву, в якій зазначити зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Також суд зазначив, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме вимоги до Одеської міської ради та вимоги Одеської міської військової адміністрації, тому позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року позовну заяву Пересипської окружної прокуратури міста Одеси, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Одеської міської ради, Одеської міської військової адміністрації, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної військової (державної) адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Пересипська окружна прокуратура міста Одеси подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 28.07.2026 р. та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що прокурором подано даний позов в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), яка є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, що підтверджується актуальною судовою практикою.
Заявлені позовні вимоги є належним та ефективним способом захисту порушених інтересів держави, враховуючи, що території та об`єкти природно заповідного фонду входять до складових структурних елементів екомережі (ст. 5 Закону України «Про екологічну мережу України»), саме тому їх збереження та використання за цільовим призначенням є однією з найважливіших передумов забезпечення сталого, екологічного, збалансованого розвитку України, охорони навколишнього природного середовища, задоволення сучасних та перспективних економічних, соціальних, екологічних та інших інтересів суспільства.
Апелянт зазначає, що у зв`язку із тривалою бездіяльністю відповідачів та невиконання останніми вимог чинного законодавства, на даний час межі об`єкта природно заповідного фонду, не визначені, тому існує небезпека використання земельної ділянки під вказаним об`єктом не за цільовим призначенням. Крім того, відсутність встановлених в натурі меж ботанічної пам`ятки фактично унеможливить збереження його природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу, у зв`язку з чим наявні підстави для зобов`язання Одеської міської ради та Одеської міської військової адміністрації вчинити дії щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж об`єкта природно заповідного фонду, встановлення її меж в натурі (на місцевості) та внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі пам`ятки природи і пов`язані з її статусом обмеження у використанні земель.
Також апелянт вважає, що прокурором вірно визначено розмір судового збору, сплаченого при зверненні до суду.
Відповідачами подано до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.2 ст.312 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до приписів частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною першою статті 2 КАС України установлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Основні принципи адміністративного судочинства визначені статтею 9 КАС України, відповідно до умов частини другої якої, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Процесуальні права та обов`язки сторін регламентовані статтею 47 КАС України, частиною першою якої передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.
Іншими словами зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
В адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених позивачем вимог.
Указаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 КАС України, в якій указано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Окрім того, зазначений принцип також передбачає, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.
Також слід зазначити, що повноваження суду при вирішенні спору визначено статтею 245 КАС України, відповідно до пункту 10 частини другої якої, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З огляду на викладені положення законодавства, дослідивши позовну заяву, заяву на усунення недоліків позовної заяви, колегія суддів встановила, що позовна заява у цій справі містить зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
При цьому позивачем обґрунтовано свою позицію з приводу заявлення позовної вимоги до двох відповідачів, зокрема Одеської міської ради та Одеської міської військової адміністрації та зазначено зміст позовних вимог щодо кожного з цих відповідачів.
В свою чергу суд першої інстанції залишаючи позов без розгляду жодним чином не обґрунтував свою ухвали, а лише обмежився вказівкою про не виконання вимог ухвали про залишення позову без руху, проте ні ухвала суду про залишення позову без руху, ні ухвала про залишення позову без розгляду не містить позиції суду стосовно необхідності уточнення позовних вимог та неможливістю здійснити розгляд справи.
Слід наголосити повторно, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, а формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. В свою чергу, суд при розгляді справи не обмежений процесуальною можливістю за необхідністю для належного захисту порушеного права вийти за межі заявлених вимог або ухвалити відповідне рішення в межах позову.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду, як елемент права на справедливий суд, згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не правильно застосував положення КАС України та помилково залишив позов без розгляду, позбавивши позивача права на судовий захист.
Щодо позиції Одеської міської військової адміністрації викладеної у відзиві з посиланням на аналогічні справи № 420/17769/26 та № 420/15373/26, то дослідивши зазначені справи колегія суддів встановила, що дійсно суб`єктний склад та предмет спору є аналогічними, проте стосується різних об`єктів розташованих у м. Одеса, однак у зазначених відповідачем справах суд першої інстанції розглянув їх по суті та ухвалив рішення про відмову в задоволенні позову з підстав заявлення позову до неналежного відповідача, рішення у цих справах не набрали законної сили, проте слід звернути увагу, що у цих справах суд відмовив відповідачам в задоволенні клопотань про залишення позову без руху та про залишення позову без розгляду, що відповідає позиції суду апеляційної інстанції, викладеної у цій постанові, про помилковість ухвали суду від 28 липня 2026 року про залишення позову без розгляду.
Щодо судового збору сплаченого позивачем за подання позовної заяви слід зазначити, що згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
В свою чергу позовна заява у цій справі містить одну вимогу немайнового характеру заявлену до двох відповідачів, однак ні положення Закону України «Про судовий збір», ні положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять вимог щодо необхідності сплати двічі судовий збір за заявлення однієї вимоги немайнового характеру до декількох відповідачів, тому на переконання колегії суддів в даному випадку позивачем вірно обраховано судовий збір при поданні позову.
Статтею 320 КАС України передбачено право суду апеляційної інстанції за наслідками скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Пересипської окружної прокуратури міста Одеси - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року - скасувати.
Справу за адміністративним позовом Пересипської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Одеської міської ради, Одеська міська військова адміністрація, третя особа Департамент екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 07 вересня 2026 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук`янчук