У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 240/4352/26
09 вересня 2026 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Томчук А.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Разом із апеляційною скаргою представник позивача адвокат Орлюк Сергій Антонович подав заяву про поновлення строку звернення із апеляційною скаргою. Обґрунтовуючи вимоги заяви представник зазначив, що позивач не зареєстрована у електронному суді, тому ОСОБА_1 отримала судове рішення лише 28.08.2026, що підтверджується копією поштового конверту, долученого до апеляційної скарги. За наведених обставин представник апелянта просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.07.2026, як такий, який пропущено з поважних причин.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статей 295-297 КАС України, вважаю, що наявні перешкоди для відкриття апеляційного провадження та підстави для залишення поданої апеляційної скарги без руху з огляду на наступне.
За приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до частини п`ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Згідно з частиною шостою статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до частини сьомої статті 251 КАС України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Суддею встановлено, що оскаржуване судове рішення прийняте в порядку письмового провадження 28.07.2026.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржене рішення ухвалене судом 28.07.2026, та таке було доставлено у електронний кабінет представника позивача адвоката Орлюка С.А. 28.07.2026 о 21:20 год. (надавав правничу допомогу Ліщенко С.М. У Житомирському окружному адміністративному суді на підставі договору про надання професійної правничої допомоги від 17.09.2025 № 25).
Відповідно судове рішення вважається врученим стороні позивача 29.07.2026, а кінцевим строком на подання апеляційної скарги є 27.08.2026.
Апеляційну скаргу подано до суду через систему Електронний суд 02.09.2026, тобто з пропуском строку на її подання, та така зареєстрована у Сьомому апеляційному адміністративному суді 08.09.2026.
Водночас, надаючи оцінку аргументам заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, суддею враховано наступне.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.
При цьому поновлення строку не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін. У разі подання позивачем клопотання про поновлення строку суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документа повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з апеляційною скаргою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Таким чином, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин. Застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржене рішення ухвалене судом 28.07.2026, та таке було доставлено у електронний кабінет представника позивача адвоката Орлюка С.А. 28.07.2026 о 21:20 год. (надавав правничу допомогу Ліщенко С.М. У Житомирському окружному адміністративному суді на підставі договору про надання професійної правничої допомоги від 17.09.2025 № 25).
Відповідно судове рішення вважається врученим стороні позивача 29.07.2026, а кінцевим строком на подання апеляційної скарги є 27.08.2026.
Водночас у відповідному клопотанні адвокат Орлюк Сергій Антонович просить поновити строк звернення із апеляційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.07.2026, вказуючи, що позивач не зареєстрована у електронному суді, тому ОСОБА_1 отримала судове рішення лише 28.08.2026.
Разом з тим, при вирішенні вказаного питання щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд враховує та застосовує правові висновки, висловлені Об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 08.02.2024 у справі № 480/8341/22, де Суд вказав: "... що сам факт ненадіслання судом першої інстанції [безпосередньо] позивачеві копії судового рішення - ухваленого за наслідками розгляду справи - на паперових носіях (тобто засобами поштового зв`язку), але за наявності підтвердження належного надіслання (як і вручення) копії судового рішення представнику позивача (адвокату) із застосуванням ЄСІТС, не дає достатніх підстав вважати, що позивач не отримав судового рішення, відповідно не міг знати про результат розгляду своєї справи, з яким він, власне, не погоджується...".
Зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується отримання рішення суду представником позивача 28.07.2026, в той же час такі матеріали не містять письмової заяви ОСОБА_1 чи адвоката Орлюка С.А. про припинення представництва або обмеження повноважень адвоката Орлюка С.А., як представника позивача, більше того, саме ОСОБА_2 звернувся до Сьомого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на рішення від 28.07.2026, апеляційний суд відхиляє доводи сторони позивача про неотримання судового рішення позивачем раніше ніж 28.08.2026.
Виходячи з наведеного, суддя вважає, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 287 КАС України, та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними, а тому суд не знаходить підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28.07.2026.
За змістом частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки вказані обставини щодо невідповідності апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України створюють перешкоди для відкриття апеляційного провадження, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху з наданням особі, яка подала апеляційну скаргу, строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись статтями 169, 295, 296, ч. 3 ст. 298 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року залишити без руху.
Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги у спосіб:
- подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав поважності пропуску такого строку;
Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, або ж апеляційна скарга буде повернута.
Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Томчук А.В.