ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 554/15717/25 Номер провадження 22-ц/814/3033/26 Головуючий у 1-й інстанції Савченко Л. І. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.
судді: Дорош А.І., Триголов В.М.
за участю секретаря судового засідання Грицак А.Я.
розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 31 березня 2026 року (час ухвалення судового рішення з 13:46:17 (20 березня 2026) до 16:30:00 (31 березня 2026), дата виготовлення повного текста судового рішення - 31 березня 2026 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про нарахування та виплату суми недоотриманої спадкоємцем пенсії.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
у с т а н о в и в :
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, просила ухвалити рішення, яким зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити нарахування та виплатити їй (позивачці), як спадкоємцю, суми пенсії за період з 01.10.2014 по 29.04.2018 року включно, належних спадкодавиці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обгрунтування позову посилалася на те, що ОСОБА_2 перебувала на обліку як отримувач пенсії в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Полтавській області.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла на тимчасово окупованій території у м.Донецьку.
Позивачка є донькою ОСОБА_2 та спадкоємцем першої черги за законом. Їй відомо, що з 01.10.2014 року ОСОБА_2 було припинено виплату пенсії та по день смерті вона її не отримувала. У березні 2019 року вона звернулася до Першої Лохвицької державної нотаріальної контори з питанням отримання в порядку спадкування недоотриманої пенсії ОСОБА_2 . На запит державного нотаріуса Головним управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області повідомило, що у разі неотримання пенсії померлим більше трьох років сума до виплати розраховується за період відповідно до ч.1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», де датою звернення за отриманням пенсії є день звернення спадкоємця з усіма документами. Для проведення виплати у свідоцтві про право на спадщину повинно бути зазначено майно-недоотримана пенсія. Визначення у грошовому виразі є обов?язковим. Додатково повідомлено, що пенсіонерка не зверталася за виплатами більше трьох років.
У травні 2025 року державним нотаріусом повторно направлено запит щодо неотриманої суми пенсії, на що повідомлено, що пенсійна справа ОСОБА_2 була взята на облік Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Полтавській області для виплати допомоги на поховання. Нарахування та виплата пенсії не проводилася. Якщо на день смерті пенсіонера виплата пенсії не здійснювалася не з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, розмір недоотриманої пенсії визначається відповідно до вимог ст. 46 Закону, а саме не більше ніж за три роки до звернення за отриманням пенсії. Датою звернення за отриманням пенсії є дата звернення осіб, які мають право на виплату недоотриманої пенсії. Оскільки у визначений термін (протягом трьох років) право на відновлення пенсії ОСОБА_2 спадкоємцем не використано, то недоотримані суми пенсії в особи відсутні.
Стверджувала, що має право на спадкування за законом недоотриманої пенсії спадкодавцем з 01.10.2014 року по 29.04.2018 року, а за твердженням відповідача недоотримані суми пенсії ОСОБА_2 відсутні, змушена звернутися до суду з позовом. Вважає, що припинення пенсійних виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених пенсійних виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання пенсії.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Полтави від 31 березня 2026 позов задоволено.
Зобов?язано Головне Управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 , як спадкоємиці, суми пенсії за період з 01.10.2014 по 29.04.2018 року включно, належних спадкодавиці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь держави судовий збір у сумі 1 211 грн. 20 коп.
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Полтавській області, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги повторно викладені доводи відзиву на позов (а.с.23-24) та стверджується, що суд першої інстанції не дав належної оцінки тому факту, що припинення виплати пенсії ОСОБА_2 сталося не з вини органу, що призначає та вплачує пенсію, тому суд не застосував до спірних правовідносин приписи ч.1 ст. 46 ЗУ «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» і не врахував, що за житття ОСОБА_2 не зверталася із заявою щодо переведення виплати пенсії на територію, контрольовану Україною.
У відзиві ОСОБА_1 , посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У підтвердження заперечень проти апеляційної скарги наведені висновки і судова практика, викладені у рішенні суду першої інстанції та звертається увага, що відповідач не надав суду відомості про розмір недоотриманої ОСОБА_2 пенсії.
Перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з таких підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 виданим Лохвицьким районним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Полтавській області 15 серпня 2018 року, актовий запис 146 (а.с.10).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , була пенсіонером за віком.
Позивачка ОСОБА_1 звернулася із заявою до Лохвицького об?єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про отримання допомоги на поховання, у зв?язку з чим 08.10.2018 електронна пенсійна справа була передана на облік з УПФУ в Ленінському районі м.Донецька до ГУПФУ в Полтавській області, та ОСОБА_1 виплачено допомогу на поховання (а.с.80-98)..
З повідомлення Костянтинівсько-Дружківського об?єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 27 лютого 2019 року слідує, що ОСОБА_2 на обліку не перебуває та пенсію не отримує. Електронна пенсійна справа 08.10.2018 була вивантажена та відправлена до Лохвицького об?єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (а.с.57).
На виконання ухвали суду ГУ ПФУ в Полтавській області повідомило, що на момент смерті ОСОБА_2 на обліку в органах Пенсійного фонду України не перебувала та пенсію не отримувала, відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_2 померла на тимчасово окупованій території у м.Донецьк. Пенсійна справа взята на облік для отримання допомоги на поховання. Нарахування та виплата пенсії ГУ ПФУ в Полтавській області не проводилися (а.с.78).
Позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 16 квітня 1966 року виданого у м.Донецьк, Ленінським бро РАЦС, актовий запис № 422 (а.с.8).
З матеріалів спадкової справи № 355/2018, заведеної 24.10.2018 року Лохвицькою державною нотаріальною конторою, вбачається, що 17 жовтня 2018 року із заявою про прийняття спадщини звернулася лише позивачка ОСОБА_1 , інших заяв про прийняття спадщини не надходило (а.с.51-58).
ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, яка прийняла спадщину в порядку, передбаченому ст. 1269 ЦК України.
Із відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на адресу завідуючої Першої Лохвицької державної нотаріальної контори від 25.03.2019 року слідує, що питання виплати недоотриманої пенсії регулюється статтею 52 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування». У разі неотримання пенсії померлим більше трьох років сума до виплати розраховується за період відповідно до ч.1 ст. 46 Закону, де датою звернення за отриманням пенсії є день звернення спадкоємця з усіма необхідними документами. Для проведення виплати недоотриманої пенсії в свідоцтві про право на спадщину повинно бути зазначено майно - недоотримана пенсія. Визначення розміру в грошовому виразі не обов`язкове. Повідомляють, що пенсіонерка не зверталася за виплатою пенсії більше, ніж три роки (а.с.56 зворот).
09.05.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повідомило Першу Лохвицьку державну нотаріальну контору, що пенсійна справа ОСОБА_2 взята на облік в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області для виплати допомоги на поховання. Нарахування та виплата пенсії не проводилися. Якщо на день смерті пенсіонера виплата пенсії не здійснювалася не з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, розмір недоотриманої пенсії визначається відповідно до вимог статті 46 Закону, а саме не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Датою звернення за отриманням пенсії є дата звернення осіб, які мають право на виплату неоотриманої пенсії, та надали усі передбачені законодавством документи. Оскільки у визначений термін (протягом 3-х років) право на відновлення пенсії ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем не використано, то неотримані суми пенсії в особи відсутні (а.с.58).
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області не надано нотаріусу відомостей про суми пенсії, недоплаченої матері позивачки, в зв`язку з чим свідоцтво про право на спадщину на ці кошти позивачеві не видано.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності обставин, якими обгрунтовані заявлені вимоги.
Зокрема, суду першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 перебувала на обліку як одержувач пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в УПФУ в Ленінському районі м.Донецька. З 01 жовтня 2014 року їй припинено виплату пенсії, у зв`язку з тимчасовою окупацією території м. Донецька та не здійснення діяльності органів Пенсійного фонду України на цій тимчасово окупованій території України.
ОСОБА_2 не зверталася із заявою про переведення виплати пенсій на територію, контрольовану українською владою з 01.10.2014 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 та пенсію за цей період не отримувала.
Рішення стосовно припинення виплати пенсії ОСОБА_2 з інших підстав суду не надано, в той час як судом встановлено і не спростовано відповідачем, що призупинення виплати пенсії спадкодавиці з 01.10.2014 відбулося у зв`язку з припиненням функціонування та здійснення діяльності органами ПФУ на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, які тимчасово не контролюються українською владою, та припиненням фінансування пенсійних виплат на тимчасово окупованих територіях України, а також через незвернення ОСОБА_2 до органів ПФУ щодо переведення виплати пенсій на територію, контрольовану українською владою, або виплату йому пенсій у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 234.
Як уже зазначалося, рішення про скасування вже призначеної довічної пенсії спадкодавцеві суду не надано, а за змістом наданих відзиву та пояснень таке рішення органами ПФУ не приймалось, в той час як було вирішено призупинити виплату пенсії спадкодавцеві з 01.10.2014. Отже, в даному випадку, призначена довічна пенсія спадкодавця мала обліковуватися в будь-якому разі, навіть за умови її не нарахування та не виплати (внаслідок призупинення виплати).
Враховуючи наведені вище положення законодавства з урахуванням сталої судової практики у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що спадкодавець мав право на нарахування та виплату пенсії за спірний період незалежно від звернення до відповідного органу Пенсійного Фонду України та надання чи не надання довідки внутрішньо переміщеної особи, чи не підтвердження місця фактичного проживання.
Отже, незвернення особи до робочих груп Фонду на підконтрольній Україні території з заявою про нарахування виплат, не є підставою для невиплати пенсії, оскільки таке право закріплене за особою положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і може бути обмежене лише введенням воєнного чи надзвичайного стану на окремій території чи на всій території України.
Оскільки відповідач, як орган ПФУ, не надав ані нотаріусу, ані суду відомості щодо розміру недоотриманої пенсії за весь період її невиплати спадкодавцеві за життя з 01.10.2014 по 29.04.2018, заперечує наявність у нього обов`язку виплати позивачці недоотриманої її матір?ю пенсії за вказаний період, звернення позивачки за видачею їй свідоцтва про право на спадщину за законом не призвело до оформлення позивачкою своїх спадкових прав у повному обсязі, в той час як вона є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , що прийняла спадщину у встановлені строки, а також враховуючи те, що за життя мати позивачки недоотримала пенсію, яка увійшла до складу спадщини, суд дійшов до переконання, що позивачка як спадкоємець набула право на отримання невиплаченої пенсії.
Щодо строку давності, суд першої інстанції зазначив, що оскільки з 12 березня 2017 року строк позовної давності спочатку був продовжений, а потім призупинений, позивачка звернулася до суду позовом 31.10.2025 року, про порушене право дізналася 25.03.2019 року з відповіді Пенсійного фонду державному нотаріусу, то наслідки спливу строків позовної давності за заявлених позовних вимог не можуть бути застосовані.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.
У постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року (справа № 243/12679/21) викладені такі висновки щодо щодо застосування норми права у спірних правовідносинах.
«…припинення пенсійних виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених пенсійних виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання пенсії. Право на таку пенсію у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці пенсійні виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю, а тому спадкоємець відповідно до положень статті 1227 ЦК України має право на отримання пенсії у порядку спадкування за законом.
…
… перелік підстав для припинення пенсії передбачено статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», частиною першою якої визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Наведений перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом.
Конституційне поняття «Закон України», на відміну від поняття «законодавство України», не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах її повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.»
Скасовуючи постанову апеляційного і направляючи справу на новий апеляційний розгляд, Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд «не врахував, не звернув уваги на те, що припинення пенсійних виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених пенсійних виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання пенсії, не витребував та не дослідив докази, на підставі яких батьку позивача було призупинено виплату пенсії, не перевірив чи на законній підставі таку виплату було призупинено.»
У межах розгляду цієї справи, судом першої встановлено, що відповідач - орган Пенсійного фонду України, не надав рішення про скасування вже призначеної довічної пенсії спадкодавиці позивачки, а посилався лише на те, що виплата пенсії зупинена у зв`язку з припиненням функціонування та здійснення діяльності органами ПФУ на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, які тимчасово не контролюються українською владою, та припиненням фінансування пенсійних виплат на тимчасово окупованих територіях України.
Така підстава зупинення виплати пенсії не передбачена статтею 49 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тому у вирішенні цього спору слід виходити з того, що виплата пенсії ОСОБА_2 була зупинена з підстав, не передбачених законом, відтак позивачка ОСОБА_1 , як спадкоємиця має право на спадкування і отримання у власність невиплачених сум пенсії.
З огляду на те, що відповідач не надав суду будь-яких відомостей, які б давали можливість обрахувати суми невиплачених пенсій самостійно позивачкою або ж судом, слід вважати належним обраний спосіб захисту порушеного права на спадкування.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а тому оскаржуване рішення у відповідності до норм статей 374, 375 ЦПК України слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 31 березня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 26 серпня 2026 року.
Головуючий суддя О.А. Лобов
Судді: А.І. Дорош
В.М. Триголов