СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/6370/26
ун. № 759/1607/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Твердохліб Ю.О., за участю секретаря судового засідання Жиглій Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, третя особа: ОСОБА_3 ,-
ВСТАНОВИВ:
У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою від 27.01.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 08.09.2026 року задоволено відвід судді Сенька М.Ф. від розгляду цивільної справи №759/1607/26.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2026 року визначено головуючого суддю Святошинського районного суду міста Києва Твердохліб Ю.О. та 11.09.2026 року справу передано судді.
Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 15.09.2026 року прийнято до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, третя особа: ОСОБА_3 .
21.09.2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що у Хмельницькому міськрайонному суді вже розглядається справа №686/11429/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
25.09.2026 року від представника позивача ОСОБА_4 надійша заява про відкликання заяви про залишення позову без розгляду.
30.09.2026 року від представника відповідача ОСОБА_5 надійшли заперечення проти клопотання щодо залучення третьої особи.
06.10.2026 року від представника відповідача ОСОБА_5 надійшло клопотання по розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України та заява про розгляд клопотання щодо залишення позову без розгляду.
Сторони у судове засідання не викликались, оскільки справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Підстави для залишення позову без розгляду законодавцем визначено у статті 257 ЦПК України.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення по суті спору у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Приписи пунктів 4, 11 частини першої статті 257 ЦПК України направлені на виключення випадків одночасного розгляду декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав.
Залишення позову без розгляду у цьому разі можливе лише за умови, що позов у справі, яка перебуває у провадженні цього чи іншого суду, є тотожним щодо позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Необхідна наявність водночас трьох складових: тотожних сторін спору; тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав, зокрема, залишати позов без розгляду.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.
У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.
У свою чергу, підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15 (провадження № 14-58цс18), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19)).
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Отже, якщо в позовах, які розглядаються судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за суб`єктним складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду, такі позови є тотожними і в такому разі суд залишає позов без розгляду з дотриманням правового механізму, передбаченого положеннями статті 257 ЦПК України.
У постанові Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 757/21932/21 зазначено, що по суті, пред`явлення цього позову, коли на розгляді перебуває інший тотожний позов, є зловживанням процесуальними правами (пункт 2 частини другої статті 44 ЦПК України).
Судом встановлено, в провадженні Хмельницького міськрайонного суду перебуває цивільна справа № 686/11429/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Посилання позивача на те, що у справі № 686/11429/23 призначено експертизу та провадження у справі зупинено, також інший склад учасників цієї справи, а саме зазначення третьої особи ОСОБА_3 , а тому підстави для залишення позову без розгляду відсутні є необґрунтованими.
Зміна, додавання або виключення третьої особи (як із самостійними вимогами, так і без них) не впливає на тотожність позову, якщо сам спір відбувається між тими самими сторонами (позивачем і відповідачем), з того самого предмета і з тих самих підстав.
Предмет спору у цій справі та у справі № 686/11429/23, є тотожним - розірвання шлюбу, спір виник між тими самими сторонами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та з тих самих підстав.
Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у постанові від 12 квітня 2022 року у справі № 367/2617/21 (провадження № 61-21343св21) та у постанові від 15 травня 2024 року у справі № 686/25175/23 (провадження № 61-1927св24).
З урахуванням викладеного, оскільки справа №686/11429/23 та справа №759/1607/26 є тотожними, спір виник між тими ж самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, про розірвання шлюбу, позовна заява ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 257, ст. 353 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, третя особа: ОСОБА_3 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складений та підписаний 07.10.2026 року.
Суддя Ю.О. Твердохліб