УХВАЛА
07 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 757/11957/26
провадження № 61-11333ск26
Верховний Суд у складі судді Другої палати Касаційного цивільного суду Воробйової І. А., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Друченка Артема Юрійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02 березня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 серпня 2026 року про забезпечення позову,
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
27 серпня 2026 року адвокат Друченок А. Ю., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02 березня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 серпня 2026 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.
Касаційна скарга не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України щодо її форми та змісту, а тому підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У другому абзаці частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, заявник має заначити відомості про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах.
Процесуальний закон покладає на заявника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, з вказівкою на відповідні висновки суду, рішення якого оскаржується, з одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані при розгляді справи.
Касаційна скарга адвоката Друченка А. Ю. не відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону.
Заявник, висловлюючи загальну незгоду із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також наводить перелік постанов Верховного Суду, в яких викладено відповідні правові висновки. Водночас у касаційній скарзі не зазначено конкретної підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) частиною другою статті 389 ЦПК України, та не наведено належного обґрунтування відповідності доводів скаржника визначеним законом підставам касаційного оскарження, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження.
За таких обставин заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу із зазначенням конкретної підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) частиною другою статті 389 ЦПК України, з відповідним обґрунтуванням.
Для усунення вказаних в ухвалі недоліків Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її заявнику.
Виконуючи вимоги ухвали, заявник повинен подати до суду заяву про усунення недоліків разом із копіями цієї заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК, Верховний Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу адвоката Друченка Артема Юрійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02 березня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 серпня 2026 року про забезпечення позову- залишити без руху.
Запропонувати заявнику (представнику) в строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали привести касаційну скаргу у відповідність з вимогами статті 392 Цивільного процесуального кодексу України шляхом усунення вищевказаних недоліків.
Роз`яснити, що якщо копію судового рішення вручено представнику, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. А. Воробйова