У Х В А Л А
про відмову у відкритті апеляційного провадження
Справа № 120/7659/25
08 вересня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О.
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства закордонних справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2026 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року відмовлено та визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року.
Також, Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.07.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року залишив без руху та надав апелянту десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску такого строку та надати відповідні докази на підтвердження вказаних обставин; надати оригінал документу про сплату судового збору або докази звільнення від сплати судового збору.
31.08.2026 до суду від позивача надійшла заява щодо виконання ухвали від 27.07.2026. У заяві скаржник порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись, зокрема, на обставини, пов`язані з поверненням попередніх апеляційних скарг, практику Верховного Суду щодо скасування окремих судових рішень, ухвалених суддею Сьомого апеляційного адміністративного суду Полотнянко Ю.П., а також на необхідність звільнення його від сплати судового збору з огляду на його майновий стан.
Перевіривши наведені скаржником доводи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
З матеріалів справи вбачається та самим скаржником не заперечується, що копію ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року він отримав 28 липня 2025 року.
Отже, з урахуванням положень частини другої статті 295 КАС України останнім днем строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали було 12 серпня 2025 року.
Колегія суддів бере до уваги, що первісна апеляційна скарга була подана скаржником 31 липня 2025 року, тобто в межах установленого законом строку.
Разом з тим, сама по собі своєчасність первісного звернення не означає, що після повернення апеляційної скарги особа набуває право повторно звертатися з апеляційною скаргою у будь-який час без дотримання процесуальних строків або без доведення поважності причин їх пропуску.
Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З наведеного випливає, що особа, яка просить поновити строк, повинна довести існування обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному вчиненню відповідної процесуальної дії, не залежали від її волевиявлення та були підтверджені належними доказами.
Водночас при вирішенні питання про поновлення строку у випадку повторного подання апеляційної скарги суд має оцінювати не лише факт первісного своєчасного звернення, а й подальшу процесуальну поведінку скаржника, зокрема проміжки часу між поверненням попередніх апеляційних скарг та наступними зверненнями до суду.
Такий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21, відповідно до якої строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено, зокрема, за умови, що повторне звернення відбулося у межах строку апеляційного оскарження або упродовж розумного строку після отримання ухвали про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань, а скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації права на апеляційне оскарження та вжито всіх залежних від нього заходів для усунення недоліків попередньої скарги. При цьому наявність об`єктивних та непереборних обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню, має бути підтверджена належними та допустимими доказами.
У цій справі наведені умови відсутні.
Так, після отримання ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року та своєчасного первісного звернення з апеляційною скаргою скаржнику було відомо про необхідність виконання вимог процесуального закону щодо форми та змісту апеляційної скарги.
Судом апеляційної інстанції скаржнику неодноразово надавався достатній строк для усунення встановлених недоліків, причому відповідні ухвали містили конкретне визначення недоліку та спосіб його усунення.
Незважаючи на це, недоліки апеляційної скарги усунуті не були, у зв`язку з чим апеляційна скарга 02 січня 2026 року була повернута скаржнику.
Після цього скаржник звернувся з апеляційною скаргою вдруге лише 09 лютого 2026 року, тобто через значний проміжок часу після повернення первісної скарги.
При цьому і вдруге скаржник не виконав вимоги ухвали суду апеляційної інстанції щодо усунення недоліків, унаслідок чого апеляційну скаргу повторно було повернуто 02 березня 2026 року.
Втретє апеляційна скарга подана лише 06 квітня 2026 року, тобто також не невідкладно після повернення попередньої скарги.
Більше того, і третя апеляційна скарга була повернута 08 червня 2026 року через неусунення недоліків, після чого скаржник звернувся вчетверте лише 12 липня 2026 року.
Таким чином, наведена послідовність процесуальних дій свідчить про те, що кожне наступне звернення здійснювалося після спливу значного проміжку часу та при цьому скаржником не було належним чином усунуто недоліки, на які суд неодноразово звертав його увагу.
За таких обставин сама по собі обставина багаторазового звернення до суду з апеляційними скаргами не свідчить про добросовісне та належне здійснення права на апеляційне оскарження.
Посилання скаржника на те, що окремі судові рішення, постановлені суддею Полотнянко Ю.П. в інших адміністративних справах, у подальшому були скасовані судом касаційної інстанції, не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження у цій справі.
Скасування судом касаційної інстанції судових рішень в інших справах саме по собі не свідчить про незаконність процесуальних рішень, постановлених у цій справі, та не встановлює обставин, які об`єктивно перешкоджали скаржнику своєчасно виконати вимоги суду апеляційної інстанції.
Правильність або неправильність судових рішень в інших адміністративних справах є предметом оцінки у відповідних провадженнях та не може використовуватися як підстава для ігнорування встановлених КАС України процесуальних строків у цій справі.
Так само твердження скаржника про нібито неналежну професійну діяльність окремого судді не звільняють його від обов`язку дотримуватися встановлених законом процесуальних строків.
При цьому питання законності судового рішення вирішується у передбаченому законом порядку його оскарження, а не шляхом невиконання процесуальних вимог або безпідставного поновлення пропущеного строку.
Колегія суддів також звертає увагу, що посилання на попередні судові рішення та їх подальше скасування не містять відомостей про конкретні об`єктивні обставини, які у період після повернення кожної з попередніх апеляційних скарг фактично унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне повторне звернення скаржника до суду.
Отже, наведені доводи не мають причинно-наслідкового зв`язку із пропуском строку на апеляційне оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року.
Не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку і твердження скаржника про те, що внаслідок процесуальних дій суду апеляційної інстанції питання щодо його апеляційних скарг нібито вирішувалося протягом тривалого часу.
Як вбачається з матеріалів справи, кожне з процесуальних рішень суду апеляційної інстанції щодо поданих скаржником апеляційних скарг було постановлено у межах відповідного апеляційного провадження та стосувалося конкретних процесуальних недоліків поданих скарг.
При цьому скаржник був належним чином повідомлений про необхідність усунення таких недоліків та про наслідки їх неусунення.
Натомість скаржником не наведено обставин, які б свідчили про те, що саме тривалість розгляду його попередніх апеляційних скарг фізично або юридично позбавляла його можливості виконати вимоги ухвал суду та повторно звернутися з належно оформленою апеляційною скаргою.
Більше того, саме по собі оскарження або подальше скасування процесуального рішення суду не має наслідком автоматичного поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення першої інстанції.
Колегія суддів також враховує, що сам по собі факт первинного подання апеляційної скарги та подальшого оскарження ухвали про її повернення у касаційному порядку не є безумовною та автоматичною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки не звільняє особу від обов`язку дотримання вимог процесуального закону та належного обґрунтування причин пропуску відповідного строку.
При цьому будь-яких доказів того, що повернення первинної апеляційної скарги було наслідком обставин, які не залежали від волі апелянта або об`єктивно унеможливлювали своєчасне повторне звернення до суду апеляційної інстанції, матеріали справи не містять.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що процесуальні строки встановлені законом з метою забезпечення принципів правової визначеності та стабільності судових рішень, а тому їх поновлення є винятком із загального правила та допускається лише за наявності об`єктивних, непереборних та належним чином підтверджених обставин, які фактично унеможливили своєчасне вчинення відповідної процесуальної дії.
Колегія суддів враховує доводи скаржника про необхідність забезпечення права на суд та права на апеляційний перегляд судового рішення.
Водночас право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати процесуальним обмеженням, зокрема встановленню строків для звернення до суду, якщо такі обмеження переслідують легітимну мету забезпечення належного здійснення правосуддя та принципу юридичної визначеності.
Встановлення строку на апеляційне оскарження спрямоване на забезпечення стабільності судових рішень та правової визначеності учасників процесу.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що правила щодо строків подання скарг мають на меті забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а учасники провадження повинні розраховувати на їх застосування.
У цій справі скаржник не був позбавлений доступу до суду апеляційної інстанції. Навпаки, він реалізував право на апеляційне оскарження шляхом неодноразового подання апеляційних скарг, а суд апеляційної інстанції кожного разу надавав йому можливість усунути встановлені недоліки.
Отже, обмеження, яке виникає у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, є наслідком не позбавлення скаржника доступу до суду, а його власної процесуальної поведінки та невиконання встановлених законом і судом процесуальних обов`язків.
Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Частиною першою статті 45 КАС України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Ураховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що скаржником не наведено та не підтверджено належними доказами обставин, які б об`єктивно перешкоджали йому повторно звернутися з апеляційною скаргою у межах установленого законом строку або без невиправданих затримок після повернення попередніх апеляційних скарг.
Наведені скаржником посилання на судові рішення в інших справах, твердження щодо діяльності судді, обставини розгляду попередніх апеляційних скарг, а також посилання на необхідність звільнення від сплати судового збору не перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та не свідчать про існування об`єктивних і непереборних обставин, які позбавляли скаржника можливості своєчасно реалізувати право на апеляційне оскарження.
При цьому суд звертає увагу, що сам факт первісного своєчасного подання апеляційної скарги не може безумовно свідчити про поважність причин подальшого пропуску строку, якщо після її повернення особа не вжила достатніх та своєчасних заходів для усунення недоліків і повторного звернення до суду.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для поновлення апелянтці строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, у відкритті апеляційного провадження у даній справі слід відмовити.
Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року - відмовити.
2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
4. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Полотнянко Ю.П.
Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.