Справа № 522/1354/26
Провадження 2-п/522/213/26
УХВАЛА
09 вересня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Науменко А.В.,
за участі секретаря судового засідання - Зелінська К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви представника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 серпня 2026 року у справі № 522/1354/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування, визнання інформації такою, що виражена у брутальній, принизливій та непристойній формі, відшкодування моральної шкоди
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 522/1354/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування, визнання інформації такою, що виражена у брутальній, принизливій та непристойній формі, відшкодування моральної шкоди.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14.08.2026 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування, визнання інформації такою, що виражена у брутальній, принизливій та непристойній формі, відшкодування моральної шкоди- задоволено частково, визнано недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_2 на повагу до його честі, гідності, на недоторканність ділової репутації інформацію, яка була опублікована ОСОБА_1 у дописі від ІНФОРМАЦІЯ_1 у своєму особистому Телеграм-каналі за посиланням: [ ІНФОРМАЦІЯ_2 а саме: «Цей персонаж має обирати між тюремними камерами за корупційні схеми, які він організував по незаконному виїзду за кордон.» Зобов`язано ОСОБА_1 не пізніше 5 (п`яти) днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію, шляхом розміщення у Телеграм-каналі «STERNENKO» (веб-сайт [ ІНФОРМАЦІЯ_2 публікації-спростування з обраною аудиторією, якій вона має бути доступною для перегляду (з налаштуванням конфіденційності) - «Доступно всім» під заголовком «Спростування недостовірної інформації стосовно ОСОБА_2 » та з викладенням вступної та резолютивної частини рішення суду у даній справі без власного коментування Відповідачем ухваленого рішення. Визнано опубліковану ОСОБА_1 в телеграм-каналі «STERNENKO» у дописі від ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням [ ІНФОРМАЦІЯ_2 : «Це рідкісна мерзота» такою, що висловлена у брутальній та принизливій формі, та принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) моральну шкоду у розмірі 1 грн. (одна грн. нуль коп.) заподіяної приниженням честі, гідності та ділової репутації. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 5990,50 грн.
28.08.2026 до Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 серпня 2026 року у справі № 522/1354/26, у якій заявник просить скасувати заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14.08.2026 у справі № 522/1354/26 та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Заявник обгрунтовує заяву тим, що він не був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, оскільки судові повідомлення надсилалися за адресою його реєстрації в місті Одесі, за якою він тривалий час не проживає у зв`язку з переїздом до міста Києва, унаслідок чого був позбавлений можливості подати відзив на позовну заяву та докази на спростування вимог. По суті позовних вимог заявник зазначає, що оскаржувані висловлювання в месенджері Telegram становлять оціночні судження та суб`єктивну критику діяльності позивача як публічної особи та члена Конкурсної комісії з добору керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що становить предмет значного суспільного інтересу та передбачає ширші межі допустимої критики. Фраза щодо виїзду за кордон ґрунтувалася на раніше оприлюднених у засобах масової інформації журналістських розслідуваннях, містить оцінку професійної діяльності позивача й відповідно до статті 30 Закону України «Про інформацію», а також сталої практики Верховного Суду та Європейського суду з прав людини не підлягає спростуванню. Щодо висловлювання «Це рідкісна мерзота», то воно за своїм граматичним і контекстуальним змістом стосується оцінки самого рішення про призначення позивача до складу конкурсної комісії, має безособовий характер і не є прямим твердженням про особу позивача, а висновки суду першої інстанції про протилежне ґрунтуються на припущеннях. Окрім цього, заявник вказує, що критика морально-етичних і професійних якостей позивача мала достатнє фактичне підґрунтя з огляду на попереднє притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та рішення Етичної ради про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності.
Ухвалою суду від 31.08.2026 року заяву про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси прийнято до провадження судді Науменко А.В.
31.08.2026 року до суду надійшли заперечення на заяву про перегляд заочного рішення.
Позивач у запереченнях зазначає, що відповідач не довів передбаченої статтею 288 ЦПК України сукупності підстав для скасування заочного рішення, оскільки його неявка та неподання відзиву зумовлені власною процесуальною пасивністю, а не поважними причинами. Заявник зареєстрував Електронний кабінет в ЄСІТС ще у 2019 році, куди суд належним чином та систематично надсилав процесуальні документи й повістки, відтак свідоме невикористання офіційного каналу судової комунікації не є об`єктивною перешкодою. Подана заява про перегляд рішення підміняє встановлений порядок оскарження повторною правовою дискусією та не містить істотних доказів, здатних змінити встановлені судом обставини. Додані відповідачем журналістські матеріали NGL.media, рішення Етичної ради та КДКА не підтверджують достовірності категоричних тверджень про організацію позивачем корупційних схем незаконного виїзду за кордон або здійснення ним захисту окремих осіб, а лише відображають факт існування публічної дискусії. Окрім того, принизлива форма оціночних суджень у загальному контексті допису порушує особисті немайнові права позивача та створює підстави для компенсації моральної шкоди, а тому за відсутності процесуальних підстав для скасування заочного рішення позивач просить залишити заяву відповідача без задоволення.
У судове засідання призначене на 09.09.2026 року представник позивача ОСОБА_3 , та представник відповідача ОСОБА_4 в режимі відеоконференції не з`явились.
Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали заяви про перегляд заочного рішення суду приходить до висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, законодавець для скасування заочного рішення суду передбачає сукупність умов, а саме неявка в судове засідання з поважних причин та істотне значення доказів для вирішення справи.
Судом встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси ухваленим у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги позивача було задоволено частково..
Для перегляду судом заочного рішення необхідна наявність усіх підстав для перегляду передбачених ч.1 ст. 288 ЦПК України, які у заяві відповідача про перегляд заочного рішення - відсутні.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява відповідачу надсилалася за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою його місця проживання, але повернулась до суду не врученою, оскільки адресат за вказаною адресою не проживає.
Також з матеріалів цивільної справи вбачається, що відповідач повідомлявся про день, час та місце розгляду цієї справи шляхом направлення судових повісток до електронного кабінету в системі «Електронний суд», що підтверджується довідками про доставку електронного документу, в судове засідання.
Суд враховує, що заявником не додано належних доказів, якими він обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача та які мають мати істотне значення для правильного вирішення спору та які не були відомі суду підчас задоволення заочного рішення.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини - справа "Желтяков проти України" (п.42-43) Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).
Відповідно до ч. 3ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
На підставі вищевикладеного, з врахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо остаточності рішення суду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про перегляд заочного рішення, а значить заява підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст.4,12, 13,76, 258-261, 287 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Залишити без задоволення заяву представника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 серпня 2026 року у справі № 522/1354/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування, визнання інформації такою, що виражена у брутальній, принизливій та непристойній формі, відшкодування моральної шкоди.
Роз`яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня постановлення даної ухвали (ч.4 с. 287 ЦПК України).
Суддя А.В. Науменко
09.09.26