УХВАЛА
05 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 916/749/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Павленко Яни Григорівни
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 у справі
за позовом Білгород-Дністровської міської ради
до Фізичної особи - підприємця Павленко Яни Григорівни
про стягнення 279 338,27 грн,
ВСТАНОВИВ:
14.09.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фізичної особи - підприємця Павленко Яни Григорівни на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2026, якою відмовлено Фізичній особі - підприємцю Павленко Яні Григорівні у відкритті апеляційного провадження у справі №916/749/26. Вказана касаційна скарга була подана 12.09.2026 через підсистему "Електронний суд".
Перевіривши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Павленко Яни Григорівни, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У справі № 916/749/26 відповідачем є Фізична особа - підприємець Павленко Яна Григорівна, однак у касаційній скарзі зазначено ім`я особи, яка подає касаційну скаргу, без вказівки про статус фізичної особи - підприємця.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно із частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Фізична особа - підприємець Павленко Яна Григорівна в касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 про відмову у відкритті апеляційного провадження, а справу передати до Південно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
За змістом підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду необхідно сплатити 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік" передбачено, що станом на 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції у справі № 916/749/26, судовий збір за подання касаційної скарги справляється на загальних підставах.
Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, скаржниця мала сплатити судовий збір за подання до Верховного Суду касаційної скарги на оскаржуване судове рішення у розмірі 2662,40 грн, розрахованому за формулою: 3328,00 грн х 0,8, де 3328,00 грн - прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 2026 рік; 0,8 - коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Фізична особа - підприємець Павленко Яна Григорівна додала до касаційної скарги в якості доказу сплати судового збору платіжну інструкцію від 12.09.2026 № 8427-2506-3196-0864 на суму 2663,00 грн, в якій зазначено призначення платежу: "101 [номер приховано] 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) за період 09.2026 від Павленко Яна Григорівна". Однак у поданій платіжній інструкції в реквізитах щодо призначення платежу взагалі відсутні відомості щодо судового рішення, за оскарження якого справляється судовий збір, а також не зазначено номера справи, у якій воно було ухвалено, що свідчить про неналежне виконання скаржником вимог пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 910/4557/18, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дата судового акта, що оскаржується.
З урахуванням наведеного подана скаржником платіжна інструкція від 12.09.2026 № 8427-2506-3196-0864 не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України в разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Фізичній особі - підприємцю Павленко Яні Григорівні необхідно подати до суду касаційної інстанції:
- нову редакцію касаційної скарги, в якій зазначити ім`я особи, яка подає касаційну скаргу із вказівкою про статус фізичної особи - підприємця;
- докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (2662,40 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що відповідно до частини 9 статті 42 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Павленко Яни Григорівни на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 у справі № 916/749/26 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Багай