СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року м. Харків Справа №917/2108/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.,
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу відповідача - Фермерського господарства «Еко-Край» (вх.№1461П/1) на додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 16.06.2026 року у справі №917/2108/23,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ», вул. Леоніда Каденюка, 34, с.Піски, Миргородський район, Полтавська область, 37233,
до Фермерського господарства «Еко-Край», вул. Харківська, 11, с. Засулля, Лубенський район, Полтавська область, 37552,
про стягнення грошових коштів,-
ВСТАНОВИВ:
Додатковим рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.06.2026 року у справі №917/2108/23 (повне додаткове рішення складено 16.06.2026 року, суддя Киричук О.А.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат (вх.№4999 від 15.04.2026 року) по справі №917/2108/23 задоволено.
Стягнуто з Фермерського господарства «Еко-Край» (вул. Харківська, 11, с. Засулля, Лубенський район, Полтавська область, 37552, код ЄДРПОУ 32517276) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» (вул. Леоніда Каденюка, 34, с.Піски, Миргородський район, Полтавська область, 37233, код ЄДРПОУ 40536115) судовий збір у загальній сумі 553463,85 грн (за подачу апеляційної скарги у розмірі 267805,10 грн та за подачу касаційної скарги у розмірі 285658,75 грн).
Відповідач з вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить:
- скасувати додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 16.06.2026 року у справі №917/2108/23;
- ухвалити у справі №917/2108/23 нове додаткове рішення щодо розподілу судових витрат.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції під час прийняття додаткового рішення неправильно встановлено обставини справи: не враховано, що під час нового розгляду справи позовні вимоги задоволені частково; покладено витрати по сплаті судового збору на Фермерське господарства «Еко-Край» у розмірі 100%, як у випадку задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Заявник апеляційної скарги зазначає, що відповідно до рішення Господарського суду Полтавської області від 18.12.2025 року, з огляду на розмір заявлених позовних вимог - 11902447,94 грн та задоволених позовних вимог - 8977781,78 грн, розмір задоволених позовних вимог становить 75,428 % від розміру заявлених. Вважає, що розподіл судових витрат зі сплати судового збору за подання ТОВ Агрофірма «ЧБГ» апеляційної скарги в розмірі 267805,10 грн і касаційної скарги в розмірі 285658,75 грн повинен здійснюватися також пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто 75,428 % від розміру сплачених сум судового збору повинно бути покладено на Фермерське господарство «Еко-Край», а 24,572 % - на ТОВ Агрофірма «ЧБГ».
Фермерське господарство «Еко-Край» зазначає, що з відповідача може бути стягнуто судовий збір тільки в розмірі 417466,71 грн, в тому числі за подачу апеляційної скарги у розмірі 202000,03 грн: 267805,10 грн х 75,428% = 202000,03 грн та за подання касаційної скарги у розмірі 215 466,68 грн: 285 658,75 грн х 75,428% = 215466,68 грн.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.07.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача - Фермерського господарства «Еко-Край» на додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 16.06.2026 року у справі №917/2108/23. Позивачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 ГПК України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень ст.42 цього Кодексу. Встановлено, що учасники справи мають право до 27.07.2026 року подати до апеляційного господарського суду клопотання, заяви та документи в обґрунтування своїх вимог і заперечень по справі. Попереджено сторони, що апеляційна скарга підлягає розгляду за правилами ч. 10 ст. 270 та ч.3 ст.244 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи - за відсутності мотивованих клопотань учасників справи про розгляд справи з їх повідомленням (викликом). Витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/2108/23
Вказана ухвала суду була направлена учасникам справи через підсистему Електронний суд і доставлена їм до кабінету користувача 07.07.2026 року та вважається врученою 08.07.2026 року.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№7923 від 20.07.2026 року), в якому просить:
- апеляційну скаргу Фермерського господарства «Еко-Край» на додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 16.06.2026 року у справі №917/2108/23 залишити без задоволення;
- додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 16.06.2026 року у справі №917/2108/23 залишити без змін;
- у разі якщо суд апеляційної інстанції вважатиме мотивувальну частину додаткового рішення неповною щодо правових наслідків часткової сплати боргу відповідачем після пред`явлення позову, врахувати положення частини третьої статті 130 Господарського процесуального кодексу України та наведені у відзиві висновки Верховного Суду без зміни резолютивної частини щодо суми 553463,85 грн;
- судові витрати, пов`язані з апеляційним переглядом, покласти на апелянта за наявності належних доказів їх понесення та відповідної заяви.
21.07.2026 року матеріали справи №917/2108/23 на вимогу надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
07.08.2026 року від апелянта - Фермерського господарства «Еко-Край» надійшло клопотання (вх.№8772), в якому просить розгляд апеляційної скарги у справі №917/2108/23 проводити у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.08.2026 року у задоволенні клопотання Фермерського господарства «Еко-Край» (вх.№8772 від 07.08.2026 року) про розгляд апеляційної скарги у справі №917/2108/23 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.
У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши з урахуванням положень ч. 1 ст. 269 ГПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
У провадженні Господарського суду Полтавської області знаходилася справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» до Фермерського господарства «Еко-Край» про стягнення 11902447,94 грн заборгованості за договором про надання послуг по вирощуванню продукції №02-03/17 від 02.03.2017 року.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.06.2024 року у справі №917/2108/23, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2024 року, у позові відмовлено повністю.
Постановою від 18.06.2025 року Верховний Суд рішення Господарського суду Полтавської області від 13.06.2024 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2024 року у справі №917/2108/23 скасував, а справу №917/2108/23 направив на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2025 року справу для розгляду передано судді Киричуку О.А.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.07.2026 року прийнято справу №917/2108/23 до свого провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 19.08.2025 року на 11:00 год. Запропоновано учасникам справи надати суду надати письмові пояснення з урахуванням постанови Верховного Суду від 18.06.2025 року по даній справі.
10.09.2026 року від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач у зв`язку із частковою сплатою спірного боргу відповідачем на суму 2924666,16 грн, вважає за необхідне зменшити розмір позовних вимог на суму 2924666,16 грн та стягнути з відповідача 8977781,78 грн.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 30.09.2026 року, зокрема, прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог (вх. № 11627 від 10.09.25), закрито підготовче провадження у справі №917/2108/23, призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 07.10.2025 року на 11:30 год.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.12.2025 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Фермерського господарства «Еко-Край» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» 8977781,78 грн боргу, 134666,73 грн витрат по сплаті судового збору.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.12.2025 року змінено мотивувальну частину рішення Господарського суду Полтавської області від 18.12.2025 року (повний текст підписано 22.12.2025 року) у справі №917/2108/23, резолютивну частину рішення Господарського суду Полтавської області від 18.12.2025 року (повний текст підписано 22.12.2025 року) у справі №917/2108/23 залишено без змін.
15.04.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ» звернулося до Господарського суду Полтавської області із заявою (вх.№4999) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, у якій позивач просив стягнути з Фермерського господарства «Еко-Край» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «ЧБГ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 553463,85 грн.
Як вбачається зі змісту поданої заявником заяви, позивачем було сплачено судовий збір у таких розмірах: апеляційна інстанція: 267805,10 грн (квитанція №971 від 10.07.2024 року), касаційна інстанція: 285658,75 грн (квитанція №во1878 від 30.01.2025 року), загальна сума судового збору, що підлягає стягненню становить 553463,85 грн.
Задовольняючи заяву про ухвалення додаткого рішення, суд першої інстанції, враховуючи, що за результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.12.2025 року позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір у загальній сумі 553463,85 грн (за подачу апеляційної скарги у розмірі 267805,10 грн та за подачу касаційної скарги у розмірі 285658,75 грн) має бути компенсований позивачу за рахунок відповідача у повному обсязі.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, апеляційний господарський суд зазначає таке.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Статтею 130 ГПК України врегульовано розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.
Так, згідно з положеннями частини третьої вказаної статті у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Зазначена норма частини третьої статті 130 ГПК України застосовується як підстава для відшкодування судових витрат лише в разі, коли позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем.
Колегія суддів зазначає, що терміни «відмова позивача від позову» та «позивач не підтримує своїх вимог», які використовуються в нормах ГПК України, не є тотожними за їх мовним викладенням, тому не можуть тлумачитись однаково за допомогою мовного способу тлумачення. Відмова позивача від позову передбачає його активну дію, яка проявляється шляхом подання суду відповідної заяви. Непідтримання своїх вимог може проявлятись як у вигляді активної дії з відмови від позову, так і шляхом пасивної поведінки з невчинення дій на підтримання своїх вимог.
Якщо застосовувати логічний спосіб тлумачення норм частини третьої статті 130 ГПК України можна дійти висновку, що законодавець умисно застосував різні терміни в нормах першого та другого реченнях цієї частини, оскільки не підтримувати позовні вимоги позивач може як шляхом відмови від позову, так і внаслідок відсутності предмета спору. Дійсний зміст норми другого речення частини третьої статті 130 ГПК України полягає в тому, що таке непідтримання позовних вимог сталось внаслідок їх задоволення відповідачем після пред`явлення позову, а не в тому, в який саме спосіб позивач не підтримує свої позовні вимоги.
Як виснувала Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.03.2026 року у справі №917/1161/25, аналіз другого речення частини третьої статті 130 ГПК України показує, що для її застосування - щоб суд присудив стягнення з відповідача понесені позивачем витрати у справі - необхідними є наявність таких складових елементів (умов):
1) позивач не підтримує своїх вимог;
2) це відбулося внаслідок їх (вимог) задоволення, яке в свою чергу має бути здійснене
3) відповідачем
4) після пред`явлення позову.
Так, задоволення після пред`явлення позову позовних вимог відповідачем фактично є свідченням того, що відповідач: 1) погодився з тим, що позов пред`явлено до належного відповідача, 2) визнає позовні вимоги. Іншими словами, задоволення позовних вимог відповідачем суд може вважати свідченням того, що пред`явлення позову цим позивачем до цього відповідача відбулося внаслідок неправомірного діяння відповідача, що і виступає підґрунтям необхідності покладення на такого відповідача судових витрат із розгляду справи.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, у заяві про зменшення позовних вимог, яку предствавник позивача 10.09.2025 року подав до Господарського суду Полтавської області, позивач просив зменшити розмір позовних вимог на суму 2924666,16 грн та стягнути з відповідача 8977781,78 грн, посилаючись на те, що він не підтримує свої позовні вимоги внаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення цього позову.
Апеляційний господарський суд зазначає, що сума (заборгованість), сплачена відповідачем після подання позову і виключена з предмета спору через зменшення позовних вимог, автоматично не вважається незадоволеною судом частиною позову. Арифметичне співвідношення 8977781,78 грн до 11902447,94 грн визначає лише співвідношення залишку боргу після часткового виконання до первісної суми позову, та не є показником «процесуального програшу» позивача і не доводить відмову суду у 24,572 % позовних вимог.
Прийняте судом першої інстанції зменшення позовних вимог визначило новий обсяг предмета розгляду, і на момент ухвалення рішення предметом вирішення по суті була вимога щодо стягнення 8977781,78 грн, а не первісні 11902447,94 грн. Саме тому суд першої інстанції констатував про повне задоволення позовних вимог, а апелянт намагається здійснити підміну первісної суми позову з позовними вимогами після прийняття господарським судом заяви позивача про зменшення позовних вимог на підставі часткової сплати відповідачем такої заборгованості.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач подав заяву про зменшення позовних вимог на суму 2924666,16 грн на стадії нового розгляду справи; причиною зменшення була саме фактична сплата цієї суми; платежі здійснено ФГ «Еко-Край» - відповідачем у справі; усі платежі відбулися після пред`явлення позову.
Колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу, що судові витрати позивача на апеляційне та касаційне оскарження були обумовлені відмовою у позові у суді першої та апеляційної інстанції, що в подальшому призвело до скасування рішень суду першої та апеляційної інстанції Верховним Судом.
Так, у постанові Верховного Суду від 18.06.2025 року у справі №917/2108/23, направляючи справу на новий розгляд, зазначено, що розподіл судових витрат буде здійснений за результатами нового розгляду.
Посилання заявника апеляційної скарги на пункт 4.4. постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013 року, яка передбачає, що після скасування рішення і направлення справи на новий розгляд судовий збір, включно зі збором за апеляційну та касаційну скарги, розподіляє суд, який ухвалює рішення за результатами нового розгляду, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, не свідчить про неможливість застосування до вказаних обставин положень статті 130 ГПК України. Адже ГПК України містить спеціальне правило для випадку, коли позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову - суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Колегія суддів зазначає, що результат нового розгляду не зводиться до математичної різниці між первісною і присудженою сумою; він включає встановлену судом обставину часткового виконання боргу самим відповідачем після подання позову та повне задоволення залишку вимог.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 267805,10 грн відповідно до квитанції №971 від 10.07.2024 року та судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 285658,75 грн відповідно до квитанції №во1878 від 30.01.2025 року, загалом на суму 553463,85 грн.
Оскільки за результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.12.2025 року позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір у загальній сумі 553463,85 грн при розподілі судових витрат судом першої інстанції обгрунтовано було стягнуто з відповідача у повному обсязі.
На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Фермерського господарства «Еко-Край» без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 16.06.2026 року у справі №917/2108/23 - без змін.
Керуючись статтями 129, 130, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Еко-Край» залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 16.06.2026 року у справі №917/2108/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.С. Хачатрян
Суддя В.В. Россолов
Суддя О.І. Склярук