СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/6370/26
ун. № 759/1607/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2026 року м.Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Сенько М.Ф., розглянувши заяву представника позивача-адвоката Мартиненко Яни Петрівни про відвід судді Сенька М.Ф. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, третя особа: ОСОБА_3 ,
встановив:
ОСОБА_1 через свого представника-адвоката Мартиненко Я.П. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою від 27.01.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Від представника позивача-адвоката Мартиненко Я.П. надійшла заява про відвід судді, яка мотивована тим, що дана справа, яка перебувала у стані повної процесуальної готовності залишилася без належного процесуального реагування, невирішення справи по суті тривалий час викликає у стороннього спостерігача сумнів щодо неупередженості та об`єктивності судді.
Ознайомившись із заявами про відвід судді вважаю, що дана заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений у ст.40 ЦПК відповідно до якої питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.33 цього кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
За результатами розгляду заяви, поданої у строки, встановлені ч.3 ст.39 ЦПК, суд може постановити ухвалу або про її задоволення, або про відмову у задоволенні. У разі подання такої заяви з порушенням процесуальних строків, або повторно з підстав заявлених раніше, вона має бути залишена без розгляду.
Відповідно до ч. 1, ч.2 ч. 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 КПК України.
З підстав, зазначених у ст. ст.36, 37 і 38 ЦПК, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи (ч.2 ст.39 ЦПК).
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, складова безсторонності для забезпечення права на справедливий суд, передбачена статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначається як на підставі суб`єктивного критерію - особистих переконань та поведінки певного судді, так і на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями.
Бангалорські принципи поведінки суддів від 19.05.2006 визначають та встановлюють стандарти етичної поведінки суддів. Так, у статті 2 визначено, що суддя підлягає відводу у випадку, зокрема, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Враховуючи тривалий період лікування судді та з метою недопущення у сторін та стороннього спостерігача сумнівів в неупередженості або об`єктивності судді при розгляді справи, та з метою усунення в майбутньому будь-яких нарікань на необ`єктивність та упередженість головуючого у справі, заява про відвід підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 36, 37, 40, 259 - 261, 353 ЦПК України,
постановив:
Заяву представника позивача-адвоката Мартиненко Яни Петрівни про відвід судді Сенька М.Ф., задовольнити.
Відвести суддю Сенька М.Ф. від розгляду цивільної справи №759/1607/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Передати дану справу для проведення автоматизованого розподілу між суддями в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 14 ЦПК України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Сенько М.Ф.