Судові рішення

Постанова № 139588328 у справі № 903/136/25 від 07.09.2026

Постанова від 07.09.2026 у господарській справі № 903/136/25 (категорія «Справи наказного провадження»). Суд: Північно-західний апеляційний господарський суд, суддя Коломис В.В.

Справа№ 903/136/25
СудПівнічно-західний апеляційний господарський суд
СуддяКоломис В.В.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяСправи наказного провадження
Дата ухвалення07.09.2026
Надійшло до реєстру09.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139588328

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року Справа № 903/136/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Романюк Ю.Г.

секретар судового засідання Політуча В.В.

за участю представників сторін:

стягувача - Марач В.В., адвокат;

боржника - Москаль Я.О., адвокат;

органу ДВС - Троць М.А. (в режимі відеоконференції);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 09 червня 2026 року у справі № 903/136/25 (суддя Шум М.С.)

за заявою Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" про видачу судового наказу

про стягнення з Приватного акціонерномого товариства "Волиньтурист" 300 000,00 грн заборгованості

(ухвала про відмову в задоволенні скарги на дії головного державного виконавця)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 09.06.2026 у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист" на дії головного державного виконавця Любомльського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хоміча Сергія Володимировича у зведеному виконавчому провадженні №78077295 у справі №903/136/25, відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Приватне акціонерне товариство "Волиньтурист" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким скаргу задоволити.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 09.06.2026 у справі № 903/136/25. Призначено справу № 903/136/25 до розгляду на 07.09.2026 об 12:00 год.

Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт посилається на порушення Господарським судом Волинської області норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2026 справу № 903/136/25 прийнято до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А., суддя Романюк Ю.Г.

07.09.2026 на адресу суду від представника Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист" надійшли додаткові пояснення, у яких заявник посилається на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2026 у справі №903/214/25, прийняту за результатами розгляду аналогічної скарги щодо дій та бездіяльності того самого державного виконавця у межах зведеного виконавчого провадження № 78077295 та стосовно примусової реалізації того самого нерухомого майна, зазначаючи, що встановлені у вказаній справі обставини мають значення для розгляду цієї справи.

Безпосередньо в судовому засіданні представник боржника повністю підтримав вимоги та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Присутній в судовому засіданні представник стягувача підтримав вимоги та доводи, викладені в апеляційній скарзі, тоді як представник органу ДВС вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, у зв`язку із чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, ухвалу місцевого господарського суду - скасувати частково, прийнявши нове судове рішення, яким скаргу Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист" від 19.01.2026 задоволити частково та визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця у частині невчинення дій щодо зупинення виконавчих дій з примусової реалізації спірного нерухомого майна, а в іншій частині ухвалу Господарського суду Волинської області - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.02.2025 Господарським судом Волинської області видано судовий наказ № 903/136/25 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист" на користь Приватного акціонерного товариства "УКРПРОФТУР" 300 000,00 грн заборгованості та 302,80 грн витрат по сплаті судового збору.

18.03.2025 головним державним виконавцем Любомльського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хомічем С.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77546394 (ідентифікатор доступу УГААГ3444755).

13.05.2025 року головним державним виконавцем Любомльського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хомічем С.В. винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, якою об`єднано виконавчі провадження №77546394, №78043110, №78043373 у зведене виконавче провадження №78077295.

Надалі боржнику стало відомо про призначення на 09.01.2026 електронного аукціону з примусової реалізації належної йому будівлі клубу-їдальні пансіонату "Шацькі озера".

У зв`язку з викладеним 07.01.2026 боржник звернувся до державного виконавця із заявою, у якій повідомив про наявність кримінального провадження щодо зазначеного майна, накладення на нього арешту ухвалою слідчого судді та встановлення заборони на його відчуження, а також просив зупинити виконавчі дії та припинити реалізацію цього майна.

09.01.2026 проведено електронний аукціон з примусової реалізації належного Приватному акціонерному товариству "Волиньтурист" нерухомого майна, а саме будівлі клубу-їдальні пансіонату "Шацькі озера" /В-2/, загальною площею 2352,6 кв.м, розташованої за адресою: Волинська область, Ковельський район, с. Світязь, урочище Гушово, вул. Гайова, буд. 2.

Переможцем електронного аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Саліта Трейд" із ціною продажу 11 005 680 грн з ПДВ, про що складено протокол проведення електронного аукціону №653038.

20.01.2026 на адресу суду надійшла скарга Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист" від 19.01.2026 на дії головного державного виконавця Любомльського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хоміча Сергія Володимировича у зведеному виконавчому провадженні №78077295.

У поданій скарзі Приватне акціонерне товариство "Волиньтурист" просило:

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Любомльського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хоміча Сергія Володимировича щодо продовження вчинення виконавчих дій з примусової реалізації нерухомого майна, а саме будівлі клубу-їдальні пансіонату "Шацькі озера" /В-2/, загальною площею 2352,6 кв. м, що розташована за адресою: Волинська обл., Ковельський р-н, с. Світязь, Гушово урочище, вул. Гайова, буд. 2, у зведеному виконавчому провадженні №78077295;

- визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Любомльського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хоміча Сергія Володимировича у частині невчинення дій щодо зупинення виконавчих дій шляхом зупинення примусової реалізації нерухомого майна, а саме будівлі клубу-їдальні пансіонату "Шацькі озера" /В-2/, загальною площею 2352,6 кв. м, що розташована за адресою: Волинська обл., Ковельський р-н, с. Світязь, Гушово урочище, вул. Гайова, буд. 2, у зведеному виконавчому провадженні №78077295;

- зобов`язати головного державного виконавця Любомльського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хоміча Сергія Володимировича зупинити виконавчі дії з примусової реалізації нерухомого майна, а саме будівлі клубу-їдальні пансіонату "Шацькі озера" /В-2/, загальною площею 2352,6 кв. м, що розташована за адресою: Волинська обл., Ковельський р-н, с. Світязь, Гушово урочище, вул. Гайова, буд. 2, у зведеному виконавчому провадженні №78077295.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 19.02.2026 скаргу Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист" на дії головного державного виконавця Любомльського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хоміча Сергія Володимировича у зведеному виконавчому провадженні №78077295 по справі №903/136/25 за заявою Приватного акціонерного товариства "УКРПРОФТУР" про видачу судового наказу про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист" 300 000,00 грн заборгованості та 302,80 грн витрат по сплаті судового збору, залишено без розгляду.

Постановою Півінічно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист" задоволено. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 19.02.2026 у справі №903/136/25 скасовано. Справу № 903/136/25 направлено до Господарського суду Волинської області для продовження розгляду.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 08.05.2026 скаргу Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист" на дії головного державного виконавця Любомльського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хоміча Сергія Володимировича у зведеному виконавчому провадженні №78077295 у справі №903/136/25 призначено до розгляду на 26.05.2026 на 12:30 год.

В судовому засіданні 26.05.2026 судом оголошено перерву до 09.06.2026 до 09 год 30 хв.

Місцевий господарський суд, розглянувши скаргу Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист" на дії головного державного виконавця, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються дані вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для її задоволення.

При цьому суд першої інстанції не погодився з доводами скаржника щодо неправомірності продовження примусової реалізації спірного нерухомого майна, виходячи з того, що арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 30.08.2022 у справі № 463/6275/22 було скасовано ухвалою Львівського апеляційного суду від 08.11.2022, тоді як, за висновком місцевого господарського суду, відомості про наявність інших чинних обтяжень щодо зазначеного майна у відповідних державних реєстрах були відсутні, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про вчинення державним виконавцем виконавчих дій у межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Натомість, з такими доводами та власне висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання, а держава забезпечує його виконання у визначеному законом порядку.

За змістом частини першої статті 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні положення закріплені у частині першій статті 326 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною другою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, надавати сторонам виконавчого провадження та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання, а також заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом.

Водночас надані виконавцю повноваження мають реалізовуватися виключно у межах та у спосіб, установлені законом, що узгоджується з приписами частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Особливості звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна визначені статтею 50 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, згідно з частиною третьою статті 50 Закону України "Про виконавче провадження", у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

За змістом частини четвертої статті 50 цього Закону після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку; про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, який перебуває в іпотеці або заставі, виконавець невідкладно повідомляє іпотекодержателя або заставодержателя.

Отже, зі змісту наведених положень вбачається, що при вирішенні питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника перевірка державним виконавцем відомостей щодо наявності зареєстрованих стосовно такого майна арештів та інших обтяжень не є факультативною дією, а становить передбачений законом обов`язковий етап процедури звернення стягнення, який має передувати подальшій примусовій реалізації відповідного об`єкта нерухомості.

При цьому встановлення факту перебування майна під арештом зумовлює необхідність з`ясування державним виконавцем правової природи такого обтяження, підстав його накладення та чинності на момент вчинення виконавчих дій, оскільки наявність встановленої судовим рішенням заборони відчуження майна безпосередньо впливає на можливість продовження процедури його примусової реалізації.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом реалізації арештованого майна, крім випадків, визначених пунктом 5 частини першої статті 52 цього Закону.

Таким чином, системний аналіз наведених положень Закону України "Про виконавче провадження" свідчить, що державний виконавець, здійснюючи примусове виконання судового рішення та звертаючи стягнення на нерухоме майно боржника, зобов`язаний не лише формально встановити належність такого майна боржнику, а й перевірити наявність щодо нього чинних арештів та інших обмежень, з`ясувати їх правову природу і зміст та, залежно від встановлених обставин, вирішити питання щодо наявності передбачених законом підстав для зупинення вчинення виконавчих дій.

За приписами частини першої статті 339-1 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до частин другої та третьої статті 343 ГПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника); якщо ж оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 12.02.2025 Господарським судом Волинської області видано судовий наказ № 903/136/25 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист" на користь Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" 300 000,00 грн заборгованості та 302,80 грн витрат зі сплати судового збору.

18.03.2025 головним державним виконавцем Любомльського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хомічем Сергієм Володимировичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77546394 з виконання зазначеного судового наказу.

У подальшому, 13.05.2025, постановою головного державного виконавця виконавчі провадження №77546394, №78043110 та №78043373 об`єднано у зведене виконавче провадження №78077295.

Відповідно до протоколу № 653038 від 09.01.2026 відбувся електронний аукціон з примусової реалізації нерухомого майна Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист", а саме будівлі клубу-їдальні пансіонату "Шацькі озера" /В-2/, загальною площею 2352,6 кв. м, що розташована за адресою: Волинська область, Ковельський район, с. Світязь, урочище Гушово, вул. Гайова, буд. 2.

Переможцем електронного аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Саліта Трейд", про що складено протокол проведення електронного аукціону № 653038.

Разом із тим матеріалами справи підтверджується, що щодо зазначеного нерухомого майна ще до відкриття виконавчого провадження існували обмеження, встановлені в межах кримінального провадження № 6201910[телефон приховано].

Так, у межах зазначеного кримінального провадження досліджуються обставини вибуття з державної власності об`єктів нерухомого майна, які перебували у віданні Федерації професійних спілок України, Приватного акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця", Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур", а також інших пов`язаних юридичних осіб, у тому числі Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист".

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 30.08.2022 у справі №463/6275/22 накладено арешт із забороною відчуження нерухомого майна Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист", зокрема, будівлі клубу-їдальні пансіонату "Шацькі озера" /В-2/, загальною площею 2352,6 кв. м, що розташована за адресою: Волинська область, Ковельський район, с. Світязь, урочище Гушово, вул. Гайова, буд. 2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 87[телефон приховано].

На виконання зазначеної ухвали 19.09.2022 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про державну реєстрацію обтяження №47911537.

У подальшому ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 30.08.2022 у справі №463/6275/22 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист" скасовано ухвалою Львівського апеляційного суду від 08.11.2022, якою також призначено новий розгляд клопотання прокурора про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №6201910[телефон приховано].

При цьому, дійшовши висновку про відсутність перешкод для примусової реалізації спірного майна, суд першої інстанції фактично обмежився встановленням обставини скасування ухвали Личаківського районного суду міста Львова від 30.08.2022, не дослідивши подальший правовий режим спірного нерухомого майна та наявність щодо нього інших чинних обтяжень.

Разом із тим після скасування зазначеної ухвали, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30.11.2022 у справі №757/34191/22-к повторно накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування, зокрема, на будівлю клубу-їдальні пансіонату "Шацькі озера" /В-2/, загальною площею 2352,6 кв. м, що розташована за адресою: Волинська область, Ковельський район, с. Світязь, урочище Гушово, вул. Гайова, буд. 2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 87[телефон приховано].

Крім того, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06.02.2023 у справі №757/2673/22-к зазначене майно, арештоване ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30.11.2022, передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), для здійснення заходів з управління ним з метою забезпечення його збереження та збереження економічної вартості.

Таким чином, сам по собі факт скасування ухвали Личаківського районного суду міста Львова від 30.08.2022 не свідчив про відсутність чинних обмежень щодо спірного майна, оскільки на момент здійснення виконавчих дій та проведення електронного аукціону діяли інші судові рішення, якими на це саме майно повторно накладено арешт із забороною його відчуження, розпорядження та користування та передано його в управління АРМА.

Відповідно до статей 170, 174, 533 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, є обов`язковим до виконання та може бути скасований виключно у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законом, а відтак до моменту його скасування встановлені судом обмеження є обов`язковими для фізичних та юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, у тому числі органів державної виконавчої служби.

При цьому аналогічний підхід викладений у постанові Верховного Суду від 12.01.2026 у справі № 902/133/24, у якій зазначено, що за відсутності доказів звернення державного виконавця або стягувача до слідчого судді щодо скасування арешту чи виключення відповідного майна з-під арешту, накладений у межах кримінального провадження арешт є самостійною та достатньою перешкодою для реалізації такого майна.

Крім того, судом апеляційної інстанції з метою перевірки доводів апеляційної скарги та встановлення актуального правового режиму спірного нерухомого майна отримано витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якого вбачається наявність чинного запису про арешт будівлі клубу-їдальні пансіонату "Шацькі озера" /В-2/, загальною площею 2352,6 кв. м, що розташована за адресою: Волинська область, Ковельський район, с. Світязь, урочище Гушово, вул. Гайова, буд. 2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 87[телефон приховано].

Таким чином, як на момент здійснення державним виконавцем виконавчих дій та проведення 09.01.2026 електронного аукціону, так і на момент апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містилися відомості про чинний арешт спірного об`єкта нерухомості, тоді як доказів скасування такого арешту у визначеному кримінальним процесуальним законом порядку або виключення відповідного запису з Реєстру матеріали справи не містять.

Отже, висновок місцевого господарського суду про відсутність у відповідних державних реєстрах інших обтяжень щодо спірного майна не узгоджується з фактичними обставинами справи та відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, перевіреними судом апеляційної інстанції.

Враховуючи, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містився чинний запис про арешт спірного нерухомого майна, а саме майно перебувало в управлінні АРМА, державний виконавець не був позбавлений можливості встановити зазначені обставини під час здійснення виконавчого провадження, оскільки перевірка відомостей Реєстру є складовою виконання покладеного на нього законом обов`язку щодо встановлення правового режиму нерухомого майна боржника та наявності обмежень щодо його відчуження.

Водночас матеріали справи не містять доказів звернення державного виконавця чи стягувача до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту, зміну встановлених судом обмежень або вирішення питання щодо можливості подальшого здійснення виконавчих дій стосовно спірного майна.

Відтак накладений у межах кримінального провадження арешт майна боржника становив перешкоду для його примусової реалізації, у тому числі шляхом проведення електронного аукціону, а державний виконавець, за наявності чинного запису про обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та судових рішень про накладення арешту і передачу майна в управління АРМА, зобов`язаний був надати зазначеним обставинам належну правову оцінку та вирішити питання щодо застосування положень пункту 3 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Однак матеріали виконавчого провадження не містять доказів здійснення державним виконавцем належної перевірки правового режиму спірного майна, прийняття процесуального рішення щодо застосування наведених положень Закону України "Про виконавче провадження", вирішення питання про наявність підстав для зупинення виконавчих дій або вчинення інших дій, спрямованих на усунення існуючих перешкод для подальшої реалізації арештованого майна.

Натомість державний виконавець продовжив процедуру примусової реалізації спірного нерухомого майна та допустив проведення 09.01.2026 електронного аукціону, не вирішивши питання щодо можливості подальшого здійснення виконавчих дій за наявності чинного арешту, накладеного в межах кримінального провадження.

При цьому покладений на державного виконавця обов`язок щодо вирішення питання про зупинення виконавчих дій за наявності передбачених законом обставин не має дискреційного характеру, а безпосередньо випливає з вимог Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку із чим невчинення виконавцем відповідних процесуальних дій за встановлених обставин свідчить про неправомірну бездіяльність.

За наведеного, бездіяльність головного державного виконавця Любомльського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хоміча Сергія Володимировича у частині невчинення дій щодо зупинення виконавчих дій з примусової реалізації спірного нерухомого майна за наявності встановлених судом обставин, що вимагали вирішення питання про застосування пункту 3 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", є неправомірною, а тому скарга Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист" у цій частині підлягає задоволенню.

Колегія суддів також враховує, що постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2026 у справі № 903/214/25, яка набрала законної сили, за результатами розгляду аналогічної скарги Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист" щодо дій та бездіяльності цього ж державного виконавця у межах зведеного виконавчого провадження № 78077295 під час примусової реалізації того самого нерухомого майна встановлено обставини невчинення державним виконавцем дій щодо зупинення виконавчих дій, що узгоджується з висновками, яких суд апеляційної інстанції дійшов за результатами дослідження обставин та доказів у цій справі.

Разом із тим вимога скаржника про визнання неправомірними дій головного державного виконавця щодо продовження виконавчих дій з примусової реалізації будівлі клубу-їдальні пансіонату "Шацькі озера" /В-2/ у межах зведеного виконавчого провадження №78077295 задоволенню не підлягає, оскільки сформульована узагальнено та не містить посилання на конкретні рішення, процесуальні документи чи окремі виконавчі дії, які підлягають перевірці судом у порядку статті 343 ГПК України.

Водночас встановлення неправомірної бездіяльності державного виконавця у зв`язку з невчиненням ним дій щодо зупинення виконавчих дій саме по собі не є підставою для визнання неправомірною всієї сукупності вчинених у межах зведеного виконавчого провадження дій з примусової реалізації майна, оскільки судовий контроль у порядку статті 343 ГПК України здійснюється щодо конкретного рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця, тоді як скаржником відповідну вимогу сформульовано без індивідуалізації конкретного рішення або окремої виконавчої дії, які підлягали б визнанню неправомірними.

Також не підлягає задоволенню вимога про зобов`язання головного державного виконавця зупинити виконавчі дії щодо примусової реалізації зазначеного нерухомого майна, оскільки на момент звернення скаржника до суду такі виконавчі дії вже були завершені: електронний аукціон з реалізації спірного майна відбувся 09.01.2026, тоді як зі скаргою Приватне акціонерне товариство "Волиньтурист" звернулося 19.01.2026, а тому виконання заявленої у цій частині вимоги є об`єктивно неможливим.

Таким чином, місцевий господарський суд, дійшовши висновку про правомірність дій державного виконавця та відсутність підстав для задоволення скарги, не надав належної оцінки всім обставинам, що мали істотне значення для правильного її вирішення, зокрема, не врахував наявності інших судових рішень про повторне накладення арешту на спірне нерухоме майно та передачу його в управління АРМА, не з`ясував у повному обсязі правового режиму цього майна на момент вчинення оскаржуваних виконавчих дій та, як наслідок, помилково виходив із відсутності інших чинних обтяжень щодо спірного майна та правових підстав для визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно частини 1 статті 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Волинської області в частині відмови у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист" щодо визнання неправомірною бездіяльності головного державного виконавця у частині невчинення дій щодо зупинення виконавчих дій з примусової реалізації спірного нерухомого майна постановлена за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду першої інстанції встановленим обставинам справи, а тому в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення скарги, тоді як в іншій частині оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист" задоволити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 09 червня 2026 року у справі №903/136/25 скасувати частково.

3. Скаргу Приватного акціонерного товариства "Волиньтурист" від 19.01.2026 - задоволити частково.

4. Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Любомльського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хоміча Сергія Володимировича у частині невчинення дій щодо зупинення виконавчих дій з примусової реалізації нерухомого майна, а саме будівлі клубу-їдальні пансіонату "Шацькі озера" /В-2/, загальною площею 2352,6 кв.м., що розташована за адресою: Волинська обл., Ковельський р-н, с. Світязь, Гушово урочище, вул.Гайова, буд. 2 у зведеному виконавчому провадженні №78077295.

5. В іншій частині ухвалу - залишити без змін.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений "08" вересня 2026 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Романюк Ю.Г.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
19.10.2026 Ухвала № 140702085 Касаційний господарський суд Верховного Суду
03.09.2026 Ухвала № 139436943 Північно-західний апеляційний господарський суд
02.09.2026 Ухвала № 139400486 Північно-західний апеляційний господарський суд
05.08.2026 Ухвала № 138782674 Північно-західний апеляційний господарський суд
09.06.2026 Ухвала № 138073777 Господарський суд Волинської області
08.05.2026 Ухвала № 136388507 без тексту Господарський суд Волинської області
21.04.2026 Постанова № 135958007 без тексту Північно-західний апеляційний господарський суд
23.03.2026 Ухвала № 135040687 без тексту Північно-західний апеляційний господарський суд
13.03.2026 Ухвала № 134800126 без тексту Північно-західний апеляційний господарський суд
19.02.2026 Ухвала № 134252955 без тексту Господарський суд Волинської області
19.02.2026 Ухвала № 134195030 без тексту Господарський суд Волинської області
16.02.2026 Ухвала № 134232642 без тексту Господарський суд Волинської області
12.02.2026 Ухвала № 134158109 без тексту Господарський суд Волинської області
12.02.2026 Ухвала № 134016161 без тексту Господарський суд Волинської області
29.01.2026 Ухвала № 133698548 без тексту Господарський суд Волинської області
28.01.2026 Ухвала № 133663097 без тексту Господарський суд Волинської області
22.01.2026 Ухвала № 133485604 без тексту Господарський суд Волинської області
17.03.2025 Судовий наказ № 125872016 без тексту Господарський суд Волинської області
17.02.2025 Судовий наказ № 125188551 без тексту Господарський суд Волинської області