Справа № 541/2396/26
Номер провадження 2/541/1876/2026
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
08 вересня 2026 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Вірченко О.М.,
за участю секретаря судового засідання Олешко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Гіль Дмитро Володимирович, про визнання права власності в порядку спадкування,
установив:
ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Гіль Д.В., про визнання права власності в порядку спадкування, мотивуючи вимоги наступним. ОСОБА_4 є сином ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя ОСОБА_5 мав у спільній частковій власності зі своєю матір`ю ОСОБА_6 квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_7 його частку успадкували: малолітній син ОСОБА_4 в розмірі 1/8 частки, мати ОСОБА_6 в розмірі 1/8, сестра ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частки. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 . Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з 5/8 часток квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Постановою від 02 червня 2026 року нотаріус Гіль Д.В. відмовив ОСОБА_1 як законному представнику ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 5/8 часток квартири за адресою: АДРЕСА_1 після померлої ОСОБА_6 , оскільки заявниця не надала правовстановлюючих документів на вищевказану частку квартири на ім`я померлої. За життя ОСОБА_6 свою частку квартири в Державному Реєстрі не зареєструвала. Можливості отримати оригінал правовстановлюючого документу на частку квартири померлої у позивачки немає. В зв`язку із зазначеним, позивачка в інтересах малолітнього ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом.
В судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, представник надала заяву про розгляд справи без їх участі.
Відповідачка, повідомлена належним чином про день та час розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, відзив на адресу суду не направила, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду від неї не надходило (а.с. 29, 37).
Третя особа в судове зжасідання не з`явився, будь-яких клопотань суду не надав.
Дослідивши та проаналізувавши письмові докази у справі, суд приходить висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано ч. 3 ст. 12 ЦПК України.
Положенням ст.ст. 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст. 77-78 ЦПК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 є батьком малолітнього ОСОБА_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , а.с. 8).
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане Миргородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) 03 березня 2021 року, а.с. 9).
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 29 червня 2000 року квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на праві спільної власності належить ОСОБА_7 , ОСОБА_6 (а.с. 10).
У відповідності до свідоцтва про право на спадщину за законом від 09 липня 2024 року 1/2 частку квартири, яка належала ОСОБА_7 , успадкували ОСОБА_4 в розмірі 1/8 частки за законом, ОСОБА_6 в розмірі 1/8 частки за законом, ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частки за заповітом (а.с. 11, технічна документація на квартиру а.с. 17-19, матеріалами спадкової справи, а.с. 39-112).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , видане Миргородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 09 липня 2024 року, а.с. 12).
Згідно з довідкою від 09 липня 2024 року № 05.3-11/936 ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із нею був зареєстрований за цією адресою ОСОБА_4 , 2020 року народження (а.с. 45).
Позивачка як законний представник малолітнього ОСОБА_2 подала до приватного нотаріуса Миргородського нотаріального округу Гіля Д.В. заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину на 5/8 часток квартири на ім`я ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_6 (а.с. 40).
Постановою від 02 червня 2026 року нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 5/8 часток квартири за адресою: АДРЕСА_1 після померлої ОСОБА_6 , оскільки заявниця не надала правовстановлюючих документів на вищевказану частку квартири на ім`я померлої (а.с. 13).
Відповідно до заповіту від 23 липня 2004 року ОСОБА_6 заповіла усе своє майно ОСОБА_3 , заповіт зареєстрований в реєстрі за № 1401 (а.с. 50, інформаційна довідка зі спадкового реєстру заповіти/спадкові договори а.с. 47, витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі а.с. 48).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно від 09 липня 2024 року № 386072488 право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_6 , її частка становить 1/8 на підставі свідоцтва про право на спадщину серії 968, виданого 12 липня 2022 року; за ОСОБА_3 , її частка становить 1/4 на підставі свідоцтва про право на спадщину серії 967, виданого 12 липня 2022 року (а.с. 103).
Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли цивільні правовідносини щодо спадкування, зокрема щодо спадкування за законом, які регламентують порядок набуття права власності на спадкове майно.
Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_6 була власницею 5/8 часток квартири за адресою: АДРЕСА_1 , але оригінали документів у позивачки відсутні. На даний час отримати правовстановлюючі документи (їх дублікат) на вказане майно неможливо через смерть спадкодавця, оскільки його цивільна правоздатність як фізичної особи припинена у момент смерті (ч. 4 ст. 25 ЦК України).
Ст. 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Встановленим судом фактам відповідають цивільні правовідносини, які регламентують порядок набуття права власності на спадкове майно, зокрема, за законом, і регулюються Конституцією України, ЦК України та ЦПК України.
Згідно із ст.ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Ст. 25 ЦК України передбачено, що цивільна правоздатність особи припиняється у зв`язку з її смертю, тобто померла особа не може мати майна на праві власності.
Ст.ст. 328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1223, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України встановлено загальні положення про право власності, порядок її набуття та припинення права власності, в тому числі, в порядку спадкування.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 3 ст. 1223, ч. 1 ст. 1220 ЦК України).
Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
У відповідності з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
У відповідності до ч. 1 ст. 1271 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_6 , спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталася у встановлені законом строки. Таким чином, відповідачка відповідно до вимог ч. 1 ст. 1272 ЦК України вважається такою, що не прийняла спадщину після смерті матері за заповітом та за законом, оскільки на день смерті не проживала та не була зареєстрована з нею за одною адресою.
Враховуючи перевірені докази, суд вважає, що факт належності спадкодавцю ОСОБА_6 на праві власності 5/8 частки квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджений, а тому зазначена частка входить до складу спадщини після її смерті.
ОСОБА_4 є спадкоємцем за законом майна, яке належало померлій ОСОБА_6 , оскільки його батько, який є сином спадкодавця ОСОБА_6 , помер, тому онук має право на ту частку спадщини, яка належала б його батьку, якби він був живим. ОСОБА_4 через свого законного представника вчинив дії по прийняттю спадщини, а тому він набув право на 5/8 частки квартири в порядку спадкування.
Оскільки право позивача на оформлення його спадкових прав на частку квартири, яка належала померлій ОСОБА_6 , порушено, воно підлягає судовому захисту.
Позовні вимоги не суперечать закону та не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Гіль Дмитро Володимирович, про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування за законом на 5/8 (п`ять восьмих) часток квартири АДРЕСА_2 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 .
Відповідач може подати письмову заяву про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: О. М. Вірченко