Справа № 175/12437/25
Провадження № 2/175/2424/25
У Х В А Л А
08 вересня 2026 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.,
з участю секретаря Рожкової Д.О.,
розглянувши у судовому засіданні в с-щі Слобожанське клопотання позивача про призначення експертизи по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, -
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.
21 травня 2026 року до суду надійшло клопотання представника позивача про призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи, оскільки існує розбіжність у розмірі вартості відновлювального ремонту автомобіля у Звітах суб`єктів оціночної діяльності, складених на замовлення позивача та за дорученням МТСБУ. Тому для з`ясування обставин, що мають значення для даної справи, з метою вирішення спору та винесення законного і обґрунтованого рішення, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. У зв`язку з чим позивач просить призначити по даній справі судову транспортно-товарознавчу експертизу.
21 травня 2026 року від представника відповідача до суду надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи в яких він зазначив, що в поданому клопотанні представник позивача посилається тільки на розбіжність у двох висновках, з одним із яких був згоден позивач при отриманні коштів, а другий провів позивач самостійно не маючи правових підстав. ОСОБА_2 зауважує, що норми ЦПК України в даному випадку не містять такого поняття при задоволенні клопотання про призначення експертизи, як бажання позивача або розбіжності в звітах, які сам зробив позивач по справі. Позивач мав право призначити повторну експертизу з урахуванням первинного звіту і не згодою з якимись висновками, але ставити питання про призначення іншої експертизи не довівши в суді підстави, позивач не має право і це не передбачено ЦПК України. Окрім того, позивачем пропущено строк для подання такого клопотання, а тому у поновленні строку та проведенні експертизи відповідач просив відмовити.
27 травня 2026 року від представника позивача до суду надійшли пояснення на заперечення відповідача в яких представник зазначила, що при виплаті страхового відшкодування він не отримував оцінку, виконану іншим суб`єктом оціночної діяльності за дорученням МТСБУ, та не висловлював свою згоду чи незгоду з цією оцінкою, оскільки страховиком виплачено максимальний розмір страхового відшкодування (ліміт страхової виплати) за шкоду, завдану майну потерпілого в результаті ДТП, що сталося у 2024 році. В матеріалах справи наявні дві оцінки матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, які складені суб`єктами оціночної діяльності на замовлення позивача та за дорученням МТСБУ, в яких зазначено різну вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача. Суб`єкти оціночної діяльності, складаючи оцінку шкоди, завданої внаслідок ДТП, на замовлення позивача та за дорученням МТСБУ не попереджались про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Отже у суду не має жодних підстав для надання переваги одній оцінці над іншою. Просила клопотання про призначення експертизи задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.
Дослідивши матеріали справи,суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1. для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2. сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
Так, в матеріалах справи наявно два звіти щодо вартості матеріального збитку транспортного засобу MERCEDES-BENZ 316 CDI р.н. НОМЕР_1 :
-Звіт про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №28/04-25 від 10 квітня 2025 року складеного на замовлення ОСОБА_1 , виконаного СОД ФОП ОСОБА_3 , згідно якого: вартість матеріального збитку на дату настання події 18 листопада 2024 року становить 270101,94 грн.; вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу вузлів і деталей на дату настання події 18 листопада 2024 року становить 605925,02 грн.; ринкова вартість без урахування аварійних пошкоджень на дату настання події 18 листопада 2024 року становить 685472,18 грн.; розмір витрат на проведення відновлювального ремонту з урахуванням зносу зменшений на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість пошкоджень на дату настання події 18 листопада 2024 року становить 232788,26 грн.;
-Звіт №111736/2025 про оцінку автомобіля MERCEDES-BENZ 316 CDI держномер НОМЕР_1 від 25 січня 2025 року складеного за дорученням МТСБУ, виконаного ФОП ОСОБА_4 , згідно якого: матеріальний збиток станом на 18 листопада 2024 року без урахування величини втрати товарно вартості складає 233639,19 грн., в тому числі ПДВ 38939,87 грн.; ринкова вартість автомобіля на момент пошкодження складає 703706,75 грн.; вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу становить 506104,43 грн.
Таким чином, з даних звітів вбачається, що сума матеріального збитку спричиненого автомобілю позивача відрізняється та окрім того жоден з висновків не містить положення про попередження про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
При цьому, згідно положень статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
Як на підставу своїх заперечень щодо проведення експертизи відповідач зазначав, що норми ЦПК України в даному випадку не містять такого поняття при задоволенні клопотання про призначення експертизи, як бажання позивача або розбіжності в звітах, які сам зробив позивач по справі. Позивач мав право призначити повторну експертизу з урахуванням первинного звіту і не згодою з якимись висновками, але ставити питання про призначення іншої експертизи не довівши в суді підстави, позивач не має право та і це не передбачено ЦПК України.
Разом із тим, надані до суду звіти були здійснені ще до звернення позивача до суду та не містять положення про попередження експерта про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а тому не є висновком експерта у розумінні статті 102 ЦПК України.
Первинною є експертиза, при проведенні якої об`єкт досліджується вперше. Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з`ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв`язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року у справі №201/15019/14-ц).
Під час розгляду даної справи клопотання про призначення експертизи раніше сторонами не заявлялося, а тому дана судово транспортно-товарознавча експертиза буде вважатися первинною, оскільки об`єкт експертизи буде досліджуватися вперше під час розгляду справи.
Пунктом 5 постанови Пленуму ВСУ N 8 від 30.05.97 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» передбачено, що призначення експертизи в цивільних справах допускається як під час судового розгляду, так і в процесі підготовки до нього.
Суд враховує, що клопотання про призначення експертизи у справі, за правилами статті 189 ЦПК України, має бути заявлене на стадії підготовчого провадження. Проте процесуальний закон не забороняє призначати судову експертизу під час розгляду справи по суті для з`ясування всіх обставин справи.
В аспекті застосування «надмірного формалізму» та «надмірної гнучкості» при дослідженні питання можливості повернення до стадії підготовчого засідання згадаємо постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20, в якій суд дійшов висновку про те, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Висновок експертизи в справі є одним із належних та допустимих доказів щодо вирішення позовних вимог і для з`ясування цих обставин, які входять до предмета доказування та мають значення для справи.
Відмова суду у призначенні експертизи лише тому, що заявник не дотримався стадії її розгляду, може призвести до неможливості встановити істину у справі, що в результаті стане підставою для скасування судового рішення.
Вагомою обставиною для повернення до підготовчого провадження в справі саме для призначення експертизи, може бути необхідність збирання матеріалів для проведення експертизи. Якщо ж у матеріалах справи містяться всі докази для призначення експертизи, то питання про її призначення можна розглянути в одному судовому засіданні, що відповідатиме принципу економії процесуального часу.
У зв`язку з цим застосування судами принципу процесуальної економії є передбачуваним для сторін, дозволяє розглянути справу в цілому в розумні строки, запобігає зловживанню сторонами своїми процесуальними правами, а також гарантує бережне ставлення до ресурсів всіх учасників справи (Ухвала Верховного Суду від 25 липня 2022 року у справі № 640/4843/22).
Таким чином, твердження відповідача щодо порушення процесуальних строків для подання клопотання про проведення експертизи спростовуються наведеними вище обставинами, а тому суд не вбачає підстав для відмови у проведенні судової транспортно-товарознавчої експертизи.
Встановлено, що обставини, які позивач прагне з`ясувати в результаті проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи, мають значення для правильного вирішення спору.
З огляду на це суд вважає, що з метою забезпечення повного та всебічного розгляду цивільної справи належить призначити судову транспортно-товарознавчу експертизу.
Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 253 цього ж Кодексу, в такому випадку провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.
Положення ч. 3 ст. 103 ЦПК України проголошує, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обираються сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Встановлено, що для проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи необхідно направити цивільну справу експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17, офіс 801).
Ця обставина об`єктивно унеможливлює продовження розгляду цивільної справи. З огляду на це, суд вважає, що провадження у цивільній справі належить зупинити на час проведення експертизи.
Керуючись ст.ст. 103, 252, 253, 260 ЦПК України, суд-
У Х В А Л И В:
Призначити по цивільній справі №175/12437/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП судову транспортно-товарознавчу експертизу проведення яких доручити експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17,оф. 801).
На вирішення експертів поставити питання:
1.Яка ринкова вартість транспортного засобу Mercedes-Benz 316 CDI, рік випуску 2016, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , до його пошкодження в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 18 листопада 2024 року, станом на 18 листопада 2024 року?
2.Яка ринкова вартість транспортного засобу Mercedes-Benz 316 CDI, рік випуску 2016, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , після його пошкодження в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 18 листопада 2024 року, станом на 18 листопада 2024 року?
3.Яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Mercedes-Benz 316 CDI, рік випуску 2016, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 18 листопада 2024 року, без урахування коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, станом на 18 листопада 2024 року та на момент проведення експертизи?
4.Яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Mercedes-Benz 316 CDI, рік випуску 2016, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 18 листопада 2024 року, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, станом на 18 листопада 2024 року та на момент проведення експертизи?
5.Яка вартість матеріального збитку транспортного засобу Mercedes-Benz 316 CDI, рік випуску 2016, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 18 листопада 2024 року, станом на 18 листопада 2024 року та на момент проведення експертизи?
Копію даної ухвали про призначення комплексної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної, земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи направити експертам та попередити їх про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, також у розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи №175/12437/25 (провадження №2/175/2424/25).
Витрати по проведенню експертизи покласти на ОСОБА_1 , зобов`язавши сплатити вартість проведення експертизи у місячний термін (30 днів).
Попередити сторони про наслідки ухилення від участі у експертизі та ОСОБА_1 від оплати експертизи у встановлений судом строк, передбачені статтею 109 ЦПК України.
Роз`яснити сторонам наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст. 109 ЦПК України, а саме, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Провадження у справі зупинити до закінчення проведення судової експертизи.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Суддя: Озерянська Ж.М.