ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 380/6303/25
У Х В А Л А
про зміну способу і порядку виконання рішення суду
09 вересня 2026 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов`язання вчинити дії.
Встановив:
В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов`язання вчинити дії.
Рішенням суду від 06 червня 2025 року позов задоволено повністю. Ухвалено:
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 262840024710 від 20.03.2025 р. «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1» згідно п. «а» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ОСОБА_1 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н, 79016; код ЄДРПОУ 13814885) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 періоди роботи з 01.07.1991 р. по 30.08.1991 р., з 12.07.1993 р. по 13.02.1996 р., з 01.08.2004 р. по 31.12.2004 р. та призначити ОСОБА_1 з 03.10.2022 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та у відповідності до п. 14-6.2 Розділу XV ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 1058-IV.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н, 79016; код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок..
Позивач подав до суду заяву в якій просить суд:
Змінити спосіб і порядок виконання рішення та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (Код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , суму пенсійних виплат у розмірі 1038549,26 грн. за період з 03.10.2022 по 30.06.2026. В обґрунтування вказує, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 03.10.2022 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, згідно статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року у справі № 380/6303/25. Вказує, що за результатом виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року у справі № 380/6303/25 виникла заборгованість в сумі 1054252,26 грн, однак відповідач відмовляється виплачувати заборгованість, з підстав, що виплата перерахованої пенсії та заборгованості на виконання рішення суду по червень 2026 року включно проводилась відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.
Відповідач подав заперечення в яких зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області рішення суду виконано. Здійснено перерахунок пенсії. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві, електронну пенсійну справу засобами програмного забезпечення передано до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання, а саме, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Вказує, що пенсійна виплата на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі №380/6303/25, здійснюється за місцем перебування на обліку ОСОБА_2 , тобто належить до компетенції Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Ухвалою суду від 10 серпня 2026 року позов залишено без руху.
Ухвалою суду від 31 серпня 2026 року продовжено процесуальний строк.
Ухвалою суду від 02 вересня 2026 року заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні.
Представники сторін в судове засідання не прибули, хоча були повідомлені належним чином. На підставі ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 КАС України справа розглядається в письмовому провадженні.
Згідно з частиною 2 статті 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Дослідивши зміст заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення та додані до неї матеріали, судом встановлено наступне.
Частинами першою, третьою статті 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувала чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 373 КАС України).
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання, а у разі відсутності добровільного виконання судових рішень воно забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону №1404-VIII).
Відповідно до частини 3 статті 33 Закону № 1404-VIII, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Статтею 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року № 4901-VI передбачено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
З 19 грудня 2024 року положення ч. 3 ст. 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 року №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.». Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.
Згідно п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Як зазначено у пояснювальні записці до проєкту Закону №4094-ІХ (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/1861803 ) він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов`язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв`язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №1218-р. Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.
Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.
Суд зазначає, що прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Крім цього, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.
Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.
Суд встановив, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 03.10.2022 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, згідно статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року у справі № 380/6303/25.
Згідно з відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у листі від 22.06.2026 за №2600-0202-8/102793 - виплата перерахованої пенсії та заборгованості на виконання рішення суду по червень 2026 року включно проводилась відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821. Наступні виплати пенсії, нараховані на виконання рішення суду, здійснюватимуться в межах наявних бюджетних асигнувань. На виплату було нараховано частину боргу в загальній сумі 15703,00 грн. Залишок нарахованих коштів склав 1038549,26 грн.
Відтак, залишок невиплачених коштів по пенсії позивача становить 1038549,26 грн та залишається невиплаченим.
Таким чином, застосування процесуального механізму, передбаченого абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахованої суми є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо неможливості заміни зобов`язання вчинити дії на стягнення коштів, оскільки такий підхід є застарілим та таким, що не враховує змін, які відбулися у статті 378 КАС України згідно Законом №4094-IX.
Суд вважає неправомірним будь-який формалістичний підхід до тлумачення статті 378 КАС України, який дозволяє суб`єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.
Позиція Верховного Суду, відображена, зокрема, в ухвалі від 03 березня 2025 року у справі №160/5259/20, послідовно підкреслює, що формальне виконання зобов`язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, особливо у справах щодо пенсійних виплат. Судовий контроль має гарантувати ефективний захист соціальних прав. Наведений правовий підхід Верховного Суду полягає в тому, що метою судового контролю за виконанням рішення суду є не лише перевірка звіту боржника, а й забезпечення фактичного поновлення прав. Якщо виконання рішення про зобов`язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, суд зобов`язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів. У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 1038549,26 грн є чітко визначеною та нарахованою Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві.
Аналогічні правові висновки зробив Верховний Суд у постанові від 28.10.2025 у справі №380/7706/22.
Враховуючи викладене у сукупності, суд робить висновок, що, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (боржник), який у спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі не виконав таке рішення в частині виплати нарахованої суми доплати пенсії, що становить 1038549,26 грн, спосіб і порядок виконання судового рішення у цій справі належить змінити на підставі абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України шляхом стягнення з боржника зазначеної суми доплати до пенсії на користь стягувача.
Оскільки боржник, визначивши розмір заборгованості по пенсії перед позивачем (стягувачем), не виконав рішення суду щодо виплати перерахованої пенсії в строк, що перевищує два місяці, то за таких обставин існує чітка, недвозначна та єдина підстава для прийняття рішення про зміну способу виконання рішення суду на стягнення заборгованості по пенсії з суб`єкта владних повноважень, який є боржником в частині виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, суд робить висновок про задоволення заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Керуючись ст. 241-243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
п о с т а н о в и в:
1. Заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
2. Замінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2025 року у справі № 380/6303/25 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053; ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховану заборгованість по пенсії у розмірі 1038549,26 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
Повний текст ухвали складений 09.09.2026
Суддя Коморний О.І.