КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
08 вересня 2026 року
м. Київ
провадження № 22-ц/824/14144/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Євграфової Є. П. (суддя-доповідач), Поливач Л. Д., Саліхова В. В.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Кагарлицького районного суду Київської області
від 12 березня 2026 року
у цивільній справі № 368/1112/25 Кагарлицького районного суду Київської області
за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором
У С Т А Н О В И В:
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 12 березня 2026 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 , 26.06.2026 безпосередньо до Київського апеляційного суду засобами поштового зв`язку подав апеляційну скаргу, яка зареєстрована 29.06.2026, одночасно порушуючи питання про поновлення пропущеного строку.
В обґрунтуванні поважності причин пропуску строку апелянт вказує, що не погоджуючись з рішенням суду він реалізував своє право на апеляційне оскарження та 22.04.2026 направив апеляційну скаргу засобами поштового зв`язку. Ухвалою Київського апеляційного суду від 06.05.2026 апеляційну скаргу було повернуто у зв`язку із тим, що її подано через суд першої інстанції. Вказану ухвалу він отримав 28.05.2026, що підтверджується поштовим конвертом. Зазначає, що до 28.05.2026 йому не було відомо про повернення апеляційної скарги, тому був об`єктивно позбавлений можливості своєчасно усунути зазначені недоліки та повторно звернутись до Київського апеляційного суду. Вказує, що після отримання ухвали він без невиправданих зволікань повторно подав апеляційну скаргу, тому вважає, що строк пропущено з поважних підстав.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 липня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху з наданням апелянту строку для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали. Відповідно до ухвали підстави для поновлення строку визнані судом неповажними, апелянту необхідно звернутись із заявою про поновлення строку із зазначенням інших поважних причин пропуску строку.
19.08.2026 апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтуванні поважності причин пропуску строку апелянт просить суд повторно оцінити обставини пропуску строку з урахуванням послідовності його процесуальних дій, а саме 07.04.2026 отримав повний текст оскаржуваного рішення, 22.04.2026 направив апеляційну скаргу засобами поштового зв`язку. Ухвалою Київського апеляційного суду від 06.05.2026 апеляційну скаргу було повернуто у зв`язку із тим, що її подано через суд першої інстанції. Вказану ухвалу він отримав 28.05.2026, що підтверджується поштовим конвертом. Зазначає, що до 28.05.2026 йому не було відомо про повернення апеляційної скарги, тому був об`єктивно позбавлений можливості своєчасно усунути зазначені недоліки та повторно звернутись до Київського апеляційного суду. Вказує, що самостійно здійснює захист своїх прав та не користується професійною правничою допомогою. Зазначає, що йому необхідно було повторно підготувати документи з урахуванням порядку, зазначеного в ухвалі суду, належним чином оформити повторне звернення та забезпечити його направлення безпосередньо до Київського апеляційного суду. 28.06.2026 повторно направив апеляційну скаргу, яка отримана та зареєстрована судом 29.06.2026. Таким чином, вважає, що його поведінка протягом усього періоду свідчить про послідовне та реальне бажання оскаржити рішення першої інстанції.
Також просить суд врахувати, що в даному випадку йдеться не про первісне звернення після спливу строку на апеляційне оскарження, а про повторне звернення особи, яка вже своєчасно реалізувала своє право на апеляційне оскарження, однак її первісна скарга була повернута з процесуальних підстав.
Вирішуючи питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження та наявності підстав для відкриття апеляційного провадження за заявою ОСОБА_1 , колегія суддів виходить із такого.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства, гарантованих статтею 129 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Водночас реалізація зазначеного права не є абсолютною та повинна здійснюватися відповідно до процесуальних процедур, установлених законом, насамперед із дотриманням строків апеляційного оскарження. Процесуальні строки покликані гарантувати дотримання принципу правової визначеності, який слугує меті стабільності цивільних правовідносин, прогнозованості та остаточності судового рішення (res judicata). Зі спливом визначеного законом строку учасники справи набувають законного права сподіватися, що прийняте рішення суду не змінюватиметься та не скасовуватиметься свавільно.
Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в засіданні було проголошено скорочене судове рішення або розгляд здійснювався без повідомлення учасників, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з пунктом першим частини другої зазначеної статті учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення повного судового рішення.
Як встановлено з матеріалів справи, повний текст рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 12.03.2026 складено 23.03.2026, а копію цього рішення скаржник отримав засобами поштового зв`язку 07.04.2026. Первісно подана апеляційна скарга від 22.04.2026 була повернута ухвалою Київського апеляційного суду від 06.05.2026 з огляду на подання її з порушенням вимог статті 355 ЦПК України через суд першої інстанції, а не безпосередньо до апеляційного суду. Копію зазначеної ухвали про повернення скарги ОСОБА_1 отримав 28.05.2026, проте повторну апеляційну скаргу надіслав засобами поштового зв`язку лише 26.06.2026, тобто зі спливом двадцяти дев`яти днів після отримання судового рішення суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30.07.2026 зазначені апелянтом причини пропуску процесуального строку вже оцінювалися судом і були визнані неповажними, у зв`язку з чим апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк для подання заяви із зазначенням інших поважних причин пропуску строку. У заяві про поновлення строку від 19.08.2026 ОСОБА_1 фактично повторив ті самі доводи, на які посилався раніше, посилаючись на послідовність своїх дій, відсутність професійної правничої допомоги, необхідність додаткового часу для переоформлення документів відповідно до встановленого порядку та спрямування скарги безпосередньо до апеляційного суду.
Оцінюючи наведені апелянтом мотиви, колегія суддів враховує усталену практику Верховного Суду щодо поновлення строків у разі повторного звернення з апеляційною скаргою після її повернення. Згідно з усталеною позицією суду касаційної інстанції процесуальний строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено лише за умови одночасного дотримання сукупності взаємопов`язаних умов, до яких належать первісне звернення до суду апеляційної інстанції в межах передбаченого процесуальним законом строку, повторне подання скарги в межах строку або упродовж розумного строку після отримання копії ухвали про повернення первісної скарги без невиправданих затримок і зволікань, добросовісне ставлення скаржника до реалізації своїх прав із фактичним усуненням недоліків на момент нового звернення, належне доведення того, що повернення первісної скарги сталося з незалежних від особи причин, обумовлених наявністю об`єктивних і непереборних обставин, а також підтвердження цих фактів належними й допустимими доказами (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21).
Дослідження обставин цієї справи свідчить про те, що заявником не дотримано визначених критеріїв поважності пропуску процесуального строку. Повернення первісної апеляційної скарги ОСОБА_1 відбулося не внаслідок дії непереборних чи не залежних від нього факторів, а через недотримання ним прямої імперативної вимоги процесуального закону щодо подання скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Сама лише необізнаність із нормами цивільного процесуального законодавства чи здійснення самозахисту без залучення адвоката не належать до об`єктивних та непереборних перешкод, які унеможливлювали вчасне та належне звернення до суду, оскільки кожен учасник справи зобов`язаний виявляти розумну обачність та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням процесуальних дій.
Крім того, апелянтом не підтверджено дотримання критерію подання повторної скарги у розумний строк без зайвих зволікань. Після отримання ухвали про повернення скарги 28.05.2026 всі перешкоди для звернення до Київського апеляційного суду відпали. Усунення допущеного порушення полягало виключно у спрямуванні готової скарги до належного суду-адресата, що не потребувало тривалого часу для збирання нових доказів чи формування іншої правової позиції. За таких умов інтервал у двадцять дев`ять днів, який фактично дорівнює повній тривалості загального строку на апеляційне оскарження, не може вважатися розумним строком і спростовує доводи скаржника про відсутність невиправданих затримок.
Наведене не свідчить про надмірний формалізм суду апеляційної інстанції, оскільки скаржнику в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 30.07.2026 було роз`яснено причини визнання наведених підстав неповажними та надано достатній строк для зазначення інших поважних причин. Натомість апелянт у заяві від 19.08.2026 обмежився повторенням раніше відхилених аргументів, не навівши жодних нових істотних фактів непереборного характеру та не надавши доказів, які б виправдовували майже місячну бездіяльність після повернення скарги.
Повернення первісно поданої апеляційної скарги не перериває перебігу строків на апеляційне оскарження та не створює безумовного права на їх автоматичне поновлення без наявності об`єктивно непереборних обставин. Безпідставне поновлення процесуального строку за умови тривалої пасивності сторони та відсутності належного обґрунтування порушувало б баланс прав учасників судового процесу та гарантії остаточності судового рішення.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані неповажними, а інші причини не вказані, апеляційний суд на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 12 березня 2026 року.
Керуючись ст. ст. 357, 358 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 12 березня 2026 року.
Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати скаржнику.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді Є. П. Євграфова
Л. Д. Поливач
В. В. Саліхов