КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа № 758/11095/25 Головуючий у суді І інстанції: Войтенко Т.В.
провадження №22-ц/824/6965/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Березовенко Р.В., Музичко С.Г.,
секретар судового засідання: Пустовіт І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 10 листопада 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2025 року АТ «Універсал Банк» звернулося до Подільського районного суду м. Києва з позовом, у якому просив стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківських послуг «monobank» від 27.10.2019 року в розмірі 184 737,05 грн та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27.10.2019 року ОСОБА_1 звернулась до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 27.10.2019 року в рамках проекту «monobank», який є мобільним додатком, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні карти monobank. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Онбординг відбувається шляхом верифікації клієнта очно: на точці видачі, у відділенні Банку, співробітником служби доставки банку у зручному для клієнта місці, кредитним агентом у точці. Починаючи з травня 2020 також можлива верифікація працівником банку дистанційно, ДІЯ шерінг на точці дистанційно та селфі клієнта, спрощена процедура через УБКІ, селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
У позовній заяві позивач зазначає, що на підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 2 500,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, який було поступово збільшено до 120 000,00 грн платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за укладеним договором виконав в повному обсязі, тоді як у відповідача прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, відбулося істотне порушенням клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою.
27.09.2024 року банк направив відповідачу повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Однак остання на контакт з банком не виходила, жодних дій на погашення заборгованості не вчинила, у зв`язку з чим, станом на 11.05.2025 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 184 737,05 грн.
Оскільки відповідачем заборгованість не погашена, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківських послуг «monobank» від 27.10.2019 року в розмірі 184 737,05 грн та судові витрати у розмірі 3 028,00 грн.
Заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 10 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погодившись з вказаним заочним рішенням суду першої інстанції, Македон О.А., який представляє інтереси Акціонерного товариства «Універсал Банк», подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Також просив судові витрати покласти на відповідача.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що ухвалюючи оскаржуване рішення, судом першої інстанції не було досліджено механізму отримання банківських послуг проєкту Monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами, правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту.
Зазначав, що підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що він ознайомлений з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», Тарифами за карткою Monobank, Таблицею обчислення вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники в мобільному додатку. Також підтвердив, що вищевказані документи йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Вважає посилання суду першої інстанції на недоведеність з боку банку, що саме ці Умови і правила розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними є безпідставними, оскільки вони не грунтуються на приписах Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), а тому у відповідача виникла заборгованість.
Зазначав також, що відповідачем не висловлювалось жодних заперечень з приводу наявної заборгованості, контррозрахунку заборгованості не надано.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не підтверджує умови кредитування та суму заборгованості за кредитом, оскільки зазначений доказ повністю залежить від волевиявлення банку. Суд першої інстанції зазначав, що розрахунок заборгованості, виписка з рахунку не є документами, які доводять погодження сторонами умов щодо розміру та сплати процентів.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що з огляду на те, що заборгованість утворювалася в тому числі у зв`язку зі списанням відсотків, які не погоджувалися з відповідачем, суд не може встановити дійсну суму неповернутого тіла кредиту. Крім того, суд не може вважати доведеними вимоги банку про стягнення овердрафту, тоді як відповідач відповідних умов договору не погоджував, а овердрафт утворився через самостійне списання банком відсотків та штрафів, що призвело до фактичного збільшення тіла кредиту.
Такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено, що 27.10.2019 року відповідач звернулась до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 27.10.2019 року.
Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови.
У анкеті-заяви ОСОБА_1 просила відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт, відповідно до умов Договору.
Анкета-заява містить детальну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема дату її народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу (а.с. 44).
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг (п. 2).
Відповідно до п. 3 анкети-заяви, відповідач підтвердила, що ознайомилась з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримала їх примірники у мобільному додатку, що складають договір та зобов`язалась виконувати його умови. Окрім цього, відповідач беззастережно погодилась з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Підписанням анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису (п. 6).
Відповідно до п. 11 анкети-заяви усе листування щодо цього договору відповідач просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.
Відповідно до копії довідки про наявність рахунку від 11.05.2025 року вбачається, що відповідачу було відкрито рахунок № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , тип рахунку - картка чорна, валюта рахунку - UAН, статус картки - активна до 02/28 (а.с. 42).
Відповідно до копії довідки про розмір встановленого ліміту відповідачу за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 27.10.2019 року за карткою № НОМЕР_3 , вбачається, що кредитний ліміт протягом дії договору неодноразово змінювався, та станом на 29.01.2024 року встановлена сума кредитного ліміту становила 120 000 грн (а.с. 43).
Із виписки про рух коштів по картці від 11.05.2025 року за період з 27.10.2019 року по 08.11.2024 року вбачається, що відповідач тривалий час активно користувався кредитом, здійснював оплату товарів та послуг, перекази, частково погашав кредит (а.с. 24-41).
Згідно пояснень до виписки про рух коштів на рахунку кредитний ліміт боржника становить 120 000 грн. Відповідно до п.3 Анкети - заяви до договору про надання банківських послуг підписанням договору боржник беззастережно погодився із тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку збільшувати/зменшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку баланс складає (мінус) - 64737,05 грн, тобто заборгованість складає 184 737,05 грн. Ця заборгованість складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту у сумі 120 000 грн та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить - (мінус) 64 737,05 грн. Овердрафт - (мінус) 64 737,05 грн виник наступним чином. Якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі. У зв`язку із тим, що відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно менший за поточні витрати по картковому рахунку на власний розсуд, виникла заборгованість (а.с.23).
З виписки по рахунку вбачається, що відповідач неодноразово знімав протягом 2024 року по 20 000 грн готівки, а також аналогічні суми перераховані на карти.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 27.10.2019 року, станом на 11.05.2025 року загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 184 737,05 грн (а.с. 6-22).
Також позивачем додано до позову Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank (а.с. 45-51), Тарифи кредиту Чорна картка monobank (а.с. 52-53), Паспорт споживчого кредиту (а.с. 54-56), завірену позивачем копію паспорта відповідача (а.с. 57-59), завірену позивачем копію картки платника податків відповідача (а.с. 59 зворот).
Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Варто зауважити, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (у редакції, чинній на час вирішення справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій).
Отже, виписка по картковому рахунку може бути належним доказом заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20, від 26 жовтня 2022 року у справі №333/5483/20 та інших.
Банком було надано суду виписку по картковому рахунку ОСОБА_1 , згідно якої заборгованість останньої станом на 08.11.2024 року становить 184 737,05 грн.
Отже, надана позивачем виписка про рух коштів по картці підтверджує обставини видачі кредиту та його розміру, а також розміру заборгованості за кредитом.
Як вбачається з наданої позивачем виписки про рух коштів по картці відповідач активно користувалася рахунком, здійснювала з нього платежі, зокрема здійснювала платежі у закладах торгівлі та харчування, знімала готівку. Рух коштів по картці відповідача свідчить про те, що вона була обізнана про списання відсотків, оскільки зазначені відомості є у вільному електронному доступі. Таке активне користування кредитною карткою з доступом до мобільного додатку свідчить про обізнаність відповідача щодо умов кредитування та Правил користування послугою електронного банку.
Наданий банком розрахунок заборгованості є належним доказом, який підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, оскільки містить детальний розпис нарахованої заборгованості за кредитним договором, дати здійснення платежів боржником, кількість днів, за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом, дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом.
Відповідно до п. 5.22 Розділу ІІ Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» кредит збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому Банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами.
Відповідно до п. 5.20 Розділу ІІ Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» термін повернення овердрафту в повному обсязі протягом 30 днів з моменту виникнення овердрафту.
Аналіз руху коштів по картці відповідача свідчить про те, що відповідач лише частково, на власний розсуд, здійснювала операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був меншим за поточні витрати по картковому рахунку, у зв`язку з чим і виникла вказана позивачем заборгованість.
Часткова сплата боржником основного боргу та/або сум санкцій - є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Аналогічну позицію сформував Верховний Суд у постанові по справі № 127/23910/14-ц від 23.12.2020.
Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості, боржником не надано.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення заявленої позивачем суми заборгованості, не врахувавши, що матеріалами справи підтверджено, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору. Прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором АТ «Універсал Банк» виконало своєчасно і повністю, надавши відповідачці кредитні кошти в повному обсязі. Як вбачається із виписки про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 , остання користувалась кредитними коштами та частково сплачувала платежі за договором, що призвело до виникнення у неї заборгованості по кредиту.
Щодо висновку суду першої інстанції про те, що Витяг з Умов, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником (з посиланням суду першої інстанції на правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 року №342/180/17), колегія суддів вказує про таке.
Із наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору встановлено, що без ознайомлення з Умовами обслуговування рахунків особи в АТ «Універсал Банк» та Тарифами за карткою Monobank подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим. Отже, заповненням Анкети-заяви відповідачка підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі №243/6552/20, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, від 12 червня 2021 року у справі №524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20.
Відтак висновок суду першої інстанції про те, що у справі відсутні докази погодження Банком пропозиції позичальника та погодження між сторонами всіх істотних умов договору, не доведення банком, що саме ці, а не будь-які інші Умови та Правила розуміла відповідачка під час укладання договору, є помилковими та такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах Закону України «Про електронну комерцію».
Доводи апеляційної скарги АТ «Універсал Банк» знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про стягнення з відповідача на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» у розмірі 184 737,05 грн.
Щодо судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги задоволено повністю, судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 3028,00 грн (а.с. 69) та судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 4542 грн (а.с. 113 зворот), а всього 7570,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк».
Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального, і порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог у відповідності до ст. 376 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити.
Заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 10 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 27.10.2019 року станом на 11.05.2025 року у розмірі 184 737 грн 05 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» понесені судові витраті зі сплати судового збору у розмірі 7570 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.
Реквізити сторін:
Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», ЄДРПОУ: 21133352, адреса: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст постанови складено «03» вересня 2026 року.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді Р.В. Березовенко
С.Г. Музичко