Виноградівський районний суд Закарпатської області
_________________________________________________________________________
Справа № 299/3922/26
Номер провадження 2/299/1936/26
У Х В А Л А
09.09.2026 року м. Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючий - суддя Кашуба А.В., ознайомившись із позовною заявою Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Королівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння від недобросовісних набувачів та скасування державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо них, та закриття поземельних книг,
В С Т А Н О В И В:
27.08.2026 Заступник Генерального прокурора подав до Виноградівського районного суду Закарпатської області вказану позовну заяву в інтересах держави в особі Королівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області. Запроваджено цивільну справу №299/3922/26.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 27.08.2026 визначено склад суду - суддя Дочинець С.І.
Виноградівський районний суд у складі суддя Дочинець С.І. Ухвалою від 31.08.2026 задоволив заяву судді Дочинець С.І. про самовідвід у цивільній справі №299/3922/26.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 31.08.2026 визначено склад суду - суддя Кашуба А.В. Справу передано судді 01.09.2026.
Суд ознайомився зі змістом позовної заяви, вивчив доводи прокурора на обґрунтування підстав для представництва та вирішив наступне.
Відповідно до статті 23 ЗУ Про прокуратуру, представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.3 ст.23 цього Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Відповідно до ч.4 ст.23 цього Закону, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Отже, суд зобов`язаний перевірити підстави для представництва.
Прокурор обґрунтував підстави представництва тим, що орган місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, не здійснює захист порушених законних інтересів держави.
У позовній заяві зазначено наступні законні інтереси держави, захист яких, на думку прокурора, є необхідним і за захистом яких прокурор звернувся до суду:
-забезпечення на загальнодержавному рівні екологічної безпеки та охорони землі як національного багатства (аркуш 35 абз.3); збереження екосистеми України, захист довкілля і реалізація екологічних прав громадян, контроль за використанням і розпорядженням майном відповідно загальних інтересів (аркуш 36 абз.3); держава з метою захисту екосистеми України та дотримання екологічних прав громадян зобов`язана забезпечити належну охорону земель природно-заповідного фонду, у тому числі спірних земельних ділянок (аркуш 36 абз.5); позов становить державний інтерес, оскільки право власності Українського народу на землю було порушено і слід відновити становище, яке існувало до порушення шляхом витребування в комунальну власність землі, що «незаконно вибула з комунальної власності» (аркуш 37 абз 6), та ін.
Прокурор зазначив, що згідно з п.24 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. У позовній заяві вказано, що «земельні ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду місцевого значення із 27.05.2021 вважаються комунальною власністю територіальних громад». Саме тому прокурор вважає, що власником спірних земельних ділянок є Королівська селищна рада.
Суд не погоджується із таким категоричним висновком прокурора. За змістом позовної заяви, на дату набрання чинності пунктом 24 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України існували вже сформовані та зареєстровані у ДЗК спірні земельні ділянки у складі земель за межами населеного пункту у межах Королівської об`єднаної територіальної громади.
Земельне законодавство розрізняє поняття землі і земельні ділянки: земельні ділянки - сформований об`єкт речового права, зареєстрований у ДЗК, а землі - несформовані території. Вказаний пункт 24 передбачив два способи переходу права власності на землі та земельні ділянки:
- Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
- Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.
Перший спосіб не застосовний до порушеного прокурором спору, бо у рамках цього спору на вказану дату не існувало земельних ділянок, право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Другий спосіб стосується саме землі та земельних ділянок державної власності. Це випливає зі змісту абзацу першого пункту 24 «землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності».
Тому очевидно, що цим пунктом не передбачено перехід сформованих і зареєстрованих у ДЗК земельних ділянок, що вибули із державної власності станом на 27.05.2021. Саме про таку обставину вибуття стверджує прокурор, обґрунтовуючи підставу звернення до суду за захистом порушеного права - «витребування землі, що незаконно вибула із власності» (аркуш 37 абз.6).
Прокурор побудував підстави представництва на тому, що спірні земельні ділянки є комунальною власністю територіальної громади, а Королівська селищна рада є органом, уповноваженим здійснювати захист цього права; водночас наведене ним обґрунтування не містить послідовного та узгодженого доведення юридичних обставин, з яких випливає набуття територіальною громадою права комунальної власності саме на ці земельні ділянки.
Обґрунтовуючи підстави для представництва прокурор посилається на суперечливі і взаємовиключні обставини. З одного боку прокурор стверджує, що позов становить державний інтерес , бо земля незаконно вибула із «комунальної власності», тому слід відновити становище, що існувало до порушення і витребувати у комунальну власність цю землю (аркуш 37 абз.6), з іншого боку прокурор оголошує Королівську селищну раду власником та розпорядником земель державної форми власності за межами населених пунктів, і суб`єктом права власності на спірні земельні ділянки, що є спірним.
На доведення компетенції органу місцевого самоврядування, прокурор зазначає: відповідно до пп.1 пункту б частини 1 ст.33 ЗУ Про місцеве самоврядування в України, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать (делеговані повноваження) здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.
Тому прокурор вважає, що оскільки на даний час суб`єктом права власності на спірні земельні ділянки виступає Королівська селищна рада, то вона зобов`язана здійснювати захист комунальних майнових прав та має право звернутися до суду за захистом порушеного права як власник та розпорядник земель державної форми власності за межами населених пунктів для всі потреб, однак не вжила заходів для усунення порушень законодавства.
Але повноваження, передбачене пп.1 пункту б частини 1 ст.33 - це контрольне повноваження, а не повноваження щодо здійснення правомочностей власника земельної ділянки. Із цього повноваження не випливає право ради діяти як власник конкретної земельної ділянки або представляти інтереси держави щодо неї.
Визначальною у доводах прокурора є та обставина, що спірні земельні ділянки є (були, вибули) у комунальній власності територіальної громади, інтереси якої представляє Королівська селищна рада.
Проте з таким категоричним висновком суд не погоджується. Як було зазначено вище, на даній стадії не підтверджено, що спірні земельні ділянки перебували або перебувають у комунальній власності Королівської територіальної громади, а відтак не підтверджено, що Королівська селищна рада є органом, який відповідно до закону здійснює повноваження щодо захисту права власності на ці земельні ділянки.
Оскільки прокурор обґрунтовує представництво бездіяльністю саме Королівської селищної ради, недоведеність її статусу як уповноваженого органу означає, що не доведено і обрану прокурором підставу представництва - нездійснення або неналежне здійснення таким органом захисту інтересів держави.
Суд окремо перевірив наведене прокурором обґрунтування бездіяльності органу місцевого самоврядування як підстави для представництва інтересів держави.
Верховний Суд у своїй практиці виходить із того, що бездіяльність компетентного органу, яка може бути підставою для представництва прокурором інтересів держави, має місце у разі, якщо такий орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їх захисту, однак не звернувся до суду з відповідним позовом у розумний строк. При цьому прокурор зобов`язаний обґрунтувати та довести факт такої бездіяльності, а розумність строку визначається з урахуванням, зокрема, значимості порушення, необхідності невідкладного захисту інтересів держави, можливості настання негативних наслідків унаслідок зволікання та об`єктивних причин, що перешкоджають зверненню до суду.
Обґрунтовуючи бездіяльність Королівської селищної ради, прокурор послався на те, що 01.07.2026 Офіс Генерального прокурора повідомив раду про виявлене, на його думку, порушення, пов`язане з незаконним вибуттям земельних ділянок природно-заповідного фонду, однак до 29.07.2026 рада не звернулася до суду з позовом про їх витребування. Саме цей період прокурор вважає розумним строком для звернення до суду, а незвернення ради протягом зазначеного періоду - її бездіяльністю.
Однак наведені обставини самі по собі не підтверджують бездіяльності Королівської селищної ради.
Із листа Королівської селищної ради від 29.07.2026, на який посилається прокурор, вбачається, що до отримання повідомлення прокурора рада не була обізнана з обставинами, які прокурор розцінює як порушення інтересів держави, та не вживала заходів щодо їх судового оскарження саме з огляду на відсутність відповідної інформації. Після отримання повідомлення рада не залишила порушене прокурором питання без реагування, а повідомила про об`єктивні обставини, які, на її думку, ускладнюють негайне звернення до суду, а саме про відсутність у штаті кваліфікованих юристів та коштів для оплати правничої допомоги, і водночас зазначила про намір вжити заходів для пошуку коштів та організації судового захисту.
Отже, зміст відповіді ради не свідчить про відмову від захисту відповідних інтересів, про відсутність наміру здійснювати такий захист або про невжиття радою будь-яких заходів після отримання інформації про можливе порушення. Навпаки, з відповіді вбачається, що питання щодо звернення до суду перебувало на стадії з`ясування необхідних обставин та організації можливості такого звернення.
Саме лише незвернення ради до суду протягом 28 днів з моменту отримання повідомлення прокурора за таких обставин не дає підстав кваліфікувати її поведінку як бездіяльність у розумінні частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Для такого висновку прокурор мав довести не лише факт відсутності позову у зазначений період, а й те, що з урахуванням характеру та складності спірних правовідносин, обсягу необхідних для звернення до суду дій та конкретних обставин, відомих раді після отримання повідомлення, цей строк був достатнім для здійснення належного захисту інтересів держави.
Прокурор таких обставин не навів та не обґрунтував, чому саме 28-денний строк у конкретних правовідносинах слід вважати розумним і достатнім для підготовки та подання позову про витребування земельних ділянок, щодо правового статусу яких, за змістом самого позову, існують складні питання їх належності, законності вибуття, правової природи такого вибуття та визначення належного суб`єкта захисту.
Таким чином, доказами, на які посилається прокурор, підтверджується лише факт повідомлення Королівської селищної ради про можливе порушення інтересів держави 01.07.2026 та відсутність поданого радою позову станом на 29.07.2026. Однак ці обставини не є достатніми для висновку про бездіяльність компетентного органу, оскільки не підтверджують, що рада, будучи обізнаною про порушення, не здійснювала належного захисту відповідних інтересів протягом розумного строку.
За таких обставин суд доходить висновку, що прокурор не довів обставину, на яку послався як на підставу для представництва інтересів держави, а саме нездійснення Королівською селищною радою захисту таких інтересів.
У зв`язку із наведеним, суд зобов`язаний на підставі п.4 ч.4 ст.185 ЦПК України повернути позовну заяву позивачу.
Керуючись ч.4 ст.56, п.4 ч.4 ст.185, ст.ст.258-261 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Королівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння від недобросовісних набувачів та скасування державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо них, та закриття поземельних книг, подану 27.08.2026 - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею. На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання до Закарпатського апеляційного суду.
Головуючий Кашуба А. В.