Справа № 527/1839/26
провадження 2-др/527/27/26
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Свістєльнік Ю.М.,
з участю секретаря судових засідань - Мороз Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат у цивільній справі 527/1839/26 за позовом ОСОБА_1 , яка подана представником позивача - адвокатом Левицьким Вячеславом Ігоровичем до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
В С Т А Н О В И В:
01 вересня 2026 року позивач звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат, які складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування заяви позивач зазначила, що 18.08.2026 року по даній справі було ухвалено рішення суду яким позов задоволено, однак судовим рішенням не вирішено питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору сума яких складає 1064,96 грн та витрат на професійну правничу допомогу сума яких складає 5000 грн. Посилаючись на викладене, позивач просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати на надання професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 5000,00 грн. та судовий збір в розмірі 1064,96 грн.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, через канцелярію суду надійшла заява, в якій остання просить справу розглядати без її участі, свою заяву підтримує.
У судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, через канцелярію суду надав заперечення щодо задоволення заяви позивача.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.
При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, неухвалено рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.3 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
З матеріалів справи убачається, що 30.06.2026 між адвокатом Левицьким В.І. та ОСОБА_1 укладено Договір про надання правничої допомоги, адвокат Левицький В.І. надавав професійну правничу допомогу позивачу ОСОБА_1 на суму 5000 грн. та надано квитанцію №б/н від 30.06.2026 згідно договору про надання правничої допомоги від 30.06.2026. Отже, витрати на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн документально підтверджені відповідачем.
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13 березня 2025 року у справі 275/150/22, в якій зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконаних робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5,6 ст.137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.
Відповідач ОСОБА_2 надав суду заперечення щодо задоволення заяви позивача.
В силу вищевказаних норм закону, з огляду на те, що суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.
При подачі позовної заяви позивачем ОСОБА_1 сплачено судових збір в сумі 1064,96 грн.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача ОСОБА_2 в користь позивача 1064,96 сплачений судовий збір в сумі 1064,96 грн.
З огляду на викладене, заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 133, 134, 264, 265, 270 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Заяву позивача - задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка подана представником позивача - адвокатом Левицьким Вячеславом Ігоровичем до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_2 судовий збір в розмірі 1064,96 грн.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.
Суддя Ю. М. Свістєльнік