ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2026 року м. Львів Справа № 300/3816/25 пров. № А/857/30020/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Заверухи О.Б., Матковської З.М.,
за участю секретаря судових засідань - Демидюк О.В.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Міністерства фінансів України на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 травня 2026 року про відстрочення виконання судового рішення (головуючий суддя: Главач І.А., місце ухвалення - м. Івано-Франківськ, повний текст судового рішення складено - 13.05.2026) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерство фінансів України та Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області до Комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Івано-Франківська міська рада про стягнення боргу,-
встановив:
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, 30.05.2025 звернулося до суду з позовом в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (а. с. 30-31 том 1), просило стягнути в дохід бюджету податкового боргу на суму 136 135 946,37 гривень.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто в дохід державного бюджету з Комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром» Івано-Франківської міської ради заборгованість за зобов`язаннями відповідно до договору про субкредитування № 28010-02/108 від 14.09.2010 року та додаткових угод № 28010-02/108-1 від 23.10.2011 року, № 28010-02/108-2 від 21.11.2012 року, № 28010-02/108-3 від 09.09.2015 року, № 28010-02/108-4 від 14.03.2016 року, № 28010-02/108-5 від 07.04.2016 року у рамках Проєкту розвитку міської інфраструктури № 4869-UA у сумі 33641249 (тридцять три мільйони шістсот сорок одна тисяча двісті сорок дев`ять) гривень 82 (вісімдесят дві) копійки, що еквівалентно 799761 (сімсот дев`яносто дев`яти тисячам сімсот шістдесят одному) долару США 55 (п`ятдесяти п`яти) центам, а також пеню за порушення строків погашення заборгованості за даним договором у сумі 9925111 (дев`ять мільйонів дев`ятсот двадцять п`ять тисяч сто одинадцять) гривень 55 (п`ятдесят п`ять) копійок за рахунок коштів з рахунків, відкритих у банківських установах, обслуговуючих платника податків.
Стягнуто в дохід державного бюджету з Комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром» Івано-Франківської міської ради заборгованість за зобов`язаннями відповідно до договору про субкредитування № 28000-04/207 від 10.12.2007 року та додаткових угод № 28000-04/207-1 від 18.07.2008 року, № 28000-04/207-2 від 29.12.2009 року, № 28000-04/207-3 від 25.10.2011 року, № 28000-04/207-4 від 09.09.2015 року, № 28000-04/207-5 від 24.03.2016, № 28000-04/207-6 від 07.04.2016 року, укладеного у рамках Проєкту розвитку міської інфраструктури № 4869-UA, у сумі 80230221 (вісімдесят мільйонів двісті тридцять тисяч двісті двадцять один) гривень 65 (шістдесят п`ять) копійок, що еквівалентно 1907332 (одному мільйону дев`ятсот семи тисячам триста тридцяти двом) доларам США 42 (сорока двом) центам, а також пеню за порушення строків погашення заборгованості за даним договором у сумі 12704024 (дванадцять мільйонів сімсот чотири тисячі двадцять чотири) гривні 62 (шістдесят дві) копійки, за рахунок коштів з рахунків, відкритих у банківських установах, обслуговуючих платника податків.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задоволено.
Апеляційну скаргу Міністерства фінансів України задоволено частково. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром» залишено без задоволення. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року у справі № 300/3816/25 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.
Стягнуто прострочену заборгованість з Комунального підприємства «Івано- Франківськводоекотехпром» (ЄДРПОУ 32360815) в дохід державного бюджету за Угодою про субкредитування № 28000-04/207 від 10.12.2027 та Договором про субкредитування № 28100-02/108 від 14.09.2010 у розмірі 136135946,37 грн за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках, відкритих у банківських установах.
Комунальне підприємство «Івано-Франківськводоекотехпром» подало до суду першої інстанції заяву про відстрочення виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026.
Заява вмотивована тим, що відповідач, як суб`єкт господарювання перебуває у скрутному матеріальному становищі, що підтверджується відповідною фінансовою звітністю. Також відповідач вказує на наявність значної дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб перед відповідачем, яка не є погашеною, що унеможливлює вчасне погашення коштів на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026. Крім того, відповідач вказує, що стягнення боргу в такому розмірі фактично унеможливить здійснення відповідачем господарської діяльності та продовження надання послуг населенню територіальної громади. Крім того, відповідач звертає увагу суду на наявність висновків Івано-Франківської торгово-промислової палати, якими підтверджується наявність обставин, а саме військових дій, які відповідач не міг передбачити та які впливають на його господарську діяльність. З огляду на наведені мотиви, просив заяву задовольнити та відстрочити виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026 у справі № 300/3816/25 на один рік з дня ухвалення судового рішення за результатами розгляду даної заяви.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 травня 2026 року клопотання відповідача про відстрочення виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року у адміністративній справі № 300/3816/25 за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерство фінансів України та Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області до Комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Івано-Франківська міська рада про стягнення боргу, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог на суму 136135946,37 гривень - задоволено.
Відстрочено виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року у адміністративній справі № 300/3816/25 строком на один рік з дня її ухвалення, тобто до 17 березня 2027 року.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодилися Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Міністерство фінансів України та оскаржили його в апеляційному порядку.
Обґрунтовуючи апеляцію, Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків покликалося на те, що факт віднесення підприємства до критичної інфраструктури чи здійснення тих чи інших послуг, факт наявності понад 600 працівників, наявність у боржника витрати на оплату електроенергії, реагентів, ремонт мереж, аварійно відновлювальні роботи жодним чином не надає пільг чи преференцій щодо сплати податків чи погашення наявної заборгованості. Просить скасувати ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 по справі № 300/3816/25 та відмовити в задоволенні клопотання Комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром» про відстрочення виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026.
Просить скасувати ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 по справі № 300/3816/25 та відмовити в задоволенні клопотання Комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром» про відстрочення виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026.
Обґрунтовуючи апеляцію, Міністерство фінансів України покликається на те, що посилання відповідача на складний фінансовий стан та можливі негативні наслідки як для боржника при виконанні рішення у встановлений строк не є виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення, а задоволення судом заяви про відстрочення виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи.
Просить скасувати ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 по справі № 300/3816/25 та відмовити в задоволенні клопотання Комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром» про відстрочення виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026.
Відповідач, 17.08.2026 подав відзиви на апеляційні скарги, в яких просив апеляційні скарги відхилити.
Представник Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Сидорчук А.І. в судовому засіданні просив апеляційні скарги задовольнити.
Представник Міністерство фінансів України Лісовська Л.О. в судовому засіданні просила апеляційні скарги задовольнити.
Представник КП «Івано-Франківськводоекотехпром» Чекайло В.М. в судовому засіданні просив апеляційні скарги відхилити.
Представник Івано-Франківської міської ради Буджак В.М. в судовому засіданні просив апеляційні скарги відхилити.
Відповідно до ст. 128 Положення Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зважаючи на надану законодавцем, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС, технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, розгляд справи здійснюється у змішаній формі, оскільки згідно інформації наданої Івано-Франківським окружним адміністративним судом, справа № 300/3816/25 направлено до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, відповідно до супровідного листа від 19.05.2026 № 300/3816/25/2831/26.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких мотивів.
Задовольняючи заяву про відстрочення виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем підтверджено факт перебування підприємства у важкому фінансовому становищі, що об`єктивно унеможливлює виконання ним постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026, зважаючи на значну суму, яка підлягає стягненню з нього за цим рішенням, а також того, що відповідач не ухиляється від виконання рішення та не уникає його виконання, а навпаки здійснює пошук способів погашення заборгованості, що в свою чергу є виявом добросовісності намірів заявника по виконанню зобов`язань щодо сплати податкового боргу.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
У силу приписів статті 14 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковими до виконання, тоді як невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Оскільки резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції та містить чіткі та вичерпні висновки щодо всіх вимог, які були предметом позову, тому виконання рішення суду, яке набрало законної сили, повинно реалізовуватись у визначений судом спосіб.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.
Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 378 КАС України).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відстрочення у розмінні вище вказаної норми є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
При розгляді заяви щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Оцінюючи доводи заяви про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суд повинен враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 810/4643/18 зазначив, що відстрочення виконання судового рішення суд вирішує із врахуванням конкретних обставин адміністративної справи, зокрема, суб`єктного складу сторін у справі, зобов`язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов`язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення на спроможність зобов`язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов`язок чи зобов`язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно листа № 7534/268 від 29.01.2026, КП «Івано-Франківськводоекотехпром» звернулося до Івано-Франківської міської ради із проханням розглянути можливість надання фінансової допомоги задля погашення заборгованостей за субкредитами, стягнення за якими є предметом судового розгляду в цій адміністративній справі.
Відповідно до наданого суду звіту про фінансовий стан (баланс) КП «Івано-Франківськводоекотехпром» станом на 31.12.2025, обсяг наявних у відповідача активів становить 586 058 тис. грн, з них грошових коштів - 10 233 тис. грн станом на кінець звітного періоду. З наданого суду звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) за 2025 рік, результат до оподаткування за 2025 рік - 16 738 тис. грн збитку.
Відповідно до відомостей додатку 4 до рішення Івано-Франківської міської ради № 273-57 від 18.12.2025 про затвердження бюджету Івано-Франківської міської територіальної громади на 2026 рік, на виконання гарантійних зобов`язань за позичальників, що отримали кредити під місцеві гарантії виділено з бюджету територіальної громади 174 млн грн.
З наданої відповідачем довідки № 75/715 від 08.04.2026 видно, що розмір дебіторської заборгованості перед відповідачем становить 91 млн грн з ПДВ.
У відповідь на надісланий відповідачем лист Івано-Франківська міська рада надіслала КП «Івано-Франківсьводоекотехпром» лист № 75-03/10 від 03.04.2026, в якому зазначила, що радою буде вжито всіх необхідних заходів для забезпечення поетапного погашення заборгованості, виходячи з фінансових можливостей територіальної громади.
Згідно копій платіжних інструкцій № 18 та № 19 від 10.04.2026, фінансовим управлінням Івано-Франківської міської ради здійснено погашення заборгованості за субкредитами відповідача в розмірі 2,5 млн грн за кожним з двох договорів субкредиту.
Листом № 814/7542-14 від 27.04.2026 відповідач проінформував позивача про вжиття ним заходів з погашення заборгованості за субкредитами.
Виходячи з наданих суду копій платіжних інструкцій № 32 та № 33 від 04.05.2026, фінансовим управлінням Івано-Франківської міської ради здійснено погашення заборгованості за субкредитами відповідача в розмірі 2,5 млн грн за кожним з двох договорів субкредиту.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що заборгованість відповідача за постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026 у справі № 300/3816/25 становить 136 135 946,37 грн.
Разом з тим, на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026 у справі № 300/3816/25, яка набрала законної сили та є обов`язковою до виконання, відповідачем сплачено, згідно копій платіжних інструкцій № 18 та № 19 від 10.04.2026 та копій платіжних інструкцій № 32 та № 33 від 04.05.2026, заборгованість по двох договорах субкредиту в загальній сумі 10 000 000 грн, що думку суду апеляційної інстанції є явно не співмірною з сумою заборгованості у 136 135 946,37 грн. Ці платіжні інструкції були предметом дослідження судом першої інстанції.
На думку суду апеляційної інстанції, посилання відповідача на складний фінансовий стан та збитковість підприємства, не є безумовною підставою для відстрочення виконання судового рішення, яке набрало законної сили, у цій конкретній ситуації. Оскільки вказані обставини є результатом провадження господарської діяльності відповідача як самостійного суб`єкта господарювання.
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги, документи, які подані відповідачем до відзивів на апеляцій скарги (платіжні інструкції від 25.05.2026, 15.06.2026, 30.06.2026, 13.08.2026, 17.08.2026, рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 14.08.2026 № 972), оскільки такі не були предметом оцінки з боку суду першої інстанції.
Крім того, суми погашення боргу за цими платіжними інструкціями є незначними в порівнянні з сумою заборгованості, яку необхідно сплатити. Щодо рішення виконавчого комітету, то таке прийняте на майбутнє і не підтверджує факту виконання судового рішення.
Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для відстрочення відповідачу виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026 у справі № 300/3816/25, якою стягнуто в дохід державного бюджету з Комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром» Івано-Франківської міської ради заборгованість за зобов`язаннями по договорам про субкредитування.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції задовольняючи заяву, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми процесуального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні заяви Комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром» про відстрочення виконання судового рішення.
Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.
Керуючись ст. ст. 310, 317, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -
постановив:
апеляційні скарги Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Міністерства фінансів України задовольнити.
Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 травня 2026 року про відстрочення виконання судового рішення у справі № 300/3816/25 скасувати та у задоволенні заяви Комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром» про відстрочення виконання судового рішення - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді О. Б. Заверуха
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 07.09.26