ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
07 вересня 2026 року м. Херсон
Єдиний унікальний номер справи: 766/10918/25
Номер провадження: 22-ц/819/1192/26
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Склярської І.В. ,
суддів: Воронцової Л.П., Майданіка В.В.,
секретар Андреєва В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11 червня 2026 року (під головуванням судді Шестакової Я.В.), у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В липні 2025 року представник АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
На доведення доводів позовної заяви вказав, що банк запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.
Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Позивач зазначив, як відбувається ондборинг клієнта з травня 2020 року. Зазначив, що разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга- переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
26 жовтня 2017 року відповідач - ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору банківських послуг.
Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що на момент її підписання ознайомлений з Умовами і правилами, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту, тарифами, довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб та інших додатків.
Анкета-заява разом із Умовами, тарифами, таблицею обчислення загальної вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши вказану заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку визначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 80 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
У зв`язку із тим, що за час користування кредитом відповідач не виконав умови договору та не сплачував своєчасно кредитні платежі, станом на 16.06.2025 року утворилася заборгованість 101456 грн. 43 коп., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло) - 101456 грн. 43 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 11 червня 2026 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Суд ухвалив:
-стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг «Monobank» № б/н від 26.10.2017 року, яка виникла станом на 16.06.2025 року в сумі 23144 (двадцять три тисячі сто сорок чотири) гривні 50 копійок;
-стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 690 (шістсот дев`яносто) гривень 69 копійок в рахунок сплаченого при зверненні в суд судового збору;
-в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.0
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі представник АТ «Універсал Банк», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Аргументи учасників справи
(1)Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, зазначав, що судом першої інстанції не було досліджено механізму отримання банківських послуг проекту monobank, процедуру ознайомлення споживача з Умовами, правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту, тим самим суд дійшов передчасних висновків відносно того, що клієнт не був ознайомлений з вказаними документами.
Апелянт послався на пропозиції скористатися банківським послугами щодо продукту монобанк/ Універсал банк необмеженому колу фізичних осіб, для чого пропонує приєднатися до опублікованих на сайті Банку Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів монобанк/ Універсалбанк.
Зазначає, що приєднання до Умов і правил здійснюється фізичними особами шляхом підписання Анкети-заяви у паперовому або електронному вигляді, яка надається банком. Вказує на те ще Умови та правила перебувають в загальному доступі, є публічною пропозицією (офертою) при укладенні договору із визначенням порядку та умов кредитування, прав і обов`язків сторін, всю іншу інформацію, необхідну для укладення договору та отримані відповідачем у мобільному додатку. Також у самому мобільному додатку на постійній основі містяться тарифи, до яких відповідач з використанням власного ПІН-коду має постійний доступ.
Апелянт приходить до висновку, що оскільки послуги банку надаються дистанційно через мобільний додаток в режимі реального часу, а Умови і правила, які включають тарифи були надані відповідачу саме через мобільний додаток, то відповідач був ознайомлений саме з Умовами і правилами, які діяли на час підписання анкети-заяви та відповідно до ст.ст. 3,627 ЦК України добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взявши на себе відповідні зобов`язання. А отже наведене свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження Умов і правил обслуговування фізичної особи з додатками.
Детально розбирав умови анкети-заяви ( пункти 2,3,6,9), з посиланням на норми Закону України «Про електронну комерцію», вказував, що у підписаній анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Вказане свідчить про укладення між сторонами у встановлений законом спосіб договору, в тому числі погодження сторонами Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння ними електронного цифрового підпису (аналога власноручного підпису). Крім цього, клієнт на постійній основі, але не рідше ніж один раз на 30 календарних днів, зобов`язався ознайомлюватися з чинною редакцією Умов і Правил, що розміщені на сайті банку та/або в мобільному додатку. Згоду клієнта зі змінами, доповненнями Умов і правил може бути підтверджено також проведенням клієнтом банківських операцій, документом на паперовому носії з реквізитами, що дозволяють ідентифікувати цей документ, документом в електронному вигляді із застосуванням електронного/електронного цифрового підпису, введенням пін-коду, паролів доступу до додатку, використанням біометричних даних клієнта. Як вбачається з виписки про рух коштів, клієнтом було неодноразово здійснено банківські операції із використанням власної картки, таким чином, відповідач надавав свою згоду зі змінами, доповненнями до договору про надання банківських послуг від 26 жовтня 2017 року.
Наголошував, що редакція Умов та правил, наявна в матеріалах справи, може носити показовий характер та може змінюватись та доповнюватись позивачем, однак у суду під час ухвалення рішення є безперешкодний доступ до актуальних Умов та правил, що наявні в публічному доступі в режимі реального часу на офіційному сайті банку. Тому посилання суду на недоведеність з боку банку, що саме ці Умови і правила розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, є безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на приписахЗакону України «Про електронну комерцію».
Вказував, що такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року в справі № 524/5556/10 та від 10 червня 2021 року в справі № 234/7159/20.
Обґрунтовував розмір заборгованості, посилаючись на п. 5 Розділу ІІ Умов і правил. Вказував, загальний розмір заборгованості відповідача перед банком за договором становить 111245грн. 43 коп., що складається з загального залишку заборгованості за тілом кредиту.
Вказував, що будучи повідомленим про час і місце розгляду справи, відповідач не надав суду контррозрахунок суми заборгованості, відтак, відсутні законні підстави для того, щоб піддати сумніву нараховану позивачем суму боргу, підтверджену наданими позивачем у сукупності доказами. Крім того, вимогами процесуального закону тягар доказування покладено на сторін у справі.
Позиція інших учасників справи.
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Лошкарьов Ф.А., який діє від імені ОСОБА_1 , вказав, що позивачем помилково зазначено, що факт наявності Умов та правил надання банківських послуг у вільному доступі на його офіційному веб сайті є загальновідомою обставиною у розумінні статті 82 ЦПК України, оскільки зміст приватного правочину, зокрема конкретної редакції Умов і правил надання банківських послуг, затвердженої внутрішніми органами юридичної особи, за жодних обставин не може набути статусу загальновідомого факту.
Також, адвокатом зауважено, що текст зазначених Умов зазнав численних змін, які здійснювались банківською установою в односторонньому порядку, а той факт, що вебсайт є відкритим для перегляду, не означає, що кожна особа чи суд має об`єктивне знання про зміст конкретного пункту договору станом на 26 жовтня 2017 року, 27 вересня 2017 року чи 24 листопада 2021 року.
Крім того, в обґрунтування своїх заперечень у відзиві на апеляційну скаргу вказано, що банком помилково у відповідності до вимог частини 9 статті 83 ЦПК України не додано Умови та Тарифи, як доказ, у паперовому чи електронному вигляді до матеріалів справи, оскільки публічна доступність інформації на комерційному ресурсі однієї із сторін не робить цю інформацію автоматично доказом у цивільній справі.
Адвокатом наголошено, що вчинення фінансових операцій не може розглядатись як надання згоди на прийняття нових, не відомих споживачу юридичних зобов`язань, таких як збільшення процентної ставки, запровадження нових тарифів чи зміна строку позовної давності.
Посилаючись на висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, адвокатом зазначено, що проценти та штрафи, не були погоджені сторонами, оскільки в Анкеті- заяві до Договору про надання банківських послуг, яка підписана відповідачем відсутні істотні умови договору, а Умови та Тарифи, які містять фінансові зобов`язання не підписані ОСОБА_1 .
Також у відзиві на апеляційну скаргу вказано, що покладання обов`язку на відповідача кожні 30 днів перевіряти комерційний сайт позивача на наявність нових редакцій Умов та Правил створює очевидний дисбаланс інтересів. Крім того, відповідачем під час підписання Анкети-заяви 26 жовтня 2017 року не надано згоду на регулярне перегляду сайту позивача , як спосіб прийняття нових юридичних зобов`язань.
Адвокатом вказано, що списання коштів з рахунку боржника 08 липня 2022 року та 27 липня 2022 року були безпідставними, у зв`язку з чим вважає, що переривання строку позовної давності не було.
3. Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджується, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За нормою частин 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини 1 та 2 ст. 633 ЦК України).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України( в редакції на час укладення договору) передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилами ч. 8ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями статті 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом ( ч.1, 2 ст. 13 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій ( ч.3, 4 ст. 12 ЦПК України)
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 26 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим власноручно (письмово) підписала анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, в якій просив відкрити поточний рахунок у гривні на її ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов ( а.с.31 Т.1).
Анкета-заява містить детальну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема дату його народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта відповідача, які скопійовані ним та надані до анкети в електронному вигляді.
Положеннями п. 2 анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг і з цим погодилася позичальник, укладання якого він підтверджує і зобов`язується виконувати його умови.
Згідно з п. 3 анкети-заяви, відповідач підтвердив, що ознайомився з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, що складають договір та зобов`язалася виконувати його умови. Окрім цього, відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем 0280D53F45712D62EF116AF636D6F7717DB84EC2CC4E6C236C514F2291D1D4AC1BA яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися нею або банком з використанням електронного цифрового підпису (п. 6 анкети-заяви).
Згідно з п. 11 анкети-заяви усе листування щодо цього договору відповідач просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.
Таким чином, на підставі анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 26 жовтня 2017 року ОСОБА_1 було відкрито поточний рахунок в гривні та останньому встановлено кредитний ліміт в розмірі 50000 грн., який 23.02.2018 року був збільшений до 60000 грн., 21.11.2018 року був збільшений до 70000 грн., а 26.06.2019 року був збільшений до 80000 грн., про що свідчить інформація у довідці про розмір встановленого кредитного ліміту ( а.с.30 Т.1 ).
Банком також додана довідка про наявність рахунку від 16.06.025, з зазначенням у ній типу рахунку - чорна картка ( а.с.29 Т.1)
У позовній заяві позивач зазначив, що Умови та правила при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://monobank.ua/terms. Витяг з Умов та Тарифи за карткою Monobank додаються до позову ( а.с.зв.1 Т.1).
Разом з тим, позивачем до позову додані Умови та правила, які набувають чинності з 27.11.2021 року ( а.с.32-38), документ без дати з назвою «чорна картка monobank», .який містить в собі тарифи ( а.с.39-40 Т.1).
Слід зазначити, що позовна заява містить обґрунтування та посилання саме на пункти та розділи доданих до позову Умов та правил від 27.11.2021 року.
Також, окрім вищенаведеного, на підтвердження позовних вимог про стягнення заборгованості з підстав укладеного кредитного договору від 26 жовтня 2017 позивач надав паспорт споживчого кредиту без дати проте у якому зазначено, що інформація зберігає чинність та є актуальною до 01.01.2023 ( а.с.41-43 Т.1), Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача ( а.с.43 зв.с. Т.1) та розрахунок заборгованості за вказаним договором ( а.с18-28 Т.1).
У наданому позивачем розрахунку, зазначено, що заборгованість відповідача за договором станом на 16.06.2025 становить 104484 грн.43коп.., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в сумі 104484 грн. 43 коп ( а.с.18 Т.1)
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що Правила та умови кредитування не є складовою кредитного договору, укладеного шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви та встановивши, що анкета-заява не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов`язку по сплаті заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, а відтак, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту.
Доводи апеляційної скарги, що Умови та правила обслуговування опубліковані на офіційному сайті Банку та публічно доступні в режимі реального часу для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms, актуальні редакції, згоду на які, були надані відповідачем, шляхом, зокрема та не виключно, проведення банківських операцій та подальшого користування банківськими послугами були доступні на постійній основі у публічному доступі на офіційному сайті Банку запосиланнямhttps://www.monobank.ua/terms та/або в мобільному додатку не є обґрунтованими, оскільки ознайомлення клієнта з Умовами і правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту відбувається не в публічному доступі на сайті банку, а в мобільному додатку (п.3 анкети-заяви), і теоретична можливість суду самостійно перевірити актуальність Умов і правил як не доводить, так і не спростовує обставин ознайомлення клієнта під час укладення договору з документами саме в тій редакції, яка діяла на 26 жовтня 2017 року.
Також апеляційний суд враховує, що під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем не подавалось клопотання про дослідження електронного доказу, зокрема Умов і правил обслуговування рахунків фізичних осіб на сайті АТ «Універсал Банк», а відповідно до ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.
Так, згідно з п. 3 анкети-заяви, відповідач підтвердив, що ознайомився з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, що складають договір та зобов`язалася виконувати його умови.
Разом з тим, враховуючи викладені у анкеті- заяві, підписані відповідачем, умови, а саме у пункті 6 редакція якого викладена вище, банк не надав доказів того, що 26.10.2017 року ОСОБА_1 наклав електронний цифровий підпис у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором.
Тобто банк не надав доказів електронного підпису Умов і правилами надання банківських послуг з Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту саме від 26.10.2017 року.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Як зазначено у п.6 анкети-заяви, ОСОБА_1 підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису.
Матеріали справи свідчать, що банк у відповіді на відзив у розділі «щодо підтвердження наявності та розміру заборгованості відповідними належними, допустимими та достатніми доказами», посилаючись на деталізовану виписку про рух коштів по картці, заборгованість по якій визначена у сумі 103 726 грн. 43 коп., зазначав про оформлення відповідачем 7 заяв послуги «Розстрочка» та 9 заяв послуги «Транзакція в розстрочку» та пояснивши, що для більш повного розуміння банком надаються декілька заяв клієнта на отримання вказаних послуг з, підписаних шляхом накладення електронного підпису та докази перевірки цілісності електронного підпису, додавши деталізовану виписку про рух коштів по картковому рахунку, заяви клієнта та форми підтвердження електронного документу ( а.с.148-226).
Наведені та додані заяви клієнта від 08.05.2019 , від 09.05.2019, від 21.05.2019, від 10.06.2019, від 22.05.2019 містять розмір кредитного ліміту, строк повернення, відсоткову ставку, анкетні данні та звернення/прохання про надання кредиту із зазначенням, що « я погоджуюсь з тим, що ця Заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту становить Кредитний договір. Підписанням цієї Заяви підтверджую, що я ознайомлений з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал банк», Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники у Мобільному додатку, вони мені зрозумілі та потребують додаткового тлумачення» ( пункти 11, 12 заяв). Додані позивачем до цих заяв таблиці, паспорта споживчого кредиту містять посилання про їх ( у тому рахунку заяв) електронне підписання відповідачем у вищенаведені дати.
Використання генерації ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем 0280D53F45712D62EF116AF636D6F7717DB84EC2CC4E6C236C514F2291D1D4AC1BA при електронному підписанні цих Заяв , не є підтвердженням того, що Умови та правила, Тарифи та Паспорт споживчого кредиту, ОСОБА_1 підписав 26.10.2017 року при письмовому підписанні анкети-заяви у 2019 році. Іншого позивачем не доведено.
Отже, враховуючи, що особливістю проекту monobank є укладення договорів в електронній формі відповідно до розміщених на сайті банку Умов обслуговування рахунків фізичної особи та здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень, належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, здійснюється шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін, що у кредитному договорі від 26.10.2017 року банком не доведено.
Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи позивача щодо особливостей проекту монобанк - укладення договорів в електронній формі відповідно до розміщених на сайті банку Умов обслуговування рахунків фізичної особи та здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень, оскільки електронна форма договору не звільняє позивача від процесуального обов`язку доведення заявлених у позові підстав відповідно до визначених у статтями76-81,100 ЦПК України вимог щодо належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, у тому числі електронних.
Таким чином, не надання банком доказів електронного підписання кредитного договору від 26.10.2017 року, включення у розрахунок заборгованості та у виписку по рахунку, які є взаємопов`язані між собою, сум за іншими вищенаведеними кредитними договорами у виді Заяв, унеможливлює задоволення вимоги апеляційної скарги щодо ухвалення судового рішення про стягнення суми заборгованості визначеної банком в розмірі 104484 грн. 43 коп.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ст.206ЦПК України суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи.
Доводи апеляційної скарги про не надання відповідачем контр розрахунку суми заборгованості, не спростування ним зазначеної суми та наведених доводів позовної заяви не можуть бути підставою для стягнення суми заборгованості у заявленому розмірі, оскільки вони не узгоджуються з положеннями ч.1 ст. 2 ЦПК України, дослідженими обставинами справи.
Щодо суті апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (п. 1.ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 375 ЦПК України).
Апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги в оскарженій частині не спростовують, а тому колегію суддів не можуть бути прийняти як такі, що є підставою для зміни рішення суду в оскарженій частині.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11 червня 2026 року в оскарженій частині - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389ЦПК України.
Повний текст постанови суду складено 07 вересня 2026 року.
Головуючий І.В. Склярська
Судді: Л.П. Воронцова
В.В. Майданік