УХВАЛА
07 вересня 2026 року м. Кропивницький
справа № 404/6631/24
провадження № 22-ц/4809/1974/26
Кропивницький апеляційний суд у складі судді-доповідача Єгорової С. М., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на судове рішення у справі № 404/6631/24, ухвалене 17 липня 2026 року у складі головуючого судді Капиш В. М.
УСТАНОВИВ:
26 серпня 2026 року до Кропивницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 17 липня 2026 року по справі №404/6631/24, провадження 2/391/9/26 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
Згідно ухвали Кропивницького апеляційного суду від 26 серпня 2026 року витребувано з Компаніївського районного суду Кіровоградської області матеріали цивільної справи № 404/6631/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з надходженням до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги позивачки.
31 серпня 2026 року Кропивницьким апеляційним судом зареєстровано надходження матеріалів цивільної справи № 404/6631/24 із суду першої інстанції.
Разом з тим, подана позивачкою апеляційна скарга не може бути прийнята апеляційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття апеляційного провадження з огляду на таке.
Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги викладено у ст. 356 ЦПК України.
Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі має бути зазначене рішення або ухвала, що оскаржуються.
Апеляційним судом з`ясовано, що у вступній та прохальній частині апеляційної скарги позивачка просить: (мовою оригіналу) поновити строки на оскарження ухвали Компаніївського суду; скасувати ухвалу Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 17 липня 2026 року.
Однак в матеріалах справи №404/6631/24 відсутня ухвала Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 17 липня 2026 року, натомість у матеріалах справи наявне рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 17 липня 2026 року.
Відтак, матеріали справи №404/6631/24 не містять ухвали постановленої Компаніївським районним судом Кіровоградської області 17 липня 2026 року.
Отже ОСОБА_1 необхідно уточнити яке саме судове рішення нею оскаржується та усунути неточності вказані в тексті апеляційної скарги.
Також, згідно з пунктом 7 частини першої статті 356 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) в апеляційній скарзі має бути зазначено клопотання особи, яка подала скаргу.
Принцип диспозитивності цивільного судочинства (пункт 5 частини третьої статті 2, статті 13 ЦПК України) означає, що суд розглядає цивільні справи лише в межах вимог заявника, зокрема суд апеляційної інстанції обмежений вимогами апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК).
Зокрема, у прохальній частині апеляційної скарги позивачка просить скасувати ухвалу Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 17 липня 2026 року та повернути судове справу №404/6631/24 провадження №2/391/9/26 від 17 липня 2026 року до Компаніївського районного суду Кіровоградської області на подальший його розгляд.
Разом з тим, статтею 372 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:
1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення;
3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;
4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;
5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;
7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.
Оскільки у матеріалах справи відсутня ухвала Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 17 липня 2026 року, однак наявне рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 17 липня 2026 року, у разі оскарження заявницею рішення суду першої інстанції у цій справі, прохальну частину апеляційної скарги необхідно викласти у відповідності до повноважень суду апеляційної інстанції, передбачених ст. 372 ЦПК України.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Апеляційним судом з`ясовано, що звертаючись до суду із позовом у цій справі, позивачка просила:
-визнати недостовірною та такою, що порочить честь та гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , а саме інформацію, яка викладена ОСОБА_2 в матеріалах кримінального провадження за №12021121130001323 від 05.08.2021 та взята до уваги дізнавачем;
- стягнути з ОСОБА_2 200 000,00 грн моральної шкоди.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позивачка звернулась до суду із позовом у цій справі у 2024 році.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України» на 2024 рік, визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року становить 3028 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме:
- позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 1 211 грн 20 коп.);
- позовної заяви про відшкодування моральної шкоди 1,5 відсотків ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 3028 грн 00 коп.)
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Підпунктом 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону визначено, що ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду фізичною особою складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, за подання апеляційної скарги позивачка повинна сплатити судовий збір у розмірі 6 358, 80 грн (1211,20 грн + 3028 грн) х 150%)).
Однак доказів сплати судового збору у встановлених Законом порядку та розмірі до апеляційної скарги позивачкою не додано.
Судовий збір у розмірі 6 358, 80 грн має бути сплачено кожним із позивачів за такими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101, Банк: Казначейство України (ЕАП), МФО:899998, Ідентифікаційний код: 37918230, Рахунок:[рахунок приховано], КБКД:22030101, Призначення платежу: *;101;__(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи;Судовий збір, за позовом _(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення __від __, Кропивницький апеляційний суд.
Щодо клопотання позивачки про зарахування судового збору відносно рахунку Держави, оскільки остання є людиною похилого віку, апеляційний суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 1 ЗУ «Про судовий збір» (далі - Закон), визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 1 статті 2 Закону передбачено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Абзацом третім частини першої статті 3 Закону, визначено, що судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом.
Частиною 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, суд може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Частиною 5 статті 133 ЦПК України визначено, що особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Частиною 2 статті 8 Закону передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (частина 3 статті 8 Закону).
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
Разом із тим, суд зауважує, що єдиною підставою для зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Визначення майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України покладається на заінтересовану сторону (скаржника).
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Разом з тим, позивачкою не долучено жодного доказу для вирішення її клопотання про наявність підстав для звільнення, зменшення чи розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.
Стаття 129 Конституції України передбачає, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Судовий збір, його об`єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови відстрочення сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.
Водночас, апеляційний суд роз`яснює позивачці, що вона не позбавлена права звернутися до суду із заявою про звільнення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору надавши відповідні докази, які б свідчили про наявність підстав для цього.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, для усунення недоліків, з підстав, зазначених в цій ухвалі, які позивачка повинна усунути у строк, протягом десяти календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Керуючись ст. 185, 260, 261, 357, 389 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на судове рішення у справі №404/6631/24, ухвалене 17 липня 2026 року залишити без руху.
Запропонувати заявнику протягом десяти календарних днів з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки апеляційної скарги.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду С. М. Єгорова