УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2026 р. Справа № 520/33673/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Судді-доповідача: Подобайло З.Г.,
Суддів: Чалого І.С. , Семененко М.О. ,
розглянувши в письмовому провадженні заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 року по справі №520/33673/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), в якому просила суд: визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні; зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та стягнути на користь ОСОБА_1 середній заробіток у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні із розрахунку 383 грн 70 коп. у день з 17.12.2020 по 19.07.2022 у сумі 222 162 грн 30 коп та з 20.07.2022 по 20.01.2023 у сумі 70 600 грн 80 коп, що загалом становить 292 763 грн 10 коп., із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та стягнути на користь ОСОБА_1 середній заробіток у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні із розрахунку 383 грн 70 коп. у день з 17.12.2020 по 19.07.2022 у сумі 13329,74 грн (тринадцять тисяч триста двадцять дев`ять гривень 80 копійок) та з 20.07.2022 по 20.01.2023 у сумі 70600,80 грн (сімдесят тисяч шістсот гривень 80 копійок) із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2026 апеляційну скаргу задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 по справі №520/33673/25 скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
29.08.2026 до суду надійшла заява ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій заявник просить суд ухвалити додаткове рішення у справі, згідно з яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1453,44 грн.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення, вважає, що подана заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 2 ст.252 КАС України передбачено, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Отже, загальне правило розподілу судових витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
При цьому, відповідачу, як суб`єкту владних повноважень, можуть компенсуватись лише документально підтвердженні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, оскільки суб`єкт владних повноважень повинен нести усі ризики, пов`язані з прийняттям ним рішень, вчиненням дій чи допущенням бездіяльності, у тому числі необхідність відстоювати правомірність своєї поведінки в адміністративному суді. Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних відносинах із владою.
Об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 29.08.2022 у справі №826/16473/15 дійшла висновків, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору за будь-яких результатів розгляду справи (задоволення або відмова в задоволенні позову, як повністю, так і частково) не підлягають розподілу за результатом розгляду справи. На користь саме такого тлумачення свідчить зміст частини третьої статті 139 КАС України, відповідно до якої суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору. Такий підхід законодавця до правового регулювання розподілу витрат на сплату судового збору нерозривно пов`язаний із завданням адміністративного судочинства, котре полягає у вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.07.2026 у справі №320/20473/24.
Оскільки спір у даній справі вирішено на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) - суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат відповідача, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з ОСОБА_1 не підлягають.
За встановлених обставин та враховуючи наведене правове регулювання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про ухвалення додаткового рішення у справі №520/33673/25.
Керуючись ст.ст. 132, 139, 252, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд
У Х В А Л И В
У задоволенні заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 року по справі №520/33673/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 )про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.
Суддя-доповідач (підпис) Подобайло З.Г.
Судді (підпис) (підпис) Чалий І.С. Семененко М.О.