Справа №:755/11690/26
Провадження №: 2/755/9854/26
У Х В А Л А
"08" вересня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді: Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 31.07.2026 відкрито провадження у цій цивільній справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, яким роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
20.08.2026 від відповідача надійшов відзив, у якому останній просить суд: вжити заходів щодо примирення подружжя та надати строк для примирення тривалістю шість місяців. В обґрунтування зазначає, що він не втратив наміру зберегти сім`ю та переконаний, що взаємовідносини між ними можуть бути відновлені за умови взаємного бажання та належного діалогу. Крім того, він послідовно висловлював намір зберегти сім`ю, готовий до конструктивного діалогу, сімейної медіації та інших заходів, спрямованих на відновлення сімейних відносин.
14.08.2026 від позивачки надійшла відповідь на відзив, у якій остання категорично заперечувала проти задоволення клопотання про надання строку на примирення. Зазначила, що її рішення про розірвання шлюбу є остаточним, продуманим та непорушним. В той час як заяви відповідача про його «щире прагнення зберегти сім`ю», готовність до «медіації» та «проведення сімейних консультацій» є абсолютно нещирими, цинічними та спрямованими виключно на затягування судового процесу.
27.08.2026 від відповідача надійшли заперечення, у яких останній повідомив суд про своє реальне бажання зберегти сім`ю та готовність вчиняти для цього конкретні дії, зокрема вести конструктивний безпосередній діалог, пройти сімейну медіацію, звернутися за допомогою до сімейного психолога, або скористатися іншими позасудовими способами врегулювання конфлікту. Зазначив, що саме по собі те, що позивачка не поділяє його бажання зберегти шлюб та вважає його неможливим, не може свідчити про нещирість його волевиявлення або перетворювати реалізацію його права на примирення на зловживання процесуальними правами.
Вказані заяви передані головуючому судді - 31.08.2026.
Суд, вивчивши доводи заяви відповідача, заперечення позивачки, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного.
Згідно з керівними роз`ясненнями, що викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.
Як убачається з матеріалів справи, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 25.11.2003, від шлюбу сторони мають повнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.
Відповідно до статті 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Якщо один із подружжя вчинив домашнє насильство, незалежно від стану розгляду порушеного кримінального провадження, цивільної справи або справи про адміністративне правопорушення щодо домашнього насильства, заходи щодо примирення подружжя не вживаються.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що розумність строків розгляду справи судом є однією з основних засад цивільного судочинства.
Частиною сьомою статті 240 ЦПК України визначена можливість суду у справі про розірвання шлюбу зупинити розгляд справи і призначити строк для примирення подружжя, який не може перевищувати шість місяців, крім випадків, передбачених частиною другою статті 111 Сімейного кодексу України.
Водночас, у пункті 4 частини першої статті 251 ЦПК України встановлено обов`язок суду зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення подружжя, крім випадків, передбачених частиною другою статті 111 Сімейного кодексу України;
Системний аналіз наведених положень матеріального та процесуального права дає підстави для висновку, що заходи для примирення подружжя вживаються судом за таких умов: це не суперечить моральним засадам суспільства; існують об`єктивні обставини, які свідчать, що такі заходи можуть бути дієвими, тобто такими, що можуть призвести до примирення сторін; застосовані заходи для примирення подружжя, якщо вони мають наслідком зупинення провадження у справі, не повинні суперечити загальним засадам цивільного судочинства та не порушувати розумність строків розгляду справ.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.11.2018 у справі № 761/33261/16-ц (провадження № 61-33349св18) зроблено висновок по застосуванню статті 111 СК України та вказано, що примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.
За встановлених судом обставин, викладених у заявах по суті справи, суд вважає за необхідне надати подружжю строк на примирення тривалістю у два місяці, оскільки станом на день розгляду даної справи судом не встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї суперечило б інтересам одного з них, це не буде суперечити моральним засадам суспільства, а за обставинами справи існує реальна можливість примирення сторін.
Керуючись ст. 111 СК України, ст.ст. 251, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Надати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 строк на примирення терміном у два місяці, до 09.11.2026.
Провадження у справі зупинити до визначеного судом строку для примирення.
Роз`яснити учасникам справи, що після спливу встановленого судом строку для примирення, останні повинні повідомити суд про вжиті ними заходи до примирення та їх результат.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Суддя: