ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2026 року м. Львів Справа № 926/1287/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (судді-доповідача) Прядко О.В.,
суддів: Манюка П.Т., Рима Т.Я.,
секретар судового засідання Слободянюк В.С.,
за участю:
представника позивача: Волошина Т.Б.,
представник відповідача: не прибув,
прокурора Панькевич Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури Павлюха В.Я. від 04.06.2026 вих.№15-2411вих-26 (вх.№01-05/1805/26 від 05.06.2026)
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 08.04.2026 (повне рішення складено і підписано 15.04.2026, суддя Миронюк С. О.)
у справі №926/1287/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Євродор"
до Управління інфраструктури, капітального будівництва та експлуатації доріг Чернівецької обласної державної адміністрації
про повернення безпідставно набутого майна (коштів) в сумі 3281982,73 грн,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Євродор" (далі - ТОВ "Компанія "Євродор") звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Управління інфраструктури, капітального будівництва та експлуатації доріг Чернівецької обласної державної адміністрації (далі - Управління) про повернення безпідставно набутого майна (коштів) в сумі 3281982,73 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час виконання ТОВ "Компанія "Євродор" робіт за договором №16-ДГ від 20.04.2021, укладеним з відповідачем, було виявлено обставини, які зумовили необхідність виконання додаткових робіт, не передбачених первісною проєктно-кошторисною документацією. Необхідність та перелік таких робіт були зафіксовані у протоколі наради з вирішення технічних питань №1, затвердженому замовником.
Позивач стверджує, що роботи, які були передбачені договором, та роботи (додаткові), які необхідно було виконати для досягнення мети капітального ремонту автомобільної дороги, фактично виконані, об`єкт прийнятий замовником та експлуатується за призначенням. Вартість виконаних додаткових робіт, за розрахунком позивача, становить 3281982,73 грн. При цьому замовник не здійснив коригування проєктно-кошторисної документації з приводу додаткових робіт, не уклав з позивачем договір на виконання додаткових робіт та не провів їх оплату, що стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Господарський суд Чернівецької області рішенням від 08.04.2026 у справі №926/1287/25 позов ТОВ "Компанія "Євродор" задовольнив та стягнув з Управління заборгованість у сумі 3281982,73 грн та судовий збір в сумі 39383,79 грн.
Суд першої інстанції встановив, що обсяг робіт, який пред`являвся до оплати на суму 3281982,73 грн, не був передбачений договором та проєктно-кошторисною документацією, є додатковим та виходить за межі договірної ціни. Врахувавши, що підрядник належним чином виконав свої зобов`язання за договором №16-ДГ від 20.04.2021, а також, з урахуванням протоколу наради з вирішення технічних питань №1, для досягнення мети договору про закупівлю фактично виконав додаткові будівельні роботи у зв`язку з укладенням цього договору, але не відповідно до його умов, місцевий господарський суд дійшов висновку про виникнення у відповідача обов`язку оплатити вартість фактично виконаних додаткових робіт у сумі 3281982,73 грн на підставі ст. 1212 ЦК України.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погодившись із рішенням Господарського суду Чернівецької області від 08.04.2026 у справі № 926/1287/25, заступник керівника Чернівецької обласної прокуратури Павлюх В.Я. подав до Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 04.06.2026 вих.№15-2411вих-26, у якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, стягнути з відповідача на користь Чернівецької обласної прокуратури сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги.
Скаржник вважає, що вказане рішення суду підлягає скасуванню відповідно до ст. 277 ГПК України з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; нез`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Скаржник вказує на те, що висновок суду про виконання підрядником робіт в обсягах, зазначених в актах приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року, не підтверджено жодними доказами. В актах приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року та довідці про вартість будівельних робіт за грудень 2023 року не зазначено дату їх складання та не міститься ні підписів замовника, ні відмітки про відмову замовника від їх підписання; при складанні актів підрядник застосував ДСТУ Б Д. 1.1 1:2013, які втратили чинність на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій України №374 від 31.12.2021. Отже первинні документи, складені підрядником, містять істотні недоліки, а відтак позивач не підтвердив обсяг виконаних робіт, послуг (результатів робіт) у встановлений законом спосіб, що виключає можливість взяття відповідачем на себе фінансових зобов`язань та включення таких зобов`язань до бухгалтерського (бюджетного) обліку як зобов`язань, що забезпечені бюджетними коштами. Окрім того, підрядник не надав замовнику документи, визначені у п. 4.9, п. 1.4 договору №16-ДГ від 20.04.2021, що унеможливлює встановлення дійсної вартості виконаних підрядником робіт, зазначених в актах, та правильності їх обрахунку, що у свою чергу має істотне значення для вирішення спору, однак не було з`ясовано судом першої інстанції під час розгляду справи. Судову будівельно-технічну експертизу у справі проведено не було.
Скаржник вважає, що не відповідає встановленим обставинам справи висновок суду про виникнення у відповідача обов`язку сплатити кошти, заявлені позивачем, адже відсутні докази виконання обсягів робіт підрядником понад ті, що вже були оплачені замовником на суму 51579633,09 грн (звіт про виконання договору про закупівлю робіт за державні кошти №16-ДГ від 20.04.2021 за посиланням: https://prozorro.gov.ua/uk/contract/UA-2020-11-12-013283-c-c1) та визначені як ціна позову в сумі 3281982,73 грн. На думку скаржника, наявні у справі документи не дають можливості з`ясувати час/період виконання робіт та послуг та не надають можливості розмежувати ту частину робіт, що за твердженнями сторін вже була виконана та оплачена, від тієї частини робіт/послуг, що ніби виконана, але не оплачена та заявлена до стягнення на суму 3281982,73 грн. Позивач не довів погодження із замовником додаткового обсягу робіт, не передбаченого умовами договору, необхідність такого обсягу робіт для досягнення мети капітального ремонту дороги і те, що зупинення виконання робіт до узгодження із замовником збільшення кошторису було неможливе або недоцільне в інтересах замовника.
Рух справи, заяви, клопотання, процесуальні дії в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2026, вищезгадану апеляційну скаргу у справі №926/1287/25 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Прядко О.В., суддів: Скрипчук О. С., Манюка П. Т.
У апеляційній скарзі, серед іншого, міститься клопотання прокурора про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване тим, що Чернівецька обласна прокуратура не приймала участі у розгляді цієї справи судом першої інстанції, про підстави прийняття судом рішення та наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Управління прокурору стало відомо виключно після ознайомлення з матеріалами справи 20.05.2026 та отримання 29.05.2026 від відповідача відповіді на запит обласної прокуратури.
Враховуючи, що право на апеляційне оскарження судових рішень, крім випадків, встановлених законом, гарантоване ст. 129 Конституції України і як конституційна засада судочинства становить невід`ємну складову права на судовий захист, беручи до уваги обґрунтування причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції визнав причини його пропуску поважними.
Ухвалою від 10.06.2026 колегія суддів поновила заступнику керівника Чернівецької обласної прокуратури Павлюху В. Я. строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернівецької області від 08.04.2026 у справі №926/1287/25 та зупинила дію вказаного рішення, відкрила апеляційне провадження та призначила розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні на 16.07.2026.
22.06.2026 до апеляційного суду надійшли матеріали справи №926/1287/25.
У зв`язку з перебуванням члена колегії суддів Скрипчук О.С. у відпустці, згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 15.07.2026 №160 та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2026, проведено автоматизовану заміну складу суду для розгляду апеляційної скарги (вх. №01-05/1805/26) у справі №926/1287/25 та замінено суддю Скрипчук О.С на Рима Т.Я.
Ухвалою від 16.07.2026 колегія суддів відклала розгляд справи на 27.08.2026.
Ні позивач, ні відповідач не скористалися своїми процесуальними правами щодо подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідач не забезпечив участі уповноваженого представника у засіданнях суду апеляційної інстанції, про дату, час та місце проведення яких повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронних листів до електронного кабінету Управління.
Оскільки матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, а явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів, з огляду на ч. 12 ст. 270 ГПК України, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.
Прокурор підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги та просив задовольнити її у повному обсязі.
Представник позивача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.
27.08.2026 проголошено вступну та резолютивну частини цієї постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені судом апеляційної інстанції.
20.04.2021 між ТОВ "Компанія "Євродор" (підрядник) та Управлінням (замовник) укладено договір на закупівлю робіт №16-ДГ (далі - договір, договір №16-ДГ від 20.04.2021).
Відповідно до п. 1.1 договору, підрядник зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або із залученням субпідрядних організацій виконати роботи по об`єкту (код за ДК 021:2015-45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт) "Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О26127 Маршинці - Форосна - Довжок - /Н-03/ на ділянці км 9+400 км 14+500 в Чернівецькій області" згідно технічного завдання, в обумовлений договором термін. Замовник зобов`язується прийняти виконані згідно з цим договором та чинним законодавством України належним чином роботи після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів, передбачених на ці цілі на його рахунок.
Найменування робіт - капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення 026127 Маршинці - Форосна - Довжок - /Н-03/ на ділянці км 9+400 км 14+500 в Чернівецькій області. Автомобільна дорога місцевого значення 026127 Маршинці - Форосна - Довжок - /Н-03/ на ділянці км 9+400 - км 14+500 в Чернівецькій області надалі в цьому договорі вживатиметься в значенні автомобільна дорога, об`єкт (п. 1.2 договору).
Згідно з п. 1.4 договору, роботи надаються підрядником згідно щомісячних планів-завдань та актів-дефектів, затверджених замовником.
Підрядник повинен надати передбачені цим договором роботи замовнику, якість яких відповідає умовам та вимогам нормативних документів, зазначених у п. 1.3 цього договору, та іншими діючими нормативними актами. Відповідальність за якість виконаних робіт, випробування матеріалів, устаткування несе підрядник. Замовник здійснює контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт відповідно до ч. 1 ст. 849 ЦК України та у порядку, передбаченому цим договором. Замовник має право контролювати якість і обсяг матеріальних ресурсів до моменту їх використання для виконання робіт та в процесі виконання робіт на об`єкті. Замовник призначає свого представника, який постійно контролює якість наданих підрядником робіт (п. п. 2.1, 2.2 договору).
У разі виявлення порушень умов цього договору, будівельних норм і правил, державних та галузевих стандартів, інших нормативних документів замовник не приймає надані роботи до усунення допущених недоліків, а за необхідності - призупиняє виконання робіт. Матеріали (устаткування), що не відповідають нормативним вимогам, мають негайно усуватися з ділянки виконання робіт і замінюватись за рахунок підрядника. Неякісно виконані роботи/роботи, у тому числі виконані з використанням матеріальних ресурсів, що не відповідають установленим вимогам, замовником не оплачуються. Підрядник у визначені замовником терміни зобов`язаний привести їх у відповідність до встановлених вимог. Якщо підрядник не усуне в обумовлені строки виявлені недоліки, замовник має право залучати для цього третіх осіб з компенсацією витрат на їх роботи за рахунок підрядника (п. 2.4 договору).
Ціна цього договору становить 54295728,00 грн, у т. ч. ПДВ - 9049288,00 грн. Замовник бере на себе бюджетні зобов`язання відповідно до ст. 48 БК України виключно в межах відповідних фактичних надходжень коштів місцевого бюджету. Сума бюджетних асигнувань на 2021 рік станом на дату укладання договору складає 29279999,77 грн, у т. ч. ПДВ - 4879999,96 грн. Договірна ціна є твердою і може бути уточнена за таких умов: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості робіт); зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, або зменшення обсягів робіт, що надаються (п. 3.1 - 3.2 договору).
Перегляд ціни договору оформляється сторонами шляхом укладення додаткових угод, які є невід`ємними частинами цього договору (п. 3.3 договору).
Договірна ціна визначається на підставі СОУ 42.1-37641917-085:2018 "Правила визначення вартості робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання" (п. 3.4 договору).
Відповідно до п. 4.1 договору, замовник проводить платежі протягом семи робочих днів з дня отримання підписаної уповноваженими представниками сторін та завіреної печатками довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, відповідно до бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, та виключно в межах фактичних надходжень коштів на рахунок фінансування об`єкту. Замовник не несе відповідальності за несвоєчасне проведення платежів при відсутності або несвоєчасності бюджетного фінансування та за затримку перерахування коштів органами Державної казначейської служби.
Підряднику до початку робіт надається аванс на придбання матеріалів, цей аванс не може перевищувати 30% вартості річного обсягу робіт. Аванс надається протягом семи робочих днів з дня отримання рахунку-фактури від підрядника. Підрядник зобов`язаний використати аванс впродовж трьох місяців з дня надходження коштів на рахунок (але в будь-якому випадку до закінчення бюджетного року), надавши при цьому в зазначений термін акти приймання виконаних будівельних робіт. У випадку невикористання авансу протягом зазначеного терміну кошти повернути на розрахунковий рахунок замовника. Оплата авансу здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів на небюджетні рахунки підрядника, відкриті в органах Казначейства, у встановленому законодавством порядку з подальшим використанням зазначених коштів підрядником (п. 4.2 договору).
За підсумками роботи за місяць підрядник визначає обсяги та вартість наданих робіт, що підлягають оплаті, готує відповідні документи та подає для підписання замовнику. Замовник за участю представника підрядника перевіряє виконання робіт згідно представленого акта (форма №КБ-2в) і підписує його в частині фактично виконаних робіт в межах виділених бюджетних асигнувань або обґрунтовує причини відмови від його підписання протягом 10 днів з дня одержання (п. 4.3 договору).
Фінансові зобов`язання за договором виникають при наявності та у межах бюджетних асигнувань, установлених планами використання бюджетних коштів. Оплата робіт проводиться у межах одержаних асигнувань на розрахунковий рахунок підрядника за фактично виконані обсяги робіт згідно ф.№ КБ-2в та ф.№ КБ-3 (п. 4.4 договору).
Замовник має право затримувати платежі за роботи, виконані з порушенням будівельних норм і правил, до усунення підрядником виявлених порушень та відмовитися від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх використання відповідно до мети, зазначеної у договорі, і не можуть бути усунені підрядником або третьою особою, а також на строк проведення ним перевірок і випробувань якості наданих робіт (п. 4.8 договору).
Підрядник разом з актом виконаних робіт надає замовнику для перевірки накладні на придбані матеріали, конструкції, вироби, інші документи, які підтверджують витрати, розрахунок витрат по експлуатації машин та механізмів, довідку про вартість матеріалів за підписом керівника та головного бухгалтера підрядника (п. 4.9 договору).
Термін виконання робіт до 31.12.2021. Строк виконання робіт може продовжуватись у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника. Місце виконання робіт - автомобільна дорога місцевого значення автомобільної 026127 Маршинці - Форосна - Довжок - /Н-03/ на ділянці км 9+400 - км 14+500 в Чернівецькій області (п. 5.1 - 5.3 договору).
У п. 5.4 договору погоджено, що під час виконання робіт підрядник забезпечує повне, якісне і своєчасне ведення виконавчої документації, що передбачена діючими нормативними документами, визначає осіб, відповідальних за її ведення. Замовник у будь-який час, не порушуючи внутрішнього розпорядку діяльності підрядника, має право ознайомитися з порядком ведення єдиного журналу виконання робіт (до якого включаються також роботи субпідрядників), спеціальними журналами з окремих видів робіт, отримувати їх завірені копії (витяги). Журнали ведуться по окремим ділянкам дороги, і у них фіксуються дати початку і закінчення основних видів робіт, складання актів на приховані роботи, проведення випробувань матеріалів і перевірки якості робіт, причини затримок у виконанні робіт (відсутність ресурсів, механізмів, устаткування, робочої сили, погодні умови тощо), а також будь-яка інша інформація, що впливає на хід виконання робіт. Замовник викладає свої претензії щодо об`єктивності і повноти інформації, ходу виконання робіт. Вимоги замовника по усуненню виявлених порушень враховуються підрядником і запис про їх усунення вноситься в журнал.
Згідно з п. п. 6.1, 6.2 договору, замовник зобов`язаний:
- своєчасно та у повному обсязі сплачувати за належним чином надані роботи в порядку, передбаченому розділом IV цього договору;
- приймати надані роботи згідно з актами приймання виконаних робіт (ф. №КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. №КБ-3) за умови дотримання підрядником п. 2.1 договору;
- здійснювати технічний нагляд за відповідністю якості наданих робіт діючим нормативним документам;
- при виявленні відхилень від діючих норм при наданні робіт видати підряднику відповідний припис і не приймати роботи до усунення недоліків за рахунок коштів підрядника.
Замовник має право:
- у будь-який час перевірити хід і якість виконання робіт (виконання робіт), не втручаючись у діяльність підрядника;
- відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав виконання робіт (виконання робіт) або надає (виконує) їх настільки повільно, що закінчення їх у строк стає явно неможливим;
- достроково розірвати цей договір у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань підрядником, повідомивши про це його у строк до 15 робочих днів;
- контролювати виконання робіт у строки, встановлені цим договором;
- зменшувати обсяг виконання робіт та загальну вартість цього договору, в тому числі залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору;
- повернути документи підряднику без здійснення оплати в разі їх неналежної підготовки та оформлення (відсутність необхідних підтверджуючих документів, невідповідність наданих розрахунків вимогам чинного законодавства у сфері ціноутворення, підписів тощо) або подання їх у неповному складі;
- ознайомлюватися з веденням виконавчої документації і висловити свої претензії щодо повноти й об`єктивності поданої в ній інформації ходу виконання робіт;
Відповідно до п. 6.3, 6.4 договору, підрядник зобов`язаний:
- забезпечити виконання робіт в порядку та у строки, встановлені цим договором;
- забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає вимогам даного договору, будівельним нормам та діючим національним стандартам;
- гарантувати надійність і якість наданих робіт відповідно до вимог діючого законодавства;
- забезпечувати повне, якісне і своєчасне ведення виконавчої документації, яка має відношення до виробничого процесу, та надавати замовнику необхідні документи на його вимогу;
- надавати роботи в порядку, встановленому договором згідно з діючими нормативними документами, забезпечувати безперервний безпечний рух транспорту, цілісність доріг та споруд на них в межах фінансування;
- забезпечувати повне, якісне і своєчасне ведення виконавчої документації, яка має відношення до виробничого процесу, та надавати замовнику необхідні документи на його вимогу.
Підрядник має право:
- своєчасно та у повному обсязі отримувати плату за надані роботи за умови фактичного отримання замовником бюджетних коштів;
- на дострокове виконання робіт за погодженням замовника.
Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2021, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 10.1 договору).
Згідно з пп. 10.4.1, пп. 10.4.2 п. 10.4 договору, зміна договору здійснюється шляхом зміни або доповнення його умов за ініціативою будь-якої сторони, про що складається додаткова угода. У разі зміни договору за умов, передбачених п. 3.2 договору, зацікавлена сторона зобов`язана обґрунтувати та документально підтвердити наявність однієї з таких умов.
14.05.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №1, якою п. 3.1 договору викладено у новій редакції та передбачено, що ціна цього договору становить 54295728,00 грн, у т. ч. ПДВ - 9049288, 00 грн.
20.12.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №2, якою п. 3.1 договору викладено у новій редакції та передбачено, що ціна цього договору становить 54295728,00 грн, у т. ч. ПДВ - 9049288, 00 грн. Вартість робіт на 2021 рік становить 51579633,09 грн, у т. ч. ПДВ 8596605,52 грн. Пункт 5.1 договору викладено у новій редакції та погоджено термін виконання робіт до 31.08.2022. Пункт 10.1 договору викладено у новій редакції, згідно з яким договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2022, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
30.09.2022 між сторонами укладено додаткову угоду №3, якою п. 3.1 договору викладено у новій редакції та передбачено, що ціна цього договору становить 54295728,00 грн, у т. ч. ПДВ - 9049288, 00 грн. Вартість робіт на 2021 рік становить 51579633,09 грн, у т. ч. ПДВ 8596605,52 грн. Вартість робіт на 2022 рік становить 2716094,91 грн, у т. ч. ПДВ 452682,49 грн. Пункт 5.1 договору викладено у новій редакції та погоджено термін виконання робіт до 31.12.2022.
14.12.2022 між сторонами укладено додаткову угоду №4, якою п. 3.1 договору викладено у новій редакції та передбачено, що ціна цього договору становить 54295728,00 грн, у т. ч. ПДВ - 9049288, 00 грн. Вартість робіт на 2021 рік становить 51579633,09 грн, у т. ч. ПДВ 8596605,52 грн. Загальна вартість підрядних робіт на 2022 рік складає 0,00 грн. Пункт 5.1 договору викладено у новій редакції та погоджено термін виконання робіт до 31.12.2023. Пункт 10.1 договору викладено у новій редакції, згідно з яким договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2023, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
Сторонами підтверджується, що позивач виконав, а відповідач прийняв та оплатив роботи, передбачені договором та додатковими угодами.
Проте, згідно протоколу №1 наради з вирішення технічних питань, в ході виконання робіт було виявлено, що ширина існуючої основи із піщано-гравійної суміші становить 6 м, край основи шириною 30-40 см просочений ґрунтом, забудова та рельєф місцевості, в межах населених пунктів, не дозволяє влаштувати дорожній одяг шириною 7 м, існуюче покриття із гравію не однорідне та має різну несучу здатність, від ПК17+50 до ПК22+00 земляне полотно перезволожене, існуюче гравійне покриття просочене ґрунтом, наявні пучини та зсуви, поздовжній похил на даній ділянці складає 117%, від ПК42+40 до ПК43+60 через стислі умови відсутня можливість влаштувати водовідвідну канаву.
Відповідно до протоколу наради з вирішення технічних питань №1, затвердженого замовником, було прийнято рішення:
- влаштувати в стислих умовах проїжджу частину шириною 6 м;
- влаштувати вирівнюваний шар основи ЩПС С-7 обробленої цементом 4% на визначених ділянках;
- на ділянках з конструкцією дорожнього одягу по типу 2 профілювання існуючої основи із гравію влаштувати із додаванням нового матеріалу (0,08 м3/м2), шар основи по існуючій гравійній основі влаштувати із ЩПС С-7 обробленої цементом 4% товщиною 10 см;
- від ПК17+50 до ПК21+40 після осушення земляного полотна влаштувати шар основи із ЩПС С-7 оброблену цементом 4% товщиною 15 см;
- влаштувати збірний залізобетонний лоток довжиною 240 п/м та змонтувати плити перекриття довжиною 20 п/м;
- влаштувати повздовжній дренаж зі щебню фракції 40*70 від ПК17+50 до ПК21+40 праворуч, від ПК17+80 до ПК20+20 ліворуч, та влаштувати перехоплюючий дренаж на ПК18+80; ПК20+20;
- підряднику разом з технічним наглядом визначити обсяги робіт та надати договірну ціну замовнику для затвердження.
Позивач стверджує, що виконав роботи, як ті, що були передбачені договором, так і роботи (додаткові), які було необхідно виконати для досягнення мети капітального ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення О26127 Маршинці - Форосна - Довжок - /Н-03/ на ділянці км 9+400-км 14+500 в Чернівецькій області.
Вартість додаткових робіт позивач визначив у сумі 3281982,73 грн, що підтверджує довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2023 форми КБ-3 на суму 3281982,73 грн, актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 форми КБ-2в на суму 2781724,42 грн, актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 форми КБ-2в на суму 500258,32 грн.
Позивач звертався до відповідача з листами №365/22 від 30.11.2022, №41/23 від 12.04.2023, №371/22 від 08.12.2023 з проханням провести корегування проєктно-кошторисної документації.
На листи позивача відповідач надав відповіді, враховуючи ситуацію, яка склалася на той момент з фінансуванням сфери дорожнього господарства, а саме: листи від 28.12.2022 №05.01-02/1144, від 15.01.2024 №05.01-02/1413 та повернув акти звірки листом від 15.03.2024 № 01-06/55.
09.01.2024 позивач направив відповідачу разом з актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідкою про вартість виконаних робіт форми КБ-3 по договору №16-ДГ від 20.04.2021 претензію №23/24 щодо прийняття та оплати виконаних будівельних робіт в сумі 3281982,73 грн.
Згідно відповіді на претензію №01-06/41 від 02.02.2024, враховуючи недоліки актів, відповідач повернув позивачу всі довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, додані до претензії щодо прийняття та оплати виконаних будівельних робіт вих.№23/24 від 09.01.2024, та повідомив про неможливість їх підписання і про відсутність підстав для включення заявлених вимог ТОВ "Компанія "Євродор" до проміжного ліквідаційного балансу.
Матеріали справи не містять доказів прийняття та оплати замовником робіт на суму 3281982,73 грн згідно актів приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року, доказів коригування проєктно-кошторисної документації до договору та укладення додаткових угод на виконання додаткових робіт.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції під час ухвалення постанови. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 ГПК України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 41 ГПК України, у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
За змістом ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Відповідно до п. п. 2, 3, 4 ч. 6 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; брати участь у розгляді справи.
Отже, аналіз положень ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" свідчить про те, що законом передбачене право прокурора вступати у справу, порушену за позовом іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження, а також подавати апеляційну скаргу з метою перегляду судового рішення у справі, порушеній за позовом іншої особи.
Також системний аналіз положень ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" свідчить про те, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення її інтересів, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах, а також у разі відсутності такого органу.
Чернівецька обласна прокуратура не приймала участі у розгляді судом першої інстанції справи №926/1287/25, про підстави прийняття судом рішення у цій справі та наявність підстав для оскарження судового рішення прокурору стало відомо виключно після ознайомлення з матеріалами справи 20.05.2026 та отримання відповіді на запит обласної прокуратури від відповідача 29.05.2026 №01/06-16.
Прокурор в обґрунтування підстав для представництва інтересів держави у даному випадку посилається на те, що спіpнi правовідносини пов`язані зі сферою використання бюджетних коштів, що безпосередньо стосується прав та економічних інтересів держави. Вступ прокурора у дану справу зумовлений очевидною загрозою порушення інтересів держави в бюджетній сфері та невжиття заходів уповноваженим органом. Неефективне та неправомірне використання бюджетних коштів у зв`язку з їх безпідставним стягненням створює загрозу економічній безпеці держави, порушує порядок надходження, акумулювання та використання бюджетних коштів, що може призвести до неможливості фінансування видатків бюджетів, у тому числі захищених. Крім цього, стягнення за рішенням суду з Управління коштів призводять до незапланованих й непередбачених витрат бюджетних коштів у період дії правового режиму воєнного стану, що не відповідає основним напрямкам проведення Урядом України антикризової державної фіскальної політики у воєнний час, тоді як всі фінансові ресурси держави та матеріальна підтримка міжнародних партнерів направлені на забезпечення оборони країни.
З огляду на викладене та положення ст. 119 Конституції України, ст. ст. 16, 28 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст. ст. 4, 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", враховуючи, що Управління є стороною договору про закупівлю робіт №16-ДГ від 20.04.2021 і відповідачем у цій справі, отже є уповноваженим органом у спірних правовідносинах.
Відповідно до розпорядження Чернівецької обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації) від 28.11.2023 №1207-р "Про внесення змін до структури обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації)", Управління перебуває на завершальній стадії ліквідації згідно прийнятого рішення про припинення діяльності без правонаступництва.
Згідно з листом від 29.05.2026 №01-06/16, адресованим Чернівецькій обласній прокуратурі, Управління не погоджується з рішенням Господарського суду Чернівецької області від 08.04.2026 у справі №926/1287/25 та вважає його необґрунтованим, посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини, які мають значення для справи, зробив висновки, які не відповідають ні обставинам справи, ні нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а саме: неправильно застосував ст. 1212 ЦК України до відносин, що виникли з договору підряду, який не визнано недійсним, не розірвано і не скасовано, та використав нерелевантну практику Верховного Суду; не врахував, що зміни до договору можливі виключно відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" та умов договору; надав неправильну оцінку доказам, адже протокол робочої наради не є належною правовою підставою для виконання додаткових робіт, відсутнє коригування проектно-кошторисної документації, що унеможливлює оплату робіт за бюджетні кошти, односторонні акти позивача не підкріплені належними доказами фактичного виконання додаткових робіт, обрано неналежний спосіб захисту як через посилання на ст. 1212 ЦК України, так і з огляду на порядок пред`явлення вимог до ліквідаційної комісії (ч. ч. 3, 5 ст. 112 ЦК України). Водночас відповідач зауважив, що у зв`язку з відсутністю фінансової можливості сплатити судовий збір на стадії ліквідації Управлінням не вживалися і не будуть вживатися заходи апеляційного оскарження судового рішення.
З підстав наведеного, щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор, який не брав участі під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції, реалізував визначене ч. 3 ст. 53 ГПК України право на подання апеляційної скарги в інтересах держави в особі відповідача, про що листом від 02.06.2026 №15-2372ВИХ-26 на виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив Управління.
Згідно з положеннями ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. ст. 626, 627, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ч. 1 ст. 526, ст. 525 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ч. ч. 1, 3 ст. 843 ЦК України).
Згідно з положеннями ст. 844 ЦК України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (ч. 1). Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (ч. 2). Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом (ч. 3). Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв`язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов`язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов`язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором (ч. 4). Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору (ч. 5).
У договорі підряду встановлюються строки виконання роботи або її окремих етапів (ч. 1 ст. 846 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).
Відповідно до ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 877 ЦК України унормовано, що підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (ч. 1). Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію (ч. 2). Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв`язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов`язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов`язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності (ч. 3). Якщо підрядник не виконав обов`язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв`язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об`єкта будівництва (ч. 4).
Згідно зі ст. 878 ЦК України, замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором. Внесення до проектно-кошторисної документації змін, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника. У цьому разі підрядник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 882 ЦК України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до правового висновку, наведеного у постановах Верховного Суду від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 05.02.2020 у справі №904/2082/19, від 06.12.2019 у справі №910/7446/18, від 21.09.2019 у справі №917/1489/18, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність таких умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або звертає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи i відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем) з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення (відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20, від 04.05.2022 у справі №903/359/21, від 05.10.2022 у справі №904/4046/20.
Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 16.09.2022 у справі №913/703/20, від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18).
Отже, тлумачення ст. 1212 ЦК України свідчить про необхідність встановлення обставин, які в сукупності є підставою для виникнення такого позадоговірного зобов`язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи, відсутність для цього підстав.
Аналогічних висновків щодо застосування ст. 1212 ЦК України дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 25.09.2025 у справі №910/17943/23.
Суд першої інстанції встановив і сторонами не заперечується, що обсяг додаткових робіт, який пред`являвся до оплати в сумі 3281982,73 грн, не був передбачений договором та проектно-кошторисною документацією, є додатковим та виходить за межі договірної ціни.
Норми Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачають, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, - первинний документ (ст. ст. 1, 9).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Наявні в матеріалах справи акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2023 року та довідка про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за грудень 2023 року до договору №16-ДГ від 20.04.2021 не містять дати їх складення, підписів замовника, відмітки про відмову замовника від їх підписання.
У постановах Верховного Суду від 03.10.2024 у справі №910/6183/23 та від 30.10.2024 у справі №916/2739/20 зазначено, що у свою чергу документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарською операцією є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення. Отже, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Сторони не позбавлені можливості доводити реальність господарської операції іншими документами, у випадку, якщо погоджені первинні документи відсутні.
Відповідно до п. 3 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005, до документів, підтверджуючих виконання робіт за договором підряду, окрім актів, також належать: журнали виконання робіт, акти на приховані роботи та конструкції, паспорти, сертифікати, акти на випробування устаткування, журнали авторського нагляду, матеріали перевірок, складання яких передбачено умовами вищевказаних договорів.
Результати приймального контролю фіксуються в загальному журналі робіт, в актах на закриття прихованих робіт, актах проміжного прийняття відповідальних конструкцій та інших документах - за наявності вимог нормативних документів на конкретні види будівельних робіт (п. 8.4.3.6 ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва").
Умовами договору (п. п. 1.4, 4.9, 5.4), як вже зазначалось вище, також передбачено, що роботи надаються підрядником згідно щомісячних планів-завдань та актів-дефектів, затверджених замовником. Разом з актом виконаних робіт підрядник надає замовнику для перевірки накладні на придбані матеріали, конструкції, вироби, інші документи, які підтверджують витрати, розрахунок витрат по експлуатації машин та механізмів, довідку про вартість матеріалів за підписом керівника та головного бухгалтера підрядника. Під час виконання робіт підрядник забезпечує ведення виконавчої документації, що передбачена діючими нормативними документами, зокрема ведення єдиного журналу виконання робіт (до якого включаються також роботи субпідрядників), спеціальних журналів з окремих видів робіт, які ведуться по окремим ділянкам дороги, і у них фіксуються дати початку і закінчення основних видів робіт, складання актів на приховані роботи, проведення випробувань матеріалів і перевірки якості робіт, причини затримок у виконанні робіт (відсутність ресурсів, механізмів, устаткування, робочої сили, погодні умови тощо), а також будь-яка інша інформація, що впливає на хід виконання робіт.
Попри те на підтвердження факту реального виконання спірних додаткових робіт позивач не надав будь-яких інших документів, окрім підписаних ним в односторонньому порядку актів форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 за грудень 2023 року.
З метою визначення обсягу та вартості фактично виконаних будівельних робіт, здійснених позивачем, а також для визначення відповідності виконаних робіт проектно-кошторисній документації та локальному кошторису, Господарський суд Чернівецької області призначив у справі №926/1287/25 судову будівельно-технічну експертизу (див. ухвали суду від 24.06.2025 та 30.10.2025) та зобов`язав сторін надати документи, витребувані експертом за клопотанням від 28.07.2025 №СЕ-19/116-25/16340-БТ (див. ухвалу від 08.08.2025).
Однак, у зв`язку з ненаданням достатньої документації, необхідної для проведення експертного дослідження та вирішення поставлених перед експертом питань, матеріали справи №926/1287/25 було повернуто експертною установою з повідомлення про неможливість проведення експертизи (т. 1, а. с. 213-215).
Отже, доказів, які підтверджували б дійсне фактичне виконання ТОВ "Компанія "Євродор" додаткових робіт відповідно до переліку, обсягу та вартості робіт, наведених у актах приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року форми №КБ-2в та довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2023 року форми №КБ-3, матеріали справи не містять.
Суд першої інстанції вищенаведеного не врахував та помилково виходив лише із того, що капітальний ремонт дороги виконаний, об`єкт прийнятий замовником та експлуатується за призначенням.
Слід також відзначити, що в електронній системі публічних закупівель "Prozorro" оприлюднено звіт про виконання договору про закупівлю (дата формування звіту UA-2020-11-12-013283-c 15.01.2024), з якого вбачається виконання робіт за договором про закупівлю від 20.04.2021 №16-ДГ та закінчення строку його дії 31.12.2023. Роботи за договором оплачені у повному обсязі на суму 51579633,09 грн (у тому числі ПДВ - 8596605,51 грн). Джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет. Як повідомив відповідач, інших бюджетних зобов`язань перед позивачем немає.
При цьому позивач не довів належними й допустимими доказами, які саме роботи, в якому обсязі та за якою вартістю були виконані понад уже прийняті та оплачені відповідачем, а також не підтвердив, що заявлена до стягнення сума - 3281982,73 грн стосується саме таких робіт та не включає вартість робіт, які вже були враховані у складі оплаченого відповідачем обсягу робіт на суму 51579633,09 грн.
Колегія суддів погоджується з аргументами скаржника про те, що за відсутності належного документального розмежування зазначених обсягів робіт суд позбавлений можливості встановити, що заявлена до стягнення сума - 3281982,73 грн є вартістю фактично виконаних, але не оплачених робіт, а не частиною вартості робіт, які вже були прийняті та оплачені відповідачем.
Матеріали справи не містять доказів того, що сторонами переглядалась ціна договору у зв`язку з необхідністю проведення додаткових робіт та укладалась додаткова угода, як це передбачено п. 3.3, п. 10.4 договору, або ж доказів, які свідчили б про неможливість або недоцільність зупинення виконання відповідних робіт, що могло призвести до знищення або пошкодження об`єкта будівництва, до погодження із замовником збільшення кошторисної вартості з огляду на його інтереси. Також відсутні докази, які підтверджували б, що обсяг додаткових робіт був необхідний для досягнення мети капітального ремонту автомобільної дороги.
У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18 наведено висновок про те, що, застосовуючи норми ч. 5 ст. 844, ст. ст. 847, 848 ЦК України, належить враховувати, що у разі виникнення потреби у виконанні додаткових робіт, не передбачених твердим кошторисом, однак без виконання яких неможливо виконати роботи, які були передбачені договором підряду, підрядник не може вимагати від замовника оплати цих додаткових робіт, якщо не доведе, що необхідність їх виконання не могла бути передбачена до початку виконання робіт за договором підряду з повідомленням замовника про необхідність збільшити кошторис; а також що зупинення виконання робіт до узгодження із замовником збільшення кошторису було неможливе або недоцільне в інтересах замовника.
Також у постанові Верховного Суду від 14.05.2025 у справі №910/8652/23 констатовано, що повідомлення підрядником замовника про необхідність виконання додаткових робіт та збільшення твердого кошторису повинно передувати фактичному виконанню додаткових робіт, інакше підрядник не може вимагати від замовника оплати таких робіт.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.09.2025 у справі №910/19625/23.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст. 73 ГПК України).
Згідно з положеннями ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 ГПК України).
Згідно зі ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 04.03.2021 у справі №908/1879/17, від 01.11.2023 у справі №905/493/22, від 12.12.2023 у справі №912/209/21(912/1417/22), постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
Таким чином, оскільки сторонами не було погоджено в установленому законом і договором порядку обсяг та ціну вказаних у довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за грудень 2023 року та актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2023 року додаткових робіт, не передбачених договором підряду та проектно-кошторисною документацією до договору, колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про виникнення у відповідача обов`язку з оплати таких робіт.
Більше того, виходячи з установлених вище обставин, спір щодо оплати додаткових робіт виник саме в межах договірних відносин сторін, що, у свою чергу, виключає можливість застосування до таких правовідносин положень ст. 1212 ЦК України. За відсутності належного погодження сторонами виконання додаткових робіт та їх вартості у передбаченому договором і законом порядку правові підстави для стягнення вартості цих робіт як безпідставно збережених коштів відповідно до ст. 1212 ЦК України відсутні.
Застосування у такому випадку положень глави 83 ЦК України фактично означало б ігнорування погодженого сторонами та встановленого законом порядку виникнення зобов`язання щодо виконання й оплати додаткових робіт та підміну договірного механізму регулювання відповідних правовідносин правилами про безпідставне набуття майна.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, нез`ясування судом першої інстанції усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, та визнання встановленими недоведених обставин, які мають значення для справи, а також неправильне застосування положень ст. ст. 844, 853, 877, 882, 1212 ЦК України призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є правомірними, мотивованими і такими, що спростовують правильність висновку суду першої інстанції про задоволення позову.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ч. 2 ст. 277 ГПК України).
Враховуючи те, що доводи заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури Павлюха В.Я., обґрунтовані підставами апеляційного оскарження, передбаченими п. п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України, знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, апеляційна скарга від 04.06.2026 вих.№15-2411вих-26 підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Чернівецької області від 08.04.2026 у справі №926/1287/25 - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури Павлюха В. Я. від 04.06.2026 вих.№15-2411вих-26 (вх.№01-05/1805/26 від 05.06.2026) задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 08.04.2026 у справі №926/1287/25 скасувати повністю та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Євродор" (вул. Мельнична, буд. 22, корпус А, смт Доманівка, Доманівський р-н, Миколаївська обл., 56400, код ЄДРПОУ 38972680) на користь Чернівецької обласної прокуратури (вул. Кордуби Мирона, 21 А, м. Чернівці, Чернівецька обл., 58001, код ЄДРПОУ 02910120, р/р IBAN [рахунок приховано]; банк - ДКСУ м. Київ, МФО 820172) 59075,69 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Доручити Господарському суду Чернівецької області видати відповідний наказ.
5. Матеріали справи №926/1287/25 повернути до Господарського суду Чернівецької області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 287-291 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 07.09.2026
Головуючий суддя (суддя-доповідач) Прядко О.В.
Суддя Манюк П.Т.
Суддя Рим Т.Я.