ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
про відмову у відкритті апеляційного провадження
07 вересня 2026 року м. Одеса Справа № 916/749/26
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Принцевської Н.М.;
суддів: Лічмана Л.В., Павленко Н.А.;
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Павленко Яни Григорівни
на рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.2026 (суддя Погребна К.Ф.)
у справі №916/749/26
за позовом Білгород-Дністровської міської ради
до Фізичної особи - підприємця Павленко Яни Григорівни
про стягнення 279 338,27 грн,
ВСТАНОВИВ:
04.08.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця Павленко Яни Григорівни на рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.2026 у справі №916/749/26.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2026 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Павленко Яни Григорівни на рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.2026 у справі №916/749/26 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/749/26.
07.08.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/749/26.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2026 залишено апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Павленко Яни Григорівни на рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.2026 у справі №916/749/26 залишити без руху; встановлено Фізичній особі - підприємцю Павленко Яни Григорівни строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів доплати судового збору, а також подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, із зазначенням інших причин пропуску цього строку та наданням суду доказів, які підтверджують неможливість звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законодавством строк, у строк протягом 10 днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.; роз`яснено скаржнику, що відповідно до п. 4 ч.1. 261 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
24.08.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Фізичної особи - підприємця Павленко Яни Григорівни надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої апелянтом додано докази доплати судового збору у розмірі 1006 грн. Також апелянтом заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення з апеляційною скаргою.
Розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця Павленко Яни Григорівни про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.2026 у справі №916/749/26, колегією суддів встановлено наступне.
У своїй заяві апелянт стверджує, що про наявність оскаржуваного рішення він дізнався після ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження 30.07.2026 через свого представника Садовського В.Є.
Вказаному передували наявність арешту майна відповідача - транспортного засобу та заборони його експлуатації. Так на прикінці липня 2026 року транспортний засіб належний Відповідачці після оголошення у розшук був зупинений працівниками національної поліції та водію (який керував транспортним засобом) було повідомлено про існуючу заборону, після чого вказана інформація стала відомою Відповідачці, що і зумовило звернення представника Відповідачки до виконавчої служби.
Апелянт стверджує, що як на час розгляду справи в суді першої інстанції (початку розгляду справи та ухвалення рішення) Павленко Я. Г. перебувала та наразі перебуває в Королівстві Нідерландів та в період розгляду справи не територію України не приїздила та не залишалась.
В якості доказів означеного апелянт надає Витяг з Реєстру населення в мові оригіналу та перекладений на українську мову, копія відповідних сторінок паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
У своїй заяві апелянт зазначає, що ФОП Павленко Я.Г. не відомо про обставини повідомлення про вручення поштового відправлення ФОП Павленко Я.Г., осіб які його можливо отримали 25.05.2026, позаяк відсутні будь-які дані про вказану особу. Так само у рекомендованому повідомленні про вручення оскаржуваного рішення наявна відмітка «вручено особисто» без належного підтвердження (підпис, прізвище, ініціали заявниці), які б беззаперечно вказували на особу заявниці.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинні містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Колегія суддів відзначає, що з правового контексту приписів ст. 119 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.
Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Судова колегія зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Крім того, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску процесуального строку поважною. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Апеляційним судом враховано, що право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинні містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Відповідно до частини п`ятої, шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи наявне рекомендоване поштове повідомлення про вручення поштового відправлення ФОП Павленко Я.Г.
Вказане поштове відправлення має штрихкодовий ідентифікатор №R067179085019, за яким здійснюється його відстеження. Відповідно до відомостей, зазначених у рекомендованому повідомленні про вручення, оскаржуване рішення було вручено одержувачу 25.05.2026, про що свідчить відмітка «вручено особисто». Факт вручення поштового відправлення 25.05.2026 також підтверджується інформацією щодо його відстеження за вказаним штрихкодовим ідентифікатором на офіційному веб-сайті АТ "Укрпошта".
Із зазначеного рекомендованого повідомлення про вручення вбачається, що поштове відправлення з копією рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.2026 було направлено на адресу, яка відповідає офіційно зареєстрованому місцезнаходженню ФОП Павленко Я.Г., а саме: АДРЕСА_1 .
Отже, матеріалами справи підтверджується факт вручення ФОП Павленко Я.Г. копії рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.2026 у даній справі саме 25.05.2026.
При цьому, судова колегія звертає увагу на суперечливу позицію апелянта, якій у заяві про поновлення пропущеного процесуального строку при первинному зверненні стверджував, що з моменту ухвалення оскаржуваного рішення він не змінював адреси місця проживання та реєстрації, не знаходився на лікуванні, службовому відрядженні, тощо, що свідчить про відсутність факту можливої провини відповідача в отриманні оскаржуваного рішення, натомість, у заяві від 24.08.2026 апелянт вже стверджує, що ФОП Павленко Я.Г. на час розгляду справи в суді першої інстанції (початку розгляду справи та ухвалення рішення) Павленко Я. Г. перебувала та наразі перебуває в Королівстві Нідерландів та в період розгляду справи на територію України не приїздила та не залишалась.
Водночас, оскільки з матеріалами справи підтверджується, що 25.05.2026 ФОП Павленко Я.Г. було отримано копію оскаржуваного рішення, останнім днем на звернення з апеляційною скаргою є 14.06.2026. Натомість, апеляційну скаргу сформовано в підсистемі Електронний суд 03.08.2026 та зареєстровано судом - 04.08.2026.
Право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
При цьому, у силу принципу диспозитивності на особу, що не вчинила вчасно відповідні процесуальні дії покладається ризик несприятливих наслідків такої бездіяльності. Створення при цьому судом штучних умов, які б надавали одній зі сторін спору більш сприятливі умови для реалізації її процесуальних прав, виходить за межі повноважень суду, передбачених законодавством, та є порушенням статей 6, 19 Конституції України та принципу змагальності сторін (статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
З правового контексту приписів ст. 119 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.
Суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
З огляду на зазначене, судова колегія, розглянувши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, вважає, що підстави для поновлення строку, вказані заявником, не можуть бути визнані поважними, оскільки носять суто суб`єктивний характер та не є непереборними в розумінні чинного законодавства.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, враховуючи, що наведені апелянтом підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.2026 у справі №916/749/26 не є поважними, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Керівника Одеської обласної прокуратури.
Відповідно до ч. 4 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Керуючись ст.234, 256, 258, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Відмовити Фізичній особі - підприємцю Павленко Яні Григорівні у відкритті апеляційного провадження у справі №916/749/26.
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Павленко Яни Григорівни на рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.2026 у справі №916/749/26 з доданими до неї документами повернути апелянту.
Матеріали справи №916/749/26 повернути до Господарського суду Одеської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Ухвалу складено та підписано 07.09.2026, у зв`язку з перебуванням головуючої судді Принцевської Н.М. з 24.08.2026 по 04.09.2026 у відпустці.
Апеляційна скарга та додані до неї матеріали скаржнику не надсилаються поштою, у зв`язку з її поданням через систему "Електронний суд".
Головуюча суддя: Н.М. Принцевська
Судді: Л.В. Лічман
Н.А. Павленко