УХВАЛА
20 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 201/10684/22
провадження № 61-10409ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Воробйової І. А.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 травня 2026 року в справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_1 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Релігійної організації «Релігійна громада православна церква «Храм на честь Всемилостивого Спаса та Пресвятої Богородиці», про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права власності на майно, за позовом Релігійної організації «Релігійна громада православна церква «Храм на честь Всемилостивого Спаса та Пресвятої Богородиці» до Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_1 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2022 року Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_1 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Релігійної організації «Релігійна громада православна церква «Храм на честь Всемилостивого Спаса та Пресвятої Богородиці», про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права власності на майно.
У серпні 2023 року Релігійна організація «Релігійна громада православна церква «Храм на честь Всемилостивого Спаса та Пресвятої Богородиці» звернулася до суду з позовом до Дніпровської міської ради,
ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_1 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання права власності.
Рішенням Соборного районного суду м. Дніпра від 06 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради та Релігійної організації «Релігійна громада православна церква «Храм на честь Всемилостивого Спаса та Пресвятої Богородиці».
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 травня 2026 року рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 06 листопада 2025 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.
Усунено перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання ОСОБА_2 знести самочинно побудоване майно, а саме А-1 - молитовний будинок, що складається
з під. А-1 - підвал площею 109,4 кв. м, І поверх - коридор площею 6,7 кв. м,
2 - сходи площею 3,6 кв. м, 3 - приміщення площею 103, 6 кв. м, всього
113,6 кв. м, та повернено земельну ділянку територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, за адресою: АДРЕСА_1 , привівши її у придатний для подальшого використання стан.
Припинено право власності та скасовано державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме на А-1 - молитовний будинок, що складається з під. А-1 - підвал площею 109,4 кв. м, І поверх - коридор площею 6, 7 кв. м, 2 - сходи площею 3, 6 кв. м, 3 - приміщення площею 103,6 кв. м, всього 113,6 кв. м (реєстраційний номер 1173530612101), за адресою: АДРЕСА_1 , із закриттям розділу.
У іншій частині рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 06 листопада 2025 року залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
03 серпня 2026 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 травня 2026 року разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, яке обґрунтовано тим, що із оскаржуваною постановою ознайомилась у Державному реєстрі судових рішень, отримала повний текст постанови
31 липня 2026 року у суді першої інстанції, вперше вона звернулося до суду
із касаційною скаргою 02 червня 2026 року, проте ухвалою Верховного Суду
від 01 липня 2026 року касаційну скаргу повернено. У липні 2026 року повторно звернулося з касаційною скаргою, проте ухвалою Верховного Суду
від 03 серпня 2026 року касаційну скаргу повернено.
Згідно з частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також, підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає порушення судом норм процесуального права, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Оскільки викладені в касаційній скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, слід відкрити касаційне провадження у даній справі та витребувати матеріали справи.
Крім того, заявник звернувся з клопотанням про зупинення дії та виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 травня 2026 року до закінчення перегляду її в касаційному порядку.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Вказаною нормою у випадку примусового виконання передбачено зупинення виконання рішення, а у випадку, якщо рішення не передбачає примусового виконання - зупинення його дії.
Вирішуючи питання про зупинення дії судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності ускладнення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.
Судове рішення підлягає примусовому виконанню в частині стягнення судового збору, тому Верховний Суд дійшов висновку про зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 травня 2026 року в цій частині, а в іншій зупинити дію до закінчення касаційного провадження.
Керуючись статтями 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 травня 2026 року.
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати із Соборного районного суду м. Дніпра цивільну справу
№ 201/10684/22 за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_1 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Релігійної організації «Релігійна громада православна церква «Храм на честь Всемилостивого Спаса та Пресвятої Богородиці», про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права власності на майно, за позовом Релігійної організації «Релігійна громада православна церква «Храм на честь Всемилостивого Спаса та Пресвятої Богородиці» до Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_1 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання права власності.
Клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання та дії постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 травня 2026 року задовольнити.
Зупинити виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 травня 2026 року в частині стягнення судового збору, а в іншій частині зупинити дію, до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк,
який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
І. А. Воробйова
М. Є. Червинська