Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 вересня 2026 р. № 520/12993/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасечнік О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
І. Зміст і підстави позовних вимог.
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_4 , в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:
1. Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови, викладеної у листі від 18.03.2026 року № 6005/7/99-00-17-01-02-07, у погодженні рішення про виключення з числа службових трикімнатної ізольованої квартири, житловою площею 51,4 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та направлення до Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 04059243, адреса: 61003, Україна, Харківська обл., місто Харків, Майдан Конституції, будинок 7) клопотання про виключення квартири з числа службових з подальшим наданням для постійного проживання разом із сім?єю ОСОБА_1 .
2. Зобов?язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ: 43005393, адреса: 04053, Україна, місто Київ, Львівська площа, будинок 8) направити до Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 04059243, адреса: 61003, Україна, Харківська обл., місто Харків, Майдан Конституції, будинок 7) клопотання про виключення з числа службових трикімнатної ізольованої квартири, житловою площею 51,4 кв.м., розташоваю за адресою: АДРЕСА_1 та надання її для постійного проживання разом із сім?єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка з 1997 року проходить службу в податкових органах, а з 22.03.2023 обіймає посаду заступника начальника ГУ ДПС у Харківській області. З 2012 року позивачка на підставі ордера та договору найму проживає у службовій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка була включена до числа службових жилих приміщень у 2011 році. Позивачка та члени її сім`ї не мають житла у приватній власності, а з 29.01.2008 перебувають на квартирному обліку. 18.11.2025 позивачка звернулася із заявою про виключення квартири з числа службових та направлення відповідного клопотання до Харківської міської ради. ГУ ДПС у Харківській області підтримало звернення, однак ДПС України листом від 18.03.2026 №6005/7/99-00-17-01-02-07 відмовила у зміні статусу квартири, пославшись на збереження потреби у службовому житлі, воєнний стан та необхідність забезпечення ним інших працівників. Позивачка вважає таку відмову протиправною, оскільки відповідач не врахував положення абзацу третього пункту 5 розділу І Положення №338, яке, передбачає право звернутися із заявою про виключення службового житла з числа службового та зобов`язує розглянути таку заяву у встановленому порядку.
IІ. Виклад позиції інших учасників справи.
Державна податкова служба України подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачка не має безумовного права на виключення квартири з числа службових, оскільки пункт 5 розділу І Положення № 338 передбачає, що жиле приміщення виключається з числа службових у разі відпадіння потреби ДПС або її територіального органу в його використанні.
Така потреба не відпала, а навпаки - залишається актуальною, оскільки у службовому житлі мають потребу працівники податкових органів, зокрема 28 працівників ГУ ДПС у Харківській області.
Державна податкова служба України також зазначила, що питання виключення службового житла має дискреційний характер, а тому суд не може підміняти собою суб`єкта владних повноважень.
Отже, право позивачки на житло не порушено, оскільки вона продовжує користуватися спірною квартирою та не позбавлена можливості проживати в ній.
Державна податкова служба України просила відмовити у задоволенні позову повністю.
Головне управління ДПС у Харківській області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що спірна квартира має статус службової, а потреба ДПС у службовому житлі не відпала.
Разом із тим ГУ ДПС у Харківській області зазначило, що ними розглянуто звернення позивачки та направлено до ДПС України відповідні матеріали щодо погодження питання про виключення квартири з числа службових.
Головне управління ДПС у Харківській області просило відмовити у задоволенні позову.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 26.05.2026 суд залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, треті особи: Головне управління ДПС у Харківській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 05.06.2026 суд відкрив провадження у справі, призначив справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою від 29.07.2026 суд задовольнив клопотання Державної податкової служби України та змінив статус Головного управління ДПС у Харківській області з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, на відповідача. Розгляд справи розпочато спочатку.
Ухвалою від 29.07.2026 суд залишив без задоволення клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі.
Ухвалою від 29.07.2026 суд залишив без задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Позивачка з 17.03.1997 проходить службу в податкових органах, а з 22.03.2023 обіймає посаду заступника начальника Головного управління ДПС у Харківській області.
Службова квартира за адресою: АДРЕСА_1 , була включена до числа службових жилих приміщень рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 07.09.2011 № 639, а рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 06.03.2012 № 127 надана для проживання сім`ї позивачки.
На підставі ордера № 065428 від 10.05.2012 позивачка вселилася до квартири та надалі користується нею на підставі договору найму службової квартири від 20.03.2012.
Згідно з довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 18.11.2025 у спірній квартирі зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано 05.10.2013.
Понад десять років ОСОБА_1 працює у податкових органах та понад десять років проживає у наданому їй службовому жилому приміщенні.
Крім того, позивачка перебуває на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за загальною чергою та у списках осіб, які мають право на першочергове одержання житлової площі, з 29.01.2008.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у позивачки та членів її сім`ї відсутнє житло на праві приватної власності.
18.11.2025 ОСОБА_1 звернулася до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Харківській області із заявою про виключення спірної квартири з числа службових та направлення відповідного клопотання до Харківської міської ради.
Головне управління ДПС у Харківській області листом від 20.02.2026 № 1397/8/20-40-17-02-04 повідомило Державну податкову службу України про результати розгляду заяви позивачки та просило розглянути питання щодо погодження рішення про виключення квартири з числа службових і направлення відповідного клопотання до Харківської міської ради.
Водночас листом від 18.03.2026 № 6005/7/99-00-17-01-02-07 Державна податкова служба України відмовила у зміні статусу спірної квартири.
Підставою для відмови відповідач зазначив те, що потреба Державної податкової служби у службовому житлі в місті Харкові не відпала. Також відповідач послався на воєнний стан та необхідність забезпечення службовим житлом працівників податкових органів, які були вимушені залишити свої місця проживання.
Позивачка вважає зазначене рішення протиправним, оскільки відповідач не врахував положення абзацу третього пункту 5 розділу І Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Державній податковій службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.06.2021 № 338, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.10.2021 за № 1314/36936 (далі - Положення № 338).
Позивачка, вважаючи дії протиправними, звернулася до суду з цим позовом.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом установлено, що спірна квартира була надана позивачці як службове жиле приміщення у зв`язку з її трудовими відносинами з податковим органом.
Також установлено, що позивачка понад десять років працює у системі Державної податкової служби, понад десять років проживає у спірній службовій квартирі, перебуває на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та, відповідно до наданих суду інформаційних довідок, не має іншого житла у приватній власності.
Отже, на час звернення із заявою позивачка відповідала умовам, визначеним абзацом третім пункту 5 розділу І Положення № 338, для звернення із заявою про надання ДПС або її територіальним органом клопотання до органу місцевого самоврядування щодо виключення службового житла з числа службового.
Саме Положення № 338, яке є спеціальним нормативним актом, що регулює порядок надання та користування службовими жилими приміщеннями в ДПС та її територіальних органах, передбачає спеціальний механізм розгляду таких заяв.
Відповідно до пункту 5 розділу І Положення № 338 громадяни, які пропрацювали в ДПС або її територіальному органі, що надав їм службове жиле приміщення, не менше десяти років, проживають у цьому службовому жилому приміщенні не менше десяти років, перебувають на обліку для отримання житла та не мають іншого житла у приватній власності, мають право звернутися із відповідною заявою до ДПС або її територіального органу про надання ними клопотання до органу місцевого самоврядування про виключення цього житла з числа службового.
Пунктом 6 розділу І Положення № 338 встановлено, що рішення про можливість виключення жилого приміщення з числа службових приймається Головою ДПС з урахуванням пропозицій Комісії з житлових питань ДПС - для службових жилих приміщень, які належать ДПС; або керівником територіального органу ДПС з урахуванням пропозицій Комісії з житлових питань відповідного територіального органу - для службових жилих приміщень, які належать територіальному органу ДПС. У другому випадку рішення керівника територіального органу погоджується Головою ДПС з урахуванням пропозицій Комісії з житлових питань ДПС.
Пунктом 7 розділу І Положення № 338 передбачено, що виключення жилого приміщення з числа службових здійснюється за рішенням виконавчого органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням приміщення на підставі відповідного клопотання.
Отже, ДПС не наділена повноваженнями одноособово змінити статус спірної квартири та виключити її з числа службових. Рішення про виключення квартири з числа службових приймає відповідний виконавчий орган місцевого самоврядування після проходження передбаченої Положенням № 338 процедури.
Водночас це не означає, що ДПС вправі обмежитися формальною відповіддю заявникові без належного проходження передбаченої нормативним актом процедури.
Суд бере до уваги, що ГУ ДПС у Харківській області розглянуло звернення позивачки та направило до ДПС України матеріали щодо погодження питання про виключення квартири з числа службових.
Разом із тим з матеріалів справи не вбачається, що заява позивачки та подані нею документи були розглянуті Комісією з житлових питань ДПС, а також що за результатами такого розгляду Голова ДПС прийняв рішення у порядку, передбаченому пунктом 6 розділу І Положення № 338.
Оскаржуваний лист від 18.03.2026 № 6005/7/99-00-17-01-02-07 підписаний заступником Голови ДПС.
При цьому відповідач не надав суду доказів того, що перед прийняттям оскаржуваного рішення питання було розглянуто Комісією з житлових питань ДПС та що Голова ДПС прийняв відповідне рішення з урахуванням пропозицій Комісії.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивачки про недотримання відповідачем установленого Положенням № 338 порядку розгляду її заяви.
Саме по собі посилання відповідача на те, що ДПС має потребу у службовому житлі, не усуває обов`язку діяти у спосіб, встановлений спеціальним нормативним актом.
Водночас така обставина не звільняє відповідача від обов`язку дотриматися встановленої процедури прийняття рішення.
У постанові від 15.12.2021 у справі № 1840/2970/18 Верховний Суд зазначив, що дискреція адміністративного органу не є довільною та повинна здійснюватися відповідно до закону, а адміністративний суд має право перевіряти рішення, прийняті в межах дискреційних повноважень.
Верховний Суд також неодноразово виходив із того, що дискреційне повноваження передбачає можливість вибору між декількома юридично допустимими варіантами поведінки, однак не звільняє суб`єкта владних повноважень від дотримання визначеної законом процедури та належного обґрунтування свого рішення.
Водночас суд не може підміняти собою адміністративний орган та самостійно приймати замість нього первинне управлінське рішення, якщо законом або нормативним актом передбачено відповідну процедуру та можливість оцінки декількох юридично допустимих варіантів.
У постанові від 17.09.2024 у справі № 520/14989/23 Верховний Суд, розглядаючи спір щодо виключення службового житла, погодився з необхідністю судового захисту права особи на реалізацію житлових гарантій за відсутності доведених правових підстав для відмови у відповідному зверненні.
Разом із тим із цієї правової позиції не випливає, що адміністративний суд у кожному випадку має безпосередньо зобов`язувати суб`єкта владних повноважень прийняти позитивне рішення замість нього.
Спосіб захисту повинен відповідати характеру встановленого порушення.
У постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 817/498/17 наголошено на необхідності обрання ефективного способу захисту, який забезпечує реальне поновлення порушеного права та не створює необхідності для особи повторно звертатися до суду у зв`язку з неналежним виконанням рішення.
Водночас у цій справі встановлено не те, що позивачці безумовно належить право на виключення квартири з числа службових, а те, що її заява не була розглянута із дотриманням усіх елементів процедури, встановленої Положенням № 338.
Тому належним та ефективним способом захисту у цій справі є скасування оскаржуваного рішення та зобов`язання компетентного суб`єкта повторно розглянути питання з дотриманням установленої процедури та з урахуванням висновків суду.
Такий висновок узгоджується і з принципом диспозитивності адміністративного судочинства. Верховний Суд у постанові від 27.10.2025 у справі № 520/22006/21 наголосив, що суд зв`язаний предметом та обсягом заявлених позовних вимог і не може довільно змінювати предмет чи правову підставу позову.
Суд також враховує, що на час виникнення спірних правовідносин житлове законодавство України зазнало істотних змін.
Законом України «Про основні засади житлової політики» від 13.01.2026 № 4751-IX запроваджено нове правове регулювання у сфері житлових відносин. Цим Законом визначено, зокрема, поняття службового житла та встановлено, що службове житло державного житлового фонду надається на підставі рішення відповідного органу державної влади або уповноваженого ним суб`єкта, а питання подальшого користування ним регулюється житловим законодавством та відповідними нормативними актами.
При цьому правочини про заселення у службові житлові приміщення, дійсні на день набрання чинності Законом № 4751-IX, зберігають чинність відповідно до його перехідних положень. Отже, набрання чинності новим законом саме по собі не припинило право позивачки користуватися спірною квартирою.
Також слід зазначити, що обставини тривалості проживання позивачки у спірній квартирі, її перебування на квартирному обліку, відсутності іншого житла та тривалості роботи у податкових органах є юридично значущими для оцінки заяви в межах процедури, встановленої Положенням № 338.
З урахуванням встановлених у цій справі обставин суд доходить висновку, що оскаржуваний лист Державної податкової служби України від 18.03.2026 № 6005/7/99-00-17-01-02-07 не відповідає вимогам обґрунтованості та належної процедури прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню.
Разом із тим суд не вбачає правових підстав для безпосереднього зобов`язання Державної податкової служби України направити до Харківської міської ради клопотання про виключення квартири з числа службових.
Отже, вимога про безпосереднє направлення клопотання до Харківської міської ради є передчасною.
При цьому скасування оскаржуваного рішення без зобов`язання відповідача здійснити повторний розгляд заяви не забезпечило б ефективного захисту права позивачки.
Тому суд вважає належним способом захисту зобов`язати Державну податкову службу України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.11.2025 щодо виключення з числа службових трикімнатної ізольованої квартири, житловою площею 51,4 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з дотриманням процедури, визначеної Положенням про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Державній податковій службі України та її територіальних органах, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 10.06.2021 № 338, із урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
При цьому під час повторного розгляду відповідач має надати оцінку всім юридично значущим обставинам, у тому числі тривалості роботи позивачки в ДПС та її територіальних органах, тривалості проживання у спірному службовому житлі, перебуванню на квартирному обліку, відсутності іншого житла у приватній власності, фактичному складу сім`ї, потребі ДПС у службовому житлі та іншим обставинам, які відповідно до Положення № 338 мають значення для прийняття рішення.
VI. Висновки суду.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
VII. Розподіл судових витрат.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України, викладене у листі від 18.03.2026 № 6005/7/99-00-17-01-02-07, щодо відмови у погодженні питання про виключення з числа службових трикімнатної ізольованої квартири, житловою площею 51,4 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов`язати Державну податкову службу України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.11.2025 щодо виключення з числа службових трикімнатної ізольованої квартири, житловою площею 51,4 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з дотриманням процедури, визначеної Положенням про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Державній податковій службі України та її територіальних органах, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 10.06.2021 № 338, із урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач 1 - Державна податкова служба України, місце знаходження: пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393.
Відповідач 2 - Головне управління ДПС у Харківській області, місце знаходження: вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495.
Третя особа: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Третя особа: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Третя особа: ОСОБА_3 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Рішення у повному обсязі складено та підписано 08.09.2026.
Суддя О.В. Пасечнік